Тема 10. Організація оплати та стимулювання праці на підприємстві

План

1. Поняття мотивації та стимулювання трудової діяльності. Сутність та види заробітної плати.

2. Сутність, функції та принципи організації оплати праці. Состав фонду заробітної плати підприємства.

3. Тарифна система оплати праці як основа організація оплати праці на промислових підприємствах.

4. Форми і системи оплати праці.

 

Соціальною основою розвитку тих чи інших суб'єктів господарювання є передусім формування належних індивідуальних і колективних матеріальних стимулів, провідною формою реалізації яких є оплата праці різних категорій персоналу. Тому, перш за все необхідно з'ясувати поняття та особливості організації оплати праці, знати відповідні законодавчі та нормативні акти, функції державного регулювання заробітної плати, норми та гарантії, які визначені державою, принципи оплати праці працівників підприємств усіх форм власності, державну політику в галузі оплати праці, яка здійснюється у межах Закону України «Про оплату праці».

Необхідно знати, що таке тарифна-посадова система оплати праці, охарактеризувати її складові елементи: тарифно-кваліфікаційні довідники; тарифні сітки й ставки; кваліфікаційні довідники посад керівників, спеціалістів і службовців; схеми посадових окладів; тарифні коефіцієнти. Традиційними формами оплати праці є почасова та відрядна. Треба знати особливості їх використання, переваги та недоліки.

Елементом організації оплати праці є преміювання, необхідно знати його складові, вміти обґрунтовувати розміри премій.

Метою планування заробітної плати є визначення обсягу коштів необхідних для оплати праці працівників підприємства, встановлення правильного співвідношення в рівнях заробітної плати за категоріями і групами працівників з урахуванням різних умов праці, забезпечення випередження темпів росту продуктивності праці в порівнянні з темпами росту заробітної плати. Необхідно знати методику розрахунку фондів оплати праці робітників, інших категорій працівників підприємства, а також форми їх участі в прибутках підприємств.

Термінологічний словник

 

АКОРДНА СИСТЕМА ОПЛАТИ ПРАЦІ передбачає встановлення розцінки не на одиницю виконаної роботи, а відразу на весь обсяг робіт із встановленням терміну його виконання.

ВІДРЯДНА ФОРМА ОПЛАТИ ПРАЦІ передбачає залежність суми заробітку від кількості виготовлених виробів або обсягу виконаних робіт за визначений період часу.

ВІДРЯДНО-ПРЕМІАЛЬНА СИСТЕМА ОПЛАТИ ПРАЦІ – це пряма відрядна оплата праці в поєднанні з премією за певні кількісні та якісні показники.

ВІДРЯДНО-ПРОГРЕСИВНА СИСТЕМА ОПЛАТИ ПРАЦІ – праці робітника в межах установлених норм оплачується за прямими відрядними розцінками, а виробіток понад норми – за підвищеними.

ДОДАТКОВА ЗАРОБІТНА ПЛАТА – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці.

ЗАОХОЧУВАЛЬНІ ТА КОМПЕНСАЦІЙНІ ВИПЛАТИ – це винагорода за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства.

ЗАРОБІТНА ПЛАТА – винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповно­важений ним орган виплачує працівнику за виконану ним роботу.

КОЛЕКТИВНА СИСТЕМА ОПЛАТИ ПРАЦІ під час використання цієї системи спочатку розраховується зарплата всієї бригади як при прямій відрядній системи, використовуючи бригадний розцінок, потім цій заробіток розподіляється між членами бригади одним із методів: метод годинно- коефіцієнтів і методу коефіцієнту виконання норм.

КОНТРАКТНА ФОРМА ОПЛАТИ ПРАЦІ ґрунтується на укладенні договору між роботодавцем і виконавцем, у якому обговорюється режим та умови праці, права та обов’язки сторін, рівень оплати праці тощо.

МІНІМАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА – розмір заробітної плати, який встановлюється державою та нижче якого не може проводитися оплата за фактично виконану працівником норму праці.

НЕПРЯМА ВІДРЯДНА СИСТЕМА ОПЛАТИ ПРАЦІ використовується при оплаті праці допоміжних працівників і підсобників.

НОМІНАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА – виражена в грошовій формі оплата праці, а також певна сума грошей, яку одержує працівник за свою роботу.

ОКЛАДНА СИСТЕМА ОПЛАТИ ПРАЦІ організується не по тарифних ставках, а по твердо встановлених місячних окладах.

ОПЛАТА ПРАЦІ ПО ТРУДОВОМУ РЕЙТИНГУ передбачає облік освітнього рівня, досвіду роботи, уміння працівника утілювати в конкретні справи свої знання і досвід.

ОСНОВНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки).

ПОГОДИННА ФОРМА ОПЛАТИ ПРАЦІ передбачає оплату праці в залежності від встановленого часу та рівня кваліфікації.

ПОГОДИННО-ПРЕМІАЛЬНА СИСТЕМА ОПЛАТИ ПРАЦІ полягає у тому, що окрім прямої погодинної оплати за тарифом працівник одержує премію за кількісні або якісні показники.

ПРЯМА ВІДРЯДНА СИСТЕМА ОПЛАТИ ПРАЦІ – праця робітника оплачується по відрядних розцінках безпосередньо за кількість виробленої продукції (операцій).

ПРЯМА ПОГОДИННА СИСТЕМА ОПЛАТИ ПРАЦІ визначається на основі тарифної ставки робітника і витрат робочого часу.

РЕАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА – купівельна спроможність грошової номінальної заробітної плати.

СИСТЕМА УЧАСТІ У ПРИБУТКАХ передбачає розподіл визначеної частини прибутку підприємства між його працівниками.

СИСТЕМИ ОПЛАТИ ПРАЦІ – методи обліку кількості та якості праці при визначенні величини належної заробітної плати (тарифна і окладна системи).

ТАРИФНА СИСТЕМА ОПЛАТИ ПРАЦІ – сукупність норма­тивних документів і нормативних показників, що служать керівниц­твом для формування рівня оплати праці з урахуванням галузі та регі­ону підприємства, видів виробництва, рівня кваліфікації, характеру і умов роботи різних категорій працівників: основні елементи її; та­рифно-кваліфікаційний довідник, тарифні сітки, тарифні ставки.

ТАРИФНА СІТКА – шкала кваліфікаційних розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів.

ТАРИФНА СТАВКА – визначає абсолютний розмір оплати праці різноманітних груп робітників за одиницю робочого часу, який виражений у вартісній формі. Тарифна ставка є основною нормативною величиною, яка визначає розмір оплати праці всіх категорій працівників.

ТАРИФНО-КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ ДОВІДНИК – містить пере­лік характеристик робіт, виконуваних робітниками різних вироб­ництв, і тих вимог у області технічних, загальних знань і виробничих навиків, яким повинен відповідати робітник на даній роботі.

ФОНД ОПЛАТИ ПРАЦІ – загальна сума витрат на оплату праці працівників підприємства та виплат соціального характеру.

ФОРМИ ОПЛАТИ ПРАЦІ – спосіб обліку в оплаті праці робіт­ників підприємства, особливостей виробничого процесу та інших умов господарсько-фінансової діяльності підприємства (відрядна, почасова, контрактна форми).

 

Запитання для самоперевірки знань

 

1. У чому полягає державне регулювання заробітної плати?

2. Охарактеризуйте тарифну систему оплати праці та її складові елементи.

3. Системи відрядної оплати праці та особливості їх використання.

4. Які недоліки та переваги має почасова оплата праці?

5. Розкрийте методику розрахунку фондів оплати праці робітників підприємства.

6. Які недоліки та переваги має відрядна система?