Завдання трудового виховання дошкільників

 виховання шанобливого ставлення до праці дорослих і прагнення надати допомогу;
 розвиток трудових навичок, їх удосконалення і поступове збільшення змісту трудової діяльності;
 формування у дітей позитивних особистих якостей, таких, як прагнення до праці, дбайливість, відповідальність, ощадливість;
 розвиток навичок організації роботи;
 виховання позитивних взаємостосунків в процесі трудової діяльності між дітьми - вміння працювати в колективі, в разі необхідності надавати допомогу, прихильно оцінювати працю однолітків і в шанобливій формі робити зауваження.

Праця дітей дошкільного віку можна розділити на кілька видів:

 самообслуговування; господарсько-побутової працю;
 праця по догляду за рослинами і тваринами; ручна праця.

Особливості трудового виховання дошкільника
Особливості ставлення до трудової діяльності дитини в ранньому віці полягають у тому, що його більше приваблює процес праці, ніж кінцевий результат. Тому для дошкільника важливим зв'язок між працею і грою.
Основні методи і прийоми трудового виховання:

 допомогти дитині у визначення мети праці;
 обговорити у чому значення даної роботи, для чого і для кого вона необхідна;
 навчити розбивати роботу на етапи виконання;
 продемонструвати і пояснювати, як краще це зробити;
 пробудити і підтримувати в ході роботи інтерес до майбутнього справі;
 обговорити, що вже зроблено, а що ще можна зробити, щоб досягти кращого результату;
 заохочувати старання, інтерес дитини і прагнення впоратися з труднощами, домагаючись означеної мети; перевіряти та оцінювати разом з дитиною хід і результати роботи;
 залучати дитину до спільної праці, подавати приклад відповідального ставлення до справи, при цьому допомагаючи порадою чи ділом, якщо виникли труднощі;
 пробуджувати ініціативу у дитини до самостійних рішень.
Головна мета трудового виховання дошкільників - це формування особистості дитини, а також правильного ставлення до трудової діяльності. Праця розвиває у дошкільника кмітливість, спостережливість, увагу, зосередженість, пам'ять, а також зміцнює його фізичні сили і здоров'я.

Т 15 Естетичне виховання дітей дошкільного віку.

Дорослі і діти постійно зіштовхуються з художніми та естетичними явищами. У сфері духовного життя, повсякденної праці, спілкуання мистецтва і природою, у побуті, у міжособистісному спілкуванні – скрізь прекрасне і потворне, трагічне і комічне відіграють істотну роль. Краса доставляє насолоду і задоволення, стимулює трудову активність, робить приємними зустрічі з людьми. Потворне відштовхує, трагічне вчить співчуття, комічне допомагає боротися з недоліками. Естетичне виховання-цецілеспрямований процесс формування у людини естетичного ставлення до дійсності. Спілкуючись з естетичними явищами життя і мистецтва, дитина, так чи інакше, естетично чи духовно розвивається. Але при цьому дитиною не усвідомлюється естетична сутність предметів, а розвиток найчастіше обумовлено прагненням до розваги, а без втручання ззовні в дитини можуть скластися невірні уявлення про життя, цінності та ідеали. Найважливішою частиною естетичного виховання є художнє виховання, що використовує для виховного впливу засоби мистецтва, що формують спеціальні здібності і розвиває обдарованість в певних його видах - образотворчому, декоративно-прикладному та ін. Умовою і засобом естетичного виховання є і художня діяльність дошкільників, як організована вихователем, так і самостійна. Відомо, що виховання дитини у діяльності - одна із закономірностей виховання. Художньої діяльність називаєтьсятоді, коли вона безпосередньопов'язана з видами мистецтв: театралізованіігри, словесно-художня творчість, музикування, образотворчий і декоративно-прикладна практика, дизайн.Ухудожнійдіяльності, як правило, присутнівідтворює (репродуктивний) фактор і творчий. І слідзазначити, що і той, і іншийнеобхідні і взаємозалежні - дитина не можетворити, не навчившисьвідтворювати, репродукувати. Естетичневиховання - необхіднаумова для формуваннялюдинивисокоїкультури. Підестетичнимвихованням педагогіка розумієвихованняздатностісприймати, правильно розуміти, оцінювати і створюватипрекрасне в житті та мистецтві. У дошкільнийперіод відбуваєтьсястановленняособистостідитини. Естетичневихованняособистостівідбувається з перших кроківмаленькоїлюдини, з перших йогослів, вчинків. Ніщоінше, як навколишнєсередовище не відкладає в душійоговідбиток на все подальше життя. Спілкування з батьками, родичами, однолітками і дорослими, поведінкуоточуючих, настрійїх слова, погляди, жести, міміка - все цевбирається, відкладається, фіксується в йогосвідомості.Дитинанароджується у сім'ї. Коло початкового спілкуванняйогообмежений батьками і найближчими родичами, відповідальність яких за формуваннясвітуестетичнихпочуттів і уявленьдитининадзвичайно велика. Добре відома сила дитячихвражень, їхдовговічність. Перші «цеглини» у фундамент естетичноїкультуримайбутньоїособистостізакладаються саме в сім'ї, в саміранніетапистановлення, коли розумовий розвиток дитинийде особливо бурхливо. А тому так важлива педагогічна грамотністьбатьків, характер їхестетичнихзапитів, культурний клімат в сім'ї.Істотнезначення в естетичномувихованнідитинивідіграє організація дитячогопобуту - чистоти, порядку, зручності, краси, де все пропорційно, погоджено за кольором, формою, величиною і т.п. Вже з 2-3 - річноговіку, дітейслідзалучати до створеннясвітукраси через наведення порядку в кімнаті, охайністьодягу, так стверджуючиїх у розумінні того, що краса - діло рук людських.Естетичнеосягненняпредметіввідбувається через їх форму, колір, величину. Важливо, щобіграшки відповідали вимозірізноманітності і святковості. Здатністьаналізувати і схоплювати форму розвивається за допомогою і за допомогою предметного моделювання, конструювання, з картин.Естетичнавихованістьпередбачаєнасампереднаявністьестетичногоідеалу, уявлення про скоєне, досконалість у мистецтві і дійсності. Наприклад, одна людина можебачитиестетичнийідеалмистецтва в узагальненому та зробленийвідображенні самого життя і людськихвідносин у ній, в зображенні її прогресивних тенденцій, спрямованих на вдосконалення людей і суспільства. Іншийможебачитийоголишедосконало форм, художніх прийомів вираження художником своїхсуб'єктивнихпереживань.Естетичнийідеалсоціальнообумовлений і являє собою суспільне педагогічне явище.

З естетичнимідеалом, як частиниестетичноївихованості, нерозривнопов'язанийхудожнійсмак.Вінявляє собою суспільнеявище і відчуває на собівпливсоціально-класовихвідносин. Художній смак є розвиненаздатністьпочування і оцінкидосконалості і недосконалості, єдностічипротилежностізмісту і форми в мистецтві і житті. Як і естетичнийідеал, художній смак може бути присутнім у дітей на різнихрівнях, в значніймірівизначаючитим самим рівеньестетичноївихованості.

Рівеньестетичноївихованості у різнихдітей в залежностівід умов життя і вихованнянеоднаковий.Узагальномупроцесівихованнявчителяпрагнуть до оптимального рівняестетичноївихованості. Іншими словами, основну мету естетичноговихованнянеобхіднобачити в тому, щоб у дитиниорганічнопоєдналосянаявністьестетичногоідеалу і справжньогохудожнього смаку з розвиненоюздатністю до відтворення, милування, переживання, судження та художньо-естетичномутворчості. Найбільшслабкиммісцеместетичноївихованості школярів є область естетичногоідеалу і художнього смаку. Цей факт робитьестетичнувихованістьдитининедостатньою, обмеженою.