Обстеження і оцінка технічного стану каналів

Обстеження - процес отримання якісних та кількісних показників експлуатаційної придатностімеліоративної системи, споруди, її частин та конструкцій шляхом візуального огляду, інструментальних вимірів у натурі та лабораторних визначень.

Обстеження буває різних видів:

· попереднє - вид обстеження, за якого як основний метод визначення показників експлуатаційної придатності використовують аналіз технічної документації та зовнішній огляд меліоративної системи, споруди та їх елементів експертами. При візуальному обстеженні визначають, головним чином, якісні показники експлуатаційної придатності;

· детальне - вид обстеження, за якого як основний метод визначення показників експлуатаційної придатності використовуються інструментальні тести конструкцій і споруд;

· спеціальне - вид обстеження, за якого як основний метод визначення показників експлуатаційної придатності використовуються спеціальні вишукування, дослідження, натурні або модельні випробування;

· суцільне - вид обстеження, за якого обстеженню підлягають усі конструктивні елемента меліоративної системи, споруди;

· вибіркове - вид обстеження, за якого обстеженню підлягають тільки окремі, найбільш зношені конструктивні елементи меліоративної системи, споруди;

· планове - обстеження, яке виконується в строки, що заздалегідь визначені регламентом експлуатації меліоративної системи, споруди;

· позачергове - обстеження, яке виконується як наслідок виникнення будь-яких різних порушень експлуатаційного регламенту.

Обстеження каналів та оцінка їх технічного стану, разом зі складанням відповідної документації відносяться до робіт з нагляду і може входити також, як початковий етап, до робіт з догляду.

Всі водогосподарські системи та їх елементи підлягають періодичним обстеженням. Власник меліоративної системи зобов’язаний забезпечити обстеження об’єктів у визначені нормативами строки. Регулярність обстежень встановлена правилами та інструкціями експлуатації споруд і обладнання.

Обстеження, оцінка технічного стану та діагностика водогосподарських об’єктів, споруд як самостійний вид робіт виконується спеціалізованими водогосподарськими організаціями, які займаються експлуатацією цих об’єктів, споруд і на балансі яких вони перебувають.

Проведення обстежень та паспортизація особливо відповідальних об’єктів і споруд (наприклад, насосних станцій, головного водозабору, водосховищ) проводиться водогосподарською організацією, на балансі якої перебуває об’єкт із залученням спеціалізованих організацій, які мають відповідну ліцензію (право на будівельну діяльність з правом на технічне обстеження будівель і споруд).

Для проведення обстеження власник системи видає наказ (розпорядження) по підприємству (організації) з визначенням об’єктів, що підлягають обстеженню; видів та термінів обстеження; джерела фінансування та осіб, які відповідають за організаційно-технічне забезпечення зазначених робіт.

Обстеження зрошувальних каналів проводиться відповідно до Посібника «Методика оцінки технічного стану каналів меліоративних систем», Київ, 2009 р. Експлуатаційні обстеження проводяться щорічно після закінчення роботи каналу, а планові – не менше одного разу на п’ять років експлуатації.

Порядок обстеження каналу залежить від умов кріплення, за яким канали бувають з облицюванням і у земляному руслі. Обстеження стану облицювання залежить від його конструкції і передбачає такі основні типи: монолітний бетон і залізобетон, в тому числі з плівковими екранами; збірний залізобетон, в тому числі з плівковим екраном; грунтоплівкові й ґрунтові екрани.

При обстеженні монолітних бетонних, залізобетонних, а також збірних залізобетонних облицювань, в тому числі з плівковими екранами, основну увагу приділяють:

· ділянкам руйнування бетону;

· місцям оголення арматури;

· наявності і динаміці розвитку тріщин;

· стану деформаційних і температурно-усадкових швів;

· стану за плечиків;

· місцям оголення полімерної плівки;

· просіданню кріплення і сповзанню залізобетонних плит.

При обстеженні ґрунтових і грунтополімерних екранів приділяють увагу:

· ділянкам з оголеною полімерною плівкою;

· наявності деформаційних процесів на ґрунтовому екрані – зсувам, просіданням, розмивам, борознам, ходам землериїв тощо.

Якщо канал проходить у насипу або у напіввиїмці-напівнасипу, то обстеженню підлягає також зовнішній укіс, який кріпиться як правило посівом багаторічних трав.

Зовнішній укіс оцінюють за станом:

· трав’яного покриву і наявності на ньому деформаційних процесів;

· виходу фільтраційного потоку;

· просідання, що утворюється при посиленій суфозії;

· фільтрації у вигляді ділянок зволоження.

За результатами планових натурних обстежень каналів складається акт обстеження і рекомендації щодо ліквідації виявлених дефектів і заходів з поліпшення умов експлуатації каналу.

В курсовому проекті необхідно навести результати умовного обстеження господарського зрошувального каналу (використовуючи вихідні дані) і представити їх у табличній формі. Результати обстеження подаються у вигляді оцінки експлуатаційно-технічного стану елементів каналу. Приклад складання акту обстеження і оцінки технічного стану зрошувального каналу ПСП «Свобода» наведений в таблиці 4.6.

Перед складанням акту потрібно навести технічну характеристику каналу, яка включає: тип виконання каналу і типи облицювання каналу, довжини ділянок з різним типом облицювання, глибину каналу, висоту насипу, ширину каналу по дну, закладання внутрішнього і зовнішнього укосів каналу.

Приклад:. За геометричними розмірами каналу визначаємо ширину внутрішнього та зовнішнього укосів:

Н_в = (1,0² +1,0²)^1/2 = 1,41 м; Н_з = (0,8² +0,8²)^1/2 = 1,13 м; (4.1)

За загальною довжиною каналу (L_к) і відсотком різних ділянок кріплення каналу визначаємо довжини ділянок каналу у земляному руслі (L_з), з облицюванням ґрунтовим екраном (L_г.е.) та облицюванням залізобетонними плитами (L_з.п.): L_з = L_к х 0,75 = 600 х 0,75 = 450 м;

L_г.е = L_к х 0,20 = 600 х 0,20 = 120 м;

L_з.п = L_к х 0,05 = 600 х 0,05 = 30 м;

Розраховуємо також за відомими формулами геометрії площу живого перерізу каналу, яка буде складати в даному випадку (0,8 +1,0)х1,0 =1,8 м². Отримані дані будемо враховувати при розрахунках площ укосів і площи поперечного перерізу каналу.

Таблиця 4.6

Акт