5.1.1. У складському приміщенні площею 120 м2 зберігається М1 = 24 тонни полістиролу і М2 = 18 тонн текстоліту. Визначте: 1) прогнозовану тривалість пожежі ТПОЖ; 2) інтервал часу tmax, на який припадає максимальна швидкість горіння складських матеріалів.
5.1.2. У складському приміщенні площею 140 м2 зберігається М1 = 45 тонн паперу і М2 = 14 тонн кіноплівки. Визначте: 1) прогнозовану тривалість пожежі ТПОЖ; 2) інтервал часу tmax, на який припадає максимальна швидкість горіння складських матеріалів.
5.1.3. У складському приміщенні площею 150 м2 зберігається М1 = 19 тонн толю і М2 = 60 тонн бензину. Визначте: 1) прогнозовану тривалість пожежі ТПОЖ; 2) інтервал часу tmax, на який припадає максимальна швидкість горіння складських матеріалів.
5.1.4. У складському приміщенні площею 160 м2 зберігається М1 = 28 тонн деревини і М2 = 39 тонн гасу. Визначте: 1) прогнозовану тривалість пожежі ТПОЖ; 2) інтервал часу tmax, на який припадає максимальна швидкість горіння складських матеріалів.
5.1.5. У складському приміщенні площею 170 м2 зберігається М1 = 6 тонн нафти і М2 = 52 тонни гуми. Визначте: 1) прогнозовану тривалість пожежі ТПОЖ; 2) інтервал часу tmax, на який припадає максимальна швидкість горіння складських матеріалів.
5.1.6. У складському приміщенні площею 180 м2 зберігається М1 = 6 тонн ацетону і М2 = 15 тонн оргскла. Визначте: 1) прогнозовану тривалість пожежі ТПОЖ; 2) інтервал часу tmax, на який припадає максимальна швидкість горіння складських матеріалів.
5.1.7. У складському приміщенні площею 190 м2 зберігається М1 = 7 тонн кіноплівки і М2 = 63 тонни толю. Визначте: 1) прогнозовану тривалість пожежі ТПОЖ; 2) інтервал часу tmax, на який припадає максимальна швидкість горіння складських матеріалів.
5.1.8. У складському приміщенні площею 200 м2 зберігається М1 = 32 тонни карболіту і М2 = 29 тонн нафти. Визначте: 1) прогнозовану тривалість пожежі ТПОЖ; 2) інтервал часу tmax, на який припадає максимальна швидкість горіння складських матеріалів.
5.1.9. У складському приміщенні площею 220 м2 зберігається М1 = 11 тонн дошок і М2 = 120 тонн паперу. Визначте: 1) прогнозовану тривалість пожежі ТПОЖ; 2) інтервал часу tmax, на який припадає максимальна швидкість горіння складських матеріалів.
5.1.10. У складському приміщенні площею 230 м2 зберігається М1 = 8 тонн бензину і М2 = 75 тонн полістиролу. Визначте: 1) прогнозовану тривалість пожежі ТПОЖ; 2) інтервал часу tmax, на який припадає максимальна швидкість горіння складських матеріалів.
ОЦІНЮВАННЯ ОБСТАНОВКИ
ПРИ ВИБУХАХ ПАЛИВНО-ПОВІТРЯНИХ СУМІШЕЙ
Теоретичні відомості
Вибух — це процес вивільнення великої кількості енергії в обмеженому об'ємі за короткий інтервал часу. Внаслідок вибуху речовина, що вибухнула, перетворюється у сильно нагрітий газ з дуже високим тиском. Як наслідок — в оточуючому середовищі утворюється і поширюється вибухова ударна хвиля. При поширенні у повітрі вона є повітряною ударною хвилею (ПУХ).
ПУХ являє собою тонку перехідну область у повітрі, де відбувається стрибкоподібне збільшення тиску (утворення надлишкового тиску), густини, температури і швидкості руху повітря. Фронт вибухової хвилі рухається від центра вибуху зі швидкістю, що перевищує швидкість звуку, при цьому поверхня фронту вибухової хвилі монотонно зростає, а швидкість її руху та інтенсивність зменшуються. Згідно із відомим законом Паскаля у повітряному середовищі у кожній його точці надлишковий тиск передається в усіх напрямах однаково.
Вибух може відбуватися внаслідок вивільнення хімічної енергії (головним чином — енергії вибухових речовин), електромагнітної енергії (електричний розряд, лазерна іскра тощо), механічної енергії (при падінні метеоритів на поверхню Землі, виверженні вулканів і т.п.), ядерної енергії (при ядерних реакціях ділення і синтезу), внаслідок дії променя світла (від квантового генератора — лазера) на різноманітні матеріали і т.д. Розрізняють дві форми роботи вибуху — загальної, або фугасної дії та бризантної дії. Бризантна дія вибуху проявляється в безпосередній близькості від місця знаходження заряду, а загальна (фугасна) дія – на відстанях, набагато більших від розмірів заряду і зводиться до дії вибухової хвилі.
Вплив на об'єкт вибухової ударної хвилі характеризується не лише величиною надлишкового тиску, а й тиском відбиття, тиском швидкісного напору (аеродинамічним тиском), тиском затікання тощо. Їх величини залежать від виду і потужності вибуху, відстані до об'єкта, конструкції і розмірів об'єкта та його частин, їхньої орієнтації відносно напряму на епіцентр вибуху, місця розташування будинків і споруд у загальній забудові об'єкта, рельєфу місцевості і багатьох інших чинників. Урахувати їх у повній сукупності, як правило, неможливо. Тому здатність об'єкта або його частин опиратися дії вибухової ударної хвилі характеризують тільки надлишковим тиском у її фронті, припускаючи, що уражаюча дія всіх інших чинників носить другорядний, підпорядкований характер.
ЗАДАЧА-ЗРАЗОК. Промислова одноповерхова споруда із залізобетонним каркасом та цегляним його заповненням розташована на відстані L= 600 м від одиночного резервуару з бензином, маса якого М = 50 тонн. Оцініть обстановку, яка може скластися внаслідок вибуху бензину у резервуарі, розрахувавши при цьому: 1) радіус R1 зони бризантної дії вибуху (усередині якої створюється надлишковий тиск Δр1= 1700 кПа); 2) радіус R2 утвореної під час вибуху вогняної кулі об'ємного вибуху; 3) надлишковий тиск Δр2 усередині вогняної кулі об'ємного вибуху; 4) надлишковий тиск Δр3 у місці розташування промислової споруди.
РОЗВ'ЯЗАННЯ:
1) Прогнозований радіус бризантної дії вибуху
.
Звернімо увагу! Скоригована маса легкозаймистої речовини у резервуарі (у тоннах) Q різниться для одиночного резервуару і для групи резервуарів: 
— для одиночного резервуару; 
— для групи резервуарів.
2) Прогнозований радіус вогняної кулі об'ємного вибуху
.
3) Прогнозований надлишковий тиск у зоні утворення вогняної кулі об'ємного вибуху
.
Висновок. При такому надлишковому тиску, створеному повітряною ударною хвилею, спостерігатимуться повні руйнування усіх будівель та обладнання.
4) Для розрахунку надлишкового тиску повітряної ударної хвилі на відстані L від місця вибуху визначимо спочатку допоміжний коефіцієнт К:
.
Оскільки отримане значення виявилося більшим від 2 (К> 2), для розрахунку надлишкового тиску Δр3 використовуємо формулу
.
Підставляючи у цю формулу отримане значення К=2,8, маємо:
.
Висновок. При такому надлишковому тиску одноповерхова виробнича споруда із залізобетонним каркасом та його цегляним заповненням, у якій 40...60% площі стін займають віконні отвори витримає удар повітряної ударної хвилі, зазнавши слабких руйнувань: слабкі руйнування таких будівель спостерігаються при надлишковому тиску Δрслаб = 10...20 кПа (див. довідкову табл. 6.2. на с.280 підручника Шоботова В.М.).
Звернімо увагу! Якщо допоміжний коефіцієнт К набуває значень К≤ 2, то розрахунок
надлишкового тиску Δр3 виконується за формулою
(кПа).
Відповідь. 
; 
; 
; 
