Тема 4. Особливості господарського розвитку та економічної думки Східної та Західної (Європейської) цивілізацій
У попередньому розділі охарактеризовано світовий економічний розвиток у доосьовий час, розглянуті його особливості в умовах ранніх цивілізацій Давнього Сходу, проаналізовано пам’ятки економічної думки Месопотамії, Стародавнього Єгипту, Шумеру. Визначається роль цих цивілізацій у подальшому суспільно-економічному розвиткові людства.
Метою цього розділу є розгляд основних рис осьового часу, його вплив на формування сучасних цивілізацій — Східної та Західної. Аналізуються процеси формування господарської системи суспільств Західної цивілізації, закладання основ правової держави з огляду на захист прав власності, відокремлення її від влади. Розглядаються основні форми господарств, їх еволюція від домашнього (ойкісного) до появи елементів товарного, з достатньо високим рівнем поділу праці (ергастерія), з’ясовуються основні риси таких господарських форм як вілла та латифундія. Проаналізовано економічні погляди мислителів осьового часу, зокрема Платона, Аристотеля, та римських авторів аграрних трактатів (Катона Старшого, Варрона, Колумелли).
План
4.1. «Осьовий час» та формування сучасних цивілізацій.
4.2. Східна цивілізація та її характеристика в осьовий час.
4.3. Західна цивілізація та господарський розвиток античних держав.
Осьовий час» та формування сучасних цивілізацій
“Осьовий час” та формування сучасних цивілізацій
Осьовий час
З'являється людина того типу, що збереглась донині, яка усвідомлює буття та саму себе, свої межі.
З'являються нові релігії та їх пророки
Формуються Імперські
структури
Поява філософських учень, в центрі уваги яких проблеми:
Морально-філософські
вчення
Віровчення, які розв'язали
висунуті мислителями осьового
часу проблеми таким чином,
що це стало зрозумілим
Індивідуального існування людини
Взаємовідносин людини і світу
Взаємовідносин людини і божества
Взаємовідносин людини та інших людей
Розвиток у сферах життєдіяльності
Вплив підвищення індивідуальної творчої основи людини
Більш високий рівень індивідуальної творчої основи людини
Залежить від:
Обумовлює ускладнення:
Звуження економічних функцій держави
Розвитку індивідуальної форми власності
Економічної політики
Суспільної політики
Культури
Господарська
Політична
Соціальна
- Поширення заліза
- Модернізація знарядь праці
- Розвиток виробничих процесів
Зміни у відносинах між політичною сферою та духовним порядком -
Монарха замінив світський правитель, який повинен підкорятися Богові
З'являється відповідальність за наслідки праці, виникають відносин індивідуальної власності
Осьовий час – найрізкіший поворот в історії. З’являється людина такого типу, що збереглася донині.
Найважливіша віха в історії, яка визначає як попередній, так і наступний розвиток людства
Поклав початок двом основним цивілізаціям – Східній та Західній
Усі зміни відбуваються одночасно в трьох точках первісних цивілізацій - Китаї, Індії та у Середиземномор’ї, незалежно одне від одного
Означав руйнування великих стародавніх культур
Осьовий час(нім. Achsenzeit) — період трансформації всієї життєдіяльності людства, формування світових цивілізацій. Характеризується принциповими змінами в соціально-економічній, політичній та етнічних сферах.
Тривав з 800 по 200 рр. до н.е.
Термін, запропонований німецьким
філософом Карлом Яперсом
На думку Ясперса припадає на проміжок між 800 та 200 рр. до н. е.
Появляються світові релігії:
- буддизм і джайнізм в Індії;
- зороастризм і юдаїзм на Близькому Сході;
Виникає раціональна філософія:
- конфуціанство в Китаї;
- філософія шаманів і буддизм в Індії;
- антична філософія в Греції.
Людина перестає бути замкнутою у собі.
Є відкритою для нових безмежних можливостей
Панування невеликих держав, що вели між собою безперервну боротьбу
Час між двома великими імперіями, пауза для свободи, глибокого дихання, що приносить найясніше мислення
ЛЮДИНА – «ВІСЬ» ІСТОРІЇ
Відбулося відкриття того, що пізніше почали називати розумом і особистістю
Порядок, що будується не на досвіді, а на духовному зростанню постійному вдосконаленню
Було:політика регулює світські порядки
Стало:політика визначає духовне зростання і постійне вдосконалення
Зміни в політичній системі
Зміни в уявленнях щодо відносин між політичною сферою і трансцендентним порядком -
Зміни у ставленні
до
правителя -
Було:
Монарх – Бог!
(ставлення як до божества)
Стало:
Монарх – також людина, що також несе відповідальність перед Богом
Суспільство також підзвітне Богові
Зміни в соціально-економічній сфері
Поява людини-індивіду
Індивідуальні форми власності
Технологічний
переворот
Система розподілу
(редистрибуція)
Податковий
апарат
Влада-власність
Розшарування
Індивідуальна трудова діяльність
Майнове
Соціальне
Отже, осьовий час поклав початок двом основним сучасним цивілізаціям — Східній та Західній, кожна з яких увібрала в себе певні риси попередньої історії суспільств вищеназваних регіонів великих стародавніх культур. Слід зауважити, що зміни на Сході були значно менші ніж на Заході. Проте до осьового часу ці регіони прийшли з уже сформованими суспільними інститутами — державою, владою, власністю. Поява їх була тісно пов’язана з тими змінами форм господарської діяльності, що відбувалися в різних варіаціях у різних регіонах світу.
Таким чином, осьовий час — це був період трансформації всієї життєдіяльності людства, формування світових цивілізацій, він характеризувався принциповими змінами в соціально-економічній, політичній та етнічній сферах. Його слід розглядати як найважливішу віху в історії, яка визначає розвиток людства.
Вплив підвищення індивідуальної творчої основи людини
Більш високий рівень індивідуальної творчої основи людини
Обумовлює ускладнення
Розвитку індивідуальної форми власності
Звуження економічних функцій держави
Економічної політики
Культури
Суспільної політики
Залежить від
Характеристика господарської системи суспільства Східної цивілізації
Суспільство Східної цивілізації
Суспільно-державна власність на ресурси, які “даровані всьому людству”
Політика примусу
(страх перед владою: “тремтять і вірують”)
Деспотія
Монорелігії
Відсутність господарської свободи та індивідуальності
Політична система
Господарська система
Соціальна структура
Духовно-культурна сфера
Адміністративно-бюрократичний контроль над господарством
Рента-податок
Система суцільного рабства
Неподільність влади та власності
Варново-кастовий устрій
Жорстка ієрархія
4.2. Східна цивілізація та її характеристика в осьовий час.
Господарський розвиток Індії
Варновий устрій:
Брахмани
(майже земні Боги)
Кшатрі
військова еліта
Вайші
(торговці, землероби,займалися ремеслом)
Шудри
(прислуга)
Китайське суспільство
Система спадкових рангів
маоїзм
конфуціанство
даосизм
Соціальна структура
Духовно-культурна складова
Політична структура
Імператор (Ван) – найвищий ранг
Ідеальне суспільство
Клани, сімейно-родові колективи
Ієрархія залежності
Майнові відмінності
Запровадження державної релігії – неоконфуціанство (в основі морально-етичні принципи.
Прокладання шляху, який зв'язав Китай з Середньою, а також Передньою Азією, аж до Східних провінцій Римської імперії (згодом він дістав назву Великого Шовкового Шляху).
Система доборів чиновницьких кадрів.
Господарський розвиток Китаю
У ІІІ ст. до н.е. - об'єднання 7 царств Китаю у єдину імперію.
Перший імператор – Цинь Шихуанді, провів низку реформ:
Адміністративна:
- чиновники контролювали один одного;
- вертикальне підпорядкування керівників адміністративних одиниць;
- повновладдя імператора.
Соціальна реформа:
- запровадження «Табеля про ранги» (перші 7 рангів
могли мати простолюдини, а з 8 рангу їх надавали чиновникам за службу, найвищі 19-20, яким
надавалося право на кормління).
