Перелік адміністративних правопорушень, що посягають на власність, в основному зосереджено в гл. 6 КУпАП.
За об’єктом посягання їх можна умовно поділити на два розділи:
1) правопорушення, що посягають на відносини загальнодержавної власності:
порушення права державної власності на надра (ст. 47);
порушення права державної власності на води (ст. 48);
порушення права державної власності на ліси (ст. 49);
порушення права державної власності на тваринний світ (ст. 50).
З об’єктивної сторони ці правопорушення характеризуються самовільним користуванням чи переуступкою права користування об’єктами державної власності, а також укладення інших угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності.
2) правопорушення, що посягають на відносини власності взагалі:
дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати (ст. 51);
ухилення від відшкодування майнової шкоди, заподіяної злочином підприємствам, установам, організаціям або громадянам, особи, зобов’язаної за вироком або рішенням суду відшкодувати таку шкоду (ст. 51-1);
незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності (літературного чи художнього твору, їх виконання, фонограми, передачі організації мовлення, комп’ютерної програми, бази даних, наукового відкриття, винаходу, корисної моделі, промислового зразка, знака для товарів і послуг, топографії інтегральної мікросхеми, раціоналізаторської пропозиції, сорту рослин тощо), привласнення авторства на такий об’єкт або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом (ст. 51-2).
Отже, об’єктом посягання за ст. ст. 51, 51-1 тут можуть бути як власність юридичних чи фізичних осіб, так і держави, якщо викрадене державне майно, невиконане деліктне зобов’язання перед державним підприємством чи організацією.
Об’єктивна сторона перерахованих вище складів правопорушень відображена у диспозиціях відповідних статей.
Суб’єкт правопорушення — загальний (громадяни та посадові особи).
Суб’єктивна сторона правопорушень, об’єднаних у главу 6 КпАП, характеризується тільки умислом.
Адміністративні правопорушення в галузі охорони природи. 36. Адміністративні правопорушення в галузі використання природних ресурсів.
Адміністративним правопорушенням у галузі охорони навколишнього природного середовища слід визнавати посягання на природне середовище — протиправну винну (умисну чи необережну) дію або бездіяльність, за що законодавством встановлено адміністративну відповідальність.
У главі 7 КпАП передбачено конкретні склади адміністративних правопорушень у цій галузі. Об'єкти охорони можна поділити на декілька груп.
До першої слід віднести такі правопорушення, як псування й забруднення сільськогосподарських та інших земель (ст. 52); порушення правил використання земель (ст. 53); несвоєчасне повернення тимчасово займаних земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням (ст. 54). Справи про ці адміністративні правопорушення розглядають органи (посадові особи) по земельних ресурсах.
Другу групу правопорушень складають ті, що пов'язані з неналежним використанням водних ресурсів. Так, у КпАП передбачено відповідальність за порушення правил охорони водних ресурсів (ст. 59); порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення й засмічення (ст. 59); порушення правил водокористування (ст. 60). Справи про ці правопорушення розглядають органи по регулюванню використання та охорони вод.
Об'єктом охорони є також ліси й землі державного лісового фонду. До правопорушень у цій галузі належать: незаконне використання земель державного лісового фонду (ст. 63); незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняку (ст. 65); знищення або пошкодження полезахисних смуг і захисних лісових насаджень (ст. 65); знищення або пошкодження підросту в лісах (ст. 66); порушення правил відновлення та поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини (ст. 68); засмічення лісів (ст. 73) тощо. Справи про ці правопорушення мають право розглядати посадові особи органів лісового господарства.
Під охороною закону перебуває також рослинний і тваринний світ. Адміністративну відповідальність передбачено за знищення корисної для лісу фауни (ст. 76); порушення правил використання об'єктів тваринного світу (ст. 85); порушення вимог щодо охорони середовища перебування й шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин (ст. 87); жорстоке поводження з тваринами (ст. 89); порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України (ст. 90). Справи про такі правопорушення розглядають органи (посадові особи) Мінохоронприроди України.
КпАП передбачено також відповідальність за правопорушення, пов'язані з охороною атмосферного повітря й надр.
