План
1. Загальна характеристика недокументальних джерел аналітичної інформації.
2. Чутки: поняття, характерні ознаки, механізми поширення.
Література
1. Бойко О. Чутка як інструмент політичного маніпулювання / Олександр Бойко // Сучасна українська політика. – Вип. 21 / Ред. кол: Михайльченко М. І. (голова) та ін. – К.: Український центр політичного менеджменту, 2010. – С. 238-248.
2. Волошин Н. М. Інформаційно-аналітична діяльність: методологічний аспект [Електронний ресурс ] / Н. М. Волошин. – Режим доступу: http // www.nbuv.gov.ua/.../Zbirnik_32_29.pdf
3. Орбан-Лембрик Л. Чутки як соціально-психологічне явище // Соціальна психологія. - 2004. - № З. -С. 47-62.
4. Папікян А. Л. Соціальна інформація і комунікація (навчально-методичний посібник). – Львів: ВІ НУ ”Львівська політехніка”, 2003. – 79 с.
5. Партико З. В. Теорія масової інформації та комунікації: Навчальний посібник.- Львів: Афіша, 2008. – 292 с.
6. Почепцов Г. Г., Чукут С. А. Інформаційна політика: Навчальний посібник. – Київ: Знання, 2006. – 663 с.
7. Теорія та практика комунікації: навчальний посібник / Н.М. Білас, В.В. Гулай, А.Я. Добрянський, У.В. Ільницька, Ю. О. Лунь, Р.Я. Пасічний. - Львів: ПП Воробйов Г.М., 2006. – 112 с.
8. Шарков Ф. И. Основы теории коммуникации. Учебник. – Москва: Изд. Дом ”Социальные отношения”, изд-во ”Перспектива”, 2002. – 246 с.
1.До переваг недокументальних джерел інформації можна віднести:
· оперативність,
· вибірковість,
· адресність,
· швидкий зворотній зв’язок
До недоліків недокументальних джерел інформації слід зарахувати відсутність механізмів об’єктивного контролю і оцінки достовірності інформації
2. Особливий різновид неформальної комунікації – чутки відображають соціально-психологічну, соціально-політичну, соціально-економічну, соціально-культурну ситуацію в суспільстві. За певних обставин, можуть бути активним засобом модифікації суспільної свідомості, перетворювачем дійсності.
Чутки -специфічна форма недостовірної або частководостовірної інформації, що надходить від однієїособи або групи про певні події чи ситуації.
Отже, чутки можна охарактеризувати як самотранслююче повідомлення, що здійснює свою циркуляцію шляхом:
· відображення певних колективних уявлень, можливо таких, що мають підгрунтя у підсвідомості;
· вербального функціонування;
· неординарності поданих подій, популярності їх героїв, що відображені в яскравому світлі.
Класифікація чуток:
· за змістом:
політичні;
економічні;
екологічні
та ін.
· за орієнтацією в часі:
відносно минулого;
теперішнього;
майбутнього
· за типом походження:
спонтанні;
навмисні.
· за відношенням до реальності:
абсолютно недостовірні;
недостовірні з елементами правдоподібності;
правдоподібні.
· за відповідністю емоційним потребам адресатів:
· чутка-мрія (відбиває надії і прагнення людей, у середовищі яких вона циркулює);
· чутка- «лячник» (виражає розповсюджені в суспільстві страхи і тривоги, в тому числі і негативні забобони щодо певних соціальних груп)
У процесі комунікації зміст, переданий за допомогою чуток, стає надбанням загалу. Тобто, можна стверджувати, що чутки певним чином відтворюють громадську думку, настрої, загальні соціальні стереотипи та установки аудиторії, інформаційну ситуацію у регіоні чи навіть в країні
На думку американського фахівця з питань комунікації У. Джона, розповсюдженню чуток сприяють обставини:
а) відсутність автентичності між інформацією, яка поширюється офіційними джерелами та каналами комунікації;
б) неповнота автентичності змісту інформації;
в) виникнення сумнівів внаслідок поширення неправдивої інформації;
г) відсутність задоволення потреб людського ”его” (задоволення від володіння ”інформацією для службового користування”);
д) тривала затримка у прийнятті рішення, яка трапляється у зв’язку з важливістю питання, що розглядається.
Зокрема, чутка постає ефектним та ефективним інструментом психологічного впливу, потужною зброєю політичного маніпулятора, здатною в силу своєї специфіки суттєво вплинути на громадську думку, відкригувати усталені оцінки. В цілому, чутка – специфічний спосіб інтерпретації інформації, зумовлений дефіцитом поінформованості, невизначеністю ситуації, поширенням настроїв тривоги та страху у суспільстві, якому притаманні деформованість, узагальненість, актуальність змісту; простота, доступність, емоційність, неофіційність форми подачі; циркуляція / самопоширення / актуалізація у процесі поширення в усній формі через канали міжособистісної комунікації. Глибинна сутність цього феномену суспільних комунікацій полягає у подачі / інтерпретації народом / для народу актуальної інформації, яка у конкретних умовах є дефіцитною, сенсаційною, неоднозначною, незрозумілою, загрозливою / обнадійливою. Саме це і дозволяє чутці разом / поряд з такими комунаційними факторами як стереотипи, міфи, ритуали виконувати функцію ініціювання / провокування запуску механізму психологічного автоматизму, що лежить в основі будь-якої маніпулятивної дії.
