Список використаних джерел. Список використаних джерел слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків в наступному порядку:

Список використаних джерел слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків в наступному порядку:

― Кодекси України;

― Закони України;

― нормативні матеріали (Укази, Постанови, інструктивні вказівки (положення) міністерств і відомств);

― підручники, навчальні посібники, монографії, журнальні і газетні статті;

― інструктивні і звітні матеріали підприємств, організацій, установ.

Зразок оформлення наведено в додатку Ж.

5. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

5.1. Загальні вимоги

Комп’ютерний набір тексту слід здійснювати за такими параметрами:

― шрифт – Times New Roman, розмір 14;

― інтервал між рядками – 1,5;

― після назви кожної структурної частини має бути пропуск в один рядок;

― відступ першого рядка кожного абзацу має дорівнювати 1,25 см.;

― параметри сторінки:

­ поля - правого – 10, інших – 20 мм. (поля не відділяються рискою, сторінки не обводяться рамкою);

­ розмір аркушу - А4 (210х297 мм).

Шрифт друку повинен бути чітким – чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту курсової роботи повинна бути однаковою.

Курсову роботу друкують за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4.

Обсяг основного тексту курсової роботи повинен становити 25 сторінок, в тому числі: вступ – 2 сторінки, висновки – 2-3 сторінки. Текст додатків і список використаних джерел в обсяг основного тексту не входять, але всі сторінки зазначених елементів курсової роботи підлягають нумерації на загальних засадах.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання курсової роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагмента рисунка) друкованим шрифтом.

Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», назви розділів основної частини, «ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ» «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», друкують великими літерами симетрично до тексту. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки.

Кожну абревіатуру слід уводити в текст у дужках після першого згадування відповідного повного словосполучення, і лише потім можна користуватися введеною абревіатурою.

 

5.2. Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів (питань) основної частини[2], рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Ілюстрації (рисунки, фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках курсової роботи включають до загальної нумерації сторінок.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах питання, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера питання і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого питання). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в курсовій роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах питання. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера питання і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого питання). Якщо в курсовій роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: Продовження табл. 1.2.

Формули в курсовій роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах питання. Номер формули складається з номера питання і порядкового номера формули, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1 - перша формула третього питання). Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах одної сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1…

2…

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

 

5.3. Ілюстрації

Ілюструють курсові роботи, виходячи із певного загального задуму. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. Наприклад:

Рис. 2.1. Загальний обсяг іноземних інвестицій в 2010 р.

При потребі ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (під рисунковий текст).

 

 

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов’язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках «(рис. 3.1)» або зворот типу: «...як це видно з рис. 3.1» або «... як це показано на рис. 3.1».

5.4. Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Наприклад:

Таблиця 2.2.

Коефіцієнт нарощування (капіталізації)

Рік	Процентна ставка
2%	10%	20%	30%	40%
	1,020	1,100	1,200	1,300	1,400
	1,104	1,611	2,488	3,713	5,378
	1,219	2,594	6,192	13,786	28,925
	1,346	4,177	15,407	51,186	155,568
	1,486	6,727	38,338	190,050	836,683

 

Таблицю розміщують після першого згадування про неї у тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку курсової роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною.

Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку – боковик.

Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

На всі таблиці курсової роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...в табл. 1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

Формули

При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

Наприклад:

 

 

де FV - нарощена сума, тис. грн.;

CF – потоки грошових сум, тис. грн.;

r - ставка складних відсотків, виражена десятковим дробом;

n – кількість періодів, років.

 

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації:

а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово;

б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

Посилання на формули курсової роботи вказують порядковим номером в дужках, наприклад, «... у формулі (2.1)».

Посилання

При написанні курсової роботи студент повинен робити посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в курсовій роботі. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову, текст, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок з джерела, на яке дано посилання в курсовій роботі.

Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід зазначати порядковим номером у вигляді зносок на кожній сторінці.

Наприклад:

…«Певна сума грошей або їх рух самі по собі виражають лише кількість грошей або факт перерозподілу»¹.

……

…. «Циклічні стратегії виходять з передумови про наявність тісного зв’язку між змінами ціни акцій і дохідністю облігацій, зумовленою дією макроекономічних чинників»².

 

___________________

¹ Саврадим В.М. Теоретичні аспекти функцій державного бюджету [текст] / В.М. Саврадим, М.М. Балахнічова // Культура народов Причерноморья. Серия «Экономические науки». – 2010. - № 178. - С.27.

² Пересада А.А. Фінансові інвестиції [текст]: [підручник] / А.А. Пересада, Ю.М. Коваленко. – К.: КНЕУ, 2006. – С. 393.

 

 

Після таблиці або рисунку має бути зазначено посилання на літературу. Після тексту таблиці або рисунку пишеться 10-м розміром шрифту «Джерело: Назва літературного джерела».

Наприклад:

Таблиця 3.2

Відсоток федеральних надходжень з різних джерел

Показник
Прямі податки: індивідуальний прибутковий податок корпоративний прибутковий податок податок з державних службовців на соціальні програми податки на житло та дарчі Непрямі податки: акцизні податки митні збори	- - -   1,0   47,6 47,4	16,9 19,8 14,2   6,3   31,6 5,8	44,0 23,2 15,9   1,7   12,6 1,2	47,2 12,5 30,5   1,0   4,7 1,4	42,9 12,8 36,4   1,7   3,6 0,6

Джерело: Стігліц Дж. Е. Економіка державного сектора [Текст]: [монографія] / Дж. Е. Стігліц; пер. з англ. А. Олійник, Р. Скільський. — К.: Основи, 1998. – С. 468.

 

Якщо це розробка автора, то після таблиці або рисунку пишеться, наприклад «Джерело: складено автором за даними ____(назва джерела)» і т.п.

 

Додатки

Додатки оформляють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 2 - другий рисунок додатка Д; формула (А.1) - перша формула додатка А.