| Запитання | Принципи порівняння ТR і ТС | Принципи порівняння МR і МС |
| Чи треба фірмі виробляти? | Так, якщо ТR>ТC або TC >ТR на величину, меншу за ТFС | Так, якщо Р=АVС |
| Яка кількість продукції повинна вироблятися, щоб максимізувати прибуток? | Виробляти таку кількість, коли перевищення ТR над ТС максимальне або коли перевищення ТС над TR мінімальне. Причому це перевищення менше, ніж ТFС | Виробляти тоді, коли МR=Р = МС |
| Чи принесе виробництво економічний прибуток? | Так, якщо TR >ТС Ні, якщо ТC>TR | Так, якщо Р>АТС Ні, якщо АТC> P |
Довгостроковий період дозволяє конкурентним фірмам вносити певні зміни, які неможливо здійснити в короткому періоді. В довгочасовому плані фірми, які працюють у галузі, можуть скоротити або розширити свої виробничі потужності. Крім того, число фірм у галузі може збільшуватись або зменшуватись залежно від того, вступають нові фірми у галузь чи залишають її наявні фірми. З'ясуємо, як ці довгострокові пристосування або зміни впливають на визначення фірмою ціни та обсягу виробництва продукції, а також на формування конкурентної рівноваги в довгостроковому періоді.
Крива середніх загальних витрат у короткостроковому періоді позначена через АТСі, крива граничних витрат — через МС,. Оскільки обсяг виробництва О.} за діючої ціни Р, такий, що середні загальні витрати менші від ціни, то фірма матиме прибуток. Графічною моделлю прибутку є площа прямокутника РВСА.
Однак фірма дивиться вперед і думає: чи не збільшити масштаб виробництва у розрахунку на збільшення прибутку? Відповідь на це запитання залежить від багатьох чинників.
Якщо економічний прибуток у галузі набуває від'ємного значення, то фірми не відшкодовують повністю свої економічні витрати. Вони будуть змушені залишати неприбуткову галузь і шукати більш вигідні галузі для вкладання коштів.
Якщо в галузі економічний прибуток дорівнює нулеві, то фірми не мають стимулу для входження в галузь або виходу з неї. Кожна фірма покриває свої економічні витрати і не зацікавлена в тому, щоб залишити галузь. Не існує також стимулу для вступу нових фірм у галузь, оскільки вони не зможуть отримати в ній більше, ніж в інших галузях. У такому випадку кількість фірм у галузі буде стабільною, і це означає, що галузь перебуває у рівновазі або у спокої.
18.3. ЦІНА І ВИПУСК ПРОДУКЦІЇ В УМОВАХ ЧИСТОЇ МОНОПОЛІЇ
Ціну і випуск продукції в умовах чистої монополії можна досліджувати у короткостроковому та довгостроковому періодах. З'ясуємо ціну і випуск продукції у короткостроковому періоді.
Таблиця 18.4
Витрати, виторг і прибуток монополіста (у грн.)
| Випуск продукції, Q | Ціна, Р | Загальний виторг, ТК | Загальні витрати, ТС | Економічний прибуток, + ЕР |
| 100,0 | -310 | |||
| 80,0 | І40 | -100 | ||
| 74,0 | ||||
| 70,0 | ||||
| 67,5 | ||||
| ЗО | 65,5 | |||
| 62,0 | ||||
| 60,0 |
Щоб максимізувати прибуток, монополіст, як правило, вибере такі ціну і випуск продукції, за яких різниця між загальним виторгом та загальними витратами є найбільшою. Наприклад, користуючись таблицею 22.5, визначимо, що наш гіпотетичний монополіст вибере рівень виробництва між 26 і 30 одиницями за певний період часу при ціні між 65,5 і 67,5 гривні. На рисунку 22.10 ця ситуація зображена графічно. На рівні виробництва між 26 і 30 одиницями, що максимізує прибуток, граничні витрати дорівнюють граничному виторгу.
| ТС |
ТС
Рис. 18.4. Максимізація прибутку монополіста методом порівняння ТС і ТR
MC, MR
(гривень за одиницю продукції)
Рис. 18.5. Максимізація прибутку монополіста методом порівняння МС і МR
Розглянемо таблицю 18.6 і рисунок 18.5 та проаналізуємо ринкову ситуацію для монополії. В умовах монополії фірма максимізує свій прибуток, якщо вона встановить такий рівень випуску продукції, за якого граничний виторг дорівнюватиме граничним витратам. Легко довести, що це — необхідна умова максимізації прибутку. За будь-якого рівня виробництва, коли граничний виторг перевищує граничні витрати, прибуток може збільшуватися внаслідок зростання рівня виробництва, тому що додатковий виторг перевищує додаткові витрати. Отже, економічний прибуток не буде максимальним, коли граничний виторг перевищує граничні витрати.
Таблиця 18.6
Граничні витрати і граничний виторг монополіста (у грн.)
| Випуск продукції Q | Граничні витрати, МС | Граничний виторг, МR | Економічний прибуток, ±ЕР |
| 36,7 | — | -310 | |
| 26,0 | 68,0 | -110 | |
| 21,4 | 67,1 | ||
| 28,3 | 60,0 | ||
| 38,0 | 57,0 | ||
| ЗО | 52,5 | 52,5 | |
| 76,7 | 27,0 |
За будь-якого рівня виробництва, коли граничні витрати перевищують граничний виторг, економічний прибуток може збільшитися внаслідок зменшення рівня виробництва, бо зменшення загальних витрат є більшим, ніж зменшення загального виторгу. Отже, прибуток не буде максимальним, коли граничні витрати перевищують граничний виторг. Оскільки економічний прибуток не є максимальним, коли граничний виторг перевищує граничні витрати чи коли граничні витрати перевищують граничний виторг, максимум досягається тільки у разі рівності граничного виторгу та граничних витрат.
Законом рівноваги монопольної фірми на ринку є рівність граничного виторгу і граничних витрат. Користуючись цим висновком, можна графічно зобразити ситуацію ринкової рівноваги монополіста в короткому періоді часу. На рисунку 18.7 зображено криву попиту (£>), криву граничного виторгу (МR), криву граничних витрат (МС), криву середніх загальних витрат (АТС).
Ринкова рівновага монополіста у короткостроковому періоді виникне при рівні виробництва Q* за якого криві граничного виторгу і граничних витрат перетинаються.
Якщо монополіст виробляє Q* одиниць продукції, крива попиту показує відповідний рівень ціни Р*. Крім того, оскільки крива середніх загальних витрат показує, що середні витрати становлять АТС*, коли випуск продукції Q*, то економічний прибуток з одиниці продукції становить (Р* — АТС*). Отже, загальний економічний прибуток дорівнює:
(Р* - АТС*) Q*
Заштрихована площа на рисунку 18.7. відображає економічний прибуток фірми-монополіста.
|
| АТС |
Рис. 18.7. Ринкова рівновага монополіста у короткостроковому періоді
|
| АТС |
Рис. 18.8. Графічне зображення збитків монополіста
Слід зазначити, що чиста монополія не гарантує економічних прибутків. Якщо ситуація з попитом і витратами для монополіста несприятлива, то він може нести в короткому періоді збитки (рис.22.13). Заштрихована площа на рисунку показує збитки монополіста, які дорівнюють: (Р1 — А ТС,) •Q*
Розглянемо тепер ціну і випуск продукції в умовах чистої монополії в довгостроковому періоді. У разі ринкової рівноваги чистого монополіста в цьому періоді в нього завжди є економічний прибуток.
Якщо монополіст отримує економічний прибуток в короткому періоді часу, то він буде його отримувати і у довгому, оскільки не зіткнеться з конкурентами, яких у галузі просто немає.
| 5ЯМС' |
| ЬКАС |
Якщо ж монополіст в короткостроковому періоді має збитки, то він змушений буде шукати іншого, більш прибуткового застосування для своїх ресурсів. Аби домогтися прибутків, йому доведеться змінити структуру підприємства.
Якщо ж монополіст у короткому періоді отримує економічний прибуток, то він має вирішити, чи буде більшим прибуток у довгому періоді після зміни розміру підприємства.
Проілюструємо довгострокову рівновагу прибуткової монопольної фірми. Монополіст у довгому періоді збільшує розмір свого підприємства доти, доки не досягне виробництва продукції в обсязі Qт одиниць, за якого МR = LRМС.
На рисунку 22.14 зображено випадок, коли рівень попиту такий, що МК = LRМС у точці, де LRМС = LRАС. У цьому випадку монополія будує підприємство, розмір якого відповідає мінімальним довгостроковим середнім витратам LRАСтіп. Крива короткострокових середніх витрат монополії позначена як SRАТС*. її мінімальне значення (SRАТС*тіП) досягається за обсягу виробництва Q т, який характеризує довгострокову рівновагу. Це означає, що монополія домагається всієї можливої в довгостроковому плані економії від масштабу виробництва. Однак монопольна ціна Рт перевищує LRАСт!Г1 і LRМС.
Таким чином, при випуску Qт монополія отримує монопольний прибуток, а споживачі не дістають переваг від низьких середніх витрат, оскільки монополіст може встановити ціну вищу, ніж LRАСmin.
18.4. АНТИМОНОПОЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО У СВІТІ ТА В УКРАЇНІ
Антимонопольне законодавство інколи називають малою конституцією ринкової економіки. Саме антимонопольне законодавство встановлює правила поведінки на ринку, захищає підприємця від антиконкурентних дій суб'єктів ринку, сприяє створенню ринкового середовища і його головної рушійної сили — конкуренції.
