Проблеми реалізації принципу пріоритетності питного водопостачання у водному законодавстві

Теж стаття Євстєгнєєва http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-1/11eacvvu.pdf

Проблеми врахування вимог екологічної безпеки у лісовому законодавстві

Екологічна безпека лісових геосистем пов'язана з необхідністю збере-

ження і відновлення біотичного (видового і генетичного) різноманіття. В

умовах середовища, що швидко змінюється внаслідок антропогенної діяль-

ності, не у всіх організмів встигають спрацювати фактори природного відбо-

ру і виробитися стійкість до нових умов існування. Як наслідок, зникає бага-

то видів рослин і тварин, руйнуються взаємозв'язки, порушується рівновага і

стійкість лісових геосистем. Із зменшенням кількості видів "сітка життя", яку

утворюють живі організми, стає "грубішою", а енергетичні потоки інтенсив-

нішими, внаслідок чого лісова геосистема може увійти у небезпечний коли-

вальний стан, що загрожує їй руйнуванням.

Біотичне різноманіття забезпечує дублювання видів (функціональних

аналогів), що забезпечує стійкість лісових геосистем (закон фізико-хімічної

єдності живої речовини В.І. Вернадського) [6, с. 164]. Діяльність видів, що

входять до складу лісових геосистем, спрямована на їх підтримання як сере-

довища свого існування (правило внутрішнього не протиріччя) [6, с. 385].

Відповідно до закону еволюційно-екологічної незворотності [6,

с. 166], в антропогенно змінених лісових геосистемах екологічно безпечне

функціонування відновлюється дуже повільно і вони практично не можуть

повернутися до первинного стану. Тому до них потрібно підходити як до но-

вого індивідуального утворення, на яке раніше з'ясовані закономірності необ-

хідно переносити з урахуванням відповідних змін у геосистемі.

Для забезпечення екологічної безпеки антропогенно змінених лісових

геосистем необхідна їх ренатуралізація і відновлення механізмів біотичної

регуляції. Ренатуралізацію ми визначаємо як систему заходів, спрямованих

на відновлення "природності" антропогенізованих лісових геосистем з метою

підвищення їх екологічного потенціалу, стійкості, здатності до саморегуляції

та самовідновлення і, як наслідок, їх екологічної безпечності.

 

Потрібно удосконалити систему зборів (платежів) за спеціальне використання природних ресурсів та довкілля, зокрема: плату за забруднення довкілля (викиди в атмосферу та скиди у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів); плату за спеціальне використання природних ресурсів (водних, лісових, надр); штрафні санкції та відшкодування завданих збитків внаслідок порушення природоохоронного законодавства; надання фінансової допомоги під час виконання природоохоронних заходів. Слід забезпечити цільове використання коштів від збору за забруднення довкілля.

 

Сенченко Віктор

Проблеми врахування вимог екологічної безпеки у законодавстві про надра.

Проблеми регламентації вимог екологічної безпеки у законодавстві про охорону атмосферного повітря.

Проблеми екологічної безпеки та якості продуктів харчування як об’єкта правового регулювання.

Проблеми правових процедур забезпечення екологічної безпеки продуктів харчування.

Проблеми впровадження принципів НАССР як засобу забезпечення якості та екологічної безпеки продуктів харчування.

Проблеми впровадження системи управління якістю та систем екологічного управління у сфері забезпечення якості та екологічної безпеки продуктів харчування.

Правові проблеми здійснення державного контролю у сфері забезпечення якості та екологічної безпеки продуктів харчування.

Правові проблеми маркування продуктів харчування, які містять ГМО та без застосування ГМО.