План
1. Визначення поняття «документ» та «електронний документ».
2. Документальні джерела інформації та їх види.
3. Властивості документальних джерел інформації.
Література
1. Знахур С. В. Інформаційний менеджмент та маркетинг: конспект лекцій. – Харків: Вид-во ХНЕ, 2009. – 132 с.
2. Матвієнко О. В., Цивін М. Н. Інформаційний менеджмент. Опорний конспект лекцій у схемах і таблицях. Навчальний посібник. - Режим доступу: http://www.iub.at.ua/_ld/0/2_64_kniga_IM_Mat.pdf
3. Папікян А. Л. Соціальна інформація і комунікація (навчально-методичний посібник). – Львів: ВІ НУ ”Львівська політехніка”, 2003. – 79 с.
4. Партико З. В. Теорія масової інформації та комунікації: Навчальний посібник.- Львів: Афіша, 2008. – 292 с.
5. Почепцов Г. Г., Чукут С. А. Інформаційна політика: Навчальний посібник. – Київ: Знання, 2006. – 663 с.
6. Теорія та практика комунікації: навчальний посібник / Н.М. Білас, В.В. Гулай, А.Я. Добрянський, У.В. Ільницька, Ю. О. Лунь, Р.Я. Пасічний. - Львів: ПП Воробйов Г.М., 2006. – 112 с.
7. Шарков Ф. И. Основы теории коммуникации. Учебник. – Москва: Изд. Дом ”Социальные отношения”, изд-во ”Перспектива”, 2002. – 246 с.
1. Документ -це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання й поширення інформації шляхом фіксації її напапері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носії.
Електронний документ- документ на машинопрочитуваному носії, для використання якого необхіднізасоби обчислювальної техніки (ГОСТ7.83-2001 Межгосударственный стандартСИБИД. Электронные издания. Основные виды и выходные сведения).
Електронний документ - документ, інформація у якому зафіксована у вигляді електронних даних,включаючи обов'язкові реквізити документа (Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг»)
2. Документальні джерела інформації -сукупність творів наукової, виробничої,навчальної, довідкової та науково-популярної літератури, призначені якдля суцільного читання, так і для вибіркового аналізу з метою пошуку необхідних даних.
Первинні документи фіксують результат будь-якого виду людської діяльності(наукової, виробничої,суспільної та ін.).
Опубліковані первинні документи включають широку групу видань, які класифікацію:
· за структурою (монографічні, збірники),
· зацільовим призначенням і змістомінформації (наукові, навчальні, масово-політичні, науково-популярні,виробничі);
· за періодичністю (неперіодичні, періодичні, продовжувані).
Неопубліковані -звіти про науково-дослідні, дослідно-конструкторські роботи, дисертації, автореферати дисертацій,описи алгоритмів, програм, проектита ін.
Непублікуємі - призначені для прийняття конкретних управлінських рішень: адміністративно-господарська, організаційно-розпорядча, планово-економічна, фінансово-бухгалтерська, технологічна та ін. документтація.
Вторинні документи – виникають у результаті аналітико-синтетичної переробки первинних документів.
Основна їх функція: оперативно інформують про появу первинних документів і у стислому виді викладають основний їх зміст.
До вторинних документів належать:
· інформаційні видання;
· бібліографічні видання;
· реферативні видання;
· оглядові видання.
Окремо варто вказати на значення ISBN (International standard book numbering) -міжнародного стандартного книжкового номеру, який є унікальним ідентифікатором для кожної книги, обов’язковим елементом вихідних відомостей видання.
Різним виданням одного й того ж твору надаються різні номери ISBN. Кожному новому виданню надають новий номер ISBN. Один і той самий номер ISBN не може бути наданий повторно.
Міжнародна стандартна нумерація книг розповсюджується на такі види тиражованих документів:
· книги і брошури;
· альбоми і атласи;
· комплектні видання;
· аудіо- і відео видання;
· електронні видання;
· видання на мікроносіях, видання для сліпих шрифтом Брайля.
Документальний інформаційний потік -множина первинних і вторинних документів,а також джерел інформації, які цілеспрямовано передаються інформаційними каналамивід відправника до споживача.
Документальний потік, крім релевантної інформації, може містити надлишкову інформацію (інформаційний шум, викривлення, нерелевантну інформацію)
Надлишкова інформація -інформація, що недоречна (небажана) у даній інформаційній системі, але може виявитись корисною (і навіть необхідною) у іншій інформаційній системі.
Інформаційний шум -сукупність виданих нерелевантних (не від-повідних запиту користувача) документів.
Старіння інформації -об’єктивний процес втрати соціальноюінформацією і документами, які фіксуютьцю інформацію, ціннісних властивостей зпоявою нових, більш повних і достовірнихвідомостей.
Актуалізація інформації -це повернення до активного використанняпублікацій минулих років, яке відбуваєтьсяу зв’язку з переоцінкою суспільством певних концепцій, ідей, методів, способів виробництва, усвідомлення помилковості обраних шляхів розвитку у соціальному життіабо науці
Закон розсіювання інформації у множині джерел -розсіювання публікаційце факт опублікування статей певної тематики у непрофільних журналах, тобто журналах, які не мають відношення до даної області культури, науки або галузі промисловості.
Закон Бредфорда -якщо наукові журнали розташувати у порядку зменшення кількості вміщених у них статей з певного предмету, то в одержаномусписку можна виділити ядро журналів, присвячених цьому предмету, і кілька груп абозон, кожна з яких містить стільки ж статей,що і ядро. Тоді кількість журналів у ядрі інаступних зонах буде співвідноситись як
3.До властивостей документальних джерел інформації належать:
· атрибутивні (формальніознаки: автор, назва, знакова система, місце видання, видавництво та ін.; зовнішніознаки: форма і розмір документа,носій інформації, спосіб запису, елементиоформлення);
· прагматичні ( інформаційнийобсяг - довжина всіх записів, виражена в умовно-видавничих аркушах, кількістю рядків або знаків; компактність - відношення інформаційного обсягу документа до його фізичногообсягу; інформаційнаємність - реальна кількістьінформації, вкладена її автором у фізичнийобсяг);
· динамічні – можливістьпереміщення документа у часіта просторі у відриві від автора;застаріванняяк фізично, так і морально,коли частота звертання до документа зменшується).
Показники якості джерел інформації:
· оперативність поява і розповсюдження інформації у короткі терміни;
· повнота -наявність всіх найбільш суттєвихданих, які характеризують предмет повідомлення у всіх можливих аспектах;
· новизна -наявність максимальної кількостінових відомостей, що не були ві-домі раніше;
· достовірність -наявність мінімуму викривлень(спотворень) порівняно з реальноодержаними результатами абофактичним станом справ;
· стислість -представлення інформації у мінімальному знаковому обсязі з максимальним збереженням змісту.
Документів, які мають повний набір ціннісних властивостей, не існує. Деякі властивості виключають одна одну. Так, достовірність інформації (перевіреність) суперечить оперативності, яку розуміють як передачу відомостей у момент їх одержання і фіксації. Оперативності суперечить і повнота опису об’єкта, яка передбачає тривалу процедуру збирання, аналізу, співставлення і узагальнення всіх відомостей з даного питання. Повнота залежить від мети створення повідомлень, ступеню секретності тематики, професійний рівень того, хто складає документ.
Контроль достовірності інформації включає:
· порівняння фактичного матеріалу, встановлення частоти йоговикористання іншими джерелами;
· локалізація альтернативних джерел інформації;
· з’ясування статусу документа;
· одержання інформації про компетентність і статус автора матеріалу та ін.
