Тема 4. Механізм функціонування системи соціально-трудових відносин: організаційні аспекти

Контрольні запитання одиничного вибору відповідей

1. Сукупність заходів і засобів впливу на суб’єкти СТВ з метою спрямування їх дій на реалізацію визначених соціально-економічних завдань розвитку суспільства, організацій і окремого індивіда – це:

в) механізм функціонування СТВ;

2. Соціально-трудові відносини мають такі форми існування:

г) правовідносну й фактичну.

3. Що з переліченого не є рівнем регулювання соціально-трудових відносин:

б) індивідуальний;

4. Попередження трудових конфліктів та пом’якшення їх наслідків для суб’єктів СТВ – це мета:

г) погоджувально-арбітражних методів.

5. Які дві основні функції виконує соціальний захист:

г) лікувальну та превентивну.

6. Система соціального захисту складається з:

б) соціального страхування та соціальної допомоги;

7. Сукупність матеріальних та юридичних засобів, які забезпечують соціальний захист людини, створюють основу для реалізації конституційних, соціально-економічних та соціально-політичних прав членів суспільства – це:

в) соціальні гарантії;

8. Розроблені урядом форми й обсяги соціальних послуг, безкоштовне надання яких гарантується Конституцією України усім громадянам називаються:

а) соціальні стандарти;

9. Прості властивості, які утворюють соціальні показники, доступні спостереженню і виміру характеристики соціальних об’єктів – це:

а) індикатори соціальні;

10. Поняття, які використовуються для опису соціальних розбіжностей (диференціації) структури суспільства й окремих його верств зветься:

а) соціальна стратифікація;

11. Загальна схема опису важливіших елементів соціальної політики, її мети, завдань, форми реалізації тощо зветься:

г) модель соціальної політики.

12. Відповідність системи економічних відносин уявленням, потребам, інтересам, що панують у даному суспільстві, зветься:

б) соціальна справедливість;

13. Система заходів, здійснюваних суспільством і його структурами, щодо забезпечення гарантованих мінімально достатніх умов життя, підтримки життєзабезпечення і діяльного існування людини - це:

б) захист соціальний;

14. Різні організаційні структури, соціальні групи, персоналії, що реалізують соціальні програми і заходи в суспільстві – це:

в) суб’єкти соціальної політики;

15. Система соціальних заходів у вигляді сприяння, підтримки і послуг, що надаються окремим особам і групам населення соціальною службою для подолання і зменшення життєвих труднощів, підтримки їх соціального статусу і повноцінної життєдіяльності, зветься:

а) допомога соціальна;

16. Задоволеність працею характеризує якість трудового життя з позиції:

в)робітника;

17. Такі показники як обсяг ВВП, рівень життя, рівень зайнятості та безробіття, вартість системи соціального захисту працівників слугують оцінкою якості трудового життя для:

б) суспільства;

18. Основний фактор підвищення якості трудового життя –це:

в) зростання продуктивності праці;

19. Соціальні світові стандарти рівня життя гарантують його:

в) достойний рівень;

20. Які показники формують індекс людського розвитку:

а) середня тривалість життя при народженні, освіченість населення, реальний ВВП на душу населення;

21. Мінімальний норматив соціальної забезпеченості – це:

а) гарантований державою рівень соціальних послуг населенню в межах території України;

22. Сукупність показників, які характеризують умови виробничого життя і дають змогу врахувати ступінь реалізації інтересів і потреб працівника та використання його здібностей в процесі трудової діяльності, визначає:

в) якість трудового життя;

Контрольні запитання множинного вибору відповідей

23. Структура механізму функціонування соціально-трудових відносин включає наступні елементи:

б) форми СТВ;

г) методи регулювання СТВ;

д) рівні та види регулювання;

е) соціальний захист.

24. Існують такі види регулювання соціально-трудових відносин:

б) договірне;

г) адміністративне.

25. Переважно на виробничому рівні використовуються методи регулювання соціально-трудових відносин:

б) адміністративно-розпорядчі;

в) організаційно-упорядковані;

д) договірні методи;

е) партисипативні методи;

26. Партисипативні методи регулювання СТВ передбачають:

б) методи та форми участі працівників у прийнятті та реалізації організаційно-управлінських нововведень;

г) методи і форми участі працівників в управлінні виробництвом.

27. Суспільне регулювання СТВ включає:

а) визначення системи показників, які відображають процеси взаємодії суб’єктів СТВ та джерел відповідної інформації;

в) дослідження провідного іноземного досвіду та можливостей його адаптації до умов нашої країни;

28. Система соціального захисту будується на таких принципах:

а) всезагальності та інтегрованості;

в) затребуваності та адресності;

д) диференціації.

29. Соціальний захист як галузь соціальної сфери розвивається за такими напрямами:

а) соціальне забезпечення;

в)соціальна допомога і соціальне обслуговування;

г) соціально – страхові фонди.

30. До державного соціального страхування відносяться:

а) пенсійне страхування та страхування на випадок безробіття;

в) страхування на випадок тимчасової непрацездатності та у зв’язку із витратами, обумовленими народженням та похованням;

г) медичне страхування;

д) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань.

31. Соціальний захист включає такі системи:

б) функціональну;

г) інституціональну.

32. Оберіть з наведених ознак ті, що характеризують соціальну допомогу:

б) зорієнтована на підтримку найбільш вразливих груп населення;

в) носить компенсаційний характер;

д) фінансується за рахунок бюджетів різних рівнів;

33. До основних соціальних гарантій належать визначені Конституцією України права громадян на:

а) працю та відпочинок;

б) безкоштовну освіту та медичну допомогу;

в) на житло;

34. Соціальні інститути, створені з метою забезпечення соціального захисту поділяють на:

б) соціально-нормативні;

г) соціально-організаційні.

35. Основні функції колективного договору, як інституту соціального захисту, полягають в:

б) впорядкуванні трудових відносин;

в) захисті інтересів обох сторін трудових відносин;

д) забезпеченні стабільності трудових відносин.

36. Соціально-нормативні інститути включають:

а) трудове законодавство та трудове право;

в)трудовий контракт та колективний договір;

г) тарифні угоди різних рівнів;

37. Соціально-організаційні інститути в системі соціального захисту представлені:

б) державою;

в) традиційними профспілками;

г) незалежними профспілками;

38. Уявлення про якість трудового життя формують такі властивості:

б) умови виробничого середовища;

в) ступінь реалізації інтересів працівників в трудовій діяльності;

г) продуктивність та ефективність праці;

д) використання здібностей працівників в процесі праці.

39. Оберіть з наведених положень ті, що формують умови для забезпечення якості трудового життя:

а) справедлива та своєчасна винагорода за працю;

в) можливості використовувати та розвивати свої здібності, професійне зростання;

г) напружена атмосфера в трудовому колективі;

д) правова захищеність працівників.

40. Якість трудового життя, з точки зору роботодавців, характеризують наступні показники:

б) ефективність праці;

в) стабільність персоналу;

д) виробнича адаптація працівників та сприйняття ними цілей підприємства.

41. До об’єктивних факторів, які визначають якість людського життя належать:

б) споживання продовольчих товарів;

в) житлові умови;

г) рівень освіти та соціального забезпечення;

д) обсяги виробництва товарів та послуг.

42. Серед наведених показників вкажіть ті, які є соціальними світовими стандартами рівня життя населення:

б) середня очікувана тривалість життя при народженні;

г) співвідношення доходів найбагатших та найбідніших верств населення;

д) частка населення, що знаходиться за межею бідності;

43. До системи індикаторів ОЕСР (організація економічного співробітництва та розвитку) включено наступні соціальні проблеми:

а) здоров’я;

б) освіта та навчання;

г)зайнятість, якість трудового життя, використання робочого часу та відпочинку;

д) стан навколишнього середовища;

ж) особиста безпека та правова захищеність;

44. Оберіть показники, які характеризують високу якість трудового життя:

а) наявність умов для безперервного навчання, розвитку здібностей працівників;

б) винагорода за працю визнається як справедлива даним конкретним працівником;

д) мінімальний нагляд з боку керівництва;