Характеристика основних форм кредитування експорту

Експортні кредити: а)Форфейтинг (відмова від прав) – кредитування експортера шляхом придбання векселів, акцептованих імпортером, або інших боргових вимог. В обмін на придбані цінні папери банк виплачує експортеру еквівалент їх вартості готівкою з вирахуванням фіксованої облікової ставки, премії за ризик не оплати зобов'язань та разового збору за зобов'язання купити векселі експортера б) Факторинг – придбання банком або спеціалізованою факторинговою компанією права вимоги щодо виплат за фінансовими зобов*язаннями здебільшого у формі дебіторських рахунків за поставлені товари чи послуги. в) франчайзинг - угода про передання права на використання торгової марки; г) лізинг (довгострокова оренда)– кредитування купівлі машин, обладнання, споруд виробничого призначення на основі укладання орендної угоди, за якої орендар сплачує орендну плату частинами та орендодавець зберігає право власності на товари до кінця терміну д) компенсаційні угоди - форма довгострокового кредитування, за якої в рахунок погашення кредиту здійснюються зустрічні поставки продукції, виробленої на обладнанні, під купівлю якого був наданий кредит; Синдиковані (консорціальні) кредити – це кредити, надані двома і більше кредиторами, тобто синдикатами (консорціумами) банків одному позичальникові.

67.Сутність валютного курсу та його види.

· Мінова вартість національних грошей однієї країни, виражена в грошових одиницях інших країн. * Коефіцієнт перерахунку однієї валюти в іншу, що визначається співвідношенням попиту та пропозиції на валютному ринку. Види валютних курсів

§ Фіксований – в основу покладено монетний паритет (ваговий вміст золота в національних грошових одиницях)

1) реально фіксований (золотомонетний стандарт)

2) договірно-фіксований – ординарний (прив’язаний до СДР, долара США, до французького франка до інших валют); кошиковий (прив’язаний до штучно побудованих комбінацій валют основних торговельних партнерів Австрії, Алжиру); валютний курс, заснований на системі змінного паритету.

§ Плаваючий – визнач. через зіставлення паритетів купівельної спроможності валют, тобто оцінки в національних грошах вартості однойменного “ кошика” товарів

1) незалежне плавання (на девізних ринках), 2) кероване (регульоване) плавання (втручання центральних банків)

3)змішане плавання по відношенню до однієї валюти (долара США) – всього чотири країни застосовують Бахрейн, Саудівська Аравія, Катар, Об’єднані Арабські Емірати), 4)спільне плавання (валютне угрупування ЄС використовують), Номінальний валютний курс – це конкретна ціна національної валюти на іноземну валюту і навпаки. Реальний валютний курс: 1) - це номінальний помножений на співвідношення рівня цін в двох країнах; 2) - розраховується на базі середніх цін в країнах, які є головними партнерами даної країни (свідчить про конкур-сть товарів відносно до імпортерів). Спот курс – курс обмін на протязі не більше 2 робочих днів з моменту досягнення угоди про курс – це курс на ринку на певну дату. Форвардний курс – узгоджений курс, обмін за цим курсом здійснюється в майбутньому, понад 3 дня після узгодження.

53. Організаційна структура та особливості діяльності групи Світового Банку

Група Світового банку – багатостороння неурядова кредитно-фінансова установа, яка обєднує чотири окремі фінансові установи:

Міжнародний банк реконструкції та розвитку;

Міжнародну фінансову корпорацію;

Міжнародну асоціацію розвитку;

Багатостороннє агентство гарантії інвестицій.

Офіційні цілі усіх членів Групи Світового банку – зменшення бідності і підвищення життєвих стандартів країн-членів шляхом сприяння економічному розвитку останніх і залучення ресурсів з розвинених країн до країн, що розвиваються. Кожна з установ Групи Світового банку має свої функції і відіграє самостійну, якісно відмінну роль. Україна стала членом МБРР з вересня 1992 р., у жовтні 1993 р. вона стала 162 країною – учасницею МФК, а у 1995 р. – повним членом БАГІ.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку, який часто називають Світовим банком, було засновано одночасно з МВФ(25 червня 1946 рМБРР розпочав свою діяльність 25 червня 1946 р. Мета Світового банку:

*сприяння реконструкції і розвиткові територій його членів шляхом інвестування капіталу для відродження економік, зруйнованих війною;

*сприяння інвестуванню іноземного капіталу шляхом гарантування або участі у позиках та інших інвестиціях, що здійснюються іноземними інвесторами;

*сприяння довгостроковому збалансованому зростанню міжнародної торгівлі та підтримки рівності і збалансованості у розрахункових балансах шляхом заохочення міжнародного інвестування у розвиток виробничих ресурсів своїх членів.

Україні надано 36 кредитів на суму понад 5 млрд$.

Міжнародна асоціація розвитку (МАР) – заснована у 1960 р. з метою доповнити діяльність МБРР в напрямі довгострокового фінансування найбідніших країн світу. Офіційними цілями діяльності МАР в найбідніших країнах світу є: скорочення бідності; стабілізація і економічне зростання; захист навколишнього середовища. МАР надає фінансову допомогу країнам, що розвиваються у вигляді кредитування конкретних проектів.. Членами МАР є 163 країни.

Міжнародна фінансова корпорація була заснована в 1956 р. для сприяння розвитку приватного підприємництва в країнах, що розвиваються. Інвестиції МФК мають прибутково орієнтований характер, тобто МФК фінансує лише рентабельні проекти, які мають добрі перспективи з точки зору одержання прибутку.Обсяг інвестицій в Украіну - понад 1млрд$.

Багатостороннє агентство гарантії інвестицій – створене в 1988 р. і почало свою діяльність з 1990 р. Діяльність БАГІ спрямована на розповсюдження потоку прямих іноземних інвестицій серед країн-членів. В систему Світового Банку входить також Міжнародний центр з врегулювання інвестиційних суперечок. Для сприяння економічному співробітництву та інтеграції країн в різних регіонах в 1960-х рр. були створені регіональні банки розвитку.

 

58. Проблема зовнішньої заборгованості країн та шляхи її розв’язання

Причини виникнення:

Високий рівень дефіциту бюджету, який покривається зовнішніми запозиченнями, - Зростаюча ставка обслуговування боргу (через рефінансування та зростання процентних ставок по країнах з великими боргом), -Зростаюча вартість обслуговування боргу через девальвацію валютного курсу

Проблеми з внутрішнім ринком запозичень

Показники: зовнішній борг/експорт (275%), зовнішній борг/ВНД (50%), платежі з обслуговування боргу (основний борг, % та комісії)/експорт (30%), офіційні резерви/сума боргу, міжнародні резерви/імпорт, частка короткострокового боргу в загальному, частка довгострокового боргу в загальному, частка боргу міжнародним організаціям, короткостроковий борг/резерви, борг на душу населення

Методи регулювання

Рефінансування – шляхом нових позик для погашення старих

Реструктуризація – продовження термінів зовнішнього боргу та виплат по ньому шляхом випуску нових боргів з іншими термінами погашення з частковим списанням суми старого боргу, Рекапіталізація – випуск цінних паперів (облігацій) на суму боргу з іншими термінами обертання та відсотковими платежами

Конверсія – переведення боргу в інвестиції країни-кредитора, погашення боргу товарними поставками, обмін боргу на боргові цінні папери третіх сторін, Новація – суб’єкти зберігаються, а форма змінюється: заборгованість за товарними поставками переводиться в займ, передачу акцій компаній, передачу власності, Пролонгація – подовження термінів погашення

Уступка права вимоги – заміна одного кредитора іншим (продаж дебіторської заборгованості).

НА 1.01.2010 Світовий борг становив 56,900млрд$;борг США(1місце) – 13,450 млрд$;борг України(35місце) 104 млрд$.

 

54. Роль міжнародних неурядових економічних організацій у розв’язанні зовнішньої заборгованості країн світу

До міжнародних неурядових економічних організацій, які займаються розв’язанням проблем зовн заборгованості країн світу належать Паризький та Лондонський клуби кредиторів

- Паризький клуб – 1956 р., 19 країн-членів; Сфера діяльності- реструктуризація заборгованості офіційним (державним) кредиторам. Початок програми реструктуризації визначається кредитором (дата, з якої країни-кредитори відмовляються надавати боржникові нові кредити) Інтереси кредиторів представляють найвпливовіші банки, незалежно від їх частки у борговому фінансуванні. Він не має чіткої організаційної структури та членства і формально відкритий для всіх країн, які є кредиторами і приймають практику роботи цієї організації. "Клієнтом" Паризького клубу є й Україна, уряд якої влітку 2001 р. успішно провів переговори з клубом і домовився реструктурувати зовнішній борг на суму 580 млн. дол. США за період 2000—2002 pp. на термін 12 років з пільговим періодом у 3 роки.

- Лондонський клуб кредиторів – 1976 р., біля 1000 учасників-банків; врегулювання боргів приватних позичальників (без гарантії уряду) без, як правило, змін у процентних ставках, але зі змінами у термінах погашення. На відміну від ПК сферою діяльності є реструктуризація заборгованості комерційним структурам. Початок програми реструктуризації визначається дебітором.

Інтереси кредиторів представляє Банківський консультативний комітет (БКК) з числа найбільш заінтересованих банків. Умови «старих» боргів не переглядаються. Лондонський клуб не має чітко визначеної структури і збирається у складі тих банків, які мають найбільші вимоги до країни-боржника, справу якої вони розглядають. Лондонським клубом передбачені такі заходи, спрямовані на реструктуризацію боргу: викуп зі знижкою урядом країни — боржником приватного боргу своїх компаній в іноземних банків; обмін зі знижкою боргів на інші активи (наприклад, акції національних компаній), скорочення платежів для обслуговування боргу і надання нових позик для виплати старих боргів.

 

55. Роль ЄБРР у кредитуванні національних економік

Угоду про створення ЄБРР було підписано 29 травня 1990 р.

Здійснює проектне фінансування банків, підприємств і компаній, інвестуючи кошти в нові виробництва і в діючі фірми.

Найбільші частки в капіталі Банку мають США - 10%; Німеччина, Франція, Італія, Великобританія, Японія - по 8,5 %. Частка України в статутному капіталі ЄБРР - 0,8 %, Росії – 4%.

Термін повернення кредиту становить 5-10 років в залежності від умов проекту.

Цілі ЄБРР: 1) Підтримка економічного розвитку і реконструкції країн Центральної та Східної Європи з метою сприяння переходу їх до відкритої ринкової економіки і приватного підприємництва;2) Підтримка країн в проведенні структурних економічних реформ з метою інтеграції їхніх економік у світову економіку; 3) Сприяння інвестиціям у виробництво (до 60% коштів), а також у сферу послуг і фінансового сектору та пов’язану з ним інфраструктуру (40% коштів); 4) Стимулювання ключових і економічно обґрунтованих проектів, надання технічної допомоги для підготовки, фінансування і реалізації проектів;5) Фінансування приватних підприємств, а також підприємств, що приватизуються і роблять внесок у розвиток приватного сектору;6. Сприяння екологічному розвиткові без негативних наслідків у довгостроковій перспективі; 7. Пріоритетними сферами фінансування в Україні є конверсія, сільське господарство, приватизація, транспорт, телекомунікації, охорона довкілля, сприяння розвитку банківського сектору.

Банк фінансує різні галузі, окрім оборонної та тютюнової промисловості, а також проектів ігорного бізнесу.

ЄБРР здійснює такі види фінансування: кредити для комерційних підприємств; кредити для проектів у галузі розвитку інфраструктури; інвестиції в статутні фонди підприємств, гарантії.

Банк фінансує проекти вартістю не менше 15-17 млн. дол. США, максимальна ставка відсотку – 16-18% річних.

На сьогодні є 30 країн, в яких здійснюються операції ЄБРР: Угорщина, Литва, Латвія, Польща Албанія, Болгарія, Боснія та Герцеговина Казахстан, Киргизія, Таджикистан і т.д. За даними річного звіту ЄБРР за 1991- 2009 роки найбільша частка асигнувань припадає на держави Центральної Європи та Балтії (13 319 млн. євро)

ЄБРР є найбільшим інвестором в Україні. Загальна кількість проектів профінансована ЄБРР становить 184 проекти, на загальну суму 7.964.9 млн євро. Етап співпраці з ЄБРР 2011 року характеризується позитивною динамікою. З початку 2011 року було оголошено про початок Програми фінансування альтернативної енергетики, також розробляється нова стратегія ЄБРР в Україні на період 2011-2014 рр