Приклади оформлення літературних джерел

 

 

Кількість авторів	Приклад оформлення
Підручники, навчальні посібники, монографії, довідники, конспекти лекцій
Один	Домарецький В.А. Технологія солоду та пива: підручник для студентів вищих навчальних закладів / В.А. Домарецький.– К.: ІНКОС, 2004. – 426 с.
Два	Валуйко Г.Г. Теория и практика дегустации вин / Г.Г. Валуйко, Е.П. Шольц-Куликов. – Симферополь: Таврида, 2001. – 248 с.
Три	Валуйко Г.Г. Технологія вина: підручник / Г.Г. Валуйко, В.А. Домарецький, В.О. Загоруйко. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 592 с. Валуйко Г.Г. Стабилизация виноградных вин / Г.Г. Валуйко, В.И. Зинченко, Н.А. Мехузла. – [3-е изд., доп.] – Симферополь: Таврида, 2002. – 208 с. Шиян П.Л. Інноваційні технології спиртової промисловості. Теорія і практика: монографія / П.Л.Шиян, В.В.Сосницький, С.Т.Олійнічук. – К.: Асканія, 2009. – 424 с.
Чотири	Виноградарство та виноробство (на фермерських господарствах, малих підприємствах і в домашніх умовах): навчальний посібник /Ф. Малик, В.А. Домарецький, В.М. Ісаєнко, О.С. Луканін. – К.: Вища школа, 1995. – 303 с.
П’ять та більше	Технологія спирту: підручник для студентів вищих навчальних закладів / В.О.Маринченко, В.А.Домарецький, П.Л.Шиян [та ін.] // Під ред. В.О.Маринченка. – Вінниця: Поділля. – 2000, 2003. – 496 с. Справочник по виноделию /Под ред. Г.Г.Валуйко, В.Т.Косюры.- [2-е изд., перераб. и доп.] – Симферополь: Таврида, 2005. – 624 с.
Під редакцією (без авторів)	Методы технохимического контроля в виноделии / [Под ред. В.Г. Гержиковой]. – Симферополь: Таврида, 2002. – 260 c.
Наукові статті, опубліковані в періодичних журналах, збірниках
Один-три	Билько М.В. Исследования сортового аромата столовых виноматериалов / М.В.Билько, Н.С.Аникина, В.Г. Гержикова // Виноделие и виноградарство. – 2002. – № 3 – С. 36-37.
Чотири	Влияние белковых веществ вина на склонность к необратимым коллоидным помутнениям / В.Г. Гержикова, Н.М. Рудышина, О.А. Чурсина, О.Б. Моренко // Виноградарство и виноделие. – 1996. – № 1. – С. 56-60.
та більше	Стабілізація напоїв / В. Домарецький, М. Білько, А. Куц [та ін.]//Харчова і переробна пром-сть. – 2007. – Травень. – С.26-27.
Тези доповідей
Один-три	Росолова Р.О. Закономірності зброджування крохмалевмісної сировини у присутності активованого ферментного препарату / Р.О. Росолова, В.О. Маринченко // Тези доповідей Міжнар. наукової конф. молодих вчених, аспірантів і студентів «Сучасні методи створення нових технологій та обладнання в харчовій промисловості». – ч. ІІ. – К.:НУХТ. – 2002. – С. 129.
Чотири та більше	Вплив технологічних параметрів зброджування сусла на накопичення летких органічних домішок спиртової бражки / Р.Г.Кириленко, П.Л. Шиян, Т.О. Мудрак [та ін.] // Матеріали ІХ міжнародної науково-технічної конференції “Нові технології та технічні рішення в харчовій та переробній промисловості: Сьогодення і перспективи”, 17 - 19 жовтня 2005 р. – ч. І. – К.: НУХТ. – 2005. – С. 19.
Технічні регламенти та інструкції
	Технологічний регламент на виробництво спирту із крохмалевмісної сировини. – К.: Укрспиртбіопрод, 2001. – 144 с.
Методичні вказівки
	Бєлова Т.Г. Організація, планування та управління виробництвом на підприємстві: Методичні вказівки до виконання економічної частини дипломного проекту для студентів спеціальності 7.091704 “Технологія бродильних виробництв і виноробства”, 7.091706 “Технологія зберігання, переробки і консервування плодів та овочів” напряму 0917 “Харчова технологія та інженерія” денної і заочної форм навчання / Т.Г. Бєлова, О.В. Безпалько, О.Ф. Крайнюченко. – К.: НУХТ, 2004. – 20 с.
Стандарти
	Горілки і горілки особові. Технічні умови: ДСТУ 4256:2003. – [Чинний від 2004-10-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2003. ­ – 10 с. – (Національний стандарт України).
	Вина. Загальні технічні умови: ДСТУ 4806:2007. – [Чинний від 2009-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2008. ­ – 15 с. – (Національний стандарт України).
Авторські свідоцтва та патенти на винаходи
	Дезинтегратор: А.с. 902367 СССР, МКИ В25 115/00 В.А. Маринченко, Р.И. Чипар и др. (СССР). - № 2976662; Заявлено 10,.10.1981. Опубл.30.08.82. Бюл. №10. – 3 с.
	Патент № 24895 С12G 1/02 (2007.01), Україна. Спосіб готування вина / Ткаченко Д.П., Кавецький В.В., Русаков В.О.; заявники та власники: Ткаченко Д.П., Кавецький В.В., Русаков В.О. № заявки u200611157; заявл. 23.10.2006; опубл. 25.07.07, Бюл. № 11/2007.
Дисертації
	Бліщ Р.О. Інтенсифікація технологічних процесів виробництва спирту активацією гідролітичних ферментів: дис… канд. техн. наук: 05.18.07 «технологія продуктів бродіння» / Р.О. Бліщ; національний університет харчових технологій. – К., 2003. – 210 с.
Автореферати дисертацій
	Маринченко Л.В. Розробка технології ферментного препарату інвертази з використанням дезінтеграторів: автореф. дис… канд. техн. наук: 05.18.19 «біотехнологія» / Лоліта Вікторівна Маринченко; Укр. держ. університет харч. техн. – К., 1996. – 24 с.

 

3.1.8. Оформлення пояснювальної записки

Пояснювальна записка до роботи подається на аркушах паперу стандартного розміру формату А4 (297×210 мм), заповнених власноручно студентом з одного боку загальним обсягом 40-50 сторінок. При цьому текст може бути рукописним або друкованим з висотою букв і цифр не менше 2,5 мм. Рукописний – пишеться чорними чорнилами, пастою чи тушшю креслярським шрифтом за ГОСТ 2.304. Друкований – виконується на друкарській машинці або принтері персонального комп‘ютера через 1,5 інтервали тільки через чорну стрічку. Текс вирівнюється по ширині, а заголовки – по центру. Ілюстрації до пояснювальної записки виконують на папері, кальці чи міліметровому папері і наклеюють на листи того ж самого формату.

Перша сторінка записки – титульна сторінка з підписами автора та керівника роботи за формою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (дод. 2), друга – завдання на курсову роботу (дод. 1), третя – зміст роботи. Далі починається власно виклад тексту пояснювальної записки роботи.

На папері, на якому пишуть записку, має бути рамка з полями: ліворуч – 20 мм, а праворуч, зверху і знизу – по 5 мм. Відстань від рамки форми до границь тексту на початку і наприкінці рядків – не менше 3 мм. Відстань від верхнього або нижнього рядка тексту до верхньої або нижньої меж рамки має бути не менше 10 мм. Абзаци в тексті починають відступом, що дорівнює 10…15 мм.

За ГОСТ 2.104–95 на першій сторінці кожного розділу розміщують внизу основний напис (дод. 3), на решті сторінок над нижньою лінією рамки з правого боку вказують номер сторінки. Нумерація сторінок всієї пояснювальної записки має бути наскрізною. Сторінки 1 і 2 (титульна сторінка і завдання) не нумерують. Сторінки з таблицями і рисунками, а також список літератури і додатки включають у загальну нумерацію сторінок записки.

Текст записки має бути коротким, чітким і не допускати різних тлумачень науково-технічних термінів, позначень і визначень, установлених відповідними стандартами, а за їхньої відсутності – загальноприйнятими в науково-технічній літературі.

У тексті не допускається застосовувати:

звороти розмовної мови, техніцизми, професіоналізми;

для одного поняття різні науково-технічні терміни, близькі за змістом (синоніми), а також іноземні слова і терміни при наявності рівнозначних слів і термінів в українській мові;

довільні словотворення;

скорочення слів (к-сть, вир-во, t^о чи т-ра та ін.), крім установлених правилами української орфографії, що відповідають державним стандартам (кг, г, м, т, шт., с, хв, год та ін.);

скорочені позначення одиниць фізичних величин, якщо вони вживаються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин у голівках і боковиках таблиць, і в розшифровках літерних позначень, що входять до формул і рисунків.

У тексті документа, за винятком формул, таблиць і рисунків, не допускається застосовувати:

математичний знак мінус (-) перед негативними значеннями величин (варто писати слово "мінус");

знак " " для позначення діаметра (варто писати слово "діаметр");

математичні знаки без числових значень, наприклад > (більше), < (менше), = (дорівнює), (більше чи дорівнює), (менше чи дорівнює), (не дорівнює), а також знаки № (номер), % (відсоток);

індекси стандартів, технічних умов та інших документів без реєстраційного номера.

У всіх розрахунках спочатку наводять формули у літерному виразі з поясненням всіх прийнятих позначень, їх одиниць виміру. Ці формули нумерують за розділами (допускається наскрізна нумерація). Номер формули вказують з правого боку сторінки на рівні формули в круглих дужках.

Якщо величини розраховують за однаковими формулами, то їх пишуть спочатку лише один раз, а потім у тексті дають на них посилання, наприклад: “… у формулі (3.1)”. Результати розрахунків виражають у одиницях системи СІ.

Цифровий матеріал (вихідні дані й результати розрахунків, техніко-економічні характеристики, специфікація технологічного обладнання та ін.), як правило, оформляють у вигляді таблиць, які повинні мати заголовок, оформлений таким чином:

Таблиця _______ – __________________________

номер назва таблиці

Таблицю, залежно від її розміру, поміщають під текстом, у якому вперше дане посилання на неї, або на наступній сторінці. Таблиці бажано не розривати. Нумерацію таблиць виконують за розділами, але допускається і наскрізна нумерація. Якщо таблиця розміщується на декількох сторінках, то слова "Таблиця …" вказують один раз ліворуч над першою частиною таблиці, а над іншими частинами праворуч пишуть слова "Продовження таблиці" із зазначенням її номера. Текст, що повторюється в рядках однієї й тієї ж самої графи і складається з одного слова заміняють лапками (‘‘), але якщо повторюваний текст складається з двох і більш слів, при першому повторенні його заміняють словами "Те саме", а далі – лапками. Заміняти лапками повторювані в таблиці цифри, математичні знаки, знаки відсотка і номера, позначення марок матеріалів і типорозмірів виробів, позначення нормативних документів не допускається. За відсутності окремих даних у таблиці слід ставити риску тире.

Кількість ілюстрацій має бути достатньою для пояснення тексту, що викладається. Ілюстрації можуть бути розташовані як по тексту документа (якомога ближче до відповідних частин тексту), так і наприкінці його. Ілюстрації мають бути виконані відповідно до вимог стандартів ЄСКД і СПДС. Ілюстрації варто нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією або в межах розділу. Вони повинні мати найменування і пояснювальні дані (підрисунковий текст). Слово "Рисунок" і найменування розміщують після пояснювальних даних таким чином: Рисунок 1 – Принципова технологічна схема культивування дріжджів. При посиланнях на ілюстрації варто писати "... відповідно до рис. 2" при наскрізній нумерації і "... відповідно до рис. 3.2" при нумерації в межах розділу.

Всі прийняті в роботі способи технології, вихідні дані для розрахунків, розрахункові формули, коефіцієнти, методики тощо мають бути обгрунтовані зазначенням відповідних літературних джерел. Посилання наводять в квадратних дужках із зазначенням номера їх знаходження в списку використаної літератури.

Повністю оформлена пояснювальна записка подається на захист у переплетеному вигляді з напівтвердою або твердою палітуркою. Титульна сторінка поміщається на обкладинці записки (без підписів студента і керівника роботи) і на першій сторінці записки (з підписами).

 

3.2. Графічна частина

 

Графічна частина проекту обов‘язково складається з принципової та апаратурно-технологічної схем. Графічну частину виконують олівцем або тушшю на аркушах формату А1…А4 з додержанням вимог стандартів, ЄСКД і ЄСТД та керуючись вимогами, викладеними у працях [8, 82].

Поле зображення на аркуші обмежують рамкою, яку проводять суцільними основними лініями на відстані 5 мм від меж формату, зліва лінію рамки проводять на відстані 20 мм.

В правому нижньому куті кожного аркуша графічної части виконують основний напис (дод. 4), а над ним на відстані 15…20 мм – специфікацію обладнання (дод. 5).

При виконанні креслень апаратурно-технологічної схеми необхідно рівномірно заповнювати аркуш з урахуванням розміщення обладнання на різних поверхах і міжповерхових площадках. Послідовність зображення апаратів, машин, насосів має відповідати руху продуктових потоків згідно з прийнятою схемою. Висоти основних поверхів показують тонкими лініями в лівій частині схеми із наведенням їх значень від нульової до верхньої позначки.

Продуктові потоки виконують суцільними жирними лініями. За потреби їх можна переривати з написом напрямку руху продукту від апарата до апарата, наприклад, “до поз. 10“ або “від поз. 6”. Лінії комунікацій води, пари, повітря, кислот тощо позначають цифрами згідно стандарту від 1 до 27, а далі – цифрами від 28 за вільним вибором. Умовні позначення ліній трубопроводів потрібно виконувати відповідно ГОСТ 2784–70 (дод. 6). Прийняті умовні позначення трубопроводів наводять у лівому нижньому куті аркуша.

Цифри пишуть в розривах ліній вздовж їх спрямованості. Лінії підключень комунікацій до апаратів мають чітко відповідати дійсним, наприклад для води вхід – знизу, вихід – зверху, а для пари і конденсату – навпаки. Написи з напрямком руху, зображеним стрілкою, пишуть над лінією з вказівкою звідки чи куди: “від міськводопроводу”, “в збірники”, “в атмосферу”, “ від компресора”. Вказуючи напрямок руху матеріального потоку дотримуються принципу “зліва на право” і “зверху вниз”.

Обладнання в схемі можна креслити у довільному масштабі, але з дотриманням пропорційності його розмірів. Паралельно працююче обладнання (дріжджогенератори, бродильні апарати, насоси та ін.) показують не все, а тільки потрібне для розуміння його з‘єднання трубопроводами. Номери обладнання проставляють на виносках за годинниковою стрілкою. Контури обладнання показують тонкими суцільними лініями (завтовшки близько 0,5 мм), лінії трубопроводів – більш товстими (близько 1 мм), а лінія трубопроводу основного продукту має бути накреслена найтовщою лінією (1,5–2 мм).

Графічна частина роботи може також містити креслення обладнання (з елементами новизни), схеми паро-, холодо- або водопостачання, оброблення і використання відходів виробництва та інших творчих пропозицій автора щодо удосконалення технології.

 

4. Порядок виконання роботи

 

Під час виконання курсової роботи студент повинен точно дотримуватись послідовності етапів підготовки і подання окремих розділів. Передусім треба продумати план роботи по термінах.

Робота має стати першим ступенем кінцевого етапу формування студента як бакалавра. Тому основну роботу щодо збирання матеріалів і підготовки до виконання розрахунків та креслення апаратурно-технологічної схеми слід проводити одночасно з вивченням теоретичного курсу. До підготовчої роботи відносять вивчення спеціальної літератури, технологічних регламентів та інструкцій, систематизацію та аналіз наявних й перспективних способів технології і обладнання для їх реалізації тощо.

Роботу виконують за календарним графіком, складеним студентом і узгодженим із розкладом і роботою над іншими дисциплінами згідно з навчальним планом. Основні рішення за розділами роботи погоджуються з керівником в межах складеного графіку консультацій З цією метою у графіку (дод. 1) передбачається три-чотириразовий проміжний контроль (атестація). Студент повинен з‘являтись на консультації, якщо навіть у нього немає питань чи сумнівів щодо правильності проміжних результатів. Систематична неявка студента на консультації є підставою для його не атестації.

Повністю оформлена і підписана автором робота подається керівникові на затвердження і підпис, а потім – у комісію для захисту.

 

5. Захист курсової роботи

 

Термін захисту встановлюється згідно з графіком навчального процесу кафедрою і затверджується деканом. Для студентів денної форми навчання це, як правило, остання декада квітня, а для студентів заочної форми навчання – згідно з розкладом. Приймає захист комісія, затверджена рішенням кафедри.

Студент лаконічно (протягом 7-10 хв.) доповідає про особливості роботи, виділяючи її мету і завдання, переваги прийнятих рішень, нові технічні елементи з обґрунтуванням за технологічними, економічними й соціальними критеріями.

Члени комісії задають питання з теми роботи з урахуванням знань зі спеціальних, загальнонаукових і загальноінженерних дисциплін. Захист є важливою частиною виховного процесу, тому ведеться відкрито, студенту вказують на недоліки роботи, відзначають її позитивні моменти, висловлюють побажання на майбутнє.

Оцінка автору ставиться за такими критеріями:

“відмінно” – за умов: глибокого й всебічного засвоєння методики аналізу спеціальної літератури та нормативно-технічної документації на прикладі оптимального вирішення питань роботи; глибоких теоретичних знань з технології галузі в обсязі завдання і вміння їх реалізації у вигляді практичних пропозицій; чіткого і повного формулювання в доповіді мети і завдань роботи, шляхів їх досягнення; оформлення пояснювальної записки і графічної частини згідно зі встановленими вимогами відповідно до календарного графіка роботи; чітких і повних відповідей на додаткові запитання;

”добре” – за дотримання всіх названих раніше умов; відповіді на запитання дані правильно, але не зовсім повно і чітко; наявні, хоч і не принципові, але неточності в розрахунках і в списку використаної літератури, а також у посиланнях на неї в тексті пояснювальної записки; у графічній частині мають місце несуттєві помилки в зображенні обладнання; графік роботи над проектом не порушувався;

“задовільно” – у разі засвоювання лише основних відомостей про технологію галузі; доповідь по проекту по суті правильна, але побудована нелогічно, має багато неточностей; відповіді на запитання неповні, мають істотні неточності в обґрунтуванні прийнятих рішень, дається неповна техніко-економічна оцінка роботи; мають місце неточності в розрахунках і в оформленні списку використаної літератури, а також у посиланнях на неї в тексті пояснювальної записки. У графічній частині мають місце несуттєві помилки в зображенні обладнання; має місце відставання у виконанні графіка роботи над роботою;

“незадовільно” – якщо робота виконана із значними відхиленнями від встановлених вимог; допущені грубі помилки в розумінні й формулюванні мети та завдань роботи, у прийнятих рішеннях згідно з завданням; пояснювальна записка оформлена недбало, з грубими помилками; мають місце помилки в розрахунках і в оформленні списку використаної літератури, а також у посиланнях на неї в тексті пояснювальної записки; графічна частина виконана з відхиленнями від вимог чинних стандартів та методичних вказівок; студент робить серйозні помилки у відповідях на додаткові запитання, пов’язані з технологією та іншими положеннями в обсязі роботи; робота виконувалася з порушення календарного графіку без поважних причин і подана на захист після встановленого терміну.

Студенту, який при захисті одержав незадовільну оцінку, до екзаменаційної сесії не допускається. За погодженням з деканатом йому видається нове завдання або встановлюється термін для доопрацювання роботи та її повторного захисту.

 

 

Ї

 

 

Додатки