Прагнучи відновити втрачене положення, противник буде проводити контратаки. Контратаку противника відділення відбиває вогнем з місця або з ходу, а потім своїми силами або у взаємодії з іншими відділеннями стрімкою і сміливою атакою завершують знищення противника. Якщо противник контратакує значними силами, то відбивати контратаку доцільно вогнем з місця з вигідного рубежу, попередньо спішившись.
Під час відбиття контратаки з місця командир керує відділенням шляхом подачі команд: «Відділення, прямо контратакуюча піхота – Вогонь!», «Гранатометнику, праворуч танки, по лівому, в середину – Вогонь».
Відбивши контратаку противника, відділення продовжує наступ у вказаному напрямку. Виявивши відхід противника, командир відділення доповідає про це командиру взводу, при необхідності, проводить посадку особового складу на БМП (БТР) і невідступно переслідує противника та знищує його вогнем усіх свої засобів.
Одержавши завдання знищити противника, який залишився в траншеях і ходах сполучення, одна з бойових груп відділення, закидавши противника гранатами, стрімко заскакує в траншею з розрахунком ведення вогню уздовж траншеї в різні напрямки для прикриття один одного з тилу, просуваючи по траншеї, вогнем в упор, багнетами і гранатами знищує противника, який обороняється, долає прямолінійні ділянки траншей (ходу сполучення) після їх обстрілу і придушення вогневих точок гранатами, просуваючись від повороту до повороту. Інша бойова група (інше відділення) рухається по обидва боки траншеї зверху і, не втрачаючи з виду групу (солдата), який просувається по траншеї, знищує виявлені вогневі засоби і противника, який намагається залишити (захопити) траншею.
Жива сила і вогневі засоби противника, які розташовані в бліндажах і інших оборонних спорудах, закидаються гранатами, за необхідності частина бойової групи (пари) вривається в бліндаж і вогнем впритул завершує його знищення, один-два солдата контролюють входи і виходиз бліндажа зовні.
Після знищення противника в траншеях, ходах сполучення та інших фортифікаційних спорудах відділення не затримуючись просувається в визначеному напрямку.
По мірі ослаблення опору противника відділення за командою (сигналом) командира взводу робить посадку в бойову машину піхоти (бронетранспортер) і продовжує наступ в визначеному напрямку.
Під час наступу в глибині оборони противника відділення, не відхиляючись від напрямку наступу, використовуючи складки місцевості, швидко виходить у фланг або в тил противнику і рішучою атакою знищує його. Переміщення відділення здійснюється за командою командира взводу. На окремих ділянках спосіб пересування (прискореним кроком, бігом, перебіжками, переповзанням) визначає командир відділення, з огляду на рельєф місцевості та інтенсивності вогню противника. Він зобов'язаний слідкувати за тим, щоб підлеглі швидко просувалися вперед, вміло використовували місцевість і витримували вказаний напрямок. Вогонь у відділенні ведеться з ходу і з коротких зупинок, при цьому командир відділення зобов'язаний встановити такий порядок просування і ведення вогню, щоб не припинявся рух відділення в цілому: одна бойова група (пари, кулеметник і частина стрільців) веде вогонь, а інша – просувається вперед, щоб потім висунулася бойова група (пара, частина відділення), відкриває вогонь, забезпечуючи просування тих, які залишилися.
Якщо відділення потрапило під вогонь артилерії (мінометів), воно виходить з-під обстрілу стрімким кидком уперед.
Виявивши відхід противника, командир відділення доповідає про це командиру взводу, невідступно переслідує противника і знищує йоговогнем всіх своїх засобів.
Командир відділення, діючи в бойовому порядку відділення,управляє вогнем і рухом відділення командами, поданими, як правило, голосом. Сигнальними патронами і трасуючими кулями він вказує бойовій машині піхоти (бронетранспортеру) і танку цілі, які необхідно знищити.
При пошкодженні і зупинці бойової машини піхоти (бронетранспортера) екіпаж продовжує вогнем з місця знищувати противника, димовими гранатами чорного диму імітує загоряння, приймаючи одночасно заходи щодо усунення пошкодження, доповідає про пошкодження командиру взводу (відділення)або його заступнику. Якщо машину самостійно відновити неможливо, то необхідно дочекатися підходу ремонтних (евакуаційних) засобів. При виникненні пожежі в машині екіпаж вживає заходів щодо її гасіння, а якщо це неможливо, або при загрозі вибуху екіпаж залишає її, забираючи закріплені за ним зброю, боєприпаси до неї, гранати і приєднується до свого відділення, доповідає командиру відділення про причину залишення машини.
Командир відділення, діючи в цепу відділення, управляє вогнем і рухом відділення командами, які подає, як правило, голосом. Сигнальними патронами і трасуючими кулями він вказує БМП (БТР) і танку цілі, які перешкоджають просуванню відділення.
В ході наступу відділення може одержати наказ на закріплення захопленої ділянки місцевості. Одержавши такий наказ, командир відділення організовує спостереження, вказує особовому складу вогневі позиції для оборони, організує систему вогню, обладнання і маскування позиції і готує відділення до відбиття нових контратак противника.
Після бою відділення виходить у призначене місце. Командир відділення організовує спостереження та охорону, розташовує особовий склад, дотримуючись вимог маскування, уточнює втрати особового складу, озброєння, витрати боєприпасів, пального та інших матеріальних засобі, наявні пошкодження озброєння і військової техніки.
Про результати бою командир відділення доповідає командиру взводу. В доповіді вказуються: результати виконання бойового завдання; втрати особового складу, а по можливості - місця перебування поранених і убитих, втрати та пошкодження озброєння і військової техніки, витрати ракет і боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів, морально-психологічний стан особового складу, інші питання.
Висновок: отже, наступ є одним із основних видів бою, успішне виконання завдань якого може бути здійснено при рішучих, сміливих діях особового складу, чіткому виконанню команд командира, вмілому його управлінні підрозділом.
Висновки до заняття:
Для організації наступу в умовах застосування противником високоточної зброї, зброї масового ураження кожному офіцерові необхідно творчо підходити до вирішення всіх питань організації, не допускати шаблону в побудові бойових порядків. Кожного разу під час наступу згідно з характером завдання і місцевістю, на якій прийдеться наступати, враховувати тактичні заходи діяльності противника.
Під час наступу командири повинні вміло і безперервно керувати підрозділом і вогнем, організовувати особовий склад, своїм прикладом показувати мужність, стійкість і героїзм, які притаманні українському війську.
