Вказівки по виконанню роботи

 

Перед початком роботи студент повинен уважно прочитати розділи підручника, наприклад [1, параграфи 7.4 і 7.5], що містять основні відомості про ОП, їх моделях і побудові на їх основі вибіркового ланцюга.

Послідовність виконання завдань збігається з порядком нумерації пунктів: від п.3.1 до п. 3.12.

Виконання кожного пункту повинне починатися із запису основних розрахункових співвідношень, які в подальшому складуть основу записки пояснення. Прості розрахунки можна проводити на калькуляторі, складні розрахунки (розрахунки залежностей, побудова графіків, вирішення систем рівнянь алгебри) слід виконати за допомогою систем MATHCAD (версії 5 або 6). Приклади фрагментів таких розрахунків показані в Додатку 4. Слід звернути увагу на акуратність вживання блоку вирішення “Given-Find” при визначенні граничних частот f_ТР у п. 3.4. і часу встановлення t_У перехідного процесу в п. 3.7. Точність представлення числових результатів має бути не менше трьох значущих цифр (і не більше чотирьох).

До складу звітних документів по роботі входить записка (ПЗ) пояснення об'ємом 20..30 сторінок формату А4 (210х297мм) і, при необхідності, файл з розрахунками, виконаними на комп'ютері.

Записка Розрахункового пояснення повинна містити наступні розділи:

- титульний аркуш;

- завдання на проектування (текст розділу 3 в своїй інтерпретації);

- зміст;

- введення (короткий конспект прочитаного в підручнику)

- основна частина (виконання п.п.3.1..3.12);

- висновок (основні характеристики спроектованого вибіркового ланцюга);

- бібліографічний список (3..5 назв);

- додаток (роздрук файлу з розрахунками).

Для позначення текстових і графічних документів роботи встановлюється наступна структура:

6.090900.471.РГЗ-01

 

Тут перший семизначний код - це номер спеціальності, по якій виконується робота. В даному випадку вказаний код спеціальності “Медичні прилади та системи”. Наступний за ним тризначний код - це код групи. Далі позначений вид роботи, а потім слідує порядковий реєстраційний номер роботи. Тут записуються дві цифри номера студента по учбовому журналу.

Пояснювальна записка повинна показати уміння студента логічно і аргументовано викладати матеріал, а її оформлення повинне відповідати вимогам ЄСКД. При написанні записки студент зобов'язаний давати заслання на автора і джерело, звідки він запозичує матеріал або окремі результати. У тексті записки пояснення недопустимими є орфографічні і синтаксичні помилки і описки, недбале оформлення малюнків, таблиць, схем. Нижче викладаються основні вимоги до оформлення тексту, формул, таблиць і малюнків [11-13].

У записці пояснення має бути дотриманий порядок дотримання перерахованих вище структурних частин і вказано їх найменування. Структурні частини ПЗ починають з нового аркуша. Заголовки інформаційної частини не нумерують і пишуть прописними буквами симетрично межам тексту, наприклад:

 

ЗАВДАННЯ НА РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНУ РОБОТУ

ЗМІСТ

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ, СИМВОЛИ І СКОРОЧЕННЯ

ВСТУП

 

Основна частина складається з сукупності розділів, кількість і найменування яких визначаються отриманим завданням на проектування. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах всієї основної частини ПЗ. Заголовки розділів пишуться прописними буквами і розміщуються симетрично межам тексту, наприклад:

 

1. Аналіз частотних і часових характеристик ланцюга

 

Кожен розділ складається із структурних елементів: пунктів і підпунктів. Кожен структурний елемент позначається номером і забезпечується заголовком (пункти - в межах розділу, підпункти - в межах пункту). В кінці номерів ставиться крапка, в кінці заголовків крапка не ставиться:

 

1.1. Визначення передавальної функції ланцюга

1.2. Аналіз частотних характеристик ланцюга

1.2.1. Амплітудно-частотні характеристики

1.2.2. Фазо-частотные характеристики

 

Відстань між заголовком і текстом визначається додатковим пропущеним рядком. Абзацний відступ рівний 1,25 см.

Записка пояснення виконується на листах білого паперу формату А4 (розмір 210*297 мм), без рамки, із залишенням полів: верхнього і нижнего не менше 20 мм, правого, - 10 мм і лівого - 30 мм. Порядковий номер сторінки проставляється в правому нижньому кутку аркуша, на титульному аркуші (першому!) номер не проставляється. Всі листи ПЗ, включаючи додаток, мають наскрізну нумерацію.

Текст ПЗ має бути виконаний машинним, машинописним (через 1,5 інтервалу) способом на одній стороні аркуша.

Формули в тексті ПЗ пишуться на окремому рядку і розташовуються симетрично межам тексту. Формули нумеруються наростаючим підсумком від початку записки пояснення. Номер ставиться в круглих дужках з правого боку аркуша на рівні формули. Безпосередньо після формули ставиться необхідний розділовий знак (крапка або кома). Формули, які не вписуються в один рядок, переносяться на іншу на знаках рівності, складання, віднімання і множення. Ці знаки повторюються на початку і кінці перенесення. У формулах як символи слід застосовувати позначення, встановлені відповідними стандартами. Значення символів і коефіцієнтів, що входять у формулу, мають бути приведені безпосередньо під формулою. Перший рядок розшифровки повинен починатися без абзацного відступу із слова "де" без двокрапки після нього. Розшифровку значень символів з вказівкою одиниць фізичних величин і коефіцієнтів виконують суцільним рядком в тій послідовності, в якій вони приведені у формулі. При цьому після формули ставиться кома, наприклад:

, (1)

де h(t) - перехідна характеристика ланцюга; K (p) - операторний коефіцієнт передачі ланцюга по напрузі, p - оператор перетворення Лапласа.

 

Розрахунки по формулах виконуються на листах ПЗ. Після формули, записаної в необхідній формі, далі в неї підставляються числові значення параметрів і вже потім наводиться результат обчислення з обов'язковою вказівкою розмірності отриманої величини. Заслання в тексті на номер формули дається в круглих дужках, наприклад: "...у формулі (2)".

Цифровий, а при необхідності і текстовою матеріал ПЗ оформляється у вигляді таблиць наступного вигляду:

Таблиця 1

Заголовок таблиці

Голівка таблиці	Заголовок графи 1	Заголовок графи 2
	Підзаголовок графи	Підзаголовок графи	Підзаголовок графи	Підзаголовок графи
Заголовок рядка 1
Заголовок рядка 2

 

Розміри таблиці вибираються довільно, висота рядків таблиці має бути не менше 8 мм. Всі заголовки і підзаголовки таблиці починаються з прописних букв, в кінці їх розділові знаки не ставляться. Для скорочення тексту заголовків і підзаголовків таблиці окремі поняття замінюються буквеними позначеннями, введеними в тексті. Заголовки граф і рядків вказуються в однині. Якщо цифрові дані в графах таблиці мають різну розмірність, то вона вказується в заголовку кожної графи. Якщо всі дані мають однакову розмірність, то вона наводиться над таблицею. Таблиці нумеруються в межах всієї ПЗ. Номер вказується в написі вигляду "Таблиця 1", яка поміщається в правому верхньому кутку над таблицею. Якщо цифрові або інші дані в графах таблиці не наводяться, то ставиться прочерк. Цифри в графах таблиці розташовуються так, щоб класи чисел у всій графі були точно один під іншим. Кількість десяткових знаків числових величин в одній графі, як правило, має бути однаковою.

Для пояснення тексту і більшої наочності в тексті ПЗ слід використовувати всілякі різні ілюстрації: малюнки, фотографії, схеми, діаграми, документи, отримані на ЕОМ із застосуванням друкуючих і графічних пристроїв і тому подібне Всі ілюстрації називаються рисунками і нумеруються в межах ПЗ за типом:

Рис.1. Амплітудно-частотна характеристика електричного фільтру:

1 - при R= 300 Ом; 2 - при R = 600 Ом; 3 - при R= 1 кОм.

 

 

Рисунки можуть розташовуватися по тексту після першого посилання на них або в додатку. Посилання на ілюстрації наводяться за типом "рис.2", а посилання на раніше згадані ілюстрації даються із скороченим словом "дивися", наприклад, "див. рис.2". Ілюстрації в тексті ПЗ мають бути виконані відповідно до вимог стандартів ЄСКД. Малюнки виконуються машинним або ручним способом, олівцем або однобарвною пастою безпосередньо на листах ПЗ, або на листах кальки, креслярського або міліметрового паперу формату А4 (А3). Допускається акуратно наклеювати на листи ПЗ ілюструючий матеріал. На малюнках має бути лише та інформація, яка допомагає при читанні тексту з'ясувати суть питання, що викладається. Рисунки поміщаються так, щоб їх можна було розглядати без повороту ПЗ (або з поворотом ПЗ на 90 за годинниковою стрілкою).

Значення величин, зв'язаних змальовуваною функціональною залежністю, вказуються на осях координат у вигляді шкал. Якісне зображення залежностей виконується без шкал, при цьому осі координат закінчуються стрілками, вказуючими напрям зростання значень величин. Значення величин відкладаються на осях координат в лінійному або нелінійному (наприклад, логарифмічному) масштабах зображення. Масштаб зображення для кожного напряму координат може бути разным. Як шкала використовується координатна вісь або лінія координатної сітки, яка обмежує поле діаграми. При цьому координатні осі розділяються на графічні інтервали одним із способів: координатною сіткою, ділильними штрихами або поєднанням сітки і штрихів. Поряд з діленнями сітки або ділильними штрихами, відповідними початку і кінцю шкали, мають бути вказані значення величин. Нуль слід вказувати один раз в точки пересічення шкал, якщо він є початком відліку шкал.

Числа в шкал розміщуються поза полем діаграми і розташовуються горизонтально. При необхідності допускається наносити їх в шкал усередині поля діаграми. Графіки (діаграми) виконуються лініями по ГОСТ. Осі координат, осі шкал, що обмежують поле діаграми, виконуються суцільними основними лініями, лінії координатної сітки і ділильні штрихи - тонкою лінією. При зображенні на діаграмі декількох залежностей застосовуються лінії різної товщини і різних типів. Пересічення написів і ліній не допускається. Слід звернути особливу увагу на те, що крапки, отримані розрахунковою дорогою або експериментально, позначаються графічно кружком, хрестиком і тому подібне і пояснюються в тексті ПЗ. Змінні величини вказуються найменуванням або символом і розміщуються в середини шкали з її зовнішнього боку, а при поєднанні символу з одиницею виміру напис розміщується в кінці шкали після останнього числа у вигляді дробу (символ/од.виміри) або у вигляді: символ, одиниця виміру. Одиниці виміру величин повинні відповідати Міжнародній Системі (СІ).

Додаток оформляється як продовження ПЗ або у вигляді окремого документа. Посилання на додаток дається в тексті ПЗ, а у змісті вказуються всі застосування. Кожне застосування повинне починатися з нового аркуша, з вказівкою в правому верхньому кутку першого аркуша слова "ДОДАТКА". Додаток повинен мати змістовний заголовок, який поміщають над текстом додатка прописними буквами. Заголовок додатка виноситься у зміст. Додатки нумеруються арабськими цифрами, наприклад: "ДОДАТОК 1", "ДОДАТОК 2". Нумерація листів додатків, включених в ПЗ, має бути наскрізна. Таблиці, рисунки і формули нумеруються в межах кожного застосування, наприклад: ". таблиця. П.1.1" (перша таблиця першого застосування)," рис. П.2.1"(перший рисунок другого застосування),"формула (П.1.1)".

 

 

Додаток 1

Параметри ОП

 

Варіант	Тип	К0 × 103	FТ, МГц	RВх, кОм	RВих, кОм	VНОР, В/мкс
	153 УД 1 140 УД 2				0,2	0,2
	153 УД 2		0,7		0,2	0,5
	153 УД 3 140 УД 9				0,2	0,2
	153 УД 4		0,7		0,1	0,1
	153 УД 5		0,1		0,1	0,005
	153 УД 6		0,7		0,1	0,5
	140 УД 6				0,1	2,5
	140 УД 7		0,8		0,1	0,3
	140 УД 10				0,1
	140 УД 11				0,05

 

ДОДАТОК 2

 

Стійкий вибірковий ланцюг на основі ОП

Задані С₀,b₁,b₂,b₃.

 

ДОДАТОК 3

Фазові контури на основі ОП

 

 

 

 

ДОДАТОК 5

 

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ЗМІСТУ ЗАПИСКИ ПОЯСНЕННЯ

 

З М І С Т

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНЕ ЗАВДАННЯ........................................................................... 2

 

ВСТУП........................................................................................................................................... 3

 

1. Синтез і дослідження передавальної функції ЛАНЦЮГА....................... 5

1.1. Якісний аналіз частотних характеристик ланцюга..................................................... 5

1.2. Визначення передавальної функції ланцюга............................................................... 6

1.3. Аналіз частотних характеристик..................................................................................... 8

1.3.1. Амплітудно-частотна характеристика........................................................................ 8

1.3.2. Фазо-частотная характеристика.................................................................................. 10

1.3.3. Годограф ланцюга.......................................................................................................... 11

 

2. ПРОЕКТУВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОГО ФІЛЬТРУ................................................................ 12.

2.1. Конфігурація принципової схеми................................................................................... 12

2.2. Розрахунок параметрів елементів................................................................................. 13

2.3. Аналіз еквівалентної схеми фільтру на основі реального ОУ................................ 15

2.4. Розрахунок а-параметрів електричного фільтру........................................................ 16

2.5. Розрахунок амплітудно-частотної характеристики електричного фільтру.......... 17

 

3. АНАЛІЗ ПРОХОДЖЕННЯ СИГНАЛУ ЧЕРЕЗ ЕЛЕКТРИЧНИЙ ФІЛЬТР.................. 18

3.1 Аналіз часових характеристик ланцюга......................................................................... 19

3.1.1. Перехідна характеристика ланцюга.......................................................................... 19

3.1.2. Імпульсна характеристика ланцюга............................................................................ 21

3.2. Знаходження вихідного сигналу методом інтеграла Дюамеля.............................. 22

3.3. Порівняння осцилограм вхідного і вихідного сигналів............................................ 23

 

4. СПЕКТРАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СИГНАЛІВ............................................................ 25

4.1. Нуль-Полюсне представлення вхідного і вихідного сигналів................................. 30

4.2. Спектральні характеристики вхідного сигналу........................................................... 26

4.2.1. Спектральна щільність................................................................................................... 26

4.2.2. Енергетичний спектр...................................................................................................... 27

4.3. Спектральні характеристики вихідного сигналу........................................................ 28

4.3.1. Спектральна щільність................................................................................................... 28

4.3.2. Енергетичний спектр...................................................................................................... 29

4.4. Порівняння спектрів вхідного і вихідного сигналу..................................................... 29

 

ВИСНОВОК.................................................................................................................................. 30

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ............................................................................. 31