Сучасні зміни в грошовому обігу.

Розвиток товарного виробництва та грошового обігу привів у наші дні до суттєвих змін у використанні золота як грошей. Практично відбувається процес демонетизації золота. Відповідно до Ямайської угоди 1976 р. з 1 квітня 1978 р. золотий вміст національних валют, що називається золотим паритетом грошової одиниці країни (раніше золотої, тепер паперової), був скасований. Нині золото як грошовий матеріал ніде у світі в обігу не використовують. Золото купують тепер як звичайний товар. Практично воно виконує, по-перше, функцію засобу нагромадження скарбів; по-друге, бере участь у визначенні валютних курсів як матеріально-речове, а разом з тим і вартісне забезпечення кредитних грошей (паперових, електронних карток тощо).

Валютний курс — це грошова одиниця країни, виражена в грошових одиницях інших країн. Тепер він визначається купівельною спроможністю певної валюти відносно заданого набору товарів та послуг кількістю 250 найменувань при середньозваженій ціні (в доларах США та в інших національних валютах). Розрахунок валютного курсу здійснюють у кожній країні конкретні установи, наприклад у США — федеральна резервна система за участю відповідних банків; у Франції — національний інститут економіки, фінансів і статистики; в Україні — Національний банк. Так званий споживчий кошик — з 250 найменувань — це споживчі блага, які найбільш широко вживаються. На валютні курси впливають численні фактори: ступінь інфляції, стан платіжного балансу, рівень відсоткових ставок у країні, авторитет валюти на світових ринках тощо. Названий кошик і є основою функції грошей як міри вартості при паперових, електронних та інших грошах.

І сьогодні золото залишається найнадійнішим виразником багатства. Справа в тому, що ціна золота в основних валютах на всіх валютних біржах світу, які включені до міжнародної системи автоматичної швидкісної передачі інформації, практично однакова, тобто існує світова ціна золота, яка відбиває його світову вартість. Це пов'язано з тим, що витрати на виробництво золота усереднюються, продуктивність праці при його виробництві вирівнюється.

Раніше золотий курс (ціну) національної грошової одиниці визначала держава, виходячи з золотого запасу країни, запасу інших дорогоцінних металів та інших активів Держбанку. Наприкінці 60-х років цей метод був порушений. Спочатку із ініціативи США як головного кредитора світу, а потім і Міжнародного валютного фонду, в якому США домінують, золото перестало бути міжнародним загальним товарним і грошовим еквівалентом. Його місце посіли кошики відповідних споживчих товарів, на які в кожній країні встановлюються свої ціни в національних грошових одиницях. Отже, курси національних валют визначаються співвідношенням цін у цих валютах за кошик з однаковим набором товарів. Природно, що різниця витрат на виробництво одного й того самого товару в різних країнах робить такий еквівалент досить недостовірною міжнародною мірою вартості.

Функцію засобу обігу та платежу виконують паперові гроші, кредитні білети, електронні картки тощо. Юридичною основою валютної системи для світових грошей були проголошені спеціальні записані права, гарантовані Міжнародним валютним фондом. Курс 50К визначається на основі середньозваженого курсу певного набору національних валют, де на долар США припадає 42 відсотки. На практиці долар США залишається основним міжнародним платіжним засобом. Використовуються національні валюти і ряду інших розвинутих країн. Так, в Європейському Союзі використовують як групову міжнародну безготівкову розрахункову грошову одиницю ЕСU (з англійської та французької — об'єднана європейська валюта), яка за рішенням, прийнятим керівництвом Союзу у 1996 р., має бути перейменована в Эвро. Реальні можливості демонетизації золота створюють сучасний розвиток науково-технічного прогресу, впровадження АСУ, комп'ютеризація обліку, розвиток економічної інтеграції, нових колективних форм власності, її соціалізація тощо. Це відкрило шлях до виявлення необхідної кількості грошей для нормального функціонування господарства без посередника — золота.

Демонетизація золота і формування нових валютних систем пройшли певний історичний шлях. Початковим його етапом було витіснення золота як грошей у першій половиш XX ст. з внутрішнього товарообороту. Закінчується цей шлях заміною золота в товарообороті на світовому ринку. Як уже зазначалося, в основу цього процесу покладено як реальні можливості, так і об'єктивну необхідність.

Найбільшого розвитку світова грошова система, заснована на золоті, досягла на початку XX ст., коли забезпечувався необмежений обмін національних валют на золото. Ця система одержала назву золотого стандарту. Нині на основі демонетизації золота формується нова міжнародна валютна система, юридичний статус якої почався після підписання Ямайської угоди.

З розвитком масштабів товарного господарства золото поступово не в змозі було виконувати функцію засобу обігу, платежу, а потім і світових грошей внаслідок недостатньої для цього його кількості. До того ж застосування паперових, а потім кредитних та електронних грошей все більше відривало їх від своєї золотої основи. Це давало змогу урядам віддаляти золото від його представницьких форм внаслідок інфляції тощо.

За приблизними оцінками, протягом усієї історії розвитку золотого промислу в стародавні та середні віки (до початку XVII ст.) загальний видобуток золота становив 13,3 тис. т. З 1600 по 1990 р. у світі було добуто 106,2 тис. т золота. Отже, загальний золотий запас людства — приблизно 119,5 тис. т. Третину його (38—39 тис. т) становлять державні золоті запаси, приблизно чверть (28—ЗО тис. т) золота — тезаврована, тобто накопичена приватними особами у вигляді скарбу, більше третини — використано в ювелірних, зубопротезних І промислово-технічних, особливо радіоелектронних виробах (40— 42 тис. т). Певна частина (9—13 тис. т) знаходиться в гробницях, скарбах, тайниках, руїнах стародавніх міст, на дні морів, океанів тощо.

 

Інфляція

Інфляція – знецінення грошей через те, що в економіці їх стає більше, ніж потрібно. Інфляція може бути викликана скороченням виробництва при незмінній грошовій масі або додатковим випуском грошей в обіг при незмінній товарній масі.

Розрізняють відкритий і подавлений типи інфляції. Відкритій інфляції властива тенденція до зростання цін. Вона формується в результаті двоякого механізму. Перший – це механізм адаптивних інфляційних очікувань. В основі другого механізму лежить взаємозв’язок витрат і цін. Це так звана інфляція витрат (спіраль "зарплата–ціна").

Інфляція буває не тільки відкритою. В деяких випадках держава, не демонтуючи причини інфляції, намагається подавляти форми її прояву. Якщо відкрита інфляція проявляється в загальному підвищенні цін, то подавлена – у хронічній нестачі товарів і послуг, їхньому перманентному дефіциті. Тому інфляційні очікування при подавленій інфляції називаються дефіцитними.

Види інфляції

1. Повзуча (регульована, 5–7% на місяць).

2. Галопуюча (20–25%).

3. Гіперінфляція (50% на місяць).

Стагфляція – застій (спад виробництва поєднується з розвитком інфляційних процесів.

Дефляція – вилучення з обігу частини надлишкової грошової маси, випущеної в період інфляції.

Фактори інфляції

1. Фінансування потреб (бюджетних) грошовою емісією.

2. Кредитна емісія.

3. Індексація доходів.

4. Дотації.

Визначення, що найбільш чітко відображають суть ринку:

1. Місце, де відбувається процес купівлі–продажу результатів людської діяльності.

2. Ринок – це сукупність економічних відносин між людьми у сфері обміну, посередництвом яких здійснюється реалізація результатів людської праці.

3. Ринок – це місце, де відбувається остаточне визнання суспільством втіленої в результати діяльності праці.

4. Ринок – це місце збалансування попиту і пропозиції і ринкової ціни.

 

 

Висновки

 

1 Першим типом економічної організації суспільного виробництва було натуральне господарство, за якого продукти праці використовувались для задоволення особистих потреб виробників і членів їх родин.

2. Товарне виробництво – це такий тип організації економіки, при якому продукти праці виробляються для продажу на ринок.

3.Товар- це продукт праці, який має дві властивості: задовольняє певну потребу людини, та здатний обмінюватись на інші блага в певних пропорціях.

4. Розробку теорії вартості було почато представниками класичної політичної економії У. Петті,А.Сметом, Д.Рікардо, а розвинуто К.Марксом, який розробив учення про двоїстий характер праці.

5. Грошова форма вартості - результат тривалого історичного розвитку. Грошовий обмін є не тільки результатом, а й важливим фактором всебічного розвитку і поглиблення суспільного поділу праці і її спеціалізації.

6. Сутність грошей у тому, що вони загальним еквівалентом, знаряддям обсягу загально-необхідних затрат, та засобом експлуатації труда.

7. Гроші виконують такі основні функції: міри вартості, засобу обігу, нагромадження, платежу і функції світових грошей.

8. При золотому обігу і тоді, коли грошово-кредитні гроші вільно обмінюються на золото кількість грошей, необхідних для обороту, залежить від суми цін і швидкості обігу грошової одиниці.

9. Розвиток товарного виробництва та грошового обігу привів у наші дні до суттєвих змін у використанні золота як грошей. Нині відбувається процес демонстрації золота.

Контрольні запитання і завдання.

1. Які основні типи суспільного господарювання?

2. Що таке товарне виробництво?

3. Які умови і причини існування товарного виробництва?

4. Охарактеризуйте поняття “товар”.

5. Що таке “споживна вартість” і “вартість” товару? Чим вони відрізняються і який їх внутрішній зв’язок?

6. У чому полягає подвійна природа праці, що створює товар?

7. Що таке суспільне необхідний робочий час?

8. Як впливають на величину вартості товару продуктивність та інтенсивність праці?

9. Що таке проста і складна праця?

10. Охарактеризуйте основні теорії вартості.

11. В чому полягає синтез трудової теорії вартості та теорії граничної корисності?

12. Як розвиток товарного виробництва і обміну привів до виникнення грошей? У чому їх сутність?

13. Розкрийте єдність і протилежність товару і грошей.

14. Які функції грошей як загального еквівалента?

15. З яких функцій грошей і чому почалася заміна золота на паперові та кредитні гроші?

16. Охарактеризуйте концепції грошей. Які причини існування різноманітності концепцій грошей сьогодні?

17. Які сучасні зміни в грошовому обігу?

18. У чому полягають об'єктивна необхідність і реальні можливості процесу демонетизації золота?

19. Що таке "споживчий кошик" і як його розраховують?

20. Як визначають нині валютний курс?

21. Що таке 50 ЕСU, яке їх значення у сучасному грошовому обігу?

22. Розкрийте роль долара США в сучасній валютній системі: місце, причини і наслідки.

 

 

Література

 

1. Ю.В. Ніколенко Політекономія: Підручник. Київ.: Центр учбової літератури 2009 – 632 с.

2. С.В. Мочерний, Я.С. Мочерна Політекономія: Навчальний посібник, 2-ге вид., виправлене і доповнене. Київ.: Знання 2007 – 684 с. (Вища освіта ХХІ століття).