Покладення обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду

Якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Коли шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її.

В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Відшкодування шкоди, яка заподіяна адміністративним правопорушенням може здійснюватися в таких формах: 1) накладення обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду (ст. 40 КпАП); 2) повернення майна володільцеві (ст. 265 КпАП); 3) добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди (п. 2 ч. 1 ст. 34 КпАП); 4) у порядку цивільного судочинства (ч. З ст. 40 КпАП).

Адміністративне правопорушення в галузі охорони праці

Адміністративна відповідальність за порушення законодавства, яким регулюється сфера охорони здоров'я, загалом є реалізацією санкцій, законодавчо передбачених за здійснення адміністративного проступку у сфері охорони здоров'я.

До адміністративних правопорушень у галузі охорони здоров'я населення безпосередньо належать, зокрема:

- порушення санітарно-гігієнічних і санітарно протиепідемічних правил і норм (ст. 42 КУпАП);

- незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (ст. 44 КУпАП);

- порушення встановленого порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації і застосування донорської крові та (або) її компонентів і препаратів (ст. 45і КУпАП)1;

- ухилення від медичного огляду чи медичного обстеження (ст. 44і КУпАП);

- ухилення від обстеження і профілактичного лікування осіб, хворих на венеричну хворобу (ст. 45 КУпАП);

- порушення встановленого порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації і застосування донорської крові та (або) її компонентів і препаратів (ст. 45і КУпАП);

- умисне приховування джерела зараження венеричною хворобою (ст. 46 КУпАП);

- порушення встановлених вимог щодо зайняття народною медициною (ст. 462 КУпАП) тощо.

Разом із тим, слід зазначити, що, крім безпосередніх адміністративних правопорушень у сфері охорони здоров'я, визначені й опосередковані ті, які мають велике значення в контексті медичної діяльності, а саме: щодо якості виробництва медичних препаратів, які, в свою чергу, передбачені гл. 13 КУпАП "Адміністративні правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації": випуск і реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів (ст. 167 КУпАП); випуск у продаж нестандартної продукції (ст. 168 КУпАП); виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил (ст. 168і КУпАП); випуску продаж продукції з порушенням вимог щодо медичних попереджень споживачів тютюнових виробів (1682 КУпАП); передача замовнику або у виробництво документації, яка не відповідає вимогам стандартів (ст. 169 КУпАП); недодержання стандартів при транспортуванні, зберіганні і використанні продукції (ст. 170 КУпАП) тощо.

Крім того, КУпАП містить такі адміністративні проступки, як: невиконання законних вимог посадових осіб органів державного контролю якості лікарських засобів (ст. 18810 КУпАП); невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків, а так само інших законних вимог посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби (ст. 188" КУпАП); порушення права на інформацію (ст. 2123 КУпАП) - щодо останнього, однак, слід пам'ятати, що посадові особи, на яких поширюється дія Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", притягаються до відповідальності за такі діяння відповідно до зазначеного Закону.