Калькуляція собівартості є визначенням витрат за статтями собівартості. Об'єктом калькулювання є продукція чи послуги, чия собівартість обчислюється. Калькуляційною одиницею є одиниця кількісного виміру продукції (штуки, тонни, метри тощо).
Калькуляція собівартості продукції промислового підприємства містить такі статті:
Стаття І. Сировина і матеріали. До цієї статті належать такі витрати:
· на сировину;
· на основні і допоміжні матеріали;
· на куповані вироби та напівфабрикати.
Усі ці витрати, як правило, можна обчислити на одиницю продукції виходячи з норм і цін.
Кількість матеріалів певного виду (
), яку слід закупити, визначається наступним чином:
, (6.3)
де 
– витрати матеріалів на виробництво продукції за розрахунковий період; 
– перехідний запас матеріалів відповідно на початок і кінець розрахункового періоду.
Витрати матеріалів на виробництво продукції:
, (6.4)
де 
– обсяг випуску продукції і-го найменування у натуральному вираженні; n – кількість найменувань виготовленої продукції; 
– норма витрат матеріалу на одиницю і-го виробу; 
– витрати матеріалу на зміну залишків незавершеного виробництва.
Величина обчислюється лише тоді, коли істотно змінюються залишки незавершеного виробництва. В інших випадках враховувати її за цією статтею не слід.
Щоб визначити витрати виробництва за цією статтею, від вартості сировини і матеріалів віднімається вартість відходів за ціною їх можливої реалізації. Тоді:
, (6.5)
де 
– витрати виробництва за статтею "Сировина і матеріали"; 
– ціна придбання сировини і матеріалів і-го виду; 
– ціна реалізації відходів сировини і матеріалів і-го виду; 
– витрати сировини і матеріалів і-го виду, що залишились у відходах, n – кількість видів сировини та матеріалів.
Стаття II. Енергія технологічна. Ця стаття охоплює витрати на всі види енергії, необхідної для виробництва продукції:
· паливо;
· електроенергію;
· теплову енергію (в т. ч. у вигляді пари);
· природний газ.
Зазначені види енергії безпосередньо використовуються в технологічному процесі для зміни стану або форми предметів праці (плавлення, сушіння, зварювання, пошиття тощо). Витрати за цією статтею обчислюються за нормами витрат і тарифами на енергію:
, (6.6)
де 
– ціна - тариф на застосування і-го виду енергії; 
– норми витрат і-го виду енергії; n – кількість видів енергії.
Стаття III. Основна та додаткова заробітна платня виробничих працівників. До цієї статті належать витрати на оплату праці робітників, які безпосередньо виготовляють продукцію.
Величина таких витрат обчислюється згідно з нормами витрат часу на виконання технологічних операцій і тарифними ставками або відрядними розцінками на операції та виготовлення одиниці продукції. До статті III належать і доплати та надбавки робітникам за кваліфікацію, за перевиконання плану, за роботу у святкові та вихідні дні, за виконання державних обов'язків, оплата відпусток тощо.
Стаття IV. Утримання та експлуатація машин і механізмів. Враховує витрати на:
· амортизаційні відрахування по відтворенню машин та устаткування;
· електроенергію, пальне, мастильні матеріали для машин та устаткування;
· придбання технологічного інструменту, запасних частин та агрегатів для устаткування;
· ремонт та технологічне обслуговування;
· заробітну платню обслуговуючого персоналу.
Стаття V. Загальновиробничі (накладні) витрати. До неї відносять витрати на:
· управління, виробниче та господарське обслуговування в межах виробництва;
· заробітну платню з відрахуваннями на соціальні потреби працівників управління, спеціалістів, службовців;
· амортизаційні відрахування по будівлях і спорудах;
· охорону праці;
· техніку безпеки, охорону, протипожежну охорону;
· досліди, випробування, винахідництво;
· підготовку кадрів, адміністративні та канцелярські витрати;
· відрядження;
· обов'язкові платежі (страхування майна, платежі за забруднення навколишнього середовища);
· придбання патентів, ліцензій тощо.
Розподіляються накладні витрати пропорційно основній заробітній платні виробничих працівників, крім амортизаційних відрахувань. Вони обчислюються окремо та додаються до визначеної суми:
, (6.6)
де 
– відсоток загальновиробничих витрат у заробітній платі основних виробничих працівників; 
– заробітна платня основних виробничих робітників; 
– амортизаційні відрахування по будівлях і спорудах на їх повне оновлення.
Стаття VI. Підготовка й освоєння виробництва. До цієї статті належать витрати на: освоєння нових підприємств, виробництв, цехів; підготовку й освоєння нової продукції; підготовчі роботи в добувній промисловості.
Такі витрати списуються на продукцію рівними частками за встановлений період їх відшкодування.
Стаття VII. Позавиробничі витрати. До позавиробничих витрат відносять витрати на: маркетингові дослідження; рекламу продукції; заходи щодо стимулювання збуту.
