Економічна рівновага платіжного балансу.

У цілому можна назвати п'ять джерел нерівноваги платіжного ба­лансу.

- сезонна та випадкова нерівновага. Її основу ста­новлять сезонні коливання у виробництві та споживанні, причому та­кі зміни не збігаються в часі й мають різний характер у кожному кон­кретному випадку. Сезонні відхилення не мають якихось вагомих на­слідків довгострокового характеру, оскільки вони існують протягом короткого проміжку часу, а дефіцит в одному періоді компенсується надлишком в іншому. Випадкова нерівновага може викликатись яки­мись непередбаченими причинами неекономічного характеру. Так, повінь чи землетрус може змусиш вдатися до форсованого імпорту продовольчих товарів, тоді як несприятливі природні умови виклика­ють скорочення експорту сільськогосподарської продукції. Очевид­но, що такі та подібні їм події (страйки, ембарго тощо) є випадкови­ми та мають, так би мовити, «одноразовий» вплив на платіжний ба­ланс. Якщо ж економічні наслідки громадянських заворушень, рево­люції та інших подій відчуваються протягом досить тривалого про­міжку часу, тоді вони не підпадають під категорію випадковостей.

- циклічна нерівновага. В її основі лежить циклічний характер економічної кон'юнктури. Так, на початку 30-х років великомасштабне падіння реальних доходів та виробництва на фоні масового безробіття, яке охопило практично всі індустріальні країни, призвело до нерівноваги у платіжних відносинах. Велика депресія негативно вплинула і на платіжні баланси країн сільсько­господарського профілю, оскільки викликала катастрофічне падіння цін на аграрну продукцію та зниження заробітної плати, погіршення умов торгівлі.

- структурна нерівновага. Її ос­новою є розрив між змінами в попиті на експортні й імпортні товари та пристосування національної економіки до нових умов. Відсут­ність такої пристосувальної реакції і викликає структурну нерівнова­гу платіжного балансу.

Для того щоб платіжний баланс знову повернувся до стану рівно­ваги, необхідні відповідні зміни в структурі виробництва. Такі зміни можуть запізнюватись або гальмуватися насамперед через недоліки функціонування цінового механізму. Основою таких недоліків мо­жуть бути високий рівень монополізації окремих секторів вироб­ництва, протекціоністські заходи, адміністративне регулювання цін та інші причини.

- Дестабілізуючі валютні спекуляції та відтік («втеча») капіта­лу вважаються четвертою причиною нерівноваги платіжного балан­су. Хоча ці явища мають різну природу, але, як правило, вони відбу­ваються одночасно. Слід підкреслити, що відтік капіталу сам по собі викликає нерівновагу, оскільки невпевненість його власників щодо безпеки коштів інколи не має економічного підґрунтя, а спричи­нюється побоюваннями таких подій, як війна, революція, націоналі­зація іноземних підприємств унаслідок зміни політичного режиму в країні тощо.

Крім зазначених, існують й інші джерела нерівноваги. Так, дуже часто нерівновага виникає внаслідок нереалістичного валютного курсу, в основі якого, в свою чергу, лежить комплекс заходів валют­ного регулювання. Окремі економісти говорять про вікову нерівно­вагу, яка виникає внаслідок технологічних та інших змін у міру пе­реходу економіки з одного ступеня розвитку на інший.

251. Вплив стану платіжного балансу на валютний курс і валютну політику держави.
Активний платіжний баланс сприяє підвищенню курсу національної валюти, оскільки збільшується попит на неї з боку іноземних боржників. Пасивний платіжний баланс породжує тенденцію до зниження курсу національної валюти, оскільки боржники продають її на іноземну валюту для погашення своїх зовнішніх зобов'язань.

Дисконтна або облікова політика - зміна облікової ставки центрального банку з метою регулювання валютного курсу шляхом впливу на рух короткострокових капіталів. В умовах пасивного платіжного балансу центральний банк підвищує облікову ставку і таким чином стимулює приплив іноземного капіталу з країн, де рівень облікової ставки нижче. Приплив капіталу поліпшує стан платіжного балансу, створює додатковий попит на національну валюту і таким чином, сприяє підвищенню курсу. І навпаки, при значному активному сальдо платіжного балансу центральний банк знижує облікову ставку та стимулює відплив іноземних та національних капіталів з метою зменшення активного сальдо платіжного балансу. В цих умовах зростає попит на іноземну валюту, її курс підвищується, курс національної валюти знижується.