ПРИ ЗАГОРЯННІ І ВИБУХУ
ПАЛИВНО-ПОВІТРЯНИХ СУМІШЕЙ
Теоретичні відомості
Пожежі і вибухи є тією потенційною небезпекою, яка властива багатьом об'єктам виробничого і соціального призначення. Особливо це стосується систем нафто- і газопостачання. Україна має найрозвиненішу мережу нафто-, газо- і продуктопроводів. Протяжність магістральних нафтопроводів на її території становить 3,9 тис. км, магістральних газопроводів — 35,2 тис. км, а магістральних продуктопроводів — 3,3 тис. км. При цьому значна лінійна частина цих трубопроводів (10…20%) відпрацювала свій амортизаційний ресурс і потребує заміни. Потреба в оновленні лінійної частини магістральних газопроводів оцінюється як не менше, ніж 500 км на рік. Фактично ж роботи виконуються в обсязі, що є удесятеро меншим. Усі вказані проблеми є актуальними для багатьох областей, у тому числі — й для Полтавщини.
При вибухах і пожежах на вибухонебезпечних об'єктах можуть бути уражені як працівники (персонал цих об'єктів), так і місцеве населення. Безповоротні втрати місцевого населення при пожежі, пов'язаній із загорянням і вибухом паливно-повітряних сумішей, розраховуються за емпіричною формулою
,
де Q — маса (у тоннах) легкозаймистої речовини із урахуванням умов її зберігання, а Р — щільність населення у місцевості, де відбулася аварія, записана у тисячах осіб на 1 км2. До речі, в Україні середня щільність населення не перевищує 0,078 тис. осіб на 1 км2, і лише у деяких розвинених районах вона підвищується до 0,200 тис. осіб на 1 кв. км., а у мегаполісах сягає кількох тисяч на 1 кв. км.
Первинними уражаючими факторами при пожежах є горіння і дистанційний вплив високих температур (теплове випромінювання). Внаслідок їхньої дії відбувається 1) згоряння предметів і речей, їх обвуглювання; 2) опіки і згорання людей; 3) деформація, руйнування й падіння конструктивних деталей споруд.
Фізичними характеристиками впливу теплового випромінювання є інтенсивність теплопередачі (вимірювана у ватах на квадратний метр) і тепловий імпульс (виміряний, як правило, у кілоджоулях на квадратний метр). Інтенсивність теплопередачі чисельно дорівнює потужності теплового випромінювання, яка припадає на одиницю площі. Тепловий імпульс — кількість енергії теплового випромінювання, яка припадає на одиницю площі опроміненого об'єкта за увесь час опромінення. Інтенсивність теплового випромінювання, достатня для ураження живих організмів і запалювання (займання) речовини, становить 1100...1400 Вт/м2. Вона викликає болючі відчуття у вигляді печіння (температура шкіри зростає до 42…460С). Інтенсивність теплового випромінювання величиною 4000…10500 Вт/м2 викликає опіки шкіри, теплові удари, смерть людини, інтенсивність 10000 Вт/м2 спричиняє загоряння лінолеуму, 13900 Вт/м2 — загоряння деревини, 17400 Вт/м2 — загоряння рулонної покрівлі.
Підпалююча здатність теплового імпульсу є зрозумілою з табл. 5.1, а теплові ураження людей — з табл. 5.2.
Таблиця 5.1
