Центр стратегічних і міжнародних досліджень (Center for Strategic and international Studies - CSIS).

Рей Клaйн (Ray S. Cline), якого на початку 60-х років призначили на посаду заступника директора ЦРУ після масового звільнення винуватців провалу вторгнення в Бухту Свиней на Кубі, вирішив створити інститут стратегічних досліджень для того, щоб зосередити експертів в одній організації і щоб спрямувати вже існуючі роботи в правильне русло. Для цього він заручився підтримкою адмірала у відставці і розробника програми «Полярис» Арле Берка (Arleigh Burke) та історика Девіда Ебшайра (David M. Abshire). Разом вони 4 вересня 1962 заснували Центр на базі єзуїтського університету Джорджтауна у Вашингтоні, постійним директором якого стає Річард Ален (Richard V. Allen).

За підтримки «Relm-Earhart Foundation» CSIS організовує першу конференцію з питань національної безпеки і економіки, в якій брали участь близько тридцяти ораторів, в тому числі і молодий професор Гарварду Генрі Кіссінджер (Henry Kissinger). До них приєдналися майбутній директор ЦРУ та міністр оборони Джеймс Шлезінгер (James R. Schlesinger), економіст, а також майбутній президент Ради OCDE Мюррей Вайденбаум (Murray Weidenbaum) і Дональд Рамсфелд (Donald Rumsfeld), який був у той час представником штату Іллінойс в Конгресі.

У 1966 році Центр представляє перед Палатою Представників свій план того, як можна розлад відносини між Китаєм і Радянським Союзом.

Із наближенням енергетичної кризи, прихильники теорії зіткнення цивілізацій зосереджуються в Центрі. Бернард Льюїс (Bernard Lewis), Семюель Хантінгтон і Френсіс Фукуяма (Francis Fukuyama) контролюють діяльність центру. Компанії «BP Amoco» «Exxon» і «Chevron» пропонують свою фінансову допомогу. А японський мільярдер Кацуо Інаморі (Kazuo Inamori), засновник групи «Kyocera & Pdg», що займається телекомунікаціями DDI, фінансує створення Академії лідерства (AILA). Військовий фахівець по війні в Перській Затоці Ентоні Кордесман (Anthony H. Cordesman) керує, тим часом, розробкою стратегічної програми.

CSIS особливо розраховує на НАТО. Центр організовує в 1997 році велику міжнародну конференцію з питань американо-європейського єдності за участю Збігнєва Бжезінського і Жака Делора (Jacques Delors).

Після терактів 11 вересня 2001 р. центр відзначає підйом антиамериканських настроїв у Європі. Спільно з Фондом Маршалла «Німеччина - США» (German Marshall Fund) він публікує заяву «За відновлення трансатлантичного партнерства» Ця заява була зроблена, щоб підтвердити зв'язок між Європейським Союзом і НАТО і щоб попросити включити США в процес розробки проекту Європейської Конституції.

Керівні органи

З квітня 2000 року CSIS очолює Джон Хемрі (John J. Hamre), колишній заступник міністра оборони США

Організаційно-функціональна структура:

«Міжнародні радники» (International Councillors), група лідерів міжнародного бізнесу; голова Генрі Кіссінджер, збирається раз на півроку, щоб обговорити значення змін у економічному та стратегічному просторі.

«Консультативна рада» (Advisory Board) складається з приймаючих рішення політиків і бізнесменів, включаючи декількох членів Конгресу США. З-голови - Збігнєв Бжезінський і Карла Хіллс.

«Вашингтонський круглий стіл» (Washington Roundtable) 3-4 рази на рік проводить зустрічі з членами Конгресу США, представниками виконавчої влади та іншими вашингтонськими експертами, щоб обговорити поточні політичні проблеми.

«Хьюстонський і Далласскій круглі столи» (Houston and Dallas Roundtables) збирають разом місцеву бізнес-еліту та експертів CSIS, щоб обговорити сучасні тенденції в політиці й економіці.

Сьогодні CSIS має капіталом в 25 мільйонів доларів. Щорічний бюджет центру становить 22 мільйони доларів. У центрі працює 190 дослідників. Він випускає щоквартальний журнал Washington Quaterly, а також численні бюлетені та книги.

Основні напрями

Персонал CSIS (190 дослідників та співробітники) працює головним чином за трьома напрямками:

CSIS вивчає весь спектр проблем національної та глобальної безпеки;

Його експерти постійно працюють у всіх регіонах світу;

CSIS допомагає розробляти нові методи політичного управління в епоху глобалізації (програми за технологічною та державної політики, міжнародної торгівлі та фінансів і енергетиці).

CSIS формує навички лідерства в обдарованих студентів, яких ми відбираємо в університетах і коледжах у всьому світі. Щороку близько 160 молодих людей проходять навчання в CSIS, удосконалюючи свої знання і спілкуючись з визнаними лідерами. Багато хто в подальшому займають високі пости в уряді, бізнесі, університетському середовищі та інших сферах

Американський інститут підприємництва (American Enterprise Institute for Public Policy Research) - незалежний недержавний дослідний інститут США. Він є одним з найстаріших та найбільш впливових аналітичних центрів США. У 1943 р. був заснований Левісом Брауном за підтримки ділового співтовариства США як Американська асоціація підприємництва (American Enterprise Association), в 1960-му перейменована в Американський інститут підприємництва (АІП). Інститут є незалежною неприбутковою організацією, що спеціалізується на дослідженнях питань державного управління, політики, економіки і соціального добробуту. Бюджет організації становить близько 25 млн. доларів США. Фінансується за рахунок субсидій і внесків від фондів та такими компаніями як «Microsoft», Motorola, American Express, ExxonMobil, Chevron, AT & T, Enron та іншими приватними особами. Штаб – квартира знаходиться у Вашингтоні.

Співтовариство вчених інституту зацікавлене в розширенні свобод та можливостей розширення, а також зміцнення вільного підприємництва. АІП переслідує незмінні ідеали незалежного мислення, відкриті дебати, обгрунтована аргументація, а також високий рівень наукових досліджень і викладу. Мета американського інституту підприємництва заключається в обслуговуванні організацій та громадськості на основі досліджень найбільш важливих питань дня в області економіки, культури, політики, закордонних справ та національної оборони. Без урахування політичної ідеології, американський інститут підприємництва присвячує свою роботу для поліпшення суспільства і уряду, для досягнення більш процвітаючої, безпечної і більш демократичної держави і всього світу.

Основні цілі американського інституту підприємництва включали дослідження в області державної політики. Покликаний зберігати і зміцнювати фундаментальні елементи свободи: обмеження влади уряду, приватне підприємництво, найважливіші культурні і політичні інститути, а також сильну зовнішню політику і національну оборону, шляхом проведення наукових досліджень, відкритих дебатів і публікації відповідних матеріалів. За статутом інститут діє на строго позапартійної основі.

АІП проводить дослідження в таких основних категоріях: дослідження економічної політики, зовнішньої політики та оборони, дослідження політики в галузі охорони здоров'я, вивчення громадської думки, соціальних і культурних досліджень, а також правових і конституційних досліджень. Дослідження учених представлені на конференціях і нарадах, в рецензованих наукових журналах і виданнях на веб-сайті інституту.

Працюють 3 підрозділи інституту: аналітичний, політичний та дослідницький

3. Королівський Інститут Стратегічних Досліджень (Royal United Services Institute for Defence and Security Studies) (скорочення українською мовою – КІСД) – Британський аналітичний центр для оборонних та військових досліджень. Був заснований 1831 року герцогом Веллінгтоном. Даний інститут є найстарішою організацією даного типу у світіЙого первинним завданням було вивчення морської та військової науки, що Клаузевіц називає "Мистецтвом війни".

Президент організації - Принц Едвард, герцог Кентський (англ. Принц Едвард, герцог Кентський Едвард Джордж Ніколас Патрік Поль) (народився 9 жовтня 1935) - член британської королівської сім'ї, праправнук королеви Вікторії, онук короля Георга V, двоюрідний брат королеви Єлизавети II. Фельдмаршал британської армії (11 червня 1993).

Структура управління КІСД являє собою наступну схему. Уся організація поділена на сектори, кожен з яких виконує відповідні функції. На чолі даної організації стоїть директор.

Організація складається із наступних секторів:

· Військовий сектор (директор Майкл Коднер);

Дослідження кола питань у військовій сфері починаючи від оборонної політики, стратегічних теорій та доктрин до застосування технологій військового потенціалу.

· Міжнародний сектор досліджень в області безпеки (директор д-р Джонатан Еяль);

Дослідження пов’язані із забезпеченням безпеки по всьому світі.

· Сектор національної безпеки та протидії природнім лихам; (директор д-р Тобіас Феакін)

Даний департамент відповідає за дослідження питань, що відносяться до радикалізму, тероризму, боротьбі з терористичною політики і технологіями, стійкістю та критичністю національної інфраструктури та безпекою, щодо наслідків зміни клімату.

· Видавничий сектор (редактор Білл Кінкейд);

Видавничий відділ займається видавництвом спеціалізованої літератури, яку підготовлюють працівники КІСД. Дана організація видає широкий спектр спеціалізованої літератури, що відноситься до військового сектору.

· Відділ висвітлення діяльності організації.

Даний відділ займається всебічним висвітленням діяльності даної організації. Мета - залучення більшої кількості членів. Відповідальні за оприлюднення інформації щодо конференцій, круглих столів та інших дійств, що відбуваються за ініціативою. КІСД.

· Сектор адміністрації та бізнесу (завідуючий Майкл Роуз);

До обов’язків даного сектора належить управління усіма фінансовими діями даної організації та ведення бухгалтерії.

· Асоційовані члени (завідуючий професор Тревор Тейлор);

Крім дійсних членів, в дану організацію входять і асоційовані члени. До них належать кращі експерти у військовій сфері, які надають свої послуги під час проведення різноманітних заходів та під час досліджень.

3. Королівський Інститут Стратегічних Досліджень (Royal United Services Institute for Defence and Security Studies) (скроченя укр. Мовою - КІСД) є незалежним аналітичним центром, що займаються різними питаннями оборони і безпеки Великобританії та світу. Це унікальний навчальний заклад, заснований в 1831 році герцогом Веллінгтоном.

КІСД послідовно висуває на передній план життєво важливі питання політики відносно внутрішніх і глобальних питань. Підвищена увага зросла до даної організації після того як дана організація отримала звання найкращого аналітичного центру у світі у 2008 року і найкращого аналітичного центру щодо зовнішньої політики 2009 року.

КІСД надає корпоративним і приватним членам послуги ексклюзивного доступу до найавторитетнішого форума Великобританії з питань оборони і безпеки. За допомогою наших публікаціях та заходів, учасники КІСД отримують корисну інформаці. від авторитетного аналізу. КІСД славиться своїми фахівцями, щодо висвітлення питань оборони і безпеки в найширшому сенсі.

КІСД - це британська організація, яка працює з міжнародної точки зору. Додаткові центри КІСД розміщені у Вашингтоні (США) та Досі (ПАР), що дозволяє зміцнити глобальні масштаби даної організації.

Керівні органи Королівського Інституту Стратегічних Досліджень

Президентом організації є принц Едвард, герцог Кентський (англ. Принц Едвард, герцог Кентський Едвард Джордж Ніколас Патрік Поль) (народився 9 жовтня 1935) - член британської королівської сім'ї, праправнук королеви Вікторії, онук короля Георга V, двоюрідний брат королеви Єлизавети II. Фельдмаршал британської армії (11 червня 1993).

Структура управління являє собою наступну схему. Уся організація поділена на сектори, кожен з яких виконує відповідні функції. На чолі даної організації стоїть директор.

Організація складається із наступних секторів:

· Військовий сектор (директор Майкл Коднер);

Дослідження кола питань у військовій сфері починаючи від оборонної політики, стратегічних теорій та доктрин до застосування технологій військового потенціалу.

· Міжнародний сектор досліджень в області безпеки (директор д-р Джонатан Еяль);

Дослідження пов’язані із забезпеченням безпеки по всьому світі.

· Сектор національної безпеки та протидії природнім лихам; (директор д-р Тобіас Феакін)

Даний департамент відповідає за дослідження питань, що відносяться до радикалізму, тероризму, боротьбі з терористичною політики і технологіями, стійкістю та критичністю національної інфраструктури та безпекою, щодо наслідків зміни клімату.

· Видавничий сектор (редактор Білл Кінкейд);

Видавничий відділ займається видавництвом спеціалізованої літератури, яку підготовлюють працівники КІСД. Дана організація видає широкий спектр спеціалізованої літератури, що відноситься до військового сектору.

· Відділ висвітлення діяльності організації.

Даний відділ займається всебічним висвітленням діяльності даної організації. Мета - залучення більшої кількості членів. Відповідальні за оприлюднення інформації щодо конференцій, круглих столів та інших дійств, що відбуваються за ініціативою. КІСД.

· Сектор адміністрації та бізнесу (завідуючий Майкл Роуз);

До обов’язків даного сектора належить управління усіма фінансовими діями даної організації та ведення бухгалтерії.

· Асоційовані члени (завідуючий професор Тревор Тейлор);

Крім дійсних членів, в дану організацію входять і асоційовані члени. До них належать кращі експерти у військовій сфері, які надають свої послуги під час проведення різноманітних заходів та під час досліджень.

КІСД оприлюднює публікації про своєчасні, політичні актуальні події британських та міжнародних питань у сфері оборони та безпеки.

The RUSI Journal. Виходить шість разів на рік, журнал флагманської публікації Інституту і є провідним міжнародним форумом для обміну ідей з питань оборони і безпеки. Так як вона була вперше опублікована в 1857 році журнал був необхідним читанням для всіх, хто відстеження глобальних змін у цій області.

Сьогодні журнал КІСД приносить нові і складні перспективи, виносячи широкий спектр питань: від теорії до стратегічної боротьби з повстанцями, від військової історії нинішньої політики уряду, і від міжнародного тероризму, внутрішньої протидії радикалізації. Під редакцією д-р Ян Кірнс.

Whitehall Papers. Серія монографій RUSI забезпечує поглиблене вивчення конкретних змін, проблем і темах у галузі національної та міжнародної безпеки і оборони. Уайтхолл документи відображають високий рівень первинних досліджень і аналізу, а також мають неоціненне значення інформаційно-довідкових матеріалів для політиків та фахівців. Під редакцією д-р Малколм Чалмерс.

RUSI Defence Systems. КІСД системи протиповітряної оборони видається три рази на рік і розглядає стратегічні, концептуальні проблеми, що стоять перед світовим співтовариством оборони. Він читається в більш ніж ста країн світу та регулярно функції внески від видних і видатних керівників оборони, вчених і промисловців по всьому світу. Під редакцією Білл Кінкейд.

Newsbrief.Newsbrief пропонує короткі брифінги та аналіз сучасних проблем і тенденцій у галузі міжнародної безпеки. Виходить один раз на два місяці, його баланс строгості і безпосередність забезпечує розумну відповідь на події що розгортаються в світу. Під редакцією д-р Джонатан Еяль.

Whitehall Reports

Виходить щоквартально, представлено докладні оцінки різних питань і проблем, що стоять перед фахівцями з безпеки в конфліктних і постконфліктних ситуаціях, оборонної промисловості і директивних органів.

Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS) є британським науково-дослідним інститутом в області міжнародних відносин. Він називає себе "провідним у світі за військово-політичного конфлікту". З 1997 року його штаб-квартирою є Arundel House в Лондоні.

IISS був заснований в 1958 році.

Інститут нараховує 2500 індивідуальних членів і 450 корпоративних та інституціональних членів з більш ніж 100 країнах.

Рада The IISS Council is an advisory body. IISS є консультативним органом. It is composed of distinguished individuals drawn from the Institute's international membership. Вона складається із відомих фахівців на основі міжнародних членів Інституту. The Council's role is to advise the Trustees and the Director-General and Chief Executive on the intellectual direction of the Institute. Роль Ради полягає у консультуванні піклувальників та Генеральним директором і главою виконавчої влади з інтелектуальної напрямок діяльності Інституту.

The Council normally consists of not fewer than twenty and not more than thirty members, and they serve for terms of three years, subject to a maximum consecutive period of two terms. Members of the Council are appointed by the Council as a whole, following consultation by its Chairman with the Chairman of the Trustees and the Director-General and Chief Executive. Provide, from an international perspective, to IISS members and the wider public, through publications and other activities, the best possible objective information on military and political developments relevant to the prospects, course, and consequences of conflict having an important military dimension.Забезпечити, з міжнародної точки зору, щоб IISS членів і широкої громадськості за допомогою публікації та інші заходи, найкращим способом об'єктивної інформації про воєнні і політичні події, що мають відношення до перспективи, звичайно, і наслідки конфліктів, що мають важливе військовий вимір.

Provide, to the same audience, and by similar means, the best possible analysis of the policies to be pursued by various governments and other actors to further and maintain international peace and security. Забезпечити, щоб на ту ж аудиторію, і за допомогою аналогічних засобів, найкращим способом аналізу політики, які мають здійснюватися різними урядами та іншими суб'єктами з метою подальшої і підтримання міжнародного миру і безпеки.

Convene government ministers, officials, international civil servants, independent analysts, business people and journalists in different formats, public and private, to advance understanding of political, military, technological, business, economic, environmental, social, religious and other trends that could have an impact on the prospects, course and consequences of conflict having an important military dimension. Скликання міністри, посадові особи, міжнародні цивільні службовці, незалежні аналітики, ділових людей і журналістів в різних форматах, державних і приватних, з метою поглиблення розуміння політичних, військових, технологічних, ділових, економічних, екологічних, соціальних, релігійних та інших тенденцій, які могли б вплив на перспективи, хід і наслідки конфліктів, що мають важливе військовий вимір.

Maintain, nurture and continually enlarge an international network of influential and knowledgeable individuals, corporate entities, governments and other bodies to ensure the effective dissemination of information, analysis and understanding of the subjects and activities addressed by the Institute's work. Підтримувати, розвивати і постійно збільшити міжнародну мережу впливових і знаючих людей, корпорацій, урядів та інших органів з метою забезпечення ефективного поширення інформації, аналізу та розуміння предметів і видів діяльності розглядаються Інституту роботи.

Aim, through these activities, to influence and promote the adoption of sound policies to maintain and further international peace and security and civilised international relations by all actors able to realise this aim. Мета, завдяки цим заходам, для впливу і сприяти прийняттю розумної політики для підтримки та подальшого зміцнення міжнародного миру та безпеки і цивілізованих міжнародних відносин всі учасники змогли реалізувати цю мету.

Короткий аналіз аналітичних продуктів. Military Balance Міжнародного інституту стратегічних досліджень є щорічною оцінкою військового потенціалу та оборонної економіки 170 країн по всьому світу. Вона є важливим ресурсом для тих, хто бере участь в безпеці політики, аналізу і досліджень.

Німецька рада з питань зовнішньої політики ( DGAP ) є незалежною, надпартійною та некомерційною організацією.

Фінансування здійснюється державними та приватними секторами (25% іноземних справ, 75 % у вигляді грантів і пожертв). На офіційному сайті Німецької ради з питань зовнішньої політики є інформація про меценатів DGAP. Це добровільні пожертвування для забезпечення роботи проектів Німецької ради з питань зовнішньої політики.

Керівним органом DGAP є президія (виконавчий комітет).

Німецька рада з питань зовнішньої політики включає в себе три основних органи: Науково-дослідний інститут, редакцію журналу «Міжнародна політика» та бібліотеку і центр документації.

Науково-дослідний інститут очолює Отто Вольф. Науково-дослідний інститут здійснює ряд програм та дослідницьких проектів по всьому спектру міжнародної політики. В основному зосереджена на трьох основних сферах: економіка, політика і наука. Робота зосереджена на 3 групах програм: Європа і трансатлантичні відносини, глобальні проблеми та стратегічні регіони.

Співробітники Науково-дослідницького інституту регулярно публікують результати дослідження, довідкові матеріали та статті в газетах, а також виступають в якості експертів на радіо та телебаченні. DGAP за допомогою Науково-дослідного інституту контактує з іноземними установами з питань зовнішньої політики Німеччини. Крім того, науково-дослідний інститут форуми (Майбутнє Берліну та Міжнародний форум стратегічного мислення).

Редакція займається випуском основного журналу DGAP «Міжнародна політика», де висвітлюється основна аналітична інформація Ради. До складу редакції входять: Зільке Темпель (головний редактор), Стефан Дауве (маркетинг і реклама), редактори Ута Кульман-Авад, Луїза Зілінг, Йоахім Штарон та помічник редактора Еліна Боуврон.

Бібліотека і центр документації є однією з найстаріших і найбільш важливих спеціальних бібліотек в галузі зовнішньої політики і політики безпеки; має колекцію акцій з 1945 року, на даний час є 70 000 книг і брошур та 263 поточні періодичні видання, які є доступними через електронний каталог. Основна увага приділена наступним темам: зовнішня політика Німеччини, міжнародні зв’язки, політика безпеки та глобалізація. Прес-архів налічує близько 1 млн вирізок з газет.

Крім того є спеціальний «молодіжний» підрозділ – Junge DGAP – тут працюють люди віком до 40 років.

DGAP ставить собі за ціль інформувати суспільство про питання міжнародної політики і вносить вагомий вклад у відкрите обговорення зовнішньополітичних питань Німеччини, а також збільшення зацікавленості до питання зовнішньої політики, сприяння зміцненню зовнішньополітичного авторитету Німеччини, консультування осіб, які приймають рішення в галузі політики, економіки, культури та цивільного суспільства.

З цією ціллю DGAP працює з практичними дослідженнями політичної науки; публікує видання, технічні документи, коментарі та аналізи; приймає участь у зовнішньополітичних подіях (конференціях, лекціях, гуртках, дискусійних форумах і т.д.); видає щомісячний журнал «Міжнародна політика»; підтримує тільки загальнодоступні бібліотеки з питань зовнішньої політики і політики безпеки.

Основними напрямками діяльності DGAP є:

· Зовнішня політика Німеччини;

· Європейська інтеграція;

· Трансатлантичні відносини;

· Двосторонні відносини (а особливо, німецько-французькі, німецько-польські та німецько-російські відносини);

· Східна Азія та Японія;

· Глобалізація та світова економіка;

· Міжнародна політична економія;

· Середземні дослідження.

DGAP проводить прикладні дослідження, публікує їх результати, прогнози та коментарі та організовує різні заходи по зовнішньополітичній проблематиці.

DGAP займається дослідницькою, консультаційною роботою, а також займається стратегічним плануванням та прогнозуванням.

До їх аналітичної продукції можна віднести: книги (зокрема Jahrbuch Internationale Politik), журнали, статті в журналах, інформаційні бюлетні, теле- та радіоінтерв’ю, газетні статті, семінари, конференції та зустрічі.

Основним періодичним виданням Німецької ради з питань зовнішньої політики є журнал «Міжнародна політика». Він є провідним журналом в галузі зовнішньої політики Німеччини вже 60 років. Він заснований на аналізі, що виведений у формі есе, інтерв’ю та дискусій, з питань в галузі міжнародної політики. Цей журнал є і в електронному вигляді (www.internationalepolitik.de), де можна переглянути минулі номери журналу. Прогнози журналу є досить результативними (зокрема в галузі глобальних проблем). У журналі досить грамотно передбачено наслідки певних подій та можливі шляхи вирішення проблеми з найменшими втратами.

Досіть цікавим є Інтернет-представництво видань Німецької ради (www.aussenpolitik.net). Тут представлені питання глобалізації та міжнародної політики. Тут інформація та аналітичні матеріали представлені з технічної точки зору і займають весь час роботи науково-дослідного інституту Німецької ради з питань зовнішньої політики. Цей сайт є вільно доступною повнотекстовою базою даних. Здебільшого тут інформація, яка була вже опублікована, але становить досить велику цінність для дослідження проблеми.

Крім того є ряд публікацій (DGAPanalyse, DGAPbericht, DGAPstandpunkt, DGAPaktuell та GUSbarometer), які наводять певні прогностичні дані стосовно порядку справ у певних країнах та їх вплив на світове співтовариство. Прогнози є досить точними.

Одним із найбільш поважних дослідницьких центрів та неурядових організацій Словацької Республіки є Дослідний центр Словацької асоціації зовнішньої політики, директором якого є відомий словацький аналітик зовнішньої політики, політолог-міжнародник О. Дулеба. Зокрема, ця організація регулярно видає солідний науковий часопис «Міжнародні питання» та аналітичний часопис «Зовнішшня політика».

Близькою за характером діляьності до Словацької асоціації зовнішньої політики науково-аналітичною установою є інший словацький дослідницький центр – Інститут громадських питань (м. Братіслава). Починаючи з 1994 р., експертами інститутут готуються об’ємні матеріали про стан і тенденції розвитку словацького суспільства, що виходять у формі книги-щорічника «Словаччина 1995….2010».

Європейська Рада з міжнародних відносин (ECFR) є першою загальноєвропейською Фабрикою думки. Вона була створена 50 видатними європейцями у жовтні 2007 року. Її метою є проведення досліджень і сприяння інформаційних дебатів по всій Європі для розробки узгоджених і ефективних європейських цінностей, заснованих зовнішньою політикою. Установу очолює Виконавчий директор Марк Леонард.

ЄРМВ розробила стратегію з трьома відмінними елементами, які визначають її діяльність:

· пан-Європейська Рада. ЄРМВ зібрала Раду з більш ніж 100 членів-політиків, людей, які приймають рішення, мислителів і підприємців країн-членів ЄС і країн-кандидатів, який збирається в повному складі раз на рік. За допомогою географічних і тематичних цільових груп, члени цих груп надають складу ЄРМВ поради та відгуки про політичні ідеї і допомогу в діяльності ЄРМВ в рамках їх власних країн. Раду очолюють Мартті Ахтісаарі, Йошка Фішер і Мейбл ван Оранж.

· фізична присутність в основних країнах-членах ЄС. ЄРМВ, на відміну від інших європейських аналітичних центрів, має офіси в Берліні, Лондоні, Мадриді, Парижі, Римі та Софії. У майбутньому ЄРМВ планує відкрити свої представництва у Варшаві і Брюсселі. Наші офіси засновують платформи для наукових досліджень, дискусій, пропаганди та зв'язку.

· особливість досліджень і процесу розробки політики. ЄРМВ зібрав команду видатних дослідників і практиків з усієї Європи для досягнення своїх цілей за допомогою інноваційних проектів пан-європейської спрямованості. До складу діяльності ЄРМВ входять первинні дослідження, публікації доповідей з політичних питань, закриті і відкриті дискусії, зустрічі «друзів ЄРМВ» в столицях ЄС і вихід на стратегічні засоби масової інформації.

ЄРМВ спирається на мережу Фондів Сороса (Soros Foundations Network), іспанську фундацію FRIDE (La Fundación para las Relaciones Internacionales y el Diálogo Exterior), болгарський Communitas Foundation та італійську групу UniCredit group. ЄРМВ співпрацює з іншими організаціями, але не робить гранти окремим особам або установам. ЄРМВ формально не асоціюється і не пов’язана з Американською радою з міжнародних відносин.

Правління ЄРМВ: Мартті Ахтісаарі (співголова), Емма Боніно, Йошка Фішер (співголова), Тімоті Гартон Еш, Дієго Ідальго, Іван Кристев, Марк Леонард, Мейбл ван Оранж (співголова), Ендрю Пуддефатт, Олександр Смоляр, Джордж Сорос.

Рада ЄРМВ. Серед членів Європейської Ради з міжнародних відносин є колишні прем'єр-міністри, президенти, представники Європейської комісії, нинішні і колишні парламентарії і міністри, громадська інтелігенція, бізнес-лідери, активісти і діячі культури країн-членів ЄС і країн-кандидатів.

Науково-дослідна робота ЄРМВ організована навколо наступних чотирьох програм: «Росія і Велика Європа», «Чи може ЄС відновити свої відносини з східними сусідами і Росією, яка віддалена?», «Що можна зробити, щоб використати перспективу членства в ЄС для економічного, військового та політичного співробітництва з просування демократії, прав людини і верховенства закону, вирішення заморожених конфліктів і зменшення загрози енергетичної залежності?», «Китай». Ця програма досліджує, як ЄС міг би проводити більш ефективну політику у відносинах з Китаєм з таких глобальних питань, як енергетика та зміна клімату, розвиток і права людини, розповсюдження ядерної зброї та глобальне управління. Програма також публікує на основі спільного Азія-Центру та ЄРМВ-проекту два рази на місяць аналітичний огляд китайських новин і аналіз дискусій на тему Китаю. Демократія, права людини і верховенство закону. Як може ЄС і його держави-члени найкращим чином сприяти цінностям демократії, прав людини та правосуддя зі всього спектру взаємодії Європи з рештою світу? Який взаємозв'язок цих принципів для досягнення інших цілей європейської зовнішньої політики, і що є найбільш ефективним способом для підтримки їх розширення? Крім того, публікується в рамках спільних проектів ЄРМВ-Fride різні тематичні дослідження з питань європейського розвитку демократії та прав людини.

4. Московський центр Карнегі був заснований Фондом Карнегі за міжнародний мир в 1993 році. (Фонд Карнегі за міжнародний мир є неурядовою некомерційною організацією зі штаб-квартирою у Вашингтоні. Фонд заснований в 1910 році Ендрю Карнегі). Це перша і поки єдина дослідницька організація подібного роду і масштабу в Росії, покликана вивчати головні проблеми російської внутрішньої політики, економіки та міжнародних відносин.

Московський Центр Карнегі є незалежною недержавною неурядовою організацією, прихильною до принципів багатостороннього наукового підходу та об'єктивного аналізу.

Фахівці Московського Центру Карнегі займаються вивченням найважливіших проблем російської внутрішньої і зовнішньої політики, економіки, міжнародних відносин, міжнародної безпеки. Організація вважає своєю місією:

· сприяти поліпшенню російсько-американських відносин, роз'яснюючи інтереси Росії, її цілі та дії, а також сприяти в Росії розумінню політики західних країн;

· бути прикладом організації, що займається проведенням незалежних політичних досліджень і дискусій в Росії та інших пострадянських країнах;

· проводити незалежний експертний аналіз з широкого кола суспільно значущих проблем;

· служити вільним і відкритим форумом для дебатів з найбільш гострих суспільно-політичних проблем Росії та Євразії.

У своїй роботі організація виходить з принципової позиції нейтральності та збалансованості: ні Фонд, ні Московський Центр Карнегі не мають власної ідеологічної чи політичної спрямованості, не формулюють загальної корпоративної думки з суспільно-політичних питань, не виступають за чи проти будь-якої позиції, але надають можливість різним сторонам висловити свою точку зору, створюють умови для конструктивного діалогу, підтримують високий рівень наукових досліджень та експертних дискусій.

Виняткові можливості залучати для участі в дискусіях людей, які дотримуються різних поглядів, дозволяють організації запрошувати на свої конференції та семінари представників всього російського політичного спектру - від лібералів до консерваторів - співробітників державних і недержавних інститутів, діячів науки, бізнесу та ЗМІ.

"Я насилу уявляю собі інтелектуальне життя Москви без Московського Центру Карнегі. Це одна з дуже небагатьох організацій, які збирають разом найвищі політичні та інтелектуальні еліти Америки, Європи і Росії для обговорення проблем сучасного світу і місця Росії в ньому. У переході Росії до вільного громадянського суспільства роль Московського Центру Карнегі неоціненна ", - Олена Немировська, директор Московської школи політичних досліджень.

Спираючись на незалежні дослідження в рамках власних програм, Московський Центр Карнегі веде широку видавничу діяльність: публікує збірники статей, монографії, довідкові та періодичні видання, брошури - в загальній складності до 30 найменувань на рік. Центр Карнегі також випускає щоквартальний журнал Pro et Contra, серію "Робочі матеріали" і регулярні Брифінги. Публікації Центру Карнегі виходять російською, англійською, або на обох мовах і широко поширюються в Росії і за її межами.

Публікації:

§ Книги

· Доповіді / Брошури

· Журнал "Pro et Contra"

· Робочі матеріали

· Брифінги

· Карнегіанскій бюлетень

· Статті та інтерв’ю

Серед книг, присвячених військово-політичної тематики, можна згадати "Косово: міжнародні аспекти кризи" (1999 р.), "Росія і основні інститути безпеки в Європі" (2000 р.), "Час Півдня. Росія в Чечні, Чечня в Росії "(2002 р.). Визнанням у російських ядерників незмінно користувався видавався Центром Карнегі журнал "Ядерний контроль".

Під егідою Московського Центру Карнегі опублікована серія з чотирьох доповідей під загальною рубрикою «Нерозповсюдження ядерної зброї в епоху глобалізації». У рамках цього дослідницького проекту об'єдналися провідні вітчизняні фахівці, що представляють Російську Академію наук, Російський інститут стратегічних досліджень, неурядовий Російський центр політичних досліджень (БЕНКЕТ-центр). Публікація цих доповідей стала російською відповіддю групі американських експертів - авторів паралельного проекту Фонду Карнегі за міжнародний мир на чолі з Дж. Перковичем, що випустили в березні 2005 р. своє дослідження «Загальне дотримання: стратегія ядерної безпеки» (Universal Compliance: A Strategy for Nuclear Security). Російські автори майже не згадують у тексті роботу американських дослідників, але, по суті, ведуть з ними діалог, обговорюючи близькі проблеми.

Центр переклав на російську мову доповіді співробітників вашингтонського офісу, присвячені темі зброї масового ураження в Іраку (2002-2004 рр..), що викликали величезний інтерес у США, Ряд книг, присвячених розвитку сусідів Росії - України, Білорусії, Казахстану. Центр Карнегі (як і Фонд в цілому) не практикує "закритих доповідей". Будучи фінансово самостійною, він працює за своєю власною дослідницькій програмі, а не на замовлення.

Заняття 7 .Неурядові інформаційно-аналітичні центри (4 год.)

План

1. Причини появи перших недержавних аналітичних структур.

2. Аналітичні центри США.

3. Аналітичні центри європейських держав.

4. Аналітичні центри Російської Федерації.

РЕФЕРАТИ:

Аналітичні центри України (на вибір студентів).

Література

1. Ковалишин Е. Think Tanks: что это такое.- Режим доступу: //http://www.aht.org.

2. Короткий опис – Американський інститут підприємництва [Електронний ресурс] / Режим доступу до документу: http://www.rightwingwatch.org/content/american-enterprise-institute

3. Московский Центр Карнеги. - Режим доступу: http://www.carnegie.ru

4. Офіційний сайт – Американський інститут підприємництва [Електронний ресурс] / Режим доступу до документу:

5. http://www.aei.org/

6. Офіційний сайт ЄРМВ. – Режим доступу: http://www.ecfr.eu/

7. Офіційний веб-сайт організації КІСД. Режим доступу: http://www.rusi.org/

8. Офіційний сайт Міжнародного інституту стратегічних досліджень [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.iiss.org/

9. Офіційний сайт DGAP. – Режим доступу: http://www.dgap.org/

10. Пантелеймонов О.Є. Інформаційно-аналітичні центри: структура і методи діяльності у галузі міжнародних відносин // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – Вип.36. – Ч.1. – 2002. – С. 48-53.

11. Янчук Л. В. Зовнішня політика Словацької Республіки: особливості формування та пріоритетні напрями розвитку (1993-2010 рр.). Автореф. дис. канд. інст. наук. за спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історя. – Дипломатична академія України при Міністерстві закордонних справ України. – Київ, 2011. – 20 с.