Херсонський державний університет

У ЮНАЦІКОМУ ВІЦІ

 

Чмих Анна Сергіївна

Херсонський державний університет

Анотація. У статті подано теоретичний аналіз та результати дослідження особливостей тілесного образу Я у юнаків та дівчат.

Abstract. The paper presents the theoretical analysis and the results of body image survey features I in boys and girls.

Постановка проблеми. Приваблива зовнішність є однією з провідних цінностей людини. Саме вона все частіше позиціонується суспільством як провідний чинник, що забезпечує соціально-психологічну успішність особистості. Д. Майерс зазначає, що гарних людей оточуючі сприймають активнішими, коханішими, сексуальнішими, розумнішими, успішнішими та комунікабельнішими ніж менш гарних [2].

Аналіз наукових праць І. С. Клецина, І. С. Кон, Н. Рамсі, Д. Харкорт Р. Харріс дозволив виділити фактори що детермінують ставлення людей до власної зовнішності: це культурні особливості суспільства; гендерні стереотипи привабливості; сімейні відносини; засоби масової інформації; реальна зовнішність; соціальний вплив; особистісні особливості.

Для людини з вираженим прагненням змінити своє тіло, вирішальну роль відіграють не реальні тілесні параметри, а складна єдність сприйняття власного тіла та ставлення до нього. Вагомий тиск створює пропаганда у суспільстві «ідеальної фігури». «Ідеалом» жіночого тіла є — стрункість, молодість, чоловічого тіла — високий зріст, накачані м’язи [1].

Приблизно з 9-річного віку дівчата починають виявляти стурбованість своєю вагою, з віком прагнення схуднути зростає. У старшому віці (40 - 55 років) ці проблеми відходять на другий план, перетворюючись в побоювання з приводу помітних ознак старіння [3].

Як показують дослідники (І. І. Чеснокова, М. Д. Менделевич, М. Є. Сандромирський, О. Ю. Рождественський, Р. В. Моляко, Т. А. Нечитайло), тілесний «образ Я» — це складний комплекс єдності сприйняття, установок, оцінок та уявлень, що визначає функції тіла та образ зовнішності в цілому. Він є фактором організації поведінки і формування особистісної ідентичності.

Незважаючи на визнання значущості тілесного «образу Я» в процесах соціальної адаптації особистості, до сьогодні залишається не розкритими питання про особливості тілесного «образу Я», на різних етапах онтогенезу.

Метою статті є висвітлення результатів дослідження особливостей тілесного «образу Я» юнаків та дівчат.

Дослідження спрямоване на діагностику тілесного «образу Я», дівчат і юнаків, та характеристик які на нашу думку обумовлюють його, а саме: харчову поведінку, мотиви корекції ваги, рівень тривожності, рівень нейротизму, відношення до свого тіла, ситуативну оцінку свого тіла, уявний ідеал тіла своєї статті. Відповідно до мети та завдань нашого дослідження нами було обрано методики: Анкета харчової поведінки (розробка В. І. Шебанової); Діагностика мотивації корекції ваги (модифікація В. І. Шебанової); Кольоровий тест незадоволеності власним тілом О. Вулей та С. Роллом (модифікації Р. В. Моляко); Особистісний опитувальник (PEN) Г. Айзенка; Шкали реактивної та особистісної тривожності Ч. Д. Спілбергера Ю. Л. Ханіна; Методика «Автопортрет» (модифікація О. С. Романової); Семантичний диференціал Ч. Осгуда (модифікація Р. В Моляко).

Вибірку склали 47 осіб, з них 27 дівчат, середній вік яких 17 років, та 20 юнаків, середній вік яких 18 років. Результати отримані за «Анкетою харчової поведінки» (модифікація В. І. Шебанова), дали можливість об’єднати усіх досліджуваних у три групи, у кожній була підгрупа юнаків та підгрупа дівчат. Перша група містила досліджуваних які були задоволені своїм тілом, а саме 7 юнаків (35%) та 14 дівчат (52%). У другу групу ввійшли досліджувані що були незадоволені своїм тілом і бажали підвищити вагу свого тіла: а саме 8 юнаків (40%), жодна з опитаних дівчат не бажала підвищити вагу тіла. В третю групу входили ті, хто був незадоволений своїм тілом та бажав знизити свою вагу, а саме 5 юнаків(25%) та 13 дівчат(48%).

Рис. 1 -Розподіл даних за задоволеністю тілом

Отримані результати. Переважна більшість (65%) задоволених своєю зовнішністю дівчат, має недостатню масу тіла за нормами ВООЗ, та жодна з опитаних дівчат не бажала підвищити вагу свого тіла.

Дівчата задоволені своєю зовнішністю, відчуваючи емоційний дискомфорт активно займаються спортом та не обмежують себе у вживанні їжі. А дівчата які незадоволені своєю зовнішністю, бахаючи зменшити свою вагу, навпаки, жорстоко обмежують себе, а це підсилює рівень стресу в організмі.

Юнаки та дівчата (70%) не усвідомлюють свій тілесний «образ Я». Ми вважаємо, що порушення тілесного «образу Я» пов’язані з надмірною вимогливістю до себе, та орієнтацією на соціальні ідеали,без визнання своєї неповторності, цінності та унікальності.

Основними мотивами корекції тіла у юнаків є професійне зростання, кар’єра, соціальне схвалення. У дівчат бажання відповідати соціальним стандартам краси, бути гарною та здоровою завжди, незалежно від віку.

У першій групі, статистично значущі результати були отримані: - у юнаків між ІМТ та загальною шкалою САРТР (середнє значення усіх частин тіла) (r = 0,78, p < 0,05). Це означає, що при зростанні ваги тіла покращується емоційне відношення до зовнішності.

У дівчат між рівнем нейротизму та емоціогенним типом харчової поведінки (r = 0,72, p < 0,01). Це означає, що при психоемоційному напруженні, хвилюванні або відразу після закінчення дії фактора, що викликав стрес, у дівчат різко посилюється апетит.

— між ситуативною тривожністю та обмежувальним типом харчової поведінки(r = - 0,56, p < 0,05). Взаємозв’язок є оберненими, а це означає, що при підвищенні ситуативної тривожності знижується обмеження себе у їжі, і навпаки при обмеженні себе у їжі, у дівчат, підвищується ситуативна тривожність.

— між особистісною тривожністю та обмежувальним типом харчової поведінки (r = - 0,5, p < 0,05). Взаємозв’язок є оберненим, а це означає, що чим вища особистісна тривожність, у дівчат, тим менше вони обмежують себе у їжі;

У другій групі досліджуваних значущі результати були отримані між уявленням про ідеальну зовнішність людини своєї статті та ІІ шкалою САРТ (середнє арифметичне оцінок за наступними 11 частинами тіла: волосся; обличчя; ступні; щиколотки; литки; кисті; лікоть; передпліччя; плечі; верхня частина живота; грудна клітка); (r = - 0,74, p < 0,05). Зв'язок є оберненим, а це означає чим досконалішим є уявний ідеал зовнішності тим меншим є задоволення цими частинами тіла, та навпаки зі зростанням задоволення перерахованими частинами тіла, ідеал зовнішності буде менш досконалим.

У третій групі досліджуваних, значущі результати були отримані, у юнаків:

— між рівнем нейротизму та екстернальною харчовою поведінкою (r = 0,83, p < 0,05). Це означає, що при психоемоційному напруженні, хвилюванні або відразу після закінчення дії фактора, що викликав стрес, у юнаків виникає підвищення чутливості на зовнішні стимули до споживання їжі: вигляд, запах страв, реклама харчових.

— між уявленням про ідеальну зовнішність людини своєї статті та загальною шкалою САРТР (r = - 0,98, p < 0,01) Взаємозв’язок є оберненим, а це означає, що зі зростанням бездоганності ідеалу зовнішності людини своєї статі, знижується задоволеність своєю зовнішністю.

У дівчат між ситуативною тривожністю та обмежувальним типом харчової поведінки (r = 0,57, p < 0,05). Це означає, що з підвищенням ситуативної тривожності, збільшується самоконтроль та самообмеження.

Висновок. Юнаки та дівчата не усвідомлюють та не приймають свій тілесний «образ Я». Орієнтуючись на інколи недосяжні соціальні ідеали, ігнорується своя неповторність, цінність та унікальність. Ми вважаємо це пов’язано з орієнтацією суспільства: на розвиток когнітивних операції, на взаємодію та встановлення контактів коли усвідомлення та вивчення особистістю свого тіла ігнорується.

Подальші перспективи дослідження ми вбачаємо у проведенні корекційної роботи в формі тілесно – орієнтованого тренінгу з елементи психодіагностики, проективними методами, руховими імпровізаціями.

 

Література

1. Варлашкина Е. А. Перфекционизм как личностная детерминанта отношения к внешности [Текст]/ Е. А. Варлашкина, Л. И. Дементий // Психологический вестник Уральского государственного университета. — 2010. — Вып. 9. — С. 5-15.

2. Заржицкая О. А. Образ тела как предмет психологического исследования [Текст] / О. А. Заржицкая // Журнал практического психолога. — 1998. — № 7. — С.7 - 18.

3. Нечитайло Т. А. Фактори впливу на становлення образу фізичного Я у підростаючої особистості [Текст] / Т. А. Нечитайло // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. — 2008. — №793. — С.320-324. — (Серія «Психологія»).

Суэми В. Психология красоты и привлекательности [Текст] / Вирен Суэми, Адриан Фернхем; пер. с англ. под ред. Е. И. Николаевой. — СПб.: Питер, 2009. — 240 с: ил. — (Серия «Мастера психологии»).