Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Тема 5. Соціальне партнерство




Контрольні запитання одиничного вибору відповідей

1. Становлення і розвиток соціального партнерства забезпечується утворенням наступних структурно-організаційних елементів:

в)рівнів, суб’єктів, предметів соціального партнерства та нормативно-правового забезпечення.

2. Соціальне партнерство являє собою систему:

г) взаємозв’язків між найманими працівниками, трудовими колективами, професійними спілками, роботодавцями та їх об’єднаннями, а також, державою і органами самоврядування з урегулювання соціально-трудових відносин, які полягають у взаємних консультаціях, переговорах і примирних процедурах на взаємоузгоджених принципах з метою дотримання прав та інтересів працівників, роботодавців і держави.

3. Соціальне партнерство реалізується через систему переговорів і угод, що укладаються на наступних рівнях:

б) республіканський, галузевий, регіональний, професійний, на підприємствах, у структурних підрозділах організації;

4. До загальних принципів соціального партнерства, які розроблені Міжнародною організацією праці не відноситься:

а) повноважність та рівноправність сторін та їх представників;

5. Трипартизм – це:

в) вирівнювання шансів працівників, недопущення зміни умов праці не на користь працівника.

6. Професійна спілка як суб’єкт в системі соціального партнерства – це:

а) добровільна, неприбуткова громадська організація, що поєднує громадян, пов'язаних спільними професійними, виробничими інтересами за родом їхньої професійної (трудової) діяльності (навчання), яка створюється з метою представництва і захисту їхніх прав та інтересів;

7. Метою діяльності профспілок є:

б) створення гідних умов праці для робітників, забезпечення зайнятості, участь трудящих у керівництві виробництвом і розподілі створеного продукту; підвищення рівня заробітної плати;

8. Колективний договір – це:

в) локальний нормативно-правовий акт, що на рівні централізованих норм установлює систему обмежень прав власників і обов'язків найманих робітників у ході здійснення виробничої діяльності.

9. Закон України «Про профспілки, їх права та гарантії діяльності» було прийнято у:


б) 1999 р.;

10. Держава, як суб'єкт соціального партнерства не виконує таку функцію як:

г) координація діяльності відносно виконання науково-технічних і соціально-економічних програм різного рівня.

11. До органів, які забезпечують і (або) сприяють взаємодії суб'єктів соціально-трудових відносин на принципах соціального партнерства відносяться:

а) Національна тристороння соціально-економічна рада; Український координаційний комітет сприяння зайнятості населення; Комісія з питань охорони праці; Державна інспекція по праці і ін.;

12. Згідно із Законом України ''Про колективні договори і угоди'' колективні договори підлягають реєстрації:

а) місцевими органами державної законодавчої влади;

13. Загальні принципи проведення соціально-економічної політики в країні на даний період часу охоплюють сукупні інтереси найманих працівників і роботодавців, має переважно соціальний характер наступна угода:

в) генеральна угода.

14. Фактори виникнення трудових конфліктів поділяються на:

б) економічні, соціальні, політичні, релігійні;

15. Методом вирішення соціальних конфліктів у межах соціального партнерства є:

в) компроміс.

16. Зіткнення інтересів індивідів і груп у соціальній взаємодії - це:


б) конфлікт;

17. У врегулюванні соціально-трудових відносин беруть участь:

в) організації, що представляють інтереси найманих працівників, об'єднання роботодавців і держава;

Контрольні запитання множинного вибору відповідей

18. Економічними передумовами становлення системи соціального партнерства є:

А) наявність міцного середнього класу;

Б) наявність цивілізованого класу власників із високою громадянською свідомістю й почуттям відповідальності перед суспільством;

В) випуск конкурентоспроможної продукції;

19. Основна мета соціального партнерства на рівні суспільства-це досягнення загального блага, яке може бути відображено в таких показниках:

а) постійне збільшення ВВП;

б) удосконалення техніки, технології, упровадження НТП у виробництво;

г) підвищення рівня життя населення;

20. У рамках Генеральної угоди розглядаються такі питання:

а) диференціація мінімальних тарифних ставок по видам виробництва, робіт і діяльності у виробничих галузях у залежності від важкості роботи, але не нижче встановленої державою мінімальної заробітної плати;

б) єдині тарифні умови оплати праці робітників і службовців по спільним професіям і посадам;

в) єдині на всій території України компенсаційні доплати за працю в несприятливих, шкідливих і небезпечних умовах праці, які диференціюються по видам і категоріям;

б)максимальна тривалість робочої неділі;

В) соціальний захист найбільш уразливих прошарків населення;

21. Предметом колективного договору на рівні підприємства можуть бути взаємні забов’язання сторін із таких питань:

а) зміни в організації виробництва й праці;

б) режими праці й відпочинку;

г) форми і системи оплати праці;

е) розміри тарифних ставок по розрядам робіт і посадових окладів, або єдина тарифна сітка для оплати праці всіх робітників.

22. До основних форм соціального партнерства можна віднести:

а) укладання договорів та угод на всіх рівнях;

б) спільне розв’язання конфліктів, запобігання їм на всіх рівнях;

г) комерційна таємниця щодо політики доходів на національному й регіональному рівнях;

д) контроль за виконанням спільних домовленостей;

23. Принципи соціально-трудового партнерства, які запропоновані МОП – це:

а) мир на основі соціальної справедливості;

в) свобода слова, інформації, угрупувань;

г) повна зайнятість і зростання життєвого рівня;

д) свобода об’єднань.

24. Соціальне партнерство під час проведення колективних переговорів має здійснюватися на таких принципах:

б) трипартизм;

в) повага, довіра, відкритість у стосунках;

г) дотримання культури спілкування, обов’язковість і надійність.

25. Основні функції держави, як суб’єкта, в системі соціального партнерства:

а) законодавча, правова, нормотворча;

б) організаторська, контрольна;

в) координатора й арбітра у трудових конфліктах на великих підприємствах;

д) ратифікує конвенції МОП.

26. Укладання колективних договорів і угод у ході соціального партнерства має здійснюватися на таких принципах:

а) дотримання норм законодавства;

б) свобода вибору та обговорення питань, які складають зміст колективних договорів і угод;

в) добровільність і реальність зобов'язань, які беруть на себе сто­рони;

27. Формами виявлення трудових конфліктів є:


а) масові звільнення;

б)трудові спори;

г) страйки;

28. За ступенем залучення робітників конфлікти поділяються на:


б) відкриті;


г) закриті;


29. До негативних функцій конфліктів відносять:

а) звільнення кваліфікованих працівників;

б) зниження мотивації до праці та продуктивності праці;

г) зниження порозуміння та дисципліни працівників;

30. До факторів, які обумовлюють складність конфлікту відносяться:

а) масштаб конфлікту;

б) тривалість конфліктної ситуації;

г) суб'єктивні характеристики сторін, які конфліктують;

д) новизна конфлікту;

е) об'єктивні і суб'єктивні причини конфлікту.

31. Причини трудових конфліктів розподіляються на:


б) об'єктивні;

г) суб'єктивні;

32. Виділяють наступні методи вирішення трудового конфлікту:


а) комфортна перевага, утамування;

б) реорганізація, інформування;

г) ігнорування, дистанціонування;

д) відволікання та компроміс.


33. Європейська модель соціально-трудових відносин характеризується:

а) високим рівнем правової захищеності робітників;

б) жорсткими нормами трудового права;

д) широким використанням норм галузевих (регіонально-галузевих) тарифних угод;

е) відносно високим законодавчо встановленим мінімальним рівнем оплати праці і порівняно незначною їх диференціацією;

34. Профспілки, як суб'єкт соціального партнерства, виконують такі функції:

а) суспільного контролю;

б) виразника і захисника інтересів найманих робітників;

д) регулювання соціально-трудових відносин законодавчими і нормативними актами;


35. Основними завданнями організацій роботодавців у поширенні соціального партнерства в Україні мають стати такі:

а) ідентифікація, формулювання, представництво та захист спільних інтересів і прав роботодавців у відносинах з органами дер­жавної влади та об'єднаннями найманих працівників;

б) координація дій у виконанні зобов'язань згідно з укладеними угодами;

г) відстоювання необхідності довгострокових державних інве­стицій у людський капітал і державної підтримки розвитку персо­налу на підприємствах;

е) розвиток співробітництва з міжнародними організаціями ро­ботодавців, поширення позитивного досвіду соціального партнер­ства і т. ін.

36. Головними завданнями Конфедерації роботодавців України є такі:

а)консолідація дій усіх роботодавців з метою реального впливу на формування та реалізацію ефективної соціально-економічної політики;

б) сприяння розвитку та активна участь у здійсненні соціального партнерства;

г) координація дій членів Конфедерації у посиленні їх впливу на проведення політики зайнятості, заробітної плати, соціального страхування, охорони праці тощо;

д) сприяння розвитку вітчизняного виробництва, реформуван­ню економіки, удосконаленню правового поля підприємництва.

37. Умови формування й розвитку системи соціального партнерства в Україні суттєво відрізняється від інших країн такими особливостями:

а) ринкові відносини й інститути як необхідна умова широкого розвитку соціального партнерства лише формуються в нашій країні;

б) держава, виступаючи одночасно з трьох позицій — власни­ка, адміністратора і гаранта інтересів громадян — сьогодні не за­хищає найманого працівника;

д) суттєвою перешкодою для становлення соціального партнерства стає розмивання ціннісно-нормативної системи суспільства, обумовлене масовим порушенням законів і соціальних норм.

38. Наймогутнішими чинниками розвитку соціального партнерства в Україні є:

а) створення сприятливого економічного клімату в країні;

в) суттєве підвищення розмірів оплати праці в держбюджетних організаціях;

г)оздоровлення морального клімату в суспільстві, подолання корумпованості, забезпечення законності й правопорядку, відновлення довіри до державних інститутів та держслужбовців.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-02-25; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1045 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Свобода ничего не стоит, если она не включает в себя свободу ошибаться. © Махатма Ганди
==> читать все изречения...

2439 - | 2186 -


© 2015-2025 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.011 с.