зрошувальну мережу ПСП „ Свобода ”
| Шифр каналу | Діюча довжина каналу, км | Втрати води на фільтрацію | Витрати води, л/с | Коефіцієнт корисної дії | ||
| у відсотках | загальні, л/с | брутто | нетто | |||
| 1К2 | 0,6 | 5,0 | 36,0 | 0,97 | ||
| 1К2.1 | 2,3 | 5,0 | 80,5 | 0,88 | ||
| 1К2.1.1 | 0,7 | 4,5 | 5,7 | 0,97 | ||
| 1К2.1.4 | 1,0 | 7,5 | 12,0 | 0,92 | ||
| 1К2.1.5 | 1,4 | 7,5 | 16,8 | 0,89 | ||
| 1Кр2.1.2 | 0,96 | |||||
| 1Кр2.1.3 | ||||||
| 1Кр2.1.2.1 | ||||||
| 1Кр2.1.2.2 | ||||||
| Тимчасові зрошувачі | 40…144 | 36…130 | 0,90 |
Коефіцієнт корисної дії постійних зрошувальних каналів внутрішньогосподарської мережі (табл. 2.1) визначається по формулі:
де: Qnt = Qbr - Qf – витрата каналу нетто (л/с);
Qbr – витрата каналу брутто (л/с) згідно завдання
Qf – втрати води (л/с) на фільтрацію по довжині ділянкового чи господарського каналів;
Ve – втрати води на фільтрацію у відсотках від витрат каналу брутто на 1 км каналу;
l – діюча довжина каналу в км: для ділянкових каналів l = 0,75∙lb,
де: lb – довжина ділянкового каналу, виміряна на плані зрошувальної ділянки.
Коефіцієнт корисної дії тимчасових зрошувачів приймається рівним 0,90 – 0,95. Витрати їх назначаються студентом самостійно з урахуванням діючих стандартів, прийнятих способів та техніки поливу.
Розміщення сільськогосподарських культур на зрошуваній ділянці приймається за відповідним варіантом завдання і подається за формою таблиці 1.2. Планова врожайність призначається студентом самостійно.
Таблиця 2.2
Розміщення культур та планова врожайність на зрошуваній
Ділянці ПСП “Свобода” на 201__ рік
| № поля сівозміни | Культура | Площа нетто, га* | Планова врожайність, ц/га |
| 1, 2 | Багаторічні трави | ||
| Кукурудза на зерно | |||
| Картопля | |||
| і т.д. |
* Визначається згідно плану зрошуваної ділянки
Способи поливу культур, приймаються студентом з врахуванням забезпечення повного використання наявних в господарстві дощувальних машин. Кількість і типи цих машин приведені в завданні (див. вихідні дані, табл. 2). Норми та строки поливу для області, в якій розміщена зрошувальна система, приймаються студентом за додатком I.
За неможливістю проводити поливи дощуванням, приймається рішення проводити поливи на окремих полях поверхневим способом. Інформацію про прийняті способи поливу і режим зрошення наводять у табличній формі. Приклад початку виконання цієї таблиці для ПСП «Свобода» наведено в табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Режим зрошення і спосіб поливу сільськогосподарських культур
В ПСП “Свобода” на 201__ рік
| № поля сівозміни | Культура | Спосіб поливу | № поливу | Поливна норма, м3/га | Строки поливу |
| 1, 2 | Багаторічні трави | Дощуванням | 6.IV-20.IV | ||
| 18.V-28.V | |||||
| 20.VI-30.VI | |||||
| і т.д. |
План проведення поливів сільськогосподарських культур
План проведення поливів складається по формі, яка наведена в додатку 2. Графи 1 – 7 таблиці додатку 2 заповнюються по даних таблиць 2.1, 2.2 та 2.3. Календарні строки проведення поливів, які приведені в таблиці 2.3 уточнюються, виходячи з тривалості поливу культур, розрахованої з врахуванням продуктивності поливальників (дощувальних машин), витрат внутрішньогосподарської зрошувальної мережі та можливостей господарства по післяполивному обробітку зрошуваних полів.
Розрахунок тривалості поверхневого поливу культури (наприклад садів сім’ячкових) проводиться в такому порядку:
1. Встановлюється кількість тимчасових зрошувачів nh, що діють одночасно на поливній ділянці (гр. 8, додаток 2):
де: 
- витрата нетто ділянкового каналу (по табл. 2.1),
- витрата брутто тимчасового зрошувача, при поливах по борознах і смугах приймається рівним 40... 80 л/с, а при поливах ДНН і ДДА – рівними витратам дощувальної машини, поділеному на 0,9 (к.к.д. тимчасового зрошувача). При поливах ДМ „Фрегат”, „Волжанка”, „Дніпро”, КІ-50 і „Кубань” тимчасові зрошувачі не потрібні.
2. Визначається кількість води, яку потрібно подати для поливу культури:
а) в тимчасові зрошувачі (гр.9, дод. III):
л/с
б) на поле (гр.10,11):
л/с
де: 
– к.к.д. тимчасових зрошувачів, рівний 0,9 - 0,95;
тис. м3
де: m - поливна норма культури (м3/га);
Ак - площа зайнята культурою (га);
в) в точку виділу води господарству (гр.12,13):
л/с,
де: 
- загальний к.к.д. постійних і тимчасових зрошувальних каналів господарської мережі, який дорівнює добуткові к.к.д. окремих каналів, по яких вода транспортується від точки виділу до даного поля (див. рис. 2):
;
тис. м3.
3. Розмір поливного струменя (Qsd), яким буде оперувати один поливальник (гр.15), приймається з урахуванням способу, техніки поливу та рівня кваліфікації поливальника.
Поливний струмінь при поливах по борознах і смугах повинен бути кратним витраті нетто тимчасового зрошувача і може змінюватись від 15 до 50 л/с. В даному випадку 
= 47 ∙ 0,9 = 42,3 л/с, а Qsd=21,15 л/с. При поливі дощуванням поливний струмінь дорівнює витраті дощувальної машини.
4. Кількість поливальників (дощувальних машин), що працюють одночасно на одному тимчасовому зрошувачі, дорівнює:
.
Загальна кількість поливальників в зміну (гр.16) тоді буде рівною:
5. Продуктивність одного поливальника (дощувальної машини) за зміну (гр.17) буде дорівнювати:
де: Qsd – розмір поливного струменя, л/с;
t – тривалість робочої зміни в годинах;
m – поливна норма, м3/га;
кз – коефіцієнт використання робочого часу за зміну, приймається при поливах по борознах та смугах рівним 1,0, а при дощуванні – 0,6…0,9 (в залежності від марки дощувальної машини та величини поливної норми);
b - коефіцієнт, який враховує витрати води на випаровування при дощуванні, приймається рівним 1,1…1,3, а при поливі по борознах та смугах – 1,0.
В курсовому проекті для дощувальних машин можна прийняти наступні величини витрат води та коефіцієнтів використання робочого часу за зміну і випаровування при дощуванні
Таблиця 2.4
