Методичні вказівки до практичних занять

1. Головна мета практичних занять – засвоєння та закріплення найважливіших теоретичних понять курсу.

2. Студент повинен продемонструвати наявність відповідних теоретичних знать та вміння використовувати їх на практиці.

3. Підготовка до практичного заняття передбачає уважне ознайомлення з конспектом лекцій та рекомендованою літературою.

4. Теми практичних занять надаються викладачем та повністю співпадають з навчальною робочою програмою.

5. Практичне заняття проводиться на підставі як теоретичного матеріалу, що відбито у лекційному курсі, так і містить матеріал, що належить до самостійної навчальної роботи студента.

6. За бажанням студента на практичному занятті їм може бути представлено додаткові, більш поглиблені знання з курсу у вигляді реферату або усного повідомлення.

7. Вивчаючи відповідну теоретичну тему курсу, слід постійно приділяти увагу практичній спрямованості теоретичного матеріалу.

8. Відповідаючи на питання, поставлені викладачем, бажано самостійно наводити практичні приклади, що відбивають та підтверджують зміст та функцію теоретичних понять, які розглядаються.

9. Обговорюючи будь-яку теоретичну тему, особливу увагу слід приділяти аналізу різних методологічних та практичних шляхів її вирішення.

10. Дискусійні та багатопланові теоретичні проблеми готуються студентом для обговорення на практичному занятті заздалегідь та виключно під керівництвом викладача.

11. Практичне заняття передбачає як усне обговорення, так і письмові відповіді на окремі теми курсу, що залежить від змісту теоретичного матеріалу.

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 

1. Тематика контрольних робіт надається викладачем та повністю співпадає з навчальною робочою програмою.

2. Роботу слід виконувати як самостійне осмислення теоретичного матеріалу.

3. Перед вибором теми контрольної роботи слід уважно ознайомитись із змістом теоретичного матеріалу в цілому.

4. Контрольну роботу треба виконувати самостійно.

5. На поставлені питання відповідати конкретно.

6. У роботі вказувати відповідні джерела інформації.

7. Відповіді на питання передбачають наведення прикладів.

8. На поставлені питання відповідати стисло, уникаючи зайвої та несуттєвої інформації.

9. Робота оформлюється у зошиті у письмовому вигляді.

10.Обсяг роботи – дві сторінки на одне питання.

11. Після відповіді на кожне питання вказати використану літературу.

12. Контрольна робота перевіряється викладачем до екзамену або заліку.

13. Контрольна робота має бути підготовлена у термін, визначений викладачем.

14. Студент, що виконав роботу на "задовільно" та вищу оцінку, допускається до заліку або екзамену.

15. Якщо контрольну роботу не виконано, студент до заліку не допускається.

16. Залежно від рівня виконаної контрольної роботи, викладач може винести деякі її питання для обговорення на залік або екзамен.

17. Роботу слід оформлювати охайно, писати чітко.

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ

РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

Самостійна робота – найважливіша складова частина навчальної роботи студентів, що виконується під керівництвом викладача.

Тематика та зміст самостійної роботи позначено у навчальній робочій програмі. Викладач знайомить студентів із тематикою та змістом самостійної роботи. Питання за кожною темою, що виносяться на самостійне вивчення, питання для самоконтролю та рекомендована література також надаються викладачем.

 

Загальні рекомендації до організації самостійної роботи:

1. Уважно ознайомитись із розгорнутим змістом дисципліни, використовуючи конспект лекцій та відповідні підручники.

2. Знайти на визначити місце зазначених для самостійної роботи тем у загальній структурі курсу.

3. Уважно прочитати питання за кожною темою та знайти відповіді на них у рекомендованій літературі.

4. Законспектувати найважливіші теоретичні положення кожної теми.

5. У ході опрацьовування теоретичного матеріалу визначити незрозумілі теоретичні виклади з метою подальшої консультації з викладачем.

6. Виконуючи самостійну роботу, завести та постійно поповнювати словник нових термінів.

7. Найбільш складні теоретичні положення рекомендується зазначити у окремому конспекті з метою їх засвоєння та подальшої рекомендації з викладачем.

11. Вивчаючи матеріал, чітко відокремлювати його теоретичну та практичну частини.

12. Кожне питання теоретичної частини співвіднести із змістом курсу в цілому, проаналізувати його значення.

10. Визначити ключові положення у кожному питанні за відповідною темою.

11. Скласти тезисний план кожного питання та зіставити такі плани із загальною структурою теми в цілому.

12. Уважно повторити нові терміни кожного питання, дати їм визначення.

13. За вибором студента, окремі теоретичні теми або питання можна оформити у вигляді реферату.

14. У рефераті слід вказати тему, питання, що розглядаються, літературу, що було використано.

15. Багатопланові теоретичні питання висвітлювати, спираючись на різні джерела їх тлумачення, або глибоко проаналізувати один, найбільш обґрунтований з точки зору студента, підхід.

16. Якщо матеріал, що самостійно вивчається, містить практичну частину, то вона має бути опрацьована окремо.

17. Практичні питання кожної теоретичної теми винести у окремий конспект.

18. Кожне практичне питання уважно проаналізувати та зіставити зі змістом його теоретичного підґрунтя.

19. Найбільш складні практичні питання можна відбити, оформивши їх у вигляді графіку або таблиці.

20. Практична частина кожної теми має бути проілюстрована відповідними прикладами.

21. Опрацьовуючи практичний матеріал, постійно звертати увагу на його значущість та перспективи подальшого втілення у життя.

22. Наприкінці роботи уважно зіставити теоретичну та практичну частини кожної теми.

23. Винести окремим списком питання, що викликали труднощі або нерозуміння, з метою подальшої консультації з викладачем.

24. Самостійну роботу виконувати систематично, за відповідним планом.

25. Представити роботу у вигляді конспекту або реферату.