Цей регіон доволі строкатий і розмаїтий. Колоніальне минуле його країн і народів донині дається взнаки. Крім Австралії, яка знаходиться на найменшому материку, усі інші країни є острівними. До складу регіону входять Австралія, Вануату, Кірибаті, Маршаллові Острови, Мікронезія, Науру, Нова Зеландія, Палау, Папуа-Нова Гвінея, Самоа, Соломонові Острови, Тонга, Тувалу, Фіджі.
Висновки
В основі виділення різних регіонів світу лежать відмінності одних частин нашої планети від інших. За найзагальнішим принципом всі ці відмінності можна об'єднати в три групи: природні, історичні і соціально-економічні.
У цілому обґрунтований і раціональний поділ всього світу або його окремих складових на просторово-територіальні частини базується на теорії районування або регіоналізації.
Регіоналізація буває інтегральною і спеціальною (компонентною). Перша є обґрунтуванням відокремленості певних частин земної поверхні з усім її природним і суспільним наповненням. Друга - науково обґрунтовує існування, розвиток і взаємодію просторово-територіальних частин у певних сферах суспільства.
До найбільших регіонів землі належать частини світу - Європа, Азія, Америка, Африка, Австралія та Океанія. У свою чергу, кожна з них поділяється на субрегіони. На межі Європи й Азії, що не мають такого чіткого відокремлення морями й океанами між собою, як інші частини світу, виділяється субрегіон країни Євразії.
ТЕМА 3. КРАЇНИ ЄВРОПИ
Країни Західної Європи
Німеччина
Франція
Велика Британія
Італія
Країни Центральної Європи
Польща
Країни Східної Європи
Україна
Країни Євразії
Росія
Казахстан
Туреччина
Країни Західної Європи
В Європі в цілому, і в Західній Європі зокрема, найпотужнішими ключовими країнами, які становлять основу, становий хребет ЄС і НАТО, безперечно є Німеччина, Франція, Велика Британія та Італія.
Німеччина
Загальні відомості. Офіційна назва - Федеративна Республіка Німеччина (ФРН). Столиця - Берлін (близько 3,5 млн осіб). Площа - 357 тис. кма (61-ше місце у світі). Населення - понад 82 млн осіб (12-те місце). Державна мова - німецька. Грошова одиниця - евро.
Географічне положення. Німеччина знаходиться в Західній Європі і межує з дев'ятьма країнами: на сході - з Польщею, південному сході - з Чехією, на півдні - з Австрією та Швейцарією, на південному заході - з Францією, на заході - з Люксембургом, Бельгією та Нідерландами, на півночі - з Данією. Має вихід до Балтійського та Північного морів, а через них і до Світового океану. В цілому географічне положення Німеччини можна оцінити як сприятливе для її розвитку та міжнародної співпраці.
Історія виникнення й розвитку. Після поділу держави франків у 843 р. н. є. утворилось окреме королівство, яке і стало територіальною основою творення Німеччини. З 962 р. існувала як Священна Римська імперія німецької нації (І Рейх). У середні віки поступово занепадає королівська влада, що сприяє феодальній роздробленості. Наприкінці XIX ст. після франко-прусської війни (1870-1871 pp.) було проголошено нову німецьку імперію (II Рейх). Після Першої та Другої світових воєн, які Німеччина програла країна зазнала економічного занепаду і руйнації. У 1945 р. вона фактично була поділена на окремі зони окупації. На їх основі в 1949 р. утворились Німецька Демократична Республіка, Федеративна Республіка Німеччина і окремий анклав Західний Берлін. Крах комуністичної системи привів у 1990 р. до приєднання НДР до ФРН.
Державний устрій і форма правління. Німеччина є федеративною державою. Вона складається з окремих земель, кожна з яких має власну конституцію, а також парламент і уряд. Главою держави є федеральний президент, який має незначні повноваження. Виконавча влада належить федеральному уряду на чолі з федеральним канцлером. Законодавча влада - парламенту, який складається з двох палат - бундестагу (виборних депутатів) і бундесрату (його члени призначаються урядами земель).
Природні умови і ресурси. У рельєфі країн переважають рівнини і височини, що сприяє розвитку господарства країни. Гірські масиви Гарц, Шварцвальд мають невелику площу і висоту (до 1493м). Лише на крайньому півдні височать північні відроги Альп (до 2963 м).
Клімат ФРН помірний: немає ні сильних морозів узимку, ні великої спеки влітку. Річна сума опадів (600-700 мм) на більшій частині території достатня для вирощування без зрошення основних сільськогосподарських культур.
Німеччина має густу річкову сітку. Річки повноводні, судноплавні, з'єднані каналами. На півночі й півдні країни багато озер.
Ґрунти переважно підзолисті. Вони бідні на поживні речовини і малородючі. Близько 30 % території Німеччини вкрито переважно штучно насадженими хвойними лісами. В них розводять тварин, яких використовують для розвитку мисливства - благородних оленів, козуль, ланей, серн, кабанів, фазанів, куріпок тощо.
У харчовій промисловості інтенсивно використовують морересурси прибережних вод (оселедці, макрель, тріску та ін.). Є значні природні рекреаційні ресурси. Гірські річки мають невеликі енергоресурси.
На корисні копалини Німеччина небагата: є лише доволі значні поклади кам'яного, бурого вугілля та калійних солей, а також невеликі запаси нафти і газу; в горах подекуди є родовища руд кольорових металів. Майже повсюдно є будівельні матеріали.
Населення. Населення Німеччини найчисленніше в Європі, досить рівномірно розміщене по території. Середня густота населення перевищує 230 осіб на 1 км2, у найбільших промислових районах вона зростає до 500 осіб на 1 км2. Смертність перевищує народжуваність. Міське населення становить майже 90 %. Окрім столиці до міст-мільйонерів належить Гамбург (1,7 млн) та Мюнхен (1,2 млн). У промислових районах міста злилися в агломерації: Рейнсько-Рурську, Рейнсько-Майнську і Штутгартську. Близько 90 % населення становлять німці. До інших корінних жителів належать лужицькі серби (100 тис. осіб) і данці 50 тис. Значну групу складають іммігранти з Туреччини та південної частини Європи (2 млн - турки, 0,8 млн - вихідці з колишньої Югославії, 0,6 млн - італійці тощо).
Господарство. За рівнем розвитку господарства, обсягами ВНП Німеччина займає перше місце в Європі, її економіка базується на найпотужнішій у цій частині
світу індустрії. Німеччина посідає провідне місце у світі за виробництвом автомобілів, пластмас, фарб і хімікатів. Основними галузями індустрії є мапіинобудівна, металургійна, хімічна, електротехнічна і будівельна. Енергетичне забезпечення господарства здійснюється за рахунок енергоносіїв, серед яких основними є вугілля (33 %), газ і нафта.
Німеччина також має високий рівень розвитку легкої і харчової промисловості. Майже 80 % підприємств текстильної промисловості зосереджене лише в трьох землях на півдні й заході країни. Зокрема, в землі Рейнланд-Пфальц зосереджено виробництво взуття. Далеко за межі країни поставляються вироби німецької харчової промисловості - ковбаси, пиво та вино.
Найбільший промисловий район Німеччини сформувався в басейні річки Рур (Рурський басейн).
Німеччина має диверсифіковане і високопродуктивне сільське господарство. Хоча в ньому зайнято лише 5 % працівників в економіці, вони створюють 14 % ВНП. Основною галуззю сільського господарства є тваринництво (67 %). Врожайність зернових становить близько 70 ц з га.
Потужною галуззю економіки ФРН є туризм.
Культура й соціальний розвиток. Німецька культура має давню історію. У системі освіти обов'язковою є десятирічна освіта. Добре функціонує система вищих навчальних закладів. Існує розгалужена мережа університетів. Найбільшими університетами є Кельнський (60тис. студентів), Мюнхенський (60 тис), Берлінський (45 тис). Німці одна з найпроінформованіших націй світу. На 1 тис. жителів припадає 500 примірників газет і 600 телевізорів. Витрати на охорону здоров'я становлять понад 8 % ВНП, тоді як на армію лише 1,6 %; значну увагу приділяють здоров'ю нації: середня тривалість життя жінок у ФРН уже досягла 80 років.
ФРН визнала Україну як незалежну державу 26 грудня 1991 p., а вже 17 січня 1992 р. було встановлено дипломатичні відносини між двома країнами. ФРН належить до найбільших торговельних партнерів України.
Франція
Загальні відомості. Офіційна назва - Республіка Франція. Столиця - Париж (понад 2,1 млн осіб). Площа - 544 тис. км2 (48-ме місце у світі). Населення близько 59 млн осіб (20-те місце). Державна мова - французька. Грошова одиниця - євро.
Географічне положення. Франція знаходиться в західній частині Європи і межує з шістьма країнами. На півночі має державний кордон з Бельгією, на північному сході і сході - з Німеччиною, на сході - зі Швейцарією, на південному сході - з Італією, на півдні і південному заході - з Іспанією і Андоррою. Через протоки Па-де-Кале і Ла-Манш Франція має вихід до Північного моря. Західна частина країни омивається водами Біскайської затоки, південна - Середземним морем. В останньому знаходиться великий острів Корсика, який належить Франції. Географічне положення країни доволі вигідне. Вона оточена стабільними високорозвиненими державами.
Історія виникнення й розвитку. Близько 490 р. н. є. король франків Хлодвіг на території сучасної Франції об'єднав германські племена в державу франків. Пізніше за часів Карла Великого почалося становлення феодальної Франції. Столітня війна з Англією (1337- 1453) після появи Жанни д'Арк зміцнила єдність держави. Після релігійних воєн між католиками й гугенотами у XVI ст. королівська влада посилилася і невдовзі Франція перетворилася на першу державу Європи. Після революції у XVIII ст. виникла імперія Наполеона І, який через загарбницькі війни підкорив майже всю Європу. Після поразки Наполеона і франко-прусської війни почався швидкий розвиток економіки. У цей час (кінець XIX ст.) Франція захопила великі території в Африці та Індокитаї. Після двох світових воєн у XX ст. відбулося зростання ролі Франції в Європі та світі. Разом з Німеччиною Франція стала становим хребтом ЄС.
Державний устрій і форма правління. Франція типова унітарна республіка. Після Другої світової війни президент країни генерал де Голль, спираючись на свій авторитет переможця, ліквідував земельний устрій (Лотарингія, Шампань, Прованс тощо), який служив основою сепаратизму і відцентрових процесів, і поділив державу на 94 невеликі департаменти. Главою держави нині с президент, який призначає прем'єр-міністра і членів уряду. Вищим законодавчим органом є парламент. Він складається з двох палат - національних зборів і сенату. Уряд підзвітний парламенту.
Природні умови та ресурси. Рельєф переважної частини країни рівнинний, що сприяє розвитку основних галузей економіки. У центральній частині піднімаються невисокі зруйновані гори. Високі Альпи й Піренеї знаходяться лише на сході та півдні й займають невелику площу.
Клімат Франції помірний, а на півдні субтропічний. На узбережна Середземного моря середні температури січня до +8 «С, липня-Н24 С. Кількість опадів, які випадають на рівнинній частині країни, близька до оптимальної (600-700 мм). У горах їх кількість зростає до 2000-2500 мм.
Розгалужена сітка повноводних рівнинних річок з'єднана між собою каналами і використовується як транспортні магістралі. На гірських річках збудовані ГЕС.
Ґрунти у Франції характеризуються середньою родючістю. Найпоширенішими є бурі лісові. Лісами вкрито близько 20 % території країни. Переважають штучні насадження. До цінних деревних порід, що ростуть на території Франції належать бук, дуб, смерека, модрина, сосна. Тваринний світ зберігся переважно в гірських лісах. У країні близько 3000 різних заповідних територій.
На мінеральні ресурси Франція небагата. Розробляються запаси кам'яного вугілля, нафти й газу. У Лотарингії крім кам'яного вугілля є ще й родовище залізної руди. На півдні видобувають боксити, північному сході - калійну й кам'яну сіль. У центрі є доволі значні запаси урану. Франція багата також на природні будівельні матеріали.
У цілому Франція добре забезпечена прісними водами. Широко використовують енергію гірських річок та морських припливів. Надзвичайно багаті рекреаційні ресурси.
Населення. За чисельністю населення Франція посідає друге місце в Європі після Німеччини. Розміщене населення доволі рівномірно. Середня його густота близько 110 осіб на 1 км2. Народжуваність дещо перевищує смертність. Цьому сприяє державна політика заохочування народжуваності. Міське населення складає близько 75 % жителів країни. Найбільшими містами, крім столиці, є Марсель (1,2 млн), Ліон і Тулуза (близько 500 тис. жителів). У країні налічується понад 50 міських агломерацій. У Великому Парижі (столиця з передмістями) проживає близько 16 % населення Франції. Понад 93 % мешканців країни є етнічними французами. Майже 6,5 % становлять іммігранти. Серед них близько 60 % вихідці з Європи, 35 % африканці, інші - з країн Азії.
Господарство. Франція високо розвинута постіндустріальна країна, яка за обсягом ВНП в Європі поступається лише Німеччині. Серед продуктивних галузей економіки виділяється промисловість. Вона забезпечує близько 25 % ВНП і 80 % експорту. Основними галузями індустрії є машинобудування, хімічна, харчова, легка і гірничодобувна промисловість. Безперечним лідером є машинобудування. Понад 40 % його продукції експортується. Особливо виділяються такі галузі машинобудування, як авіакосмічна та автомобілебудівна. За випуском автомобілів Франція посідає третє місце у світі. Розвинута також галузь радіоелектроніки, суднобудування, електротехнічна промисловість. Провідне місце в Європі й світі Франція займає і за рівнем розвитку чорної та кольорової металургії. Потужними є нафтопереробні й нафтохімічні комбінати, які розміщуються в основному в портах. У Парижі сконцентровано підприємства парфумерно-фармацевтичної промисловості.
Світове значення має французька харчова промисловість. За обсягом експорту у світі вона поступається лише СШЛ. У легкій промисловості провідне місце належить виробництву тканин. За цим показником Франція в Європі поступається лише Італії та Німеччині.
За обсягами виробництва продукції сільського господарства Франція займає перше місце в Європі. Щорічно вона вирощує близько 50 млн т зерна (перше місце в Європі), також значними є обсяги виробництва масла, твердого сиру, яловичини. Провідною галуззю сільського господарства є тваринництво. На півдні все більше поширюється надзвичайно прибуткове квітникарство. На узбережжі морів значну роль відіграє рибальство.
У Франції дуже добре розвинена туристична індустрія. За кількістю іноземних туристів, які відвідують країну (близько 70 млн щороку) вона посідає перше місце у світі. Середземноморське узбережжя (Ніцца, Канн, Сен-Тропез), а також Французькі Альпи притягують туристів з усього світу.
Франція має найдовшу серед європейських країн мережу залізниць (40 тис. км). Основну роль відіграє автомобільний транспорт (400 тис. км доріг і близько 35 млн автомобілів), хоча значно розвинутий морський та авіаційний транспорт. Довжина трубопроводів перевищує 6 тис. км.
Культура та соціальний розвиток. Франція володіє багатовіковою культурною спадщиною. У списку ЮНЕСКО - 22 об'єкти (монастирі, собори, палаци й парки, давньоримські пам'ятки). В країні безліч музеїв і бібліотек. Добре розвинута освітня сфера; обов'язковою є 10-річна освіта. На 100 тис. осіб припадає понад 5 тис. студентів. Вони навчаються більш як у 400 вищих навчальних закладах. На весь світ відома паризька Сорбонна, де навчається понад 100 тис. студентів. Французькі газети і журнали «Монд», «Фігаро», «Парі-матч» відомі далеко за межами країни. До числа світових інформаційних агентств входить агентство новин «Франс-Прес».
Франція визнала незалежну Україну 27 грудня 1991 p., і вже 27 січня 1992 р. були встановлені дипломатичні відносини між двома державами.
Велика Британія
Загальні відомості. Офіційна назва - Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії. Столиця - Лондон (близько 8 млн осіб). Площа - 244 тис. км2 (77-ме місце у світі). Населення близько 59 млн осіб (21-піе місце). Державна мова - англійська. Грошова одиниця - фунт стерлінгів.
Географічне положення. Британія є острівною країною Західної Європи. На суходолі вона межує лише з однією державою - Ірландією. Протоками Па-де-Кале і Ла-Манш Британія відділяється від Франції та Бельгії. Це типова «морська» країна, для якої здавна океани і моря були «рідним домом». У різних частинах світу під її контролем залишається 13 залежних територій. У цілому географічне положення країни є вигідним для розвитку господарства і контактів з іншими державами. Особливо покращилося воно після будівництва тунелю, який з'єднав Велику Британію з материковою частиною Європи.
Історія виникнення й розвитку. В давнину була заселена кельтськими племенами бритів. На початку нашої ери більша частина острова Британія була завойована римлянами. У V-VI ст. територію сучасної Англії завоювали германські племена англів, саксів і ютів, які припливли сюди з материкової Європи. Вони заснували багато дрібних королівств. До XI ст. на Британію нападали вікінги і данці. У 1066 р. Англію завоювали нормани, які прийшли туди з Нормандії, що у Франції. У XIII ст. у країні було створено парламент. На початку XVIII ст. відбулося об'єднання Англії та Шотландії у Королівство Велика Британія. У XVII ст. Велика Британія почала здійснювати активну колоніальну експансію. Наприкінці XIX ст. вона стала економічно найрозвиненішою державою світу. Після Першої та, особливо, Другої світових воєн Велика Британія втратила свою першість у світі і зазнала руйнування колоніальної імперії. Наростання проблем у різних сферах суспільного життя привело до встановлення близьких політичних і військових зв'язків із США.
Державний устрій і форма правління. Велика Британія класична парламентська монархія. Глава держави - королева, однак вона не має майже ніяких владних повноважень. Країною керує уряд, що очолюється лідером партії, яка здобула на виборах перемогу. Велика Британія є унітарною державою. Вона складається з різних політико-адміністративних одиниць: Англія поділяється на 35 графств і Великий Лондон, Уельс складається з графств, Північна Ірландія - з округів, Шотландія - з районів і острівних територій. Острів Мен і Нормандські острови с самостійними адміністративними одиницями.
Природні умови та ресурси. Природні умови Великої Британії визначаються її розміщенням на острові серед ніколи не замерзаючого океану. Вологе і тепле повітря тут панує впродовж усього року. Більша частина Англії має рівнинний рельєф з окремими височинами. В Шотландії, Уельсі, Північній Ірландії переважають невисокі гори і височини.
Клімат Великої Британії морський, вологий, без значних коливань температури повітря впродовж доби і року. Літо тут прохолодне, а зима тепла.
Країна має густу сітку коротких, але багатоводних річок. Взимку вони не замерзають. Найбільші річки з'єднані численними судноплавними каналами. В горах Шотландії й Північної Ірландії багато великих і глибоких озер. Одне з них Лох-Несс відоме в усьому світі.
Ґрунтовий покрив доволі різноманітний, але родючих ґрунтів майже немає. Ліси займають лише 6 % території. Вони відіграють виключно рекреаційну роль. Тваринний світ значно збіднений, поширена лисиця, яка є об'єктом спортивного полювання, цей національний вид кінного полювання з хортами відомий далеко за межами країни. У Великій Британії багато національних парків.
Мінерально-сировинна база дуже виснажена багатосотлітнім видобутком кам'яного вугілля й залізної руди. Є незначні запаси руд кольорових металів. Основним видом промислової сировини нині є нафта і природний газ, що видобуваються в британському секторі шельфу Північного моря.
Населення. За чисельністю населення Великої Британії посідає третє місце в Європі після Німеччини і Франції. За загальної високої густоти населення (понад 240 осіб на 1 км2) є суттєві відмінності цього показника. Так, в Англії він перевищує 350 осіб, а в Шотландії та Північній Ірландії - в три рази менший (100 осіб на 1 км2). Природний приріст населення низький. Тривалість життя жінок уже перевищила 80 років. Відбувається процес старіння нації. Майже 90 % населення живе у містах. У країні сформувалося вісім міських агломерацій з чисельністю понад 1 млн осіб. Особливо багато їх у центральній частині Великої Британії. Майже 82 % населення країни становлять англійці, близько 10 % - шотландці, понад 2 % - ірландці, близько 2 % валлійці (уельсці). Багато іммігрантів з колишніх британських колоній.
Господарство. Велика Британія - високорозвинена постіндустріальна країна. Що це так насправді, красномовно свідчать дані про структуру її ВНП - 20 % становить частка промисловості та 60 % наданих послуг. Таким чином, переважна частина ВНП створюється не у виробничій сфері.
Структура промислового виробництва, яке забезпечує майже 90 % експорту, постійно змінюється в напрямку скорочення частки ваги старих, традиційних галузей (видобуток вугілля, металообробка, харчова, текстильна) і зростання частки передових, наукомістких галузей - електронної, авіаційної, верстатобудівної тощо.
Центри чорної металургії розташовані в основному в портових містах. У центральній частині країни в районі Шеффілда виробляють якісну сталь. Виплавка кольорових металів зосереджена в портах і біля ГЕС на гірських річках Шотландії. Найбільшим центром надсучасних галузей машинобудування є Великий Лондон. У ньому, а також і в інших великих містах виробляють автомобілі, текстильне обладнання, продукцію військово-промислового комплексу. Є потужні суднобудівні верфі. Головним районом хімічної промисловості є південний схід. Там, де до узбережжя підходять нафтопроводи з Північного моря, розміщені підприємства нафтохімічної (Фолі, Стенлоу, Каррінгтон).
Основна частина підприємств бавовняної промисловості зосереджена в Ланкаширі, вовняної - в Йоркширі, трикотажної - в Східному Мідленді, лляної - в Північній Ірландії.
Незважаючи на те, що в сільському господарстві Великої Британії зайнято лише 2 % самодіяльного населення, країна повністю або в надлишку забезпечує себе зерном, м'ясом, яйцями, молоком тощо. В структурі сільськогосподарського виробництва переважає тваринництво. У рослинництві понад 50 % сільськогосподарських угідь під посівами багатолітніх трав.
У Великій Британії 90 % вантажообігу припадає на морський флот. Лондон і Ліверпуль - головні експортні порти країни. 80 % внутрішніх перевезень вантажо- і пасажирообігу здійснює автомобільний транспорт, 10 % - залізничний. З 1993 р. експлуатується залізничний тунель під Ла-Маншем. Використовуються внутрішні водні магістралі. Зростає значення трубопровідного та авіаційного транспорту. Останнім перевозять не лише пасажирів, а й наукомістку продукцію.
Культура й соціальний розвиток. Внесок британців у світову цивілізацію дуже великий. Високий культурний рівень населення забезпечується в тому числі й досконалою освітньою системою. Обов'язковою є 11-річна освіта. На 100 тис. осіб припадає 2170 студентів. Майже 33 % загальних громадських видатків йдуть на потреби цієї сфери. В країні безліч музеїв і бібліотек, театрів і концертних залів. Серед них всесвітньо відомий Британський музей, Шекспірівський театр тощо. У списку ЮНЕСКО - 16 об'єктів. Найстарішими є Оксфордський (1167 р.) і Кембриджський (1209р.) університети. Британці належать до націй, які найбільше читають. За опитуваннями 65 % читають центральні газети і 90 % - місцеві. Добре розвинений інститут приватної власності: майже 60 % сімей мають окремі власні будинки, 70 % - автомобілі. Освіта й охорона здоров'я - безкоштовні.
Велика Британія визнала незалежну Україну 31 грудня 1991 p., а вже 10 січня 1992 р. між нашими країнами було встановлено дипломатичні відносини. Велика Британія більше експортує товарів до України, ніж імпортує з неї.
Італія
Загальні відомості. Офіційна назва - Республіка Італія. Столиця - Рим (близько 3 млн осіб). Площа - 301 тис. км2 (70-те місце у світі). Населення 57,5 млн осіб (22-ге місце). Державна мова - італійська. Грошова одиниця - євро.
Географічне положення. Італія - країна Середземномор'я, його центральної частини. Вона розміщена на своєрідному за формою Апеннінському півострові і великих островах Сицилія й Сардинія. Лише близько 20 % її кордонів пролягають суходолом. У високогір'ї Альп вона межує з Австрією та Швейцарією, а також з Францією й Словенією. На заході Італію омивають Лігу-рійське та Тиррєнське моря, на півдні - Іонічне, на сході - Адріатичне. В цілому географічне положення сприяє розвитку співробітництва не лише з країнами Європи та Африки, ай басейну Індійського океану через Суецький канал.
Історія виникнення та розвитку. Приблизно 1000 р. до н. є. центральну частину Апеннінського півострова заселяли знамениті етруски. Потім римляни завоювали всю сучасну територію Італії, яка стала основою подальшого формування Римської імперії. У V ст. н. є. під ударами германців вона розпалася. Виникло декілька королівств лангобардів і франків. У середні віки розквітли міські комуни Венеції, Флоренції, Парми, Верони та ін. Південь Італії в цей час захоплювали сарацини, нормани, французи тощо. Ще пізніше за владу над Італією конкурували французи, іспанці та австрійці. У 1861 р. в одну державу об'єдналися Північна, Центральна та Південна Італія. У Першій світовій війні Італія брала участь на боці Антанти, у Другій - на боці Німеччини. Після війни відбувався швидкий економічний розвиток.
Державний устрій і форма правління. Італія є парламентською республікою. Глава держави - президент з незначними повноваженнями, який обирається терміном на 7 років. На 5 років обирається парламент, якому належить законодавча влада. Він складається з двох палат: палати депутатів (630 осіб) і сенату (922 сенатори). Виконавча влада зосереджена в руках уряду (рада міністрів) і його голови. Країна поділяється на 20 регіонів, які, в свою чергу, складаються з 94 провінцій.
Природні умови та ресурси. Італія знаходиться у двох природних зонах. Північ - у лісовій зоні помірного поясу, південь - у субтропіках. Рельєф більшої частини країни гірський і височинний. Лише в долині р. По на півночі простяглася рівнина (Паданська). Несприятливими природними явищами є сильні землетруси і виверження вулканів (Етна, Стромболі, Везувій).
Клімат на більшій частині Італії субтропічний середземноморський із середніми температурами липня від +20 °С до +28 °С; січня - від 0 °С на півночі до +12 °С на півдні. Літо жарке й сухе. Щорічно випадає від 500 до 800 мм опадів.
Найбільшою в Італії є річка По. її притоки і численні канали використовуються як транспортні магістралі. У центрі й на півдні країни річки маловодні. Нерідко вони пересихають улітку. В Альпах знаходиться декілька великих судноплавних озер. Вони дуже мальовничі.
На Паданській рівнині доволі родючі алювіальні ґрунти. В інших частинах ґрунтовий покрив здебільшого змитий водними потоками. Близько 20 % території Італії вкрито лісами. Національні парки займають 200 тис. га.
Мінерально-сировинні ресурси незначні. Дуже мало важливих для країни енергоносіїв - нафти, природного газу, кам'яного вугілля. Є обмежені запаси руд кольорових металів. Серед будівельних матеріалів виділяється всесвітньо відомий каррарський мармур.
Недостатність водних, лісових, ґрунтових та мінеральних ресурсів компенсується багатими природними рекреаційними ресурсами.
Населення. За чисельністю населення Італія посідає четверте місце в Європі після Німеччини, Франції та Великої Британії. Середня густота населення перевищує 190 осіб на 1 км2. Населення по території розміщено дуже нерівномірно. В гірських районах та на острові Сардинія воно коливається від 40 до 70 осіб, а в промислових районах Ломбардії і навколо Неаполя досягає 1000 осіб на 1 км2. Природний приріст населення від'ємний (більше помирає, ніж народжується). Відбувається старіння нації. Тривалість життя чоловіків перевищила 75 років, а жінок - 81 рік. Частка міських жителів становить 67 %. Крім столиці Риму містами-мільйонерами є Мілан і Неаполь. Італія мононаціональна держава. Майже 95 % її населення становлять італійці. В північних прикордонних районах живуть австрійці, словенці, французи. У великих містах немало іммігрантів, особливо албанців.
Господарство. Італія - одна з найпотужніших в економічному сенсі постіндустріальних держав Європи і світу в цілому. Структура італійської економіки така: сфера послуг - 61 % ВНП, промисловість - 36, сільське господарство - 3 %. Серед галузей промисловості найрозвинутіше машинобудування, харчова, хімічна, легка, металургійна. На привізній сировині працюють хімічні, нафтохімічні та металургійні підприємства, які розміщуються в портах. У Сардинії переважно виплавляють кольорові метали. Власні енергоресурси забезпечують лише 20 % потреб країни.
Металургійна і значною мірою хімічна промисловість працюють на забезпечення потреб багатогалузевого машинобудування. Воно виробляє автомобілі, де домінує відомий концерн «ФІАТ» (Турін, Мілан, Неаполь). Італія також спеціалізується в Європі на випуску мотоциклів, моторолерів і велосипедів. Надзвичайно потужний військово-промисловий комплекс випускає все: від танків і ракет до стрілецької зброї. Розвинуте виробництво обчислювальної техніки, електронного обладнання і роботів.
У центрі Італії розвинута текстильна індустрія. Італія, як і Франція, є одним із осередків високої моди. Біля Мілана діє одним із найбільших центрів з виробництва взуття. Розвинута харчова промисловість. Італійські макарони та піцца відомі всім. Італія посідає перше місце у світі з виробництва вина.
У сільському господарстві на відміну від інших розвинених країн Заходу переважає рослинництво (58 %). Італія займає перше місце у світі з вирощування оливок, шосте з вирощування цитрусових, входить до першої десятки країн за валовими зборами пшениці, кукурудзи, овочів.
У невеликій за площею Італії головна роль належить автомобільному транспорту. Він перевозить до 90 % пасажирів і 80 % вантажів. У зовнішніх перевезеннях поза конкуренцією морський транспорт. Італія володіє понад 1500 кораблями і великими міжнародними портами (Генуя, Трієст, Неаполь).
Важливою галуззю економіки є туризм. Щороку країну відвідують понад 50 млн іноземних туристів. Ця галузь приносить Італії від 5 до 10 млрд дол.
Культура та соціальний розвиток. Італія має давню і значну культурну спадщину, яка бере свій початок від етрусків і римлян. Історико-культурна спадщина Стародавнього Риму й епохи Відродження найбільша у світі. Болонський університет найстаріший у Європі. В списку ЮНЕСКО - 19 об'єктів. Архітектурні пам'ятники, скульптури, музеї, театри мають світове значення. Обов'язковою є восьмирічна освіта. На 100 тис. осіб припадає 2795 студентів.
Італія посідає провідне місце у світі за кількістю лікарів та витратами на освіту й охорону здоров'я. їй належить перше місце в Європі за кількістю місць у готелях.
Провідні італійські газети відомі далеко за її межами. Це «Републіка», «Стампа», «Корр'єре делла сера».
Безробіття сягає 12 % економічно активного населення.
Через місяць після того як Італія визнала незалежну Україну (28 грудня 1991 p.), було встановлено дипломатичні відносини між нашими країнами. Зовнішньоторговельний оборот між Італією та Україною в останні роки досягав 800 млн дол. США. Обсяги імпорту й експорту практично однакові.
Країни Центральної Європи
До складу Центральної Європи належать країни колишнього соціалістичного табору, які в минулому були сателітами Радянського Союзу. Всі вони або вже увійшли до ЄС і НАТО, або ж прагнуть це зробити. Вони переорієнтували свої політичні, економічні, освітні, культурні та інші інтереси з Росії на ЄС. Це дало їм змогу успішно розвиватися. Серед цих держав найхарактернішою, ключовою, безперечно є Польща.
Польща
Загальні відомості. Офіційна назва - Республіка Польща. Столиця - Варшава (понад 1,7 млн осіб). Площа - 313 тис. км2 (68-ме місце у світі). Населення близько 39 млн осіб (30-те місце). Державна мова - польська. Грошова одиниця - злотий.
Географічне положення. Польща знаходиться в басейні річок Вісли та Одри. На північному сході межує з Росією (анклав Калінінградська обл.) та Литвою. На сході і південному сході простяглися кордони з Білоруссю й Україною. На півдні і південному заході Польща межує зі Словаччиною та Чехією. Західні кордони відділяють її від Німеччини. Географічне положення Польщі в цілому дуже вигідне. За транспортно-географічним рейтингом Польща друга у Європі після України.
Історія виникнення та розвитку. Початок державності закладено династією П'ястів у X ст. У 1385 р. утворилась унія Польщі з Великим князівством Литовським. На основі Люблінської унії 1569 р. Польща і Литва утворили одну державу - Річ Посполиту. Наприкінці XVI ст. майже безперервні війни зі Швецією, Росією й Османською імперією внутрішньо ослабили Польщу, що призвело до її поділу наприкінці XVIII ст. між Росією, Пруссією і Австрією. Аж до XX ст. незалежної польської держави не існувало. Численні повстання поляків закінчувалися поразками. У 1918- 1919 pp. Польща як незалежна держава була відновлена. У війні з російськими більшовиками 1919-1921 pp. незалежність вдалося відстояти. Але в 1939 р. внаслідок узгодженого нападу з заходу Німеччини та зі сходу Радянського Союзу Польща знову втратила незалежність. Після перемоги СРСР над Німеччиною за допомогою радянських військ у Польщі було створено тоталітарну державу. Опір суспільства і соціально-економічна криза призвели до відновлення багатопартійної політичної системи з 1989 р. У 1997 р. прийнято демократичну конституцію. У 2004 р. Польща стала членом НАТО, увійшла до складу ЄС.
Державний устрій і форма правління. Польща унітарна держава, парламентська республіка. Глава держави - президент, який обирається на 5 років на загальних всенародних виборах. Виконавча влада належить президенту й уряду (раді міністрів). Голова уряду призначається президентом. Законодавча влада здійснюється двопалатним парламентом, що складається із сейму та сенату. Депутати і сенатори обираються терміном на 4 роки на основі всенародного голосування. У сеймі 460 депутатів, у сенаті - 100 сенаторів.
Природні умови та ресурси. Понад 90 % території Польщі займають рівнини (низовини і височини). На півдні країни височать гори. Це Західні Карпати і Судети. Найвища точка 2499 м.
Клімат Польщі помірний, перехідний від морського до континентального. Температура повітря взимку знижується у східному напрямку, а влітку - підвищується. На рівнинній частині країни кількість опадів коливається від 500 до 700 мм.
Більшість річок впадають до басейну Балтійського моря. Вони доволі повноводні. Вісла та Одра судноплавні і з’єднані між собою каналами. У Польщі понад 900 озер. Найбільш їх розташовано на півночі.
На території Польщі переважно бідні дерново-підзолисті ґрунти. В минулому на них росли могутні ліси. Нині лісистість території становить близько 27 %. На сході й півночі збереглися незаймані ліси (пущі) - Біловезька, Августовська. В них водяться зубри, лосі, олені, козулі, кабани, вовки, рисі. Багато цінних промислових птахів - тетеруків, глухарів, куріпок. У Польщі більше десяти національних парків. У Балтійському морі багаті рибні запаси (тріска, салака).
Країна володіє багатою мінерально-сировинною базою. Особливо виділяють поклади кам'яного та бурого вугілля, сірки, кухонної солі, мідної та цинкової руд. Є численні джерела мінеральних вод. Гідроенергетичні ресурси незначні.
Населення. За чисельністю населення Польщі посідає сьоме місце в Європі. Середня його густота - близько 124 особи на 1 км2. Найгустіше заселена центральна, південна частина та узбережжя Балтійського моря, найменше - гірські райони. Спостерігається незначний природний приріст населення (0,9 %о). Середня тривалість життя жінок становить 77 років, чоловіків - 68 років. Переважає міське населення - близько 64 %. Крім столиці більше міст-мільйонерів немає. Лодзь має понад 800 тис. жителів, Краків - близько 750 тис. Поляки становлять майже 99 % населення країни.
Господарство. Економіка Польщі перебуває в стані ринкової трансформації. Це типова індустріально-аграрна країна. В промисловості переважає машинобудування й хімічна промисловість. Розвинута легка та гірничо-видобувна галузі.
Основним енергоносієм Польщі є кам'яне вугілля Верхньосілезького басейну, за видобутком якого їй належить перше місце в Європі, а також вона є найбільшим його експортером. Видобуток нафти та природного газу незначні. Основний осередок чорної металургії на півдні в районі Кракова і Ченстохова. У Верхній Сілезії діє металопереробна галузь: виплавляють цинк, алюміній і мідь. До цієї металургійної бази тяжіє важке машинобудування. Найбільшими машинобудівними центрами є найбільші міста. Випускають автомобілі, сільськогосподарські машини, морські судна; варшавські заводи спеціалізуються на виробництві приладів, верстатів, електроніки.
Хімічна промисловість представлена всіма найважливішими галузями. У Плоцьку діє потужний нафтопереробний завод. Розвинута фармацевтична промисловість.
У Польщі традиційно розвинуті легка та харчова промисловість. Головний центр виробництва текстилю - м. Лодзь. Харчова промисловість виробляє м'ясні та плодоовочеві консерви, бекон, переробляє картоплю, а також борошно і цукор.
У структурі сільського господарства переважає рослинництво. Вирощують пшеницю, жито, ячмінь. Повсюдно вирощують картоплю. На півдні переважають значні посіви цукрових буряків (7-ме місце у світі). За поголів'ям свиней Польща посідає 7-ме місце у світі. Щорічно у Балтійському морі виловлюють близько 500 тис. тонн риби.
Країна має густу транспортну інфраструктуру. Довжина залізничних колій перевищує 30 тис. км, автомобільних магістралей - 150 тис. км. Інтенсивно використовуються для судноплавства річки та канали. Найбільші морські порти - Гданськ, Гдиня й Щецин. Культура та соціальний розвиток. Польща має багату культурну, духовну та архітектурну спадщину: театри, музеї, численні костьоли, монастирі, палаци. У списку ЮНЕСКО нараховується 5 об'єктів. Країна має розвинуту мережу освітніх закладів. Обов'язковою є 8-річна освіта. На 100 тис. жителів припадає 1521 студент. Найбільшими університетами є Варшавський, Познанський та Ягеллонський (Краків). Останній належить до найстаріших у світі (заснований у 1364 p.). Медицина та охорона здоров'я мають високий європейський рівень розвитку.
У Польщі близько 12,5 % економічно активного населення не мають роботи.
Найбільш тиражованими газетами є «Жеч Посполита», «Газета виборча» і «Жиче Варшави».
Польща визнала державну незалежність України 2 грудня 1991 p., тобто однією з перших у світі. Дипломатичні відносини між країнами встановлено 4 січня 1992 р. Польща та Україна підписали понад сто двосторонніх документів про співпрацю.
Зовнішньоторговельний оборот між обома країнами в окремі роки сягав 1 млрд дол. США.
Країни Східної Європи
Східна Європа, до якої належать країни Балтії, Білорусь, Молдова та Україна, є східним форпостом цієї частини світу. Далі на схід «чисто» європейських держав уже немає. Європа продовжується до Уральських гір лише у фізико-географічному вимірі. Якщо Росія є європейською державою, то тоді чому такими не можуть бути Монголія чи Китай, які не тягнуться так далеко на схід. Серед держав Східної Європи безперечним фаворитом є Україна.
Україна
Загальні відомості. Офіційна назва - Україна. Столиця - Київ (2,6 млн осіб). Площа - 604 тис. км2 (43-тє місце у світі). Населення близько 47 млн осіб (24-те місце). Державна мова - українська. Грошова одинця - гривня.
Географічне положення. Україна знаходиться в басейні річки Дніпро, який розділяє її територію на Правобережну і Лівобережну. Південним природним кордоном є узбережжя Чорного та Азовського морів. На півночі межує з Білоруссю, північному сході й сході - з Росією, південному заході - з Румунією та Молдовою, заході - з Угорщиною, Словаччиною та Польщею. Географічне положення України не можна оцінювати однозначно. Його транспортно-географічна складова найкраща в Європі. Політико- та економіко-географічне положення гірше. Зі сходу та заходу країна безпосередньо межує з «гарячими точками». На заході - це невизнана Придністровська республіка, а на сході - Північний Кавказ Росії, де постійно триває війна. Крім того, жодна з сусідніх держав не належить до високорозвинених.
Історія виникнення та розвитку. Впродовж тисячоліть на території сучасної України виникали великі цивілізації та держави. Одна з перших на планеті - Трипільська культура (цивілізація), Велика Скіфія, Велика Сарматія, Антія, Київська Русь, Козацька держава й сучасна Україна пов'язані між собою як прадід, дід, батько, син, онук, правнук, праправнук.
За однією з концепцій, Україна - колиска індоєвропейських народів світу. Тисячоліттями в надзвичайно сприятливих природних умовах (у сучасній Вінницькій обл. вони найкращі у світі) Правобережної України жили мільйони наших предків. Коли їх ставало дуже багато, виникав популяційний стрес, у результаті якого частина з них залишала рідну землю, яка вясе не могла вмістити таку кількість людей і на возах мандрувала на південь і північ, схід і захід. Про тисячолітні цивілізації України ми нині маємо безліч археологічних знахідок.
Писемні свідчення української історії збереглися ще з Княжої доби (Київська Русь). УIX-X ст. н. є. виникла потужна держава-імперія з центром у Києві. Уже з 1187 р. літописах з'являється назва Україна. Після погромів Києва спочатку угро-фінсько-суздальським князем Боголюбським, а потім Батиєм осередком української державності до 1340 р. залишалося Галицько-Волинське князівство.
З XIV ст. більша частина України перейшла під владу Великого князівства Литовського, а після Люблінської унії українські землі відійшли до Польщі. В XVI- XVII ст. відбулася низка козацько-селянських повстань, які завершилися козацькою революцією (Хмельниччина). Наприкінці XVII ст. Росія та Польща поділили Україну по Дніпру. З цього часу українці стають «гарматним м'ясом» для цих двох держав, а територій України - ресурсом розвитку Речі Посполитої та Російської імперії.
З кінця XVIII ст. в Україні починається національне відродження, яке врешті-решт викликало Українську революцію 1917-1920 рр., що закінчилася поразкою та новим поділом України між Польщею, Румунією, Чехословаччиною та Радянським Союзом.
Після Другої світової війни українські землі вперше за останні століття об'єдналися. Крах політичної та економічної системи комунізму в Радянському Союзі наприкінці 80-х років XX ст. створив умови для відновлення української державності. 24 серпня 1991 р. було проголошено створення незалежної держави України. Першого грудня 1991 р. майже 92 % українців на всенародному референдумі висловилися за незалежність своєї держави.
Після часів Київської Русі Україна не могла існувати як незалежна держава, оскільки відчувала на собі неослабний геополітичний тиск з північного заходу (Польща), північного сходу (Росія) та півдня (Туреччина). Поступово цей тиск з боку Туреччини та Польщі зійшов нанівець. У XXI ст. вичерпується він і з боку Росії.
Державний устрій і форма правління. Україна є унітарною державою й парламентською республікою. Глава держави - президент, який обирається на 5 років. Виконавча влада належить уряду на чолі з прем'єр-міністром. Законодавча влада належить парламенту (Верховній Раді), яка складається з 450 депутатів. Термін їх повноважень - 5 років. Адміністративно-територіальний поділ: 24 області, одна автономна республіка, два міста центрального підпорядкування.
Природні умови і ресурси. Близько 95 % території країни займають рівнини, 5 % - гори. Останні низькі, зі зручними перевалами. Найвища точка - г. Говерла (2061 м.) у Карпатах.
Клімат помірний, лише Південний берег Криму знаходиться в субтропічному поясі. Загалом кліматичні умови сприятливі для ведення сільського господарства, функціонування промисловості, розвитку транспорту.
Із заходу на схід збільшується континентальність клімату. Кількість опадів коливається на рівнинній частині країни від 650 мм на заході - до 400 мм на півдні та південному сході.
Більшість річок належить до басейну Чорного моря. Крім Дніпра, своєю нижньою течією по Україні протікає Дунай, важливий водний шлях усієї Європи. На території України близько 20 тис. в основному невеликих озер. На Дніпрі, Дністрі та інших річках споруджені водосховища. На півдні багато зрошувальних каналів.
Одним із найбільших природних багатств України є родючі чорноземні ґрунти. На півночі переважають дерново-підзолисті ґрунти, а на крайньому півдні - каштанові. Нині лісистість території не перевищує 14 %. У Карпатах цей показник становить 40 %. Такі цінні деревні породи, як сосна, ялина, бук, дуб, займають близько 90 % покритої лісом площі. В лісах водяться лосі, козулі, благородні олені, дикі свині. Трапляються зубри, рисі, бурі ведмеді, лисиці та зайці. З птахів у Карпатах зустрічаються глухарі, тетерюки, рябчики.
У Чорному та Азовському морях виловлюють цінні види риб (кефаль, ставриду, камбалу, осетрові).
Надзвичайно складна геологічна будова України визначає багатство та розмаїття її корисних копалин. Загалом розвідано більше 90 їх видів, і розробляється понад 8000 родовищ. Світове значення мають запаси марганцевих, залізних і титанових руд, сірки, каоліну, графіту, вогнетривких глин тощо. За останні роки відкриті великі родовища міді, бокситів, золота і платини, алмазів, нафти й газу на шельфі Чорного моря.
Населення. За чисельністю населення Україна посідає 5-те місце в Європі. Середня його густота - близько 80 осіб на 1 км2. Найгустіше заселена середня лісостепова смуга, а також промислові райони Донбасу й Придніпров'я, найменше - гірські області, північна лісова частина і південна степова. Для України характерні найвищі у світі темпи депопуляції населення (його вимирання). Жінки в середньому живуть 74 роки, чоловіки - 62 роки. Міське населення становить близько 68 %. Крім Києва містами-мільйонєрами є Харків (1,5 млн) та Дніпропетровськ (1,1 млн). Донецьк і Одеса вже втратили статус міст-мільйонерів. Українці становлять близько 80 % населення.
Господарство. Україна є типовою аграрно-індустріальною державою, яка переживає довгий і болісний перехід до ринкової економіки. Найбільшими структурними підрозділами її економіки є промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт і зв'язок, торгівля, освіта й охорона здоров'я.
В Україні розвинуті майже всі галузі промисловості. За часткою продукції серед усіх галузей промисловості виділяються металургійна (21 %), харчова (18 %), електроенергетична (14 %), машинобудівна (12 %), видобувна (11 %). Україна виробляє літаки і тепловози, обладнання для харчової промисловості, трактори та комбайни, ракети, космічні кораблі, морські судна й танки.
Потужна, багатогалузева металургія виробляє прокат практично всіх видів і труби різних діаметрів. Вона постачає свою продукцію в десятки країн світу, в тому числі в Японію.
Багатогалузева хімічна промисловість виробляє сірчану кислоту, медичні препарати, пестициди і гербіциди, добрива та соду. Зростає значення виробництва синтетичних смол, пластмас, хімічних волокон. Розвиваються лако- і анілінофарбова промисловість, нафтохімічна й гумоазбестова галузі.
Традиційно розвинуті легка та харчова промисловість. Остання базується на унікально різноманітній спеціалізації сільського господарства, де переважає рослинництво. Харчова промисловість України, яка об'єднує понад 40 галузей, і багатогалузеве сільське господарство мають світове значення. Німецькі економісти
вважають, що українці здатні прогодувати понад 1 млрд осіб. Україна має найкращі у світі природні умови для вирощування пшениці, цукрових буряків і соняшника. В Україні розвинені всі види сучасного транспорту. Загальна протяжність залізничних магістралей становить близько 22 тис. км., довжина автомобільних шляхів загального користування - майже 170 тис. км. Україна володіє найрозгалуженішою в Європі мережею газопроводів і газосховищ. На Чорному та Азовському морях діють порти міжнародного значення. Найбільший морський порт - Одеса.
Українці належать до найдавніших націй світу. Впродовж тисячоліть, від першої в світі Трипільської цивілізації пронесли вони свій характер і антропологічний тип аж донині. Вчені всього світу досліджують внесок української нації у світову цивілізацію. Сьогодні у світі визнано, що український народ зробив надзвичайний внесок у розвиток світової цивілізації принаймні у трьох напрямах. По-перше, українці створили чарівну народну пісню. По-друге, українці освоїли чорноземи по всій планеті (Україна, Росія, Казахстан, Киргизстан, Канада, США, Аргентина, Бразилія). По-третє, геній етнічних українців О.Д. Засядька, К.Е. Ціолковського, МЛ. Кибальчича, Ю.В. Кондратюка, СП. Корольова, В.П. Глушка, В.М. Челомея, М.К. Янгеля, М. Яримовича, Г. Лозино-Лозинського, І. Сікорського вивів людину в Космос.
Країни Євразії
Уже у назві цієї групи країн заховано дуалізм, то вони не є до кінця Європою, ні повністю Азією. Вона перехідною групою фактично за всіма своїми показниками, але головним з них є здебільшого специфіці ментальність населення, яке «не знає, куди йому прі хилитись». Звідси й тяжіння Росії до створення чужого як європейським, так і азійським країнам та нар< дам «євразійського простору». Однак в євразійський Росії та Казахстані ця ідея знаходить підтримку, а євразійській Туреччині населення поділилося ледьнавпіл на прихильників суто європейської ідеї ЄС і азійської ідеї пантюркізму.
Росія
Загальні відомості. Офіційна назва - Російська Федерація. Столиця - Москва (понад 8 млн осіб). Площ - 17 млн км2 (1-шє місце у світі). Населення - близі ко 145 млн осіб (7-ме місце). Державна мова - російська. Грошова одиниця - рубль.
Географічне положення. Географічне положення такої великої за площею країни, якою є Росія, однозначно оцінити не можна. Понад 2/3 її території знаходить ся в Азії, менше 1/3 в Європі за фізико-географічна поділом нашої планети на частини світу. З Росією без посередньо межує значна кількість найрізноманітніших країн: на північному заході вона межує з Норвегією і Фінляндією, на заході - з Естонією, Латвією Білоруссю, Литвою та Польщею, на південному заход з Україною, на півдні - з Грузією, Азербайджаном Казахстаном, на південному сході - з Китаєм, Монголією та КНДР. Має морські кордони з США та Японією. Характерною особливістю географічного положення Росії є значна реальна відірваність і відокремленість її окремих частин одна від одної. Особливо сильно це відчувається нині, коли населення Сибіру та Далекого Сходу намагається переселитися на захід, а його місце інтенсивно займають переселенці з Китаю. Фактично на сході Росії реалізується та сама закономірність і відбувається той самий процес, що і на півдні США, де мексиканці швидко заселяють колись загарбані в них штати.
Історія виникнення та розвитку. У VIII-X ст. н. є. слов'янські племена, переважно з нинішньої України, невеликими військовими дружинами на чолі з князя-ми-вигнанцями захопили землі сучасної європейської частини Росії, заселені угро-фінськими племенами. Нечисленні, але організовані, вони нав'язали місцевим жителям власну мову. За віки слов'янські колонізатори змішалися з місцевим угро-фінами, витворивши російську націю з слов'янською мовою, але угро-фінською ментальністю і генетичною основою.
У X ст. межиріччя Волги та Оки увійшло до складу Київської Русі. Тут утворилось Владимиро-Суздальське князівство, яке в XIII ст. потрапило у залежність від Золотої Орди. У XIV ст. московський князь Іван Калита розпочав процес приєднання до Москви навколишніх земель. Упродовж століть цей процес продовжувався фактично до початку XX ст. Після Першої світової війни і двох революцій Російська імперія розпалася. Утворилась Радянська Росія, яка під новими комуністичними гаслами почала відновлення Російської імперії під новітньою і чисто камуфляжною назвою Радянський Союз. Після Другої світової війни він перетворив на своїх сателітів багато країн Європи й Азії. Після розпаду Радянського Союзу в 1991 р. виникла незалежна держава Російська Федерація, яка створивши СНД, розв'язала війну на Північному Кавказі і через економічний тиск та військові бази, насадження «п'ятої колони» знову намагається відновити чергову Російську імперію з назвою Євразійський Союз.
Державний устрій і форма правління. Росія - федеративна республіка, яка має найскладніший у світі адміністративно-територіальний поділ. Вона складається з 21 республіки, однієї автономної області, 10 автономних округів, 6 країв, 49 областей. Крім того, виділяються міста федерального підпорядкування- Москва та Санкт-Петербург. У 2000 р. на цю громіздку геопросторову систему наклалися ще 7 федеральних округів.
Глава держави - президент. Він обирається всенародним голосуванням. Законодавчим органом Російської Федерації є парламент (Федеральні збори), які складаються з двох палат: Державної думи (450 депутатів) і Ради Федерації. Виконавча влада належить уряду.
Природні умови і ресурси. Рельєф Росії переважно рівнинний: майже 70 % її території займають рівнини і плоскогір'я. На околицях країни височать гори. Найвища точка Росії - гора Ельбрус (5642 м) знаходиться на Кавказі.
Більша частина Росії лежить у помірному кліматичному поясі, мільйони квадратних кілометрів її території майже не придатні для життя (арктичний і субарктичний пояси) і лише вузька смужка Чорноморського узбережжя Кавказу - в субтропічному поясі. Кліматичні умови на такій великій території дуже різноманітні. Так, в Якутії знаходиться полюс холоду всієї Північної півкулі (-71 °С). Майже увесь Сибір і Далекий Схід вкритий вічною мерзлотою. Вона значно ускладнює господарську діяльність, особливо будівництво.
Росія володіє величезними запасами прісної води. На її території понад 120 тис. річок. Найбільші з них впадають до холодного Північного Льодовитого океану. В Росії 2 млн озер, у тому числі найбільше за площею солоне озеро світу Каспійське море і найглибше прісне озеро Байкал.
Ґрунтовий покрив цієї країни не дуже різноманітний: переважають малородючі підзолисті та арктичні, тундрові і мерзлотно-тайгові ґрунти. На півдні значні площі вкриті сірими лісовими, чорноземними та каштановими ґрунтами. Рослинність і тваринний світ мають яскраво виражений широтний характер. Близько 65 % території Росії знаходиться в зоні лісів. Ялина, ялиця, сибірський кедр і модрина є дуже цінними деревними видами (1-ше місце у світі). Тваринний світ доволі багатий. Серед промислових тварин виділяється соболь, песець, білка, єнотоподібний собака, марал тощо. Природо-заповідний фонд Росії має площу понад 5 млн га.
Природно-ресурсний потенціал Російської Федерації найбільший у світі. Крім водних, лісових, рекреаційних ресурсів виділяється мінерально-сировинні. Світове значення мають запаси вугілля, нафти, газу, торфу. Великі поклади залізної руди та руд кольорових металів. Значні запаси кам'яної та калійної солей, сірки, апатитів, алмазів, азбесту. Поширені поклади різноманітних будівельних матеріалів.
Населення. Останнім часом населення Росії зменшується приблизно на 1 млн осіб щорічно. Цей процес переважно характерний для етнічних росіян і угро-фінських християнських народів. Водночас, швидкими темпами зростає мусульманське тюркське населення.
Населення Росії розміщене вкрай нерівномірно і за густотою (близько 8,5 осібна 1 км2) країна посідає лише 174-те місце у світі. Майже 80 % населення живе в європейській частині країни, яка займає менше третини її площі. Величезні простори Сибіру та Далекого Сходу практично безлюдні й не мають постійного населення. Поширене осередкове розселення.
Міське населення становить 73 %. У країні нараховується 13 міст-мільйонерів. Крім Москви до найбільших міст належать Санкт-Петербург (4,5 млн осіб), Новосибірськ і Нижній Новгород (по 1,4 млн).
Середня тривалість життя жінок становить 71 рік, чоловіків - 58 років. У національному складі переважають росіяни - 86 %, але на території Росії живуть також поволзькі татари, українці, чуваші, башкири та ін. У Росії дуже велика кількість неврахованих іммігрантів, переваяшо китайців (понад 5 млн), і їхня чисельність продовжує стрімко зростати. Китайці планомірно заселяють Далекий Схід і Сибір, які мають незначне корінне населення та недостатньо освоєні економічно.
Господарство. Росія - індустріально-аграрна країна. За класифікацією ООН вона належить до держав з перехідною економікою. Кризові явища в економіці Росії на нинішньому етапі її розвитку викликані переважно високим рівнем монополізму та відсутністю реального конкурентного середовища, характерного для країн Заходу. Рівень монополізму в окремих галузях коливається від 70 до 90 %.
У структурі промисловості провідну роль відіграє паливно-енергетичний комплекс. Щорічно видобувається понад 300 млн т нафти та 600 млрд м:і газу, а також близько 250 млн т вугілля. Основні проблеми видобувної промисловості полягають у тому, що видобуток сировини здійснюється у все більш екстремальних умовах, а також він просторово відірваний від споживачів: більшість населення проживає на заході, а ресурси знаходяться на сході країни. Нафтопереробні підприємства існують на шляхах транспортування нафти.
Росія має три металургійні бази - Уральську, Центральну та Сибірську. За обсягами виплавки чорних металів вона займає 4-те місце у світі. На базі металургії розвивається багатогалузеве машинобудування. Тут виробляється до 20 % продукції промисловості. Важке машинобудування тяжіє до металургійних баз, наукомістке до Москви та Санкт-Петербурга. Розвинуті різні галузі транспортного (виробництво автомобілів, тролейбусів, магістральних тепловозів, літаків, вагонів), тракторного й сільськогосподарського машинобудування.
Хімічна промисловість випускає мінеральні добрива, сірчану кислоту, соду. Традиційно розвинута лісова та деревообробна промисловість і виробництво будівельних матеріалів.
Більш як із ЗО галузей складається легка промисловість. Історично вона сформувалась в областях, що оточують столицю. Майже 80 % швейних виробів виготовляють у європейській частині.
По всій країні розосереджені підприємства харчової промисловості. їх регіональну спеціалізацію визначає зональна спеціалізація сільського господарства. Виробництво олії та цукру концентрується на півдні європейської частини. На Далекому Сході виловлюють 60 % риби. Борошномельна промисловість орієнтується на райони вирощування зерна, м'ясна - на сировинні зони та споживача.
У сільському господарстві обсяги виробництва у галузі рослинництва дещо переважають над обсягом виробництва у тваринництві: за обсягами збору пшениці Росія посідає п'яте місце у світі, ячменю - перше, картоплі - друге; за поголів'ям великої рогатої худоби Росія займає 6-те, свиней - 5-те місце у світі.
Велика площа країни визначає велике значення транспорту. Довжина залізничних колій становить близько 87 тис. км, автомобільних доріг - 750 тис. км. Велику роль відіграє трубопровідний і річковий транспорт, майже 40 % всіх перевезень припадає на морський.
Культура та соціальний розвиток. За рівнем культурного та соціального розвитку різні частини Росії дуже відрізняються. Основне культурне життя країни зосереджене в Москві та Санкт-Петербурзі.
У Російській Федерації понад 800 вищих навчальних закладів.
Найбільшими газетами є «Аргументы и факты» та «Московские новости». Провідне інформаційне агентство - ІТАР-ТАСС.
Близько 12 % економічно активного населення нині не має роботи.
Дипломатичні відносини між Росією та Україною встановлено 14 лютого 1992 р. Договірно-правова база між Росією та Україною становить понад 200 угод. У Києві працює посольство Російської Федерації, а в деяких містах України - консульства.
Казахстан
Загальні відомості. Офіційна назва - Республіка Казахстан. Столиця - Астана (колишній Цілиноград і Акмола) (300 тис. осіб). Площа - 2,7 млн км2(9-те місце у світі). Населення - понад 16 млн осіб (55-те місце). Державна мова - казахська. Грошова одиниця - тенге.
Географічне положення. Більша частина держави знаходиться в Центральній Азії, менша - в Європі. Виходу до Світового океану не має, лише до внутрішніх Аральського та Каспійського морів. На заході, півночі та північному сході країна межує з Росією, на південному сході - з Китаєм, на півдні - з Киргизією, Узбекистаном і Туркменістаном. Казахстан має потенційно вигідне положення, займаючи центральну частину простору між Європою, Росією, Південно-Східною і Південною Азією та Китаєм.
Історія виникнення та розвитку. З давніх-давен нинішня територія Казахстану була заселена гунами. Пізніше тут виник давньотюркський каганат. На території Казахстану до X ст. панували тюрки-карлуки, а з X до XII ст. існувала держава Караханідів; на початку XIII ст. вона була завойована монголами та увійшла до складу Золотої Орди. В XV ст. після її розпаду із складу узбецького ханства виокремилося власне Казахське ханство. В XIX ст. Казахстан був приєднаний до Росії. У складі СРСР утворилась у 1920 р. Киргизька автономна республіка, аз 1925 р. - Казахська АРСР. З 1936 р. Казахстан став союзною республікою. До та після Другої світової війни Казахстан слугував для Радянського Союзу величезним концентраційним табором, куди висилалися цілі народи. В 50-х роках XX ст. розпочалося масове освоєння цілинних земель. У 1991 р. було проголошено незалежність.
Державний устрій і форма правління. Казахстан є унітарною державою, президентською республікою. Глава держави - президент зі значними повноваженнями. Він очолює єдину систему виконавчої влади. Законодавчі функції належать двопалатному парламенту, який складається із сенату та меджлісу. Виконавча влада зосереджена в руках кабінету міністрів. Сенат утворюють по два депутати від кожної області, міста республіканського значення та столиці. Меджліс складається з 67 депутатів. Парламент обирається терміном на 4 роки.
Природні умови та ресурси. Рельєф Казахстану дуже розмаїтий. На півдні та південному сході здіймаються високі гори Тянь-Шань і Джунгарський Алатау. В центрі знаходиться дуже зруйнований Казахський дрібно-сопковик. Його висота не перевищує 1500 м над рівнем моря. Туранська та Прикаспійська низовини майже ідеально рівні.
Клімат Казахстану різко континентальний, посушливий: взимку переважають сильні морози, влітку - сильна спека. Майже 40 % території займають пустелі, ЗО % - напівпустелі. Кількість опадів коливається від 100 до 400 мм.
Країна відчуває дефіцит прісної води. Багатоводних річок мало. Найгустішою річкова сітка є на півночі та в гірських районах. Є великі озера Балхаш і Тенгіз.
Ґрунтовий покрив Казахстану досить різноманітний. На півночі простягається вузька смуга чорноземів. Південніше вони переходять у каштанові ґрунти. Ще далі на південь панують бурі та сіро-бурі пустельні ґрунти.
Рослинний світ не надто розмаїтий. Панує степова та пустельна рослинність. Невеликі масиви лісів збереглися лише в горах. Серед тварин переважають копитні та гризуни (сайга, джейран). У горах є марали, архари, кабарга. На Алтаї та в Тянь-Шані зрідка трапляються рисі, снігові барси, бурі ведмеді.
Мінерально-сировинні ресурси Казахстану багаті та різноманітні. Значні паливні ресурси (вугілля, нафта, природний газ) та родовища залізних, мідних, поліметалевих руд, хромітів, нікелю та урану. Великі поклади фосфоритів, будівельних матеріалів, кухонної та кам'яної солей.
Населення. Розміщене по тери
