Для землевпорядкування, земельного кадастру найчастіше площі контурів (земельних угідь) довільної конфігурації вираховують механічним способом.
Механічний спосіб визначення площі здійснюється за допомогою
планіметра, шляхом обводу контуру ділянки обвідним важелем.
Площа механічним способом визначається за формулою:
S = q х (Nі+1 – Nі), (3.23)
q – ціна поділки планіметра; Nі+1 – Nі – різниця відліків планіметра.
Ціна поділки планіметра – це площа, яка відповідає одній поділці планіметра. Вона визначається шляхом обводу на плані контуру фігури, площа якої відома. Найчастіше такою фігурою є 2 - 3 квадрати координатної сітки. Тоді поділка планіметра визначається за формулою:
q = S ÷ Nсер.,(3.24)
S – площа квадратів координатної сітки; Nсер. – різниця середніх відліків із двох положень планіметра.
Площу контурів механічним способом вираховують з допомогою планіметра двома обводами (для контролю). План, за яким вираховуються площі, повинен займати горизонтальне положення, а папір не мати механічних пошкоджень і деформації.
Полюс планіметра може бути встановлений в довільній точці поза межами контуру. Початкову точку на контурі краще вибирати в такому місці, щоб при русі точки обвідного скла по межі контуру лічильний ролик рухався з найменшою швидкістю. Робиться побіжне обведення контуру фігури за ходом годинникової стрілки, щоб переконатись, чи дістає обвідне скло до всіх точок контуру і між полюсним та обвідним важелем не утворювались недопустимі кути (менше 30º і більші 150º), при яких планіметр нестійкий.
Потім точка обвідного скла ставиться точно над початковою точкою і береться перший відлік за лічильним механізмом. Контур плавно обводиться по межі до початкової точки і береться другий відлік. Різниця відліків дає площу контуру в поділках планіметра.
Для контролю контур обводиться повторно і фіксується третій відлік. Різниця між третім і другим відліком дає контрольну площу контуру в поділках планіметра.
Допустиме розходження між різницями відліків залежить від площі
контуру. Якщо різниця допустима, то за кінцеву площу контуру в поділках планіметра береться середнє значення.
Площа контуру в гектарах визначається шляхом множення ціни поділки планіметра на площу цього контуру в поділках планіметра. Всі записи щодо вирахування та ув’язки площ ведуться в спеціальній відомості – експлікації угідь.
.
4.Математична обробка тахеометричного ходу та тахеометричного знімання.
Складання тахеометричного плану.
4.1. Математична обробка тахеометричного ходу
Метою тахеометричної обробки тахеометричного ходу є обчислення координат та висот пунктів в ході.
Вихідними даними для обчислювальної обробки є координати вихідних пунктів або координати початкового і кінцевого пунктів ходу і дирекційні кути вихідних сторін і журнал вимірювань у тахеометричному ході.
Алгоритм обчислень тахеометричного ходу включає такі етапи:
1. Перевірка журналу вимірювань у тахеометричному ході.
2. Складання схеми ходу.
3. Обчислення і розподіл кутової нев'язки ходу.
4. обчислення дирекційних кутів сторін ходу.
5. Обчислення приростів координат.
6. Розрахунок і розподіл нев'язок по осям координат.
7. Обчислення координат точок ходу.
8. Обчислення висот точок ходу.
Порядок обчислень тахеометричного ходу розглянемо на конкретному прикладі:
Нехай маємо наступні вихідні дані з прокладання ходу:
- координати вихідних пунктів 2 і 6:
х2 = 590,11м: у2 = 464,89м
х6 = 895,18м; у6 = 728,85м
- дирекційні кути вихідних сторін 1 – 2 і 6 – 7:
α1-2 = 131º23.5'; α6-7 = 278º28.6'
- висоти вихідних пунктів 2 і 6:
Н2 = 110,53м; Н6 = 112,25м
- журнал вимірювань у тахеометричному ході (див.табл.4.1.)
Примітка: Варіанти завдання для обчислення тахеометричного ходу приведені в додатку В.
Таблиця 4.1
Журнал вимірювань у тахеометричному ході.
| Номера станцій висота приладу ι, м | Номери точок. візування | Горизонтальний круг | Номера точок висота візування, υ. м | Вертикальний круг | Відліки по рейці | Довжина сторін, D, м Прямо, обернена | Гориз.прокл. d,м Пряме, середнє, обернене | Перевищення, h, м Пряме, середнє, обернене | ||||
| КЛ КП | відліки | кут β Л ср. П | КЛ КП | відліки | МО, кут нахилу δ | |||||||
| Л П | 0° 02,5' 359° 29,0' 181° 32,5' 180° 59,0' | |||||||||||
| 1,45 | Л П | -3° 01,5' +3° 01,5' | 178,0 178,0 | |||||||||
| 1,45 | ||||||||||||
| Л П | 0° 01,0' 269° 54,5' 181° 42,0' 91° 34,5' | Л П | +3°00,0' -3°00,0' | 177,0 177,0 | ||||||||
| 1,20 | ||||||||||||
| 1,20 | Л П | +3° 42,0' -3° 42,0' | 206,0 206,0 | |||||||||
| 1,20 | ||||||||||||
| Л П | 0° 02,0' 274° 55,0' 182° 12,5' 97° 06,5' | Л П | -3° 43,5' +3° 43,5' | 205,0 205,0 | ||||||||
| 1,15 | ||||||||||||
| 1,15 | Л П | -0° 07,0' +0° 07,0' | 262,8 262,8 | |||||||||
| 1,15 | ||||||||||||
| Л П | 0° 02,5' 64° 14,0' 182° 01,5' 246° 13,0' | Л П | +0° 07,5' -0° 07,5' | 263,1 263,1 | ||||||||
| 1,35 | ||||||||||||
| 1,35 | Л П | -0° 24,0' +0° 24,0' | 236,5 236,5 | |||||||||
| 1,35 | ||||||||||||
| Л П | 0° 02,0' 78° 42,0' 181° 57,5' 260°37,25' | Л П | +0° 25,0' -0° 25,0' | 236,3 236,3 | ||||||||
| 1,25 | ||||||||||||
| 1,25 |
Необхідно виконати математичну обробку ходу у результаті якої отримати координати точок ходу та їх висоту.
Примітка. Горизонтальні кути, кути нахилу та віддалі визначалися теодолітом 2Т30.
Виконання поставленого завдання проведемо у відповідності з наведеним вище алгоритмом.
