Людина вiд природи смертна, i в цьому її перший трагiчний початок. Вiдомий афоризм звучить "Жити - значить вмерти". В зародженнi життя закладено генетичний механiзм смертi. Латинське прислiв'я "Mеmento mori" (пам'ятай про смерть) несе в собi глибокий фiлософський змiст. Оскiльки людина смертна, то хвороби неминучi. Фiзiологiчна смерть в природi зустрiчається рiдко, як правило, лiкар має справу з патологiчною смертю. Причиною такої смертi можуть бути як генетичнi фактори, так i спосiб життя людини або вплив зовнiшнього середовища. Останнiм етапом онтогенезу людини є старiсть з включенням смертi. Трагiзм для родини i близьких несе в собi смерть людини в молодому вiцi, хоча древнi греки твердили: "Кого люблять боги, той вмирає молодим". З бiологiчної точки зору здоров'я i тривалiсть життя людини насамперед залежать вiд стану серцево-судинної системи. Отже, i захворювання серцево-судинної системи найчастiше бувають причиною смертi.
Смерть буває прогнозованою i раптовою. Прогнозована смерть настає в термiнальнiй стадiї хвороби, коли компенсаторно-адаптацiйнi механiзми органiзму виснаженi, а хiрургiчнi i терапевтичнi методи лiкування, проведенi в повному обсязi, є неефективними. Вона буває у онкологiчних хворих, при лейкозах, хронiчнiй нирковiй i печiнковiй недостатностi, хронiчному легеневому серцi тощо. В загальнiй структурi смертностi прогнозована смерть складає близько 75 %, i по сутi її попередити неможливо.
Щодо визначення раптової смертi, iснують рiзнi дискусiйнi аспекти цiєї проблеми. Комiтет експертiв ВООЗ дає таке визначення: "Раптова смерть - нагла ненасильницька смерть, яка настає несподiвано протягом 6 год вiд початку появи симптомiв у практично здорових людей або у хворих, стан яких був стабiльним або покращувався". Такi хворi протягом останнього мiсяця не знаходились на амбутаторному або стацiонарному лiкуваннi. Для раптової смертi властива раптова непередбачена зупинка кровообiгу i дихання. Вона зустрiчається у 25 % всiх смертельних випадкiв.
Вiдомий американський кардiолог Лаун i епiдемiологи стверджують, що раптова смерть настає протягом однiєї години з моменту появи перших клiнiчних симптомiв. Вона може бути блискавичною i розвивається в такому випадку протягом кiлькох хвилин. У той же час Асоцiацiя американських кардiологiв до раптової серцевої смертi вiдносить всi випадки смертi, якi настають протягом 24 год з моменту появи перших клiнiчних симптомiв у здорових осiб або при стабiлiзацiї патологiчного процесу.
Європейське товариство кардiологiв дає таке визначення раптової серцевої смертi (РСС) "... природна смерть внаслiдок серцевих причин, якiй передує раптове знепритомлення протягом однiєї години пiсля початку гострих симптомiв, можливе дiагностоване ранiше захворювання серця, але час i спосiб настання смертi несподiванi".
Причиною раптової несерцевої смертi бувають крововиливи в мозок, тромбоемболiя легеневої артерiї, гострi отруєння, гостра надниркова недостатнiсть, затяжний астматичний стан, синдром вiдмiни медикаментiв тощо. У таких випадках смертi передують головний бiль, запаморочення, тривала втрата свiдомостi, ядуха. Вiдсутнiсть секцiйного матерiалу знижує достовiрнiсть дiагнозу.
Лiонськi судовi медики Loire i спiвавтори вивчали причини раптової смертi у 300 померлих вiком вiд 32 до 62 рокiв. У 35,6 % померлих дiагностували коронаросклероз i коронаротромбоз, у 23,3 % - аномалiї провiдних шляхiв серця, у 14,3 % - необструктивну кардiомiопатiю, у 7,3 % - патологiю клапанного апарату серця, у 4,6 % - тромбоемболiю легеневої артерiї, у 3,3 % - розрив аорти, у 4,2 % - iншi захворювання серця. Нарештi, у 7,3 % випадкiв патологiчних змiн з боку внутрiшнiх органiв не знайдено. В Українi 80-97 % всiх випадкiв раптової серцевої смертi припадає на IХС, 5-8 % - на мозковi iнсульти, 3-5 % - на хвороби артерiй, артерiол i капiлярiв, до 4 % - на артерiальну гiпертензiю, 1 % - на ревматизм. Молодi люди вiком до 20 рокiв раптово вмирають вiд мiокардиту, дилатацiйної кардiомiопатiї, аномалiй вiнцевих судин серця, пролапсу мiтрального клапана з регургiтацiєю, шлуночкових аритмiй високих градацiй (В.В. Назаренко i спiвавт.). Згiдно з даними холтерiвського монiторингування, РСС наступила внаслiдок фiбриляцiї шлуночкiв (62,4 %), брадиаритмiї (16,5 %), "пiрует-тахiкардiї" (12,7 %), первинної шлуночкової тахiкардiї (8,3 %). Змiну сегменту ST спостерiгали в 12,6 %. Отже, основною причиною РСС продовжує залишатись тахiаритмiя i гострий коронарний синдром. При згаданому синдромi формується стiйкий аритмогенний субстрат в мiокардi ЛШ. Поширенiсть раптової серцевої смертi складає 1,1 на 1000 чоловiкiв i 0,4 на 1000 жiнок. Мiж тим, згiдно з даними ВООЗ, частота РСС в рiк серед чоловiкiв вiком 20-64 роки коливається вiд 0,26 до 1,59 на 1000. Таким чином, з наведених даних видно, що у 80-90 % раптових смертельних випадкiв безпосередною причиною смертi бувають хвороби серцево-судинної системи. В США щорiчно вмирає близько 350 000-400 000 жителiв з дiагнозом РСС.
