Функції комерційних банків можна розділити на дві групи: активні і пасивні.
Пасивні операції спрямовані на формування власного капіталу банка, залучених та емісійних коштів банку, тобто це кошти для проведення активних операцій. Активні операції банка спрямовані на розташування власних та залучених коштів з метою отримання прибутку.
Так, основними видами банківської діяльності є:
· Приймання вкладів
· Кредитування
· Розрахункове обслуговування
· Врахування векселів
· Інформаційно-консультаційне обслуговування
· Торгово-комісійна діяльність
· Трастові операції
· Лізинг
· Факторинг (банк авансує частину угоди, допомагає постачальнику скоріше отримати гроші за товар).
Питання 5. Основні риси монетаристської теорії та монетарна політика.
Грошово-кредитна, або монетарна, політика є одним із головних інструментів державного регулювання економіки. Саме на цій політиці держави акцентують свою увагу монетаристи. Грошово-кредитна політика найбільш ефективно виконує функції регулювання економічного циклу, попередження і подолання спаду виробництва.
Грошово – кредитне регулювання економіки здійснює Національний банк за допомогою монетарної політики. Теоретичною базою монетарної політики слугує монетаристська теорія, в основі якої лежить кількісне рівняння:
M*V=P*Y
Згідно з монетаристською теорією, швидкість обертання грошей V є стабільною, а можливі її зміни легко передбачити. За цих умов держава, регулюючи грошову масу М, може цілеспрямовано впливати на номінальний ВВП, тобто на добуток P*Y. Спираючись на це положення, Мільтон Фрідмен, який є засновником монетаристської теорії, запропонував встановити „монетарне правило”, за яким грошова маса має щорічно збільшуватися такими самими темпами, що й темпи приросту реального ВВП.
Монетаристська теорія істотно відрізняється від кейнсіанської щодо тлумачення передатного механізму, на основі якого монетарна політика впливає на економіку.
Грошова маса впливає не лише на інвестиції, а й на всі компоненти сукупного попиту, в результаті зростає обсяг пропозиції товарі та послуг. При цьому вплив сукупного попиту на реальний ВВП забезпечується лише в короткостроковому періоді, а в довгостроковому він викликає лише зростання цін.
Прихильники монетаризму вважають гроші головним засобом регулювання економіки, а фіскальну політику неефективною. Це пояснюється тим, що стимулювальна фіскальна політика, яка породжує бюджетний дефіцит і використовує для його фінансування державні позики, підвищує відсоткову ставку і викликає ефект витіснення інвестицій, унаслідок чого її вплив на економіку вважається несуттєвим.
Мета грошово-кредитної політики — досягнення на національному ринку рівноваги, що характеризується повною зайнятістю та відсутністю інфляції. Суть цієї політики полягає в регулюванні обсягу грошової пропозиції для стабілізації економіки. Так, під час спаду виробництва монетарна політика зводиться до стимулювання зростання грошей, а в періоди високої інфляції, навпаки, до її обмеження. Головним суб'єктом монетарної політики держави є Національний банк, який здійснює грошову емісію і регулює грошово-кредитну діяльність комерційних банків.
У своїй політиці Національний банк застосовує такі методи:
· операції на відкритому ринку;
· зміна рівня мінімальної резервної норми;
· визначення рівня облікової ставки.
Операції на відкритому ринку —полягають в купівлі-пролажу Національним банком (урядовим) цінних паперів на відкритому ринку, таким чином Національний банк здатний збільшувати або –зменшувати резерви в банківській системі і впливати на пропозицію грошей.
Зміна норми резервування – це частина (у відсотках) банківських депозитів, яка повинна знаходитися у розпорядженні НБУ. Збільшення норми резерву призводить до скорочення грошової пропозиції і підвищення відсоткової ставки. Гроші стануть “дорогими”, що означає рестриктивну політику. І навпаки, знижуючи резервну норму, Національний банк здійснює експансіоністську політику, тобто політику “дешевих” грошей.
Облікова ставка (ставка рефінансування) — це відсоток, під який Національний банк надає кредити комерційним банкам. Національний банк може надавати позику безпосередньо комерційним банкам, призначаючи низьку (дисконтну) облікову ставку, це відповідно збільшує грошову пропозицію.
Розглянута грошово-кредитна політика держави має безпосередній вплив на виробництво, забезпечення зайнятості в економіці та цінову стабільність.
Залежно від умов функціонування економіки Національний банк може застосовувати різну політику:
1. експансіоністська („дешевих грошей”), яка полягає у
· купівлі цінних паперів
· зниженні норми резервних вимог
· зниженні облікової ставки
Використовується в умовах неповної зайнятості, коли виникає необхідність стимулювати ділову активність. В результаті проведення політики „дешевих грошей” збільшується грошова пропозиція і знижується відсоткова ставка.
2. рестриктивна („дорогих грошей”), яка використовує
· продаж цінних паперів
· зростання норми резервних вимог
· підвищення облікової ставки
використовується в умовах інфляційного зростання, коли постає необхідність стримувати ділову активність. Завдяки політиці „дорогих грошей” зменшується грошова пропозиція і підвищується відсоткова ставка.
Приоритетною функцією монетарної політики є антиінфляційна. Згідно з кількісним рівнянням Фрідмена ціна є функцією трьох чинників P=F(M,V,Y). головним серед них є грошова маса, яку контролює Національний банк. В умовах економічного зростання і невисокої інфляції він, регулюючи грошову масу і прогнозуючи V і Y, дістає можливість забезпечувати досягнення цільового рівня інфляції.
Набагато складнішою стає антиінфляційна діяльність НБУ в умовах стагфляції. Щоб стримати інфляцію, він повинен застосовувати політику дорогих грошей. Але така політика одночасно може спричинити ще більше падіння виробництва. Тому перед монетарною політикою постає альтернатива: стримання інфляції чи підвищення рівня зайнятості. За різних умов ця альтернатива вирішується по - різному.
Питання 6. Модель IS-LM та її обґрунтування.
Досі ми розглядали умови рівноваги на товарному і грошовому ринках окремо. Насправді економічна рівновага – це рівновага на обох ринках одночасно. Аналітичним засобом поєднання двох ринків є модель IS-LM. Двома її складовими є крива IS (інвестиції – заощадження) та крива LM (ліквідність – гроші).
Крива IS відображає зв’язок між реальною відсотковою ставкою і доходом в умовах рівноваги на товарному ринку.
Крива LM відображає зв’язок між доходом і реальною відсотковою ставкою в умовах рівноваги на грошовому ринку. Оскільки відсоткова ставка впливає на товарний ринок (через інвестиційний попит) і одночасно є елементом грошового ринку, то завдяки цьому вона пов’язує між собою обидва ринки. Модель IS-LM пристосована для умов, якщо ціни стабільні.
Криву IS можна побудувати на основі синтезу моделі “кейнсіанський хрест” і графіка інвестиційного попиту. Крива IS набирає вигляду від’ємно похилої лінії і свідчить про обернену залежність між відсотковою ставкою і доходом.
Криву LM можна побудувати на основі синтезу моделі “кейнсіанський хрест” і графіка грошового ринку. Крива LM набирає вигляду додатно похилої лінії і свідчить, що між доходом і відсотковою ставкою існує пряма залежність.
Об’єднавши обидва графіки отримаємо модель IS-LM.
 |
На рисунку економічна рівновага моделі IS-LM – це точка в якій перетинаються обидві криві. Ця точка визначає відсоткову ставку і дохід, які відповідають умовам рівноваги як на товарному так і на грошовому ринках. У точці рівноваги фактичні видатки дорівнюють запланованим, а грошовий попит – грошовій пропозиції.
Модель IS-LM використовують для пояснення впливу фіскальної і монетарної політики на дохід у короткостроковому періоді із припущенням, що ціни є стабільними. При цьому слід брати до уваги, що в даній моделі до екзогенних змінних належать державні закупівлі, чисті податки, грошова пропозиція, а до ендогенних – дохід і відсоткова ставка. Це визначає характер впливу фіскальної та монетарної політики на криві IS та LM.
У разі застосування стимулювальної фіскальної політики відбувається збільшення доходу і зростання відсоткової ставки, що з урахування ефекту витіснення переміщує криву IS вгору. Із застосуванням стимулювальної монетарної політики відбувається зниження відсоткової ставки і збільшення доходу, що переміщує криву LM вниз. Модель IS-LM пояснює не лише автономний вплив фіскальної та монетарної політики на економіку, оскільки об’єктами їх впливу є однакові ендогенні змінні, то завдяки цьому модель IS-LM дає можливість узгоджувати між собою дію окремих складових макроекономічної політики.
