Міжнародний кредит та його функції в сучасній економіці.

Міжнародні розрахунки у кредит набули значного поширення і відіграють важливу роль у сучасній економіці. Надання кредитів є сьогодні досить звичним засобом ре­алізації продуктів на світовому ринку і є однією із найпошире­ніших форм сучасних світогосподарських зв'язків.

Міжнародний кредит – це форма руху позикового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, де кредиторами і позиковцями виступають субєкти різних країн. Субєктами цих відносин є держави та державні органи, кредитні організації, нефінансові заклади, а також інші юридичні та фізичні особи.

Міжнародний кредит виражає відносини, які склалися між кредиторами і позиковцями різних країн з приводу надання, використання та погашення позики. Кредитні відносини складаються на принципах:

- поверненості; терміновості; платності; гарантованості.

Міжнародний кредит на практиці здійснюється через надання валютних і то­варних ресурсів на умовах зворотності та виплати відсотків, переважно у вигляді позик. Залежить від: 1. об'єктів кредитування: комерційні, фінансові кредити 2. кредитора: приватні урядові(міжурядові, державні позики) кредити міжнародних і регіо­нальних організацій, змішані(беруть участь приватні підприємства, компанії і відповідні державні органи).3 .цільового призначення:виробничі, невиробничі 4. строків: *коротко­строкові (до і року); середньострокові (від і до 5 років);довгострокові (понад 5 років). 5. умов використання: разові, поновлювальні 6. способу погашення: про­порційні, прогресивні одночасні 7. способу забезпечення: забез­печені, бланкові(не мають забезпечення).

Функції міжнародного кредиту:

- забезпечення перерозподілу між країнами фінансових і матеріальних ресурсів, що сприяє їх ефективному використанню;

- збільшення нагромадження в межах всього світового господарства за рахунок використання тимчасово вільних грошових коштів одних країн для фінансування капіталовкладень в інших країнах;

- прискорення реалізації товарів у світовому масштабі.

МК на приватному рівні є дуже розповсюдженим і використовується при зовнішньоторгівельних відносинах і інвестиційній діяльності. На державному рівні, коли позичальником є держава, МК є потужним засобом фінансування економічних реформ і проектів міжнародного значення, але одночасно надто великі масштаби запозичень ставлять під загрозу економічну безпеку держави і ставить її в залежність від іноземних кредиторів.

Теорії кредиту.

Кредит виник у ті часи, коли почали розвиватися виробництво і обмін товарів. Кредитні відносини охоплювали широкі верстви населення, всі соціальні групи, зумовлюючи між ними гострі суперечності і тим самим прискорювали розвиток суспільного виробництва. На перших порах розвитку теорії кредиту економічна думка була сконцентрована на дослідженні самого поняття кредиту, пізнанні його суті. Пізніше дослідження кредиту стало здійснюватися через пізнання механізму його зв’язку з економічним середовищем, відкрився шлях до формування наукової теорії кредиту.В економічній науковій думці чітко визначилися дві концепції, які одержали назву натуралістичної і капіталотворчої.

Натуралістична теорія кредиту. Суть натуралістичної теорії кредиту можна звести до таких положень:об’єктом кредиту визначається тимчасово вільний капітал у вигляді натуральних речових благ які можуть бути позичені одним економічним агентом іншому;кредит розглядається як форма руху матеріальних благ, а тому роль кредиту зводиться до перерозподілу цих благ у суспільстві;позичковий капітал співпадає з реальним капіталом;банки виступають лише посередниками в кредиті, вони спочатку акумулюють вільні кошти, а потім розміщують їх у позику;пасивні операції є первинними порівняно з активними.Основоположниками натуралістичної теорії кредиту були класики політичної економії А.Сміт, Д.Рікардо, А.Тюрго, Дж.Міль. Капіталотворча теорія кредиту. Суть капіталотворчої теорії кредиту можна звести до таких основних положень:кредит, як і гроші, безпосередньо являє собою капітал, багатство, тому розширення кредиту означає нагромадження капіталу;банки це не посередники в кредиті, а “фабрика кредиту”, творці капіталу;активні опервції є первинними з пасивними.Основоположником капіталотворчої теорії кередиту був англійський економіст Дж.Ло. Згідно його поглядів кредит не залежить від процесу відтворення, і йому належить важлива роль в розвитку економіки.Понятття кредиту поєднувалось з грошима і багатством. На думку Ло, за допомогою кредиту можна залучити і привести в рух всі невикористані виробничі можливості країни, створити багатство і капітал.