Кейнсіанство та його еволюція

 

125. На відміну від неокласиків, Дж.М. Кейнс:

 

а) надавав перевагу макроекономічному аналізу перед мікроекономічним;

б) вважав, що визначальними у розвитку економіки є чинники попиту, а не пропозиції;

в) поставив рівень зайнятості в залежність не від величини заробітної плати, а від рівня сукупного попиту;

г) всі відповіді правильні.

Тут наведено думки таких видатних економістів ХХ ст., як Дж. М. Кейнс (засновник макроекономічного підходу), Т. Верлен (засновник інституціоналізму), Ф. Гайек (ортодокс неокласичної теорії), Л. Ерхард (один із засновників теорії „соціального ринкового господарства”), М. Фридмен (лідер сучасних монетаристів). У якому випадку відбито кейнсіанські уявлення про економічний розвиток?

 

а) конкуренція – скрізь, де можливо, регулювання – там, де необхідно;

б) економічними мотивами людей рухають насамперед родинні почуття, інстинктивний потяг до знань і високої якості виконуваної роботи;

в) державне регулювання виробництва внаслідок лагового ефекту приносить більше шкоди, ніж користі, тому держава повинна обмежуватись регулюванням пропозиції грошей в економіці;

г) ринкова економіка нестабільна за своєю природою, вона нездатна до саморегулювання і автоматичного відтворення рівноваги;

д) гарантія свободи – в приватній власності.

 

127. Яка головна причина призвела до появи кейнсіанства:

а) гіперінфляція; б) дефіцит державного бюджету; в) вимушене безробіття;г) низькі темпи розвитку суспільства.

 

128. Базовими положеннями кейнсіанської теорії стали:

а) концепція ефективного попиту; б) концепція мультиплікатора інвестицій; в) „основний психологічний закон”; г) всі відповіді правильні.

129. „Основний психологічний закон” Дж.М. Кейнса визначав, що:

 

а) випереджаюче зростання доходу домогосподарств порівняно зі зростанням споживання призводить до недостатності сукупного попиту і є причиною кризових явищ в економіці;

б) зі зростанням доходу зростає схильність людей до заощадження;

в) зі зростанням доходу люди схильні збільшувати споживання, проте в меншій мірі, ніж зростає доход;

г) всі відповіді правильні.

 

130. До положень кейнсіанської теорії не можна віднести:

 

а) дослідження функціональних залежностей основних макроекономічних змінних;

б) аналіз формування ефективного попиту, недостатність якого призводить до кризових явищ в економіці;

в) обґрунтування необхідності посилення державного втручання в економіку з метою забезпечення макроекономічної стабільності;

г) обґрунтування необхідності директивного планування і централізованого розподілу ресурсів в економіці.

131. Дж. М. Кейнс вважав, що:

 

а) держава повинна використовувати урядові видатки і податки для зниження рівня безробіття;

б) економіка повинна розвиватися на основі централізованого планування;

в) ринковий механізм здатний самостійно, без урядового втручання забезпечити високий рівень зайнятості;

г) приватна власність та вільне підприємництво забезпечують високий рівень зайнятості.

 

132. Представниками неокейнсіанства, які розробили численні моделі економічного зростання, були:

а) Е.Хансен, О.Домар, Р.Харрод, Дж.Хікс, Н.Калдор;

б) Дж.Робінсон, Й.Шумпетер, Е.Чемберлін;

в) Т.Веблен, Дж.Гелбрейт, В.Мітчелл, Дж.Коммонс;

г) В.Ойкен, Л.Ерхард, А.Мюллер-Армак, М.Алле, Ф.Перру.

 

133. Оригінальна крива А.В. Філліпса відображала:

 

а) обернену залежність між рівнем інфляції та темпами приросту номінальної заробітної плати

б) обернену залежність між рівнем безробіття та темпами приросту номінальної заробітної плати;

в) пряму залежність між темпами приросту номінальної заробітної плати та темпом інфляції;

г) пряму залежність між реальною заробітною платою та рівнем безробіття.