Зміст економ. методу визнач. потреби в нормативному ОК

У практиці використовуються два методи визначення потреби в оборотних коштах: прямий і економічний. Визначення потреби в оборотних коштах прямим методом пе­редбачає виконання розрахунків для кожного елемента оборотних коштів. Вони здійснюються на тривалий період, якщо різко не змінюються асортимент продукції, технологія виробництва, умови постачання та збуту продукції. Обчислений методом прямого роз­рахунку норматив щорічно коригується підприємством з ураху­ванням змін виробничої програми і швидкості обертання оборот­них коштів. Для корекції використовується економічний метод розрахунку. Особливість визначення потреби в оборотних коштах економіч­ним методом полягає в тім, що обчислений методом прямого розра­хунку норматив на поточний рік ділять на дві частини. До першої частини відносять нормативи оборотних коштів за статтями, розмір яких прямо залежить від обсягу витрат на виробництво: сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати, допоміжні матеріали, тара, незавершене виробництво та готова продукція (виробничий норматив). До другої частини включають ті статті нормованих обо­ротних коштів, розмір яких прямо не залежить від зміни витрат на виробництво: запасні частини для ремонтів устаткування, малоцінні і швидкозношувані предмети, витрати майбутніх періодів (невироб­ничий норматив).

Для визначення нормативу оборотних коштів на плановий рік виробничий норматив збільшується відповідно з темпами зростання виробничої програми в плановому періоді.

Невиробничий норматив оборотних коштів збільшується на 50 % від зростання виробничої програми.

Отримана загальна сума нормативів зменшується на суму кош­тів, що вивільняються в результаті планового (прогнозованого) при­скорення обертання оборотних коштів. На відміну від методу прямого розрахунку, який є досить трудо­містким, економічний метод не потребує виконання складних роз­рахунків. Метод прямого розрахунку застосовується на нових підприємст­вах, а також тоді, коли необхідно проаналізувати стан оборотних кош­тів з метою виявлення непотрібних, надлишкових, неліквідних ви­робничих запасів; резервів скорочення тривалості виробничого циклу; причин нагромадження готової продукції на складах. Економічний метод розрахунку нормативу оборотних коштів застосовується на ді­ючих підприємствах. Економічний метод доцільно також використо­вувати на рівні галузевих міністерств, відомств, виробничих об'єд­нань у процесі перспективного планування або прогнозування.

66. Додаткова потреба в оборотних коштах [понад нормативна його частина ] обумовлена причинами:

Оборотний капітал - це мобільні активи, які виступають у вигляді грошових коштів або можуть бути повернуті в них на протязі одного року або одного виробничого періоду.

Сезонні коливання [пов’язана з сезонністю виробництва]. Наднормативні запаси сільськогосподарської сировини є осн об’єктом банківського кредиту на під-вах, які переробляють цю сировину і працюють сезонно або створюють великі сезонні запаси сировини на рік, тобто до нового врожаю.;

Причини несезонного характеру:

заниження розмірів нормативної частини О.К.[пов’язано з підвищенням цін];

іммобілізація власних оборотних коштів п-в[фінансування ремонту, на сплату податків, на попередню оплату рахунків постачальників, на їх вимогу];

недостатність фін ресурсів п-в, за рахунок яких формується власний капітал[оборотний];

необхідність створення додаткових резервних запасів матеріальних цінностей в умовах нестабільної економічної ситуації[інфляція].

На під-вах виникає потреба в кредитах під виробничі запаси, якщо їх розміри перевищують власні кошти, тобто якщо створюються понаднормативні запаси.

Наднормативні запаси незавершенного вир-ва і готової продукції можуть створюватись на під-вах у зв’язку з прискоренням темпів зростання обсягів вир-ва, некомплектністю постачання, транспортними ускладненнями щодо відправлення продукціїї споживачам, припиненням відвантажень продукції споживачам через їхню неплатоспроможність.