1.1. Логістична система - це:
а) процеси трансформації (переміщення, складування, маніпулювання), які спричиняють перетворення товарів у часо-просторовому сенсі;
б) сукупність елементів логістичної системи, які пов’язані між собою матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками;
в) лінійно впорядкована сукупність фізичних та юридичних осіб, які здійснюють логістичні операції з метою доведення матеріального потоку від однієї логістичної системи д іншої або до кінцевого споживача;
г) адаптивна система із зворотнім зв’язком, що виконує ті чи інші логістичні функції й операції – складається, переважно з декількох підсистем і має досить розвинуті зв’язки із зовнішнім середовищем.
1.2. Логістична мережа - це:
а) форма організації взаємовідносин, яка виникає між учасниками логістичної мережі і спрямована на оптимізацію та раціоналізацію логістичних потоків з метою укріплення конкурентної позиції як підприємства, так і мережі в цілому та максимального задоволення споживачів;
б) частково впорядкована сукупність підприємств та організацій, котрі здійснюють доведення потоку від виробника до його споживачів;
в) сукупність методів і механізмів, розроблених на логістичних засадах.
1.3. Нерозривна єдність матеріальних та супутніх йому потоків у конкретних просторово-часових координатах - це:
а) суб’єкт логістичного управління;
б) предмет логістичного управління;
в) об’єкт логістичного управління;
г) функції логістичного управління.
1.4. Інтегрування й регулювання просування матеріальних та супутніх до них потоків (наскрізне управління бізнес-процесами) - це:
а) суб’єкт логістичного управління;
б) предмет логістичного управління;
в) об’єкт логістичного управління;
г) функції логістичного управління.
1.5. Логістичне управління - це:
а) управління матеріальними потоками в логістичних системах;
б) моделі вибору, планування запасів, виробництва оптимального обсягу замовлень, визначення маршруту та коротшого шляху;
в) процес цілеспрямованого впливу на логістичні потоки з метою їхнього руху в просторі й часі та досягнення ефекту синергізму;
г) управління процесом складування на підприємстві.
1.6. Функції логістичного управління - це:
а) інтегрування й регулювання просування матеріальних та супутніх до них потоків (наскрізне управління бізнес-процесами);
б) комплекс загальноприйнятих управлінських дій зі специфічними властивостями конкретної логістичної системи, пов’язаними з плануванням, організацією та контролем за закупівлею, транспортуванням, складуванням, зберіганням, реалізацією, обслуговуванням;
в) оптимізація рівнів запасів підприємства;
г) забезпечення високого рівня обслуговування клієнта.
1.7. Суб’єктами логістичного управління виступають:
а) організаційно відокремлені суб’єкти процесів або управлінський персонал у функціональних областях логістики;
б) логістичні системи;
в) логістичні потоки;
г) логістичні мережі.
1.8. Додержання параметрів потокових процесів для забезпечення поставки споживачеві продукції необхідної якості й кількості в потрібному обсязі в потрібний час - це:
а) комплексність логістичного управління;
б) важіль механізму логістичного управління;
в) особливість й концептуальна основа логістичного управління;
г) ціль логістичного управління.
1.9. Процесний підхід до логістичного потоку передбачає:
а) сукупність методів і механізмів, розроблених на логістичних засадах;
б) сукупний розгляд взаємодії основних складових логістичного потоку як сукупності операцій і процедур формування та обслуговування підприємства як логістичної системи;
в) наскрізний контроль потокових процесів в логістичних системах;
г) визначення збалансованості між потребами виробництва та можливостями матеріально-технічного забезпечення, а також потреб в логістичному обслуговуванні при збуті кінцевої продукції.
1.10. Системний підхід до логістичного потоку -це:
а) комплекс взаємопов’язаних функцій, які реалізуються в процесі розподілу матеріального потоку між різними покупцями;
б) сукупний розгляд взаємодії основних складових логістичного потоку як сукупності елементів і підсистем, що забезпечують емерджентні, цілісні властивості та параметри функціонування підприємства як логістичної системи;
в) проектування та реалізація ефективної організаційної структури логістичної системи;
г) швидке виправлення помилок за рахунок об’єднання функцій та процесів.
1.11. Критерій ефективності логістично-зорієнтованої системи управління підприємством - це:
а) максимізація співвідношення між сукупними доходами й витратами в цілому за всіма ланками логістичної системи (всіма функціональними областями логістики);
б) процес цілеспрямованого впливу на логістичні потоки з метою їхнього руху в просторі та часі та досягнення ефекту синергізму;
в) модель вибору, планування запасів, виробництва, оптимального обсягу замовлень, визначення маршруту та коротшого шляху;
г) оптимізація виробничого циклу за рахунок формалізації процесу; підвищення ефективності використання матеріальних, трудових, часових ресурсів; факторний аналіз процесу при розрахунку обсягу партії.
1.12. Інтеграція функцій формування господарських зв’язків з функціями планування, організації й управління потоковими процесами, в координації стратегії і тактики управління в усіх ланках логістичної системи - це:
а) суб’єкт логістичного управління;
б) предмет логістичного управління;
в) функції логістичного управління;
г) комплексність логістичного управління.
1.13. Субстантна основа логістичного потоку - це:
а) оптимізація транспортних технологій в логістичних ланцюгах;
б) матеріальність і/або нематеріальність логістичного потоку;
в) формування мережі логістичних центрів дистрибуції;
г) мінімізація рівнів запасів.
1.14. Сукупність процесів, що забезпечують просторово-часову послідовність руху (трансформації) відповідної субстанції потоку - це:
а) структурна основа логістичного управління;
б) субстантна основа логістичного управління;
в) функціональна основа логістичного управління;
г) інфраструктурна основа логістичного управління.
1.15. Структурна основа логістичного процесу - це:
а) сукупність процесів, щ забезпечують просторово-часову послідовність руху (трансформації) відповідної субстанції потоку;
б) комплексний розгляд взаємодії основних складових логістичного потоку як сукупності елементів і підсистем, що забезпечують емерджентні, цілісні властивості й параметри функціонування підприємства як логістичної системи;
в) сукупність усіх видів підприємницької інфраструктури, що виконує логістичні функції;
г) процес цілеспрямованого впливу на логістичні потоки з метою їхнього руху в просторі й часі та досягнення ефекту синергізму.
1.16. Сукупність взаємозалежних потокових процесів, тобто операцій і процедур формування та обслуговування руху ресурсів та їхнього перетворення в готову продукцію - це:
а) логістична система;
б) логістичний потік;
в) логістична мережа;
г) функції логістичного управління.
1.17. Сутність першого етапу інтеграції на поелементному рівні підприємства полягає в:
а) оптимізації логістичних рішень у сфері запасів;
б) формуванні логістичних цілей та стратегій підприємства;
в) максимізаціі рівня запасів;
г) формуванні економічного потенціалу.
1.18. Перший етап інтеграції на по елементному рівні підприємства стосується:
а) відсутність запасів на підприємстві;
б) мінімізація запасів на підприємстві;
в) оптимізації логістичних рішень у сфері запасів;
г) максимізація запасів на підприємстві.
1.19. Другий етап інтеграції на рівні підприємства не передбачає формування:
а) логістичних цілей та стратегії підприємства;
б) мінімізація запасів в постачанні, у збуті;
в) концепції логістичних рішень;
г) оцінки та контролю результатів логістичної діяльності.
1.20. Чи передбачається на третьому етапі розвитку логістичного управління (етап інтеграції) перехід від продукту до клієнта:
а) так;
б) ні?
1.21. Яка із поданих цілей є зайвою на першому етапі розвитку логістичного управління (фрагментарний етап):
а) формування конкурентних переваг;
б) мінімізація запасів в постачанні, у збуті;
в) елімінація запасів в постачанні, у збуті?
1.22. Чи входить максимізація рівня обслуговування споживача до цілей на четвертому етапі логістичного управління (логістично-зорієнтованого управління підприємством):
а) так;
б) ні?
1.23. Чи є мінімізація рівня запасів однією із цілей третього етапу логістичного управління (етапу інтеграції):
а) так;
б) ні?
1.24. На якому із етапів розвитку логістичного управління передбачається перехід від від трансакції до зв’язків:
а) фрагментарному,в межах підприємства;
б) інтегрованому на рівні підприємства;
в) інтегрованому на рівні ланцюга поставок;
г) логістично зорієнтованого управління підприємством?
1.25. На якому із етапів розвитку логістичного управління застосовується система стратегічного логістичного управління:
а) фрагментарному,в межах підприємства;
б) інтегрованому на рівні підприємства;
в) інтегрованому на рівні ланцюга поставок;
г) логістично зорієнтованого управління підприємством?
1.26. Для першого (фрагментарного) етапу розвитку логістичного управління характерно:
а) система стратегічного логістичного управління;
б) планування засобів дистрибуції (DRP);
в) система операційного логістичного управління;
г) система управління запасами в ланцюгу поставок.
1.27. Інтеграція логістичного управління на рівні підприємства передбачає:
а) інтеграцію функцій і процесів сфер постачання, виробництва і збуту;
б) мінімізацію запасів у постачанні, у збуті;
в) формування конкурентних переваг;
г) підвищення прибутковості капіталу.
1.28. Фрагментарний етап розвитку логістичного управління характеризується такими цілями:
а) прийняттям і реалізацією логістичних рішень в сфері запасів у постачанні чи збуті;
б) формуванням конкурентних переваг підприємства;
в) формуванням економічного потенціалу;
г) максимізацією рівня обслуговування споживача.
1.29. Інтегрований на рівні підприємства етап логістичного управління передбачає такі цілі:
а) мінімізація рівня запасів;
б) оптимізація запасів на рівні підприємства;
в) формування економічного потенціалу;
г) мінімізація запасів у постачанні, у збуті.
1.30. Інтегрований на рівні підприємства етап логістичного управління передбачає виконання таких дій:
а) управління запасами в ланцюгу поставок;
б) управління часом виконання замовлення;
в) інтегроване управління запасами підприємства;
г) операційне логістичне управління.
1.31. Інтегрований на рівні ланцюга поставок етап розвитку логістичного управління передбачає такі цілі:
а) максимізація рівня обслуговування споживача;
б) оптимізація запасів на підприємстві;
в) елімінація запасів у постачанні, у збуті;
г) підвищення прибутковості капіталу.
1.32. Інтегрований на рівні ланцюга поставок етап розвитку логістичного управління характеризується такими діями/системами:
а) операційним логістичним управлінням;
б) плануванням засобів дистрибуції (DRP);
в) стратегічного логістичного управління;
г) управління часом виконання замовлення.
1.33. Логістично-зорієнтоване управління підприємством передбачає постановку таких цілей:
а) формуванням конкурентних переваг;
б) підвищенням прибутковості капіталу;
в) формуванням економічного потенціалу;
г) всі відповіді вірні.
1.34. Логістично-зорієнтоване управління підприємством передбачає виконання таких дій:
а) управління запасами у ланцюгу поставок;
б) стратегічне логістичне управління;
в) управління часом виконання замовлення;
г) інтегроване управління запасами підприємства.
1.35. Який етап розвитку логістичного управління не характеризується застосуванням системи JIT (Just in time):
а) фрагментарний, в межах підприємства;
б) інтегрований на рівні підприємства і фрагментарний, в межах підприємства;
в) інтегрований на рівні ланцюга поставок і інтегрований на рівні підприємства;
г) логістично зорієнтоване управління підприємством і інтегрований на рівні ланцюга поставок.
1.36. Що є метою процесу управління запасами і логістикою:
а) задоволення споживача;
б) задоволення постачальників;
в) задоволення посередників.
37. Ланцюг постачання у процесі управління запасами і логістикою спирається на:
а) пропозицію;
б) попит;
в) і на пропозицію і на попит.
1.38. До управління поставкою/ замовленням не відноситься:
а) спільна відповідальність за замовлення;
б) управління переміщеннями, а не запасами;
в) доступність інформації замість запасів;
г) можливість доставки у той самий день.
1.39. Планування неперервності співпраці між покупцем і постачальником має місце при:
а) управлінні поставкою/ замовленням;
б) конфігурації управління інформацією;
в) плануванні запасів;
г) плануванні логістики і дистрибуції.
1.40. Чи відноситься до рівнів логістичного управління стратегічно-нормативний рівень:
а)так;
б)ні.
1.41. Який із рівнів не відноситься до рівнів логістичного управління?
а) операційний;
б) стратегічний;
в) нормативний;
г) стратегічно-нормативний.
1.42. Які потрібно визначити показники для оптимізації логістично-орієнтованої системи управління підприємством?
а) коефіцієнт раціональної структури;
б) сталість кадрів, %;
в) коефіцієнт надійності системи управління;
г) усі відповіді вірні.
1.43. Які параметри логістичної системи входять до оцінки логістичного профілю підприємства:
а) час реалізації замовлення;
б) точність і надійність поставок;
в) рівень інформаційних систем;
г) величини запасів;
д) рівень логістичних витрат;
е) всі відповіді вірні.
1.44. Які параметри оцінюються при формуванні діаграми «риби» для аналізованого підприємства, щодо недоліків в обслуговуванні клієнтів:
а) люди;
б) методи;
в) машини;
г) матеріали;
д) всі відповіді вірні;
е) вірні відповіді а і в.
1.45. За яким методом проводиться оцінка логістичного профілю підприємства:
а) бенчмаркінг;
б) SWOT-аналіз;
в) діаграма Парето;
г) концепція ланцюга вартості.
1.46. За визначенням, реінжиринг бізнес-процесів – це проектування бізнес-процесів для досягнення покращення одного з таких ключових показників:
а) дохід;
б) планування виробничого процесу, вибір транспортно-складських технологій;
в) товар, ціна, збут, комунікації;
г) витрати, рівень обслуговування, якість та оперативність.
1.47. Реінжиринг бізнес-процесів – це фундаментальне переосмислення і радикальне проектування бізнес-процесів для досягнення суттєвих покращень таких ключових показників як витрати, рівень обслуговування, якість та оперативність. Це твердження належить такому експерту як:
а) З. Фрейду;
б) М. Хамеру;
в) Є.Крикавському;
г) Є. Майеру.
1.48. Згідно правила «організування досягнення результатів, а не лише виконання функціональних завдань», продуктивність і покращення споживчого сприйняття залежить від фактора, чи працівники працюють, як один колектив чи кожен окремо:
а) так;
б) ні?
1.48. Метод управління якістю процесів спрямований на підвищення такого показника як:
а) зменшення витрат;
б) збільшення доходу;
в) збільшення якості продукції;
г) збільшення якості надання послуг.
1.50. За основу дослідження методу управління якістю продукції прийнято вважати співвідношення:
а) рівня якості продукції до кількості дефектів;
б) кількості дефектів до обсягу виробництва;
в) рівень якості продукції до обсягу виробництва;
г) витрати на виробництво до якості продукції.
1.51. Підвищення ефективності виробничих та невиробничих процесів і всіх видів діяльності в динаміці належить такому методу:
а) управління якістю продукції;
б) управлінню якістю процесів;
в) управління якістю процесів і продукту;
г) управління якістю поставки.
1.52. Підвищення ефективності діяльності на 40% завдяки зменшенню браку належить методу:
а) управлінню якістю процесів;
б) управлінню якістю процесів та продукту;
в) управління якістю продукту;
г) управлінню якістю поставки.
1.53. Підвищення ефективності 20% всіх процесів за одночасного зменшення часу належить методу:
а) управлінню якістю процесів;
б) управління якістю продукту;
в) управлінню якістю процесів та продукту;
г) управлінню якістю поставки.
1.54. Принцип: якість продукції і послуг, якість процесу, якість системи, належить методу:
а) управлінню якістю процесів;
б) управління якістю продукту;
в) управлінню якістю процесів та продукту;
г) управлінню якістю поставки.
1.55. Фокусування зусиль на пріоритетних проблемах, безпосередньо пов’язаних з підвищення м акціонерної вартості, належить методу:
а) управлінню якістю процесів;
б) управління якістю продукту;
в) управлінню якістю процесів та продукту;
г) управлінню якістю поставки.
1.56. Досягнення довготермінового лідерства і максимальних результатів по всьому ланцюгу створення додаткової вартості належить методу:
а) управлінню якістю процесів;
б) управління якістю продукту;
в) управлінню якістю процесів та продукту;
г) управлінню якістю поставки.
1.57. Виявлення перерв у процесах за допомогою даних систем опитування щодо потреб матеріалів (MRP), табличних розрахунків чи спеціального програмного забезпечення належить методу:
а) управлінню якістю процесів;
б) управління якістю продукту;
в) управлінню якістю процесів та продукту;
г) управлінню якістю поставки.
1.58. Які основні переваги застосування методу управління якістю процесів:
а) оптимізація виробничого циклу за рахунок формалізації процесу; підвищення ефективності використання матеріальних, трудових, часових ресурсів; факторний аналіз процесу при розрахунку обсягу партії;
б) міцний аналітичний апарат у вирішенні проблем; чітка організаційна структура управління; наявність циклу управління якістю продукту DMAIC;
в) швидке досягнення якості процесів та продукту; зменшення часу очікувань між етапами створення доданої вартості; застосування методу у виробничій та невиробничій діяльності?
1.59. Які основні переваги застосування методу управління якістю продукту:
а) міцний аналітичний апарат у вирішенні проблем; чітка організаційна структура управління; наявність циклу управління якості продукту DMAIC;
б) швидке досягнення якості процесів та продукту; зменшення часу очікувань між етапами створення доданої вартості; застосування методу у виробничій та невиробничій діяльності;
в) оптимізація виробничого циклу за рахунок формалізації процесу; підвищення ефективності використання матеріальних, трудових, часових ресурсів; факторний аналіз процесу при розрахунку обсягу партії?
1.60. Які основні переваги застосування методу управління якістю процесів та продукту:
а) оптимізація виробничого циклу за рахунок формалізації процесу; підвищення ефективності використання матеріальних, трудових, часових ресурсів; факторний аналіз процесу при розрахунку обсягу партії;
б) міцний аналітичний апарат у вирішенні проблем; чітка організаційна структура управління; наявність циклу управління якістю продукту DMAIC;
в) швидке досягнення якості процесів та продукту; зменшення часу очікувань між етапами створення доданої вартості; застосування методу у виробничій та невиробничій діяльності?
1.61. Які основні недоліки застосування методу управління якістю процесів:
а) значні витрати переходу на впровадження методу; отримання прибутку на інвестований капітал в довгостроковому періоді; обмежено придатний для підприємств, які діють в короткостроковому періоді, чи обирають за ціль максимізацію поточного прибутку;
б) складність застосування методу на корпоративному чи бізнес-рівнях; значна децентралізація управління; складність статистичної керованості процесів;
в) значні витрати на зберігання незавершеного виробництва та готової продукції; трудомісткість методу; обмежений вплив на тривалість виробничого циклу?
1.62. Які основні недоліки застосування методу управління якістю продукту:
а) значні витрати переходу на впровадження методу; отримання прибутку на інвестований капітал в довгостроковому періоді; обмежено придатний для підприємств, які діють в короткостроковому періоді, чи обирають за ціль максимізацію поточного прибутку;
б) складність застосування методу на корпоративному чи бізнес-рівнях; значна децентралізація управління; складність статистичної керованості процесів;
в) значні витрати на зберігання незавершеного виробництва та готової продукції; трудомісткість методу; обмежений вплив на тривалість виробничого циклу?
1.63. Які основні недоліки застосування методу управління якістю процесів та продукту:
а) значні витрати переходу на впровадження методу; отримання прибутку на інвестований капітал в довгостроковому періоді; обмежено придатний для підприємств, які діють в короткостроковому періоді, чи обирають за ціль максимізацію поточного прибутку;
б) складність застосування методу на корпоративному чи бізнес-рівнях; значна децентралізація управління; складність статистичної керованості процесів;
в) значні витрати на зберігання незавершеного виробництва та готової продукції; трудомісткість методу; обмежений вплив на тривалість виробничого циклу?
1.64. Які етапи впровадження методу управління якістю процесів та продукту:
а) формування організаційного забезпечення та планування моделі удосконалення діяльності підприємства; управління процесом реалізації методу; підтримка мотивації;
б) ініціювання; формування організаційної структури та системи мотивації працівників процесу; формування забезпечення; формування моделі вдосконалення діяльності підприємства; формування програм вдосконалення командних результатів;
в) причетність до вдосконалення; популяризація методу; послідовність застосування методу; метод як основа існування?
1.65. Складовими такого етапу впровадження методу управління якістю процесів та продукту, як формування організаційного забезпечення та планування моделі удосконалення діяльності підприємства, є:
а) причетність до вдосконалення; популяризація методу; послідовність застосування методу; метод – суть існування;
б) визначення цілей та цінностей проекту; характеристика реального стану; аналіз дефектів у процесі; вдосконалення процесу та реалізація методу; створення системи контролю реалізації процесу;
в) ініціювання; формування організаційної структури та системи мотивації працівників процесу; формування забезпечення; формування моделі вдосконалення діяльності підприємства; формування програм вдосконалення командних результатів.
1.66. Складовими такого етапу впровадження методу управління якістю процесів та продукту, як управління процесом реалізації методу, є:
а) причетність до вдосконалення; популяризація методу; послідовність застосування методу; метод – суть існування;
б) визначення цілей та цінностей проекту; характеристика реального стану; аналіз дефектів у процесі; вдосконалення процесу та реалізація методу; створення системи контролю реалізації процесу;
в) ініціювання; формування організаційної структури та системи мотивації працівників процесу; формування забезпечення; формування моделі вдосконалення діяльності підприємства; формування програм вдосконалення командних результатів.
1.67. Складовими такого етапу впровадження методу управління якістю процесів та продукту, як формування організаційного забезпечення та планування моделі удосконалення діяльності підприємства, є:
а) причетність до вдосконалення; популяризація методу; послідовність застосування методу; метод – суть існування;
б) визначення цілей та цінностей проекту; характеристика реального стану; аналіз дефектів у процесі; вдосконалення процесу та реалізація методу; створення системи контролю реалізації процесу;
в) ініціювання; формування організаційної структури та системи мотивації працівників процесу; формування забезпечення; формування моделі вдосконалення діяльності підприємства; формування програм вдосконалення командних результатів.
1.68. Що таке аутсорсинг:
а) угода про управління персоналом, власністю та обладнанням від імені постачальника, а також підвищення цінності;
б) передача певних виробничих функцій невизначеному колу осіб;
в) переведення внутрішнього підрозділу або підрозділів підприємства і всіх пов’язаних з ним активів в організацію постачальника послуг, яка пропонує надавати деяку послугу в певний період часу за обумовленою ціною?
1.69. Переведення внутрішнього підрозділу або підрозділів підприємства і всіх пов’язаних з ним активів в організацію постачальника послуг, яка пропонує надавати деяку послугу в певний період часу за обумовленою ціною, – це:
а) аутсорсинг;
б) бенчмаркінг;
в) синергія.
1.70. За критерієм повноти функцій, що передаються, аутсорсинг поділяється на:
а) спільний, проміжний та трансформаційний;
б) частковий та спільний;
в) максимальний та частковий.
1.71.. Спільний аутсорсинг – це:
а) договір, у термін дії якого працівники і/або активи, які відносяться до основної діяльності, передаються в аутсорсинг;
б) договір, згідно з яким більшість функцій залишається за клієнтом;
в) договір, який передбачає наявність декількох постачальників послуг та розглядає сторони угоди як партнерів.
1.72. Частковий аутсорсинг – це:
а) договір, у термін дії якого працівники і/або активи, які відносяться до основної діяльності, передаються в аутсорсинг;
б) договір, згідно з яким більшість функцій залишається за клієнтом;
в) договір, який передбачає наявність декількох постачальників послуг та розглядає сторони угоди як партнерів.
1.73. Максимальний аутсорсинг – це:
а) договір, у термін дії якого працівники і/або активи, які відносяться до основної діяльності, передаються в аутсорсинг;
б) договір, згідно з яким більшість функцій залишається за клієнтом;;
в) договір, який передбачає наявність декількох постачальників послуг та розглядає сторони угоди як партнерів.
1.74. Проміжний аутсорсинг – це:
а) договір, у термін дії якого працівники і/або активи, які відносяться до основної діяльності, передаються в аутсорсинг;
б) договір, згідно з яким більшість функцій залишається за клієнтом;
в) передача та термін дії аутсорсингу таких систем/видів діяльності, які паралельно розробляються/удосконалюються власними службами.
1.75. Які основні переваги центра обслуговування споживачів, який є у власності постачальника послуг з аутсорсингу:
а) оптимізація виробничого циклу за рахунок формалізації процесу; підвищення ефективності використання матеріальних, трудових, часових ресурсів; факторний аналіз процесу при розрахунку обсягу партії;
б) максимізація ефекту масштабу за рахунок комплексного обслуговування споживачів, сконцентрованого в одному центрі; регулярне оновлення технічних систем та використання новітніх технологій; швидке виправлення помилок за рахунок концентрації виконання функцій та процесів;
в) забезпечення тривалої конкурентоспроможності клієнта; зменшення витрат на обслуговування; отримання додаткового прибутку, внаслідок надання послуг стороннім організаціям?
1.76. Які основні переваги центра обслуговування споживачів, який є у власності клієнта послуг з аутсорсингу:
а) оптимізація виробничого циклу за рахунок формалізації процесу; підвищення ефективності використання матеріальних, трудових, часових ресурсів; факторний аналіз процесу при розрахунку обсягу партії;
б) максимізація ефекту масштабу за рахунок комплексного обслуговування споживачів, сконцентрованого в одному центрі; регулярне оновлення технічних систем та використання новітніх технологій; швидке виправлення помилок за рахунок концентрації виконання функцій та процесів;
в) забезпечення тривалої конкурентоспроможності клієнта; зменшення витрат на обслуговування; отримання додаткового прибутку внаслідок надання послуг стороннім організаціям?
1.77. Які основні недоліки центра обслуговування споживачів, який є у власності постачальника послуг з аутсорсингу:
а) зниження ефективності виконання функцій чи процесів внаслідок виконання широкого асортименту функцій; необхідність зручного для клієнта місця розташування центру; можливість кращого обслуговування великих клієнтів; обслуговування різних клієнтів знижує загальний рівень надання сервісу;
б) оптимізація виробничого циклу за рахунок формалізації процесу; підвищення ефективності використання матеріальних, трудових, часових ресурсів; факторний аналіз процесу при розрахунку обсягу партії;
в) необхідність взаємного володіння часткою акцій партнерів з метою гарантування безпеки бізнесу; можливість переключення уваги постачальником на інші більш вигідні угоди аутсорсингу; недостатньо чіткий розподіл керівних повноважень та відповідальності за розробку систем?
1.78. За критерієм-функціональна ознака, аутсорсинг можна класифікувати як:
а) аутсорсинг інформаційних систем;
б) аутсорсинг основних функцій;
в) проміжний аутсорсинг;
г) трансформаційний аутсорсинг.
1.79. Аутсорсинг бізнес-процесів включає в себе:
а) найм спеціалістів з інформаційних технологій;
б) комплект другорядних технологічних процесів, склад якого постійно змінюється;
в) чітке виконання клієнтом процедур та функцій з метою протидії зростання часу; обсягу обробки інформації та відповідних витрат;
г) залучення зовнішнього постачальника для виконання одноразових робіт у рамках певного проекту.
1.80. Основними вимогами до використання аутсорсингу інформаційних технологій є:
а) необхідність значного інвестування в обладнання;
б) перерозподіл функцій всередині бізнес-системи з метою контролю над якістю їх виконання;
в) здатність до використання сучасної техніки та закупівлі нових розробок з метою досягнення конкурентних переваг;
г) можливість передачі відповідальності за виконання конкретних функцій.
1.81. Аутсорсинг бізнес-процесів включає в себе:
а) центри обробки замовлень;
б) оцінку конкурентноспороможності;
в) зміна місця розташування підприємств;
г) центри обслуговування сподивачів.
1.82. Аутсорсинг бізнес-процесів включає в себе:
а) оцінку конкурентноспороможності;
б) центри обслуговування сподивачів;
в) аутсорсинг фінансів;
г) зміна місця розташування підприємств;
1.83. Аутсорсинг маркетингових функцій передбачає:
а) найм спеціалізованих працівників з метою можливості використання сучасної технології та закупівлі нових розробок;
б) звернення до спеціалізованих компаній з розробки та виробництва маркетингових досліджень;
в) підбір кадрів з інформаційних технологій
1.84. За критерієм-функціональна ознака – аутсорсинг можна класифікувати як:
а) управління потужностями;
б) аутсорсинг основних функцій;
в) проміжний аутсорсинг;
г) трансформаційний аутсорсинг.
1.85. Залежно від характеру функцій, що передаються, виділяють:
а) проміжний аутсорсинг;
б) аутсорсинг фінансів;
в) аутсорсинг основних функцій;
г) аутсорсинг трудових ресурсів.
1.86. Інсорсинг – це:
а) відмова від інтеграції з метою звуження бізнесу та розосередження функцій;
б) використання наявних ресурсів та досвіду для диверсифікації бізнесу;
в) скорочення стадій розробки та впровадження в межах життєвого циклу товару;
г) включає в себе методи управління інтенсивністю розміщення замовлень.
1.87. Вважається, що передача функцій в аутсорсинг, доцільна за умов:
а) значних витрат на виконання певних видів діяльності;
б) наявності проблем з обіговими коштами;
в) пришвидшення потокових процесів;
г) реорганізації в результаті поглинання або придбання за збереження необхідної гнучкості, якщо це не веде до зниження загальної ефективності діяльності підприємства.
1.88. Передумовою для використання аутсорсингу є:
а) недостатній рівень компетенції у деяких видах діяльності
б) зосередження на ключових видах діяльності;
в) початок нового бізнесу;
г) зниження ризику зміни споживчих переваг,технології.
1.89. Вважається, що передача функцій в аутсорсинг, доцільна за умов:
а) коли спостерігаються проблеми з обіговими коштами;
б) отримання послуг кращої якості за нижчою вартістю, підвищеним рівнем сервісу;
в) започаткування нового бізнесу;
г)недостатнього рівня володіння матеріальними і нематеріальними активами.
1.90. Передумовою для використання аутсорсингу є:
а) зміна місця положення підприємства;
б) ситуація, коли вид діяльності не впливає на зміну конкурентних переваг для підприємства;
в) наявність значних витрат на виконання певних видів діяльності підприємством;
г) скорочення стадій розробки та впровадження в межах життєвого циклу товарів.
1.91. Недоліком використання аутсорсингу вважають:
а) ризик не надання такого сервісу, який відповідає конкурентоспроможному на протязі дії всього контракту;
б) підвищення рівня сервісу за акцептованого рівня витрат, коли ціна є домінантною у прийнятті рішення;
в) отримання додаткових вимог для покращення сервісу клієнтів.
1.92. На етапі реалізації функцій та процесів в аутсорсинг здійснюється:
а) організаційні заходи з реалізації найбільш ефективної альтернативи аутсорсингу;
б) постановка питання передачі функцій і процесів в аутсорсинг;
в) оцінка альтернатив аутсорсингу;
г) планування передачі функцій та процесів в аутсорсинг.
1.93. На етапі проектування передачі функцій і процесів в аутсорсинг здійснюється:
а) розробка програм контролю за ефективністю проекту аутсорсингу;
б) оцінка альтернатив аутсорсингу;
в) вибір критеріїв ефективності проекту аутсорсингу щодо терміну дії,ризиків, прибутку,якості сервісу і т.д.;
г) виявлення причин та цілей передачі функцій в аутсорсинг.
1.94. Чи можна вважати однією з основних цілей клієнтів при передачі функцій в аутсорсинг, підвищення рівня сервісу до конкурентоспроможного та зростання цінності, у разі якої ціновий чинник не є домінуючим:
а) так;
б) ні.
1.95. Недоліком використання аутсорсингу вважають:
а) підвищення рівня сервісу за акцептованого рівня витрат, коли ціна є домінантною у прийнятті рішення;
б) отримання додаткових вимог для покращення сервісу клієнтів;
в) неможливість гарантування обумовленого розподілу ризику та прибутку у разі не володіння часткою акцій партнера.
1.96. Однією з основних цілей клієнтів при передачі функцій в аутсорсинг вважають:
а) скорочення організаційної структури підприємства по вертикалі, зростання організаційної гнучкості та оперативності прийняття рішень;
б) зниження ризику зміни споживчих переваг;
в) забезпечення синергічного ефекту за рахунок спільної діяльності, зниження трансакціних витрат;
г) підвищення рівня сервісу за акцептованого рівня витрат, коли ціна є домінантою у прийнятті рішення.
1.97. Вважається, що передача функцій в аутсорсинг, до цільна за умов:
а) значних витрат на виконання певних видів діяльності;
б) проблем з обіговими коштами;
в) скорочення організаційної структури підприємства по вертикалі, зростання організаційної гнучкості та оперативності прийняття рішень;
г) пришвидшення потокових процесів;
1.98. Передумовою для використання аутсорсингу є:
а) зосередження на ключових видах діяльності;
б) започаткування нового бізнесу;
в) зниження ризику зміни споживчих переваг чи технології;
г) можливість постачальників комплексно виконувати певного роду функції.
1.99. Однією з переваг від передачі зовнішнім партнерам функцій одного чи декількох елементів ланцюга вартості вважають:
а) зосередження на ключових видах діяльності;
б) скорочення стадій розробки та впровадження в межах життєвого циклу товарів;
в) започаткування нового бізнесу;
г) отримання послуг кращої якості за нижчою вартістю, підвищеним рівнем сервісу.
1.100. У процесі вибору постачальника важливого значення набуває методика оцінки постачальника послуг на:
а) конкурентній чи безконкурентній основі;
б) основі надання постачальником відповідної інформації;
в) основі відгуків клієнтів;
г) готівковій чи безготівковій основі.
1.101. Перевагою вибору постачальника на безконкурентній основі для клієнтів не є:
а) посилення контролю над процесом аутсорсингу;
б) скорочення циклу постачання та витрат на нього;
в) послаблення контролю за процесом аутсорсингу;
г) заощадження коштів і часу на пошук та оцінку конкурентоспроможності постачальника.
1.102. Недоліком вибору постачальника на безконкурентній основі є:
а) чітке визначення цілей партнерства;
б) збільшення ризику і витрат на пошук альтернативного постачальника;
в) легкість оцінки реальної цінності пропозиції;
г) скорочення циклу постачання та витрат на нього.
1.103. Перевагами від передачі другорядних функцій в аутсорсинг на без конкурентній основі для постачальника є:
а) отримання додаткових винагород;
б) детальний опис етапів передачі процесів;
в) посилення контролю над процесом аутсорсингу;
г) можливість укладання контракту за ціною, яка перевищує конкурентну.
1.104. Недоліком від надання послуг в аутсорсинг є:
а) ризик відмови клієнта від сплати вищої за конкурентну ціни протягом всього терміну аутсорсингу;
б) економія коштів, які витрачаються постачальником на боротьбу з конкурентами;
в) складність оцінки реальної цінності пропозиції;
г) відсутність інформації про кращі способи організації робіт.
1.105. Витрати переведення функцій в аутсорстнг можна значно знизити у разі укладання:
а) довгострокового контракту;
б) короткострокової довіреності;
в) конкурентної угоди.
1.106. При укладанні угоди про аутсорсинг зазвичай використовують:
а) домовленість;
б) доручення;
в) наказ;
г) контракт.
1.107. Звернення до аутсорсингу логістичних послуг може дати:
а) значний економічний ефект;
б) значний соціальний ефект;
в) незначний екологічний ефект;
г) значний науково-технічний ефект.
1.108. Як правило, обробка замовлень та управління товарно-матеріальними запасами залишається переважно за:
а) постачальником компанії;
б) клієнтами компанії;
в) посередниками компанії;
г) самою компанією.
1.109. Які основні переваги застосування методу управління якістю процесів:
а) оптимізація виробничого циклу за рахунок формалізації процесу; підвищення ефективності використання матеріальних, трудових, часових ресурсів; факторний аналіз процесу при розрахунку обсягу партії;
б) міцний аналітичний апарат у вирішенні проблем; чітка організаційна структура управління; наявність циклу управління якістю продукту DMAIC;
в) швидке досягнення якості процесів та продукту; зменшення часу очікувань між етапами створення доданої вартості; застосування методу у виробничій та невиробничій діяльності?
1.110. Які основні переваги застосування методу управління якістю продукту:
а) міцний аналітичний апарат у вирішенні проблем; чітка організаційна структура управління; наявність циклу управління якості продукту DMAIC;
б) швидке досягнення якості процесів та продукту; зменшення часу очікувань між етапами створення доданої вартості; застосування методу у виробничій та невиробничій діяльності;
в) оптимізація виробничого циклу за рахунок формалізації процесу; підвищення ефективності використання матеріальних, трудових, часових ресурсів; факторний аналіз процесу при розрахунку обсягу партії?
1.111. Які основні переваги застосування методу управління якістю процесів та продукту:
а) оптимізація виробничого циклу за рахунок формалізації процесу; підвищення ефективності використання матеріальних, трудових, часових ресурсів; факторний аналіз процесу при розрахунку обсягу партії;
б) міцний аналітичний апарат у вирішенні проблем; чітка організаційна структура управління; наявність циклу управління якістю продукту DMAIC;
в) швидке досягнення якості процесів та продукту; зменшення часу очікувань між етапами створення доданої вартості; застосування методу у виробничій та невиробничій діяльності?
1.112. Які основні недоліки застосування методу управління якістю процесів:
а) значні витрати переходу на впровадження методу; отримання прибутку на інвестований капітал в довгостроковому періоді; обмежено придатний для підприємств, які діють в короткостроковому періоді, чи обирають за ціль максимізацію поточного прибутку;
б) складність застосування методу на корпоративному чи бізнес-рівнях; значна децентралізація управління; складність статистичної керованості процесів;
в) значні витрати на зберігання незавершеного виробництва та готової продукції; трудомісткість методу; обмежений вплив на тривалість виробничого циклу?
1.113. Які основні недоліки застосування методу управління якістю продукту:
а) значні витрати переходу на впровадження методу; отримання прибутку на інвестований капітал в довгостроковому періоді; обмежено придатний для підприємств, які діють в короткостроковому періоді, чи обирають за ціль максимізацію поточного прибутку;
б) складність застосування методу на корпоративному чи бізнес-рівнях; значна децентралізація управління; складність статистичної керованості процесів;
в) значні витрати на зберігання незавершеного виробництва та готової продукції; трудомісткість методу; обмежений вплив на тривалість виробничого циклу?
1.114. Які основні недоліки застосування методу управління якістю процесів та продукту:
а) значні витрати переходу на впровадження методу; отримання прибутку на інвестований капітал в довгостроковому періоді; обмежено придатний для підприємств, які діють в короткостроковому періоді, чи обирають за ціль максимізацію поточного прибутку;
б) складність застосування методу на корпоративному чи бізнес-рівнях; значна децентралізація управління; складність статистичної керованості процесів;
в) значні витрати на зберігання незавершеного виробництва та готової продукції; трудомісткість методу; обмежений вплив на тривалість виробничого циклу?
1.115. Які етапи впровадження методу управління якістю процесів та продукту:
а) формування організаційного забезпечення та планування моделі удосконалення діяльності підприємства; управління процесом реалізації методу; підтримка мотивації;
б) ініціювання; формування організаційної структури та системи мотивації працівників процесу; формування забезпечення; формування моделі вдосконалення діяльності підприємства; формування програм вдосконалення командних результатів;
в) причетність до вдосконалення; популяризація методу; послідовність застосування методу; метод – суть існування?
1.116. Складовими такого етапу впровадження методу управління якістю процесів та продукту, як формування організаційного забезпечення та планування моделі удосконалення діяльності підприємства, є:
а) причетність до вдосконалення; популяризація методу; послідовність застосування методу; метод – суть існування;
б) визначення цілей та цінностей проекту; характеристика реального стану; аналіз дефектів у процесі; вдосконалення процесу та реалізація методу; створення системи контролю реалізації процесу;
в) ініціювання; формування організаційної структури та системи мотивації працівників процесу; формування забезпечення; формування моделі вдосконалення діяльності підприємства; формування програм вдосконалення командних результатів.
1.117. Складовими такого етапу впровадження методу управління якістю процесів та продукту, як управління процесом реалізації методу, є:
а) причетність до вдосконалення; популяризація методу; послідовність застосування методу; метод – суть існування;
б) визначення цілей та цінностей проекту; характеристика реального стану; аналіз дефектів у процесі; вдосконалення процесу та реалізація методу; створення системи контролю реалізації процесу;
в) ініціювання; формування організаційної структури та системи мотивації працівників процесу; формування забезпечення; формування моделі вдосконалення діяльності підприємства; формування програм вдосконалення командних результатів.
1.118. Складовими такого етапу впровадження методу управління якістю процесів та продукту, як формування організаційного забезпечення та планування моделі удосконалення діяльності підприємства, є:
а) причетність до вдосконалення; популяризація методу; послідовність застосування методу; метод – суть існування;
б) визначення цілей та цінностей проекту; характеристика реального стану; аналіз дефектів у процесі; вдосконалення процесу та реалізація методу; створення системи контролю реалізації процесу;
в) ініціювання; формування організаційної структури та системи мотивації працівників процесу; формування забезпечення; формування моделі вдосконалення діяльності підприємства; формування програм вдосконалення командних результатів.
1.119. Що таке аутсорсинг?
а) угода про управління персоналом, власністю та обладнанням від імені постачальника, а також підвищення цінності;
б) передача певних виробничих функцій невизначеному колу осіб;
в) переведення внутрішнього підрозділу або підрозділів підприємства і всіх пов’язаних з ним активів в організацію постачальника послуг, яка пропонує надавати деяку послугу в певний період часу за обумовленою ціною.
1.120. Переведення внутрішнього підрозділу або підрозділів підприємства і всіх пов’язаних з ним активів в організацію постачальника послуг, яка пропонує надавати деяку послугу в певний період часу за обумовленою ціною, – це:
а) аутсорсинг;
б) бенчмаркінг;
в) синергія.
1.121. За критерієм повноти функцій, що передаються, аутсорсинг поділяється на:
а) спільний, проміжний та трансформаційний;
б) частковий та спільний;
в) максимальний та частковий.
1.122. Спільний аутсорсинг – це:
а) договір, у термін дії якого працівники і/або активи, які відносяться до основної діяльності, передаються в аутсорсинг;
б) згідно з договором більшість функцій залишається за клієнтом;
в) договір, який передбачає наявність декількох постачальників послуг та розглядає сторони угоди як партнерів.
1.123. Частковий аутсорсинг – це:
а) договір, у термін дії якого працівники і/або активи, які відносяться до основної діяльності, передаються в аутсорсинг;
б) згідно з договором більшість функцій залишається за клієнтом;
в) договір, який передбачає наявність декількох постачальників послуг та розглядає сторони угоди як партнерів.
1.124. Максимальний аутсорсинг – це:
а) договір, у термін дії якого працівники і/або активи, які відносяться до основної діяльності, передаються в аутсорсинг;
б) згідно з договором більшість функцій залишається за клієнтом;
в) договір, який передбачає наявність декількох постачальників послуг та розглядає сторони угоди як партнерів.
1.125. Проміжний аутсорсинг – це:
а) договір, у термін дії якого працівники і/або активи, які відносяться до основної діяльності, передаються в аутсорсинг;
б) згідно з договором більшість функцій залишається за клієнтом;
в) передача та термін дії аутсорсингу таких систем/видів діяльності, які паралельно розробляються/удосконалюються власними службами.
1.126. Які основні переваги центра обслуговування споживачів, який є у власності постачальника послуг з аутсорсингу?
а) оптимізація виробничого циклу за рахунок формалізації процесу; підвищення ефективності використання матеріальних, трудових, часових ресурсів; факторний аналіз процесу при розрахунку обсягу партії;
б) максимізація ефекту масштабу за рахунок комплексного обслуговування споживачів, сконцентрованого в одному центрі; регулярне оновлення технічних систем та використання новітніх технологій; швидке виправлення помилок за рахунок концентрації виконання функцій та процесів;
в) забезпечення тривалої конкурентоспроможності клієнта; зменшення витрат на обслуговування; отримання додаткового прибутку, внаслідок надання послуг стороннім організаціям.
1.127. Які основні переваги центра обслуговування споживачів, який є у власності клієнта послуг з аутсорсингу?
а) оптимізація виробничого циклу за рахунок формалізації процесу; підвищення ефективності використання матеріальних, трудових, часових ресурсів; факторний аналіз процесу при розрахунку обсягу партії;
б) максимізація ефекту масштабу за рахунок комплексного обслуговування споживачів, сконцентрованого в одному центрі; регулярне оновлення технічних систем та використання новітніх технологій; швидке виправлення помилок за рахунок концентрації виконання функцій та процесів;
в) забезпечення тривалої конкурентоспроможності клієнта; зменшення витрат на обслуговування; отримання додаткового прибутку внаслідок надання послуг стороннім організаціям.
1.128. Які основні недоліки центра обслуговування споживачів, який є у власності постачальника послуг з аутсорсингу:
а) зниження ефективності виконання функцій чи процесів внаслідок надання широкого асортименту послуг;
б) необхідність зручного для клієнта місця розташування центру;
в) практика кращого обслуговування великих клієнтів;
г) необхідінсть обслуговування клієнітв з різних сегментів знижує загальний рівень надання сервісу;
д) всі відповіді правильні;
е) правильа відповідь: а, б.
1.129. Процедура стратегічного позиціонування підприємства за логістичними параметрами стосовно до конкурентів, середньогалузевого рівня чи лідера у галузі – це:
а) ціль логістики управління;
б) Е-сорсинг;
в) аудит логістики підприємства;
г) бечмаркінг у логістиці.
