ДЛЯ ІСТОРИКІВ ТА СОЦІОЛОГІВ 3-ГО КУРСУ:
1. Філософія, її виникнення і значення у системі духовної культури людства.
2. Специфіка філософського осмислення дійсності.
3. Філософія як наука. Предмет і об’єкт філософського дослідження.
4. Методи і функції філософії.
5. Структура філософського знання; основні галузі сучасної філософії.
6. Софійний та епістемний способи філософування.
7. Філософія та світогляд. Світогляд як форма самоусвідомлення людини.
8. Сутність і структура світогляду. Світогляд та світовідчуття, світосприйняття й світорозуміння.
9. Функції світогляду та його типологізація.
10. Історичні типи світогляду: міф, релігія, наука та філософія.
11. Міфологія як історичний тип світогляду людства. Міфотворчість у ХХ ст.
12. Релігія як історичний тип світогляду людства.
13. Наука як історичний тип світогляду людства.
14. Філософія як історичний тип світогляду людства.
15. Специфіка національного світобачення.Світогляд та ментальність.
16. Основні відмінності між східними та західними типами цивілізації.
17. Давньоіндійські філософські школи. Поняття про веди та буддизм.
18. Соціально-етичне вчення Конфуція.
19. Онтологічне спрямування філософії Лао-цзи.
20. Космоцентричний характер давньогрецької філософії. Поняття логосу.
21. Досократична філософська традиція. Поняття архе.
22. Антропологічний поворот у філософії софістів та Сократа.
23. Філософське вчення Сократа. Поняття про маєвтичний метод філософування.
24. Ідеалістичне вчення Платона. Світ речей та ідей.
25. Натуралістична філософія Арістотеля. Вчення про буття.
26. Філософські школи Давнього Риму: стоїки та епікурейці.
27. Філософські школи Давнього Риму: скептики та неоплатоніки.
28. Теоцентричний характер середньовічної філософії. Ідейні засади християнської культури.
29. Проблеми Бога та душі у філософії апологетів. Спосіб засвоєння античної спадщини.
30. Поняття патристики. Природа «абсурдної віри» з позиції Тертуліана.
31. Схоластична філософія. Поняття еманації та проблема універсалій.
32. Філософія А. Августина. Тлумачення сутності Бога та природи часу. Проблема свободи волі та предестинації.
33. Т. Аквінський про докази існування Бога. Принцип гармонії віри і розуму.
34. Антропоцентричний характер філософії епохи Ренесансу.
35. Гуманістичний характер філософії епохи Ренесансу.
36. Поняття про гідність та свободу людини як ренесансного суб’єкта філософування.
37. Натурфілософські та пантеїстичні ідеї М. Кузанського.
38. Натурфілософські та пантеїстичні ідеї Дж. Бруно.
39. Зародження протестантизму. Поняття світського аскетизму у філософії М. Лютера.
40. Наукові революції 16-17 ст. та їх роль у створенні механіко-матеріалістичної картини світу.
41. Наукововимірний характер новочасної філософії.
42. Емпіризм Ф. Бекона. Поняття про «велике відновлення наук», критерії істинних знань та ідоли розуму.
43. Раціоналізм Р. Декарта. Принцип методологічного сумніву. Вчення про субстанцію та вроджені ідеї.
44. Особливості німецької ідеалістичної філософії. Діалектичний метод.
45. Система критичної філософії І. Канта. Проблема можливостей людського пізнання.
46. Система абсолютного ідеалізму Г. Геґеля. Вчення про абсолютну ідею.
47. Філософія романтизму як ідейне джерело новітньої філософії 19-20 ст.
48. Ірраціональні засади філософії життя – А. Шопенгауер, Ф. Ніцше, А. Берґсон.
49. Нігілістична філософія Ф. Ніцше. Критика цінностей, поняття про надлюдину.
50. Релігійний та атеїстичний різновиди екзистенціалізму (С. К’єркеґор, К. Ясперс; Ж.-П. Сартр, А. Камю).
51. Поняття сутності та існування людини в концепції екзистенціалізму. Межова ситуація.
52. Філософія позитивізму ‒ О.Конт. Закон трьох стадій розвитку людства.
53. Філософія прагматизму ‒ Ч.Пірс, В.Джеймс, Дж.Дьюї.
54. Особливості та періодизація історії української філософії.
55. Філософія Київської Русі. «Слово про закон і благодать» Іларіона.
56. Становлення філософії українського духу в Києво-Могилянській академії (І. Гізель, С. Яворський, Т. Прокопович, Г. Кониський, Г. Щербацький).
57. Г. Сковорода як фундатор філософії українського духу. Поняття щастя та «сродної праці».
58. Ідея самопізнання у філософії Г. Сковороди. Вчення про дві натури та три світи.
59. Кордоцентрична філософія П. Юркевича.
60. Філософія української національної ідеї (І. Франко, М. Драгоманов, Д. Донцов, Д. Чижевський, В. Липинський).
61. Тлумачення природи буття в історії філософії.
62. Структура буття. Форми буття.
63. Основні поняття онтології: буття-небуття, простір-час, матерія-форма, рух-спокій.
64. Способи визначення сутності буття.
65. Фундаментальна онтологія М. Гайдеґґера.
66. Гносеологія про природу людського пізнання.
67. Гносеологічні підходи розуміння пізнаваності світу.
68. Типи та види знань з позиції гносеології.
69. Рівні та форми знань з позиції гносеології.
70. Основні концепції істини.
71. Аксіологія про природу цінностей.
72. Основні види цінностей.
73. Культура як спосіб здійснення цінностей. Культура і цивілізація.
74. Проблема масової культури у філософії Х. Ортеги-і-Гассета.
75. Базові цінності української культури.
76. Феноменологія про природу свідомості.
77. Концепції походження свідомості.
78. Підходи до тлумачення природи свідомості.
79. Поняття про свідоме та несвідоме у філософії З. Фройда.
80. Проблема свідомості у феноменології Е. Гуссерля.
81. Сутність і предмет філософської антропології.
82. Проблема людини в історії філософії.
83. Основні концепції походження людини.
84. Біологічна та соціальна природа людини.
85. Антропологічна концепція М. Шеллера.
86. Поняття суспільства в межах соціальної філософії.
87. Структура суспільної свідомості: рівні та форми.
88. Історія як предмет філософського дослідження. Поняття про історизм та історицизм.
89. Відповідальність за конструювання історії з позиції К. Ясперса.
90. Філософія громадянського суспільства.
