Класифікація та морфологія грибів

Класифікація грибів заснована на способі їх розмноження:- Ascomycetes, — Basidiomycetes, — Zygomycetes — Oomycetes.
Гриби мають ядро з ядерною оболонкою, цитоплазму з органелами, цитоплазматичну мембрану, яка містить фосфоліпіди і стероли і потужну клітинну стінку, що складається з глюкану, целюлози, хітину, білка, ліпідів та ін.. Гриби складаються з довгих тонких ниток гіф,сплітаються в грибницю, або міцелій. Гіфи нижчих грибів, фікоміцетів, не мають перегородок. У вищих грибів (еуміцетів) гіфи розділені перегородками; їх міцелій багатоклітинний.
Гриби розмножуються спорами статевим і безстатевим способами, а також вегетативним шляхом брунькування або фрагментація гіф. За будовою гриби можна розділити на дві групи — нитчасті або плісняві, або міцеліальні і дріжджові. Дріжджі — позатаксономічна група одноклітинних грибів, які втратили міцеліальну будову у звязку з переходом до проживання у рідких і напіврідких, багатих органічними речовинами субстратах. Обєднує близько 1500 видів, що відносяться до аскоміцетів та базидіоміцетів.
Гриби роду Candida: вони відносяться до дріжджеподібних грибів і відрізняються від справжніх дріжджів здатністю утворювати міцелій і відсутністю статевого способу відтворення, тобто відносяться до неспороутворюючих дріжджів. Можуть рости на агарових поживних середовищах. Антигени збудників володіють алергізуючими і антигенними властивостями. Гриби роду кандіда нерідко виявляються як сапрофіти в мікрофлорі порожнини рота, кишечника, піхви.
Плісняві гриби — різні гриби в основному, Zygomycetes і Askomycetes утворюють розгалужені міцелії без великих, легко помітних неозброєним оком, плодових тіл. Багато нитчастих грибів виробляють вторинні метаболіти-антибіотики і мікотоксини, що гнітюче або токсично діють на інші живі організми.

Методи мікроскопії.

1.Світлова мікроскопія:
-світлопільна-різновид оптичної світлової мікроскопії, де візуалізація досліджуваного обєкта ґрунтується на вибірковому поглинанні ним або елементами його структури світла з різною довжиною хвилі.
-темнопільна- заснована на розсіюванні світла мікроскопічними обєктами. При темнопольній мікроскопії в обєктив попадають тільки промені світла, розсіяного обєктами при бічному висвітленні. Прямі промені від освітлювача в обєктив не попадають.Застосовується темнопольная мікроскопія переважно для вивчення спірохеті виявлення але не вивчення морфології великих вірусів.
-фазово-контрастна- заснована на інтерференції світла: прозорі обєкти, що відрізняються по показнику переломлення від навколишнього середовища, виглядають або як темні на світлому тлі позитивний контраст, або як світлі на темному тлі негативний контраст. Фазово-контрастна мікроскопія застосовується для вивчення живих мікроорганізмів і кліток у культурі тканини.

-люмінісцентна-в основі лежить явище люмінесценції, тобто здатності деяких речовин світитися при опроміненні їх короткохвильової синьо-фіолетової частиною видимого світла або ультрафіолетових променів з довжиною хвилі, близької до видимого світла. Люмінесцентна мікроскопія використовується в діагностичних цілях для спостереження живих чи фіксованих мікроорганізмів, пофарбованих люмінесцентними барвниками флюорохромами у дуже великих розведеннях, а також при виявленні різних антигенів і антитіл за допомогою іммунофлюоресцентного методу.
-поляризаційна — заснована на явищі поляризації світла і призначена для виявлення обєктів, що обертають площину поляризації.Застосовується в основному для вивчення мітозу.
-ультрафіолетова-в основі лежить здатність деяких речовин ДНК, РНК поглинати ультрафіолетові промені. Вона дає можливість спостерігати і кількісно встановлювати розподіл цих речовин у клітці без спеціальних методів фарбування.
2.Електронна-принципово відрізняється від світлової. В електронному мікроскопі замість світлових променів для побудови зображення використовується потік електронів у глибокому вакуумі. Зображення в електронному мікроскопі спостерігають на флюоресцуючому екрані і фотографують. Як обєкти використовують ультратонкі зрізи чи мікроорганізмів тканин товщиною 20-50 нм, що значно менше товщини вірусних часток.За допомогою електронного мікроскопа вивчають ультратонку будову мікроорганізмів і тканин, а також проводять імунну електронну мікроскопію.