I. Ключові слова теми:
Меркантилізм, модель «ціни-золото-потоки», неомеркантилізм, теорія абсолютних переваг (теорія зовнішньої торгівлі), теорія порівняльних переваг, теорія розміру країни
II. Тести
1. Модель «ціни-золото-потоки» розробив:
а) Томасу Мену;
б) Девиду Х'юму;
в) Вільяму Петті.
2. Засновниками теорії меркантилізму були:
а) Девід Х'юм і Томас Мен;
б) Адам Сміт та Вільям Петті;
в) Томас Мен, Чарльз Дейвіант, Жан-Батіст Кольбер, Вільям Петті.
3. Парадокс Леонтьєва:
а) стверджує, що торгівля на основі міжнародного поділу праці невигідна;
б) ставить під сумнів теорію порівняльних переваг;
в) заперечує теорію абсолютних переваг;
4. Теорія життєвого циклу товару:
а) пояснює невідповідність структури експорту і структури факторів виробництва експортних товарів;
б) характеризує зовнішню торгівлю у світовій економіці під кутом зору внутрішньофірмової торгівлі ТНК;
в) є частиною неокласичних концепцій зовнішньої торгівлі;
г) стверджує, що однаковий життєвий цикл характеризує всю зовнішню торгівлю товарами у світовій економіці;
д) немає.правильної відповіді.
5. Принцип порівняльних переваг вперше сформулював:
а) Томас Мальтус;
б) Альфред Маршалл;
в) Давид Рікардо;
г) Адам Сміт;
д) Майкл Портер;
е) Елі Хекшер і Бертіл Олін.
6. Теорію абсолютних переваг вперше сформулював:
а) Томас Мальтус;
б) Альфред Маршалл;
в) Василь Козик;
г) Давид Рікардо;
д) Андрій Босак;
е) Адам Сміт;
7. Теорію конкурентних переваг вперше сформулював:
а) Альфред Маршалл;
б) Олег Кузьмін;
в) Давид Рікардо;
г) Адам Сміт;
д) Майкл Портер;
е) Елі Хекшер та Бертіл Олін.
8. До сучасних макроекономічних шкіл, які розглядають проблеми міжнародної економіки, належать:
а) теорія порівняльних переваг, теорія абсолютних переваг, теорема Хекшера — Оліна;
б) неокласична, неокейнсіанська, раціональних очікувань;
в) кейнсіанська, монетаристська, неокласична.
9. Теорію співвідношення факторів виробництва вперше сформулював:
а) Томас Мальтус;
б) Альфред Маршалл;
в) Давид Рікардо;
г) Адам Сміт;
д) Майкл Портер;
е) Елі Хекшер і Бертіл Олін.
10. Яку з наведених передумов не взяв до уваги Д. Рікардо, розробляючи теорію відносних переваг:
а) рішення про спеціалізацію приймається з урахуванням транспортних витрат;
б) попит і пропозиція на товар абсолютно еластичні;
в) фактори виробництва мобільні;
г) в обміні беруть участь два товари, що виготовляються у двох різних країнах.
11. Теорема Хекшера–Оліна:
а) стверджує, що експорт товарів – це експорт факторів виробництва в завуальованій формі;
б) заперечує класичні теорії зовнішньої торгівлі;
в) пояснює зростання внутрішньофірмової торгівлі всередині ТНК;
г) була підтримана і розвинута В. Леонтьєвим;
12. Теорія абсолютних переваг включає такі припущення:
а) має місце повна зайнятість, тобто усі наявні трудові ресурси використовуються у виробництві товарів;
б) всесвітнє господарство складається із двох країн, тому у міжнародній торгівлі беруть участь тільки дві країни, які продукують та торгують одна з одною тільки двома товарами;
в) витрати виробництва постійні, а їх зниження збільшує попит на товар;
13. Яка теорія трактує,що якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти з відносно нижчими витратами порівняно з іншими країнами, то торгівля буде взаємовигідною для обох країн:
а) теорія розміру країни;
б) теорія порівняльних переваг;
в) теорія абсолютних переваг.
14. Яка теорія використовує поняття альтернативних витрат:
а) теорія порівняльних переваг;
б) теорія альтернативних витрат;
в) всі відповіді вірні.
15. Яка теорія нехтує транспортними витратами:
а) теорія розміру країни;
б) теорія порівняльних переваг;
в) теорія абсолютних переваг.
III. Практичні завдання:
1.Чому кейнсіанська крива сукупного попиту переміщується, коли чистий експорт змінюється, тоді як монетаристська крива сукупного попиту не переміщується? Покажіть графічно.
2. Як теорія міжнародної торгівлі Хекшера-Оліна тлумачить міжнародну торгівлю товарами і міжнародний рух факторів капіталу – як взаємозамінні чи взаємодоповнюючі елементи? Чому? Опишіть.
3. Сутність теорії порівняльних преваг, визначте її позитивні та негативні риси.
IV. Теми рефератів
1. Основні концепції міжнародної торгівлі.
2. Особливості сучасного розвитку міжнародної торгівлі послугами.
3. Суть теорії меркантилізму.
4. Суть теорії абсолютних переваг.
5. Суть теорії порівняльних переваг.
6. Теорія розміру країни.
V. Питання для обговорення:
1. Спробуйте виявити і охарактеризувати принципові відмінності умов міжнародної торгівлі від умов реалізації товарів і послуг на внутрішньому ринку.
2. Розкрийте і систематизуйте фактори, які обумовлюють швидке зростання торгівлі послугами.
3. Існує думка, що втручання у вільне міжнародне переміщення потоку товарів та послуг багато в чому зумовлюється скоріше політичними, ніж економічними міркуваннями. Чи погоджуєтесь ви з цим?
4. У чому полягає парадокс Леонтьєва? Чому його не можна вважати повним спростуванням теорії співвідношення факторів виробництва?
5. Якщо країна має порівняльну перевагу у виробництві певного товару, чи означає це, що вона має абсолютну перевагу в його виробництві?
VI. Типові задачі
1. Економіка країни N має трудові ресурси у кількості 120 тис. чоловік і може виробляти два види товарів: комп’ютери і автомобілі. Питомі витрати праці на виробництво комп’ютерів складає 3, для автомобілів – 2.
· побудуйте графік граничних виробничих можливостей країни;
· якою буде відносна ціна комп’ютерів при відсутності зовнішньої торгівлі? Чому?
2. Декілька країн-експортерів товару організували картель з метою підвищення ціни на даний товар на світовому ринку. Країни контролюють 30% світового ринку товару. Еластичність світового попиту на товар – 0,8, а еластичність пропозиції товару країнами, які не є членами картелю – 0,5. Розрахуйте оптимальне для картеля підвищення світової ціни на товар.
3. Припустимо, що Німеччина імпортує з США товар Х. Якщо ціна даного товару в США складає 5 доларів за одиницю, скільки він буде коштувати в Німеччині при курсі долара 1 дол. = 0,85 євро. Якщо США будуть сприяти підвищенню валютного курсу долара, то як це відіб’ється на торгівлі цих двох країн?
Глосарій
Базисні умови постачання – спеціальні умови, які визначають обов’язки продавця і покупця з доставки товару і встановлюють момент виконання продавцем своїх обов’язків по поставці товару і перехід ризику випадкової загибелі чи пошкодженні товару з продавця на покупця, а також витрат, що виникають за таких умов.
Демпінг – засіб фінансової нетарифної торговельної політики, що полягає в просуванні товару на зовнішній ринок за рахунок зниження експортних цін нижче нормального рівня цін, існуючого в цих країнах.
“Добровільне” обмеження експорту – кількісне обмеження експорту, що базується на зобов’язанні одного з партнерів по торгівлі добровільно обмежити або не збільшувати обсяги експорту товару, що прийнятий в рамках офіційної міжурядової або неофіційної угоди про встановлення квот на експорт товару.
Видова структура торгівлі – розподіл торгівлі за видами товарного обміну.
Вільна торгівля – політика мінімального державного втручання в зовнішню торгівлю, що розвивається на основі вільних ринкових сил попиту і пропозиції.
Генеральна (загальна) торгівля – прийняте в статистиці зовнішньої торгівлі визначення зовнішньоторговельного обороту з включенням транзитних товарів.
Географічна структура торгівлі – розподіл товарного потоку за країнами, групами країн та регіонами світу.
Експорт – продаж з вивозом за кордон товарів і послуг. До експорту відносять: товари, вироблені, вирощені чи добуті в країні; товари, раніше ввезені з-за кордону, що були перероблені, а також товари, переробка яких здійснювалась під митним контролем.
Експортна (імпортна) квота – відношення вартості експорту (імпорту) до величини ВВП, виражене у відсотках.
Зовнішня торгівля (ЗТ) – торгівля однієї країни з іншими країнами світу. Вона складається з ввозу (імпорту) і вивозу (експорту) товарів.
Зовнішньоторговельна квота – відношення вартості зовнішньоторговельного обігу до величини ВВП, виражене у відсотках.
Зовнішньоторговельний оборот – сума вартостей експорту та імпорту країни за певний період часу.
Зустрічна торгівля – торгівля, що ґрунтується на зустрічних зобов’язаннях експортерів по закупівлі у імпортерів частини чи повністю експортованих товарів.
Імпорт – ввезення в країну товарів та послуг. До імпорту відносять: товари іноземного походження із країни-виробника або країни-посередника; товари для подальшої переробки під митним контролем.
Індекс «умови торгівлі» – відношення індексу середніх цін експорту певного товару, країни в цілому, групи країн до індексу середніх цін імпорту за певний період часу.
Інституційна структура торгівлі – розподіл торгівлі за суб’єктами і методами товарного обміну.
Квотування – обмеження щодо вартості або кількості, які вводяться на імпорт або експорт певних товарів на певний період.
Кількісні обмеження – адміністративна форма нетарифного державного регулювання торговельного обігу, що визначає кількість і номенклатуру товарів, дозволених до експорту чи імпорту.
Кліринг – це система безготівкових розрахунків за товари та послуги, заснована на заліку взаємних вимог та зобов’язань.
Ліцензування – регулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом дозволу, який видається державними органами на експорт або імпорт товару в певній кількості за певний проміжок часу.
Метод торгівлі - порядок виконання та організаційна форма зовнішньоторговельної угоди, спосіб здійснення торговельного обміну.
Митний тариф - перелік ставок мита, що застосовуються до товарів, що переміщуються через митний кордон, систематизований відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності.
Мито – обов’язковий податок, що стягується митними органами при імпорті або експорті товару і є умовою імпорту або експорту.
Міжнародна виставка – демонстрація досягнень в галузі виробництва, науки і техніки однієї або декількох країн з метою зацікавити суб’єктів місцевої економіки до підписання протоколів про наміри торгувати або навіть до укладання торговельних угод.
Міжнародна товарна біржа - особливий вид постійно діючого ринку, на якому здійснюються операції з купівлі-продажу масових, якісно однорідних та взаємозамінних товарів.
Міжнародна торгівля – обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами.
Міжнародний товарний аукціон – спеціально організовані, періодично діючі в певних місцях ринки, на яких шляхом публічних торгів в завчасно обумовлені терміни та в спеціально визначеному місці проводиться продаж раніше оглянутих товарів, які мають індивідуальні властивості.
Міжнародний ярмарок – один зспособів реалізації товарів на періодично діючому і відкритому ринку, що проводиться в одних і тих же місцях, у визначену пору року і в установлений термін, метою якого є демонстрація зразків товарів, що виробляються фірмами, для укладання торговельних угод.
Міжнародні торги - спосіб закупки товарів, розміщення замовлень та видача підрядів, які передбачають залучення пропозицій від кількох постачальників і підрядчиків різних країн і укладення контракту з тим, пропозиція якого найбільш вигідна замовнику за технічними та комерційними умовами.
Протекціонізм – державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів торговельної політики.
Реекспорт – продаж та вивіз з країни раніше ввезених на її територію товарів, що не піддавались обробці.
Реімпорт – ввезення раніше вивезених за кордон товарів, які не піддавались обробці, тобто це експортні операції, що не відбулись.
Сальдо балансу послуг – різниця між вартістю послуг, які надає країна, і вартістю послуг, які вона імпортує.
Сальдо балансу поточних операцій – сума сальдо торговельного балансу, балансу послуг і некомерційних операцій.
Сальдо торговельного балансу – різниця між вартісним обсягом експорту та імпорту товарів окремої країни.
Світова ціна – грошове вираження інтернаціональної вартості товару, як суспільно необхідних витрат праці на виробництво товару при середньосвітових умовах виробництва та інтенсивності праці.
Спеціальна торгівля – чистий зовнішньоторговельний оборот, тобто продукція, ввезена в країну чи вивезена з неї.
Товарна структура торгівлі – склад та співвідношення зовнішньої, міжнародної та світової торгівлі по групах товарів.
Торгівля кооперованою продукцією – вид торгівлі, яка здійснюється на основі угод про науково-технічну, виробничу чи комерційну кооперацію.
Трансфертні ціни – ціни внутрішньокорпораційної торгівлі між розташованими в різних країнах підрозділами однієї ТНК, які використовуються з метою переказу прибутків та скорочення податків, які сплачуються в державні бюджети приймаючих країн.
Фізичний обсяг торгівлі – оцінка експорту чи імпорту в незмінних цінах одного періоду (як правило, року).
