Правове забезпечення ядерної та радіаційної безпеки.

 

Радіаційна безпека - дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навко­лишнє природне середовище, встановлених нормами, правилами та стандартами з безпеки. Під нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної без­пеки розуміються критерії, вимоги й умови забезпе­чення безпеки під час використання ядерної енергії. Вони приймаються з урахуванням рекомендацій між­народних організацій у сфері використання ядерної енергії. Дотримання норм, правил і стандартів з ядер­ної та радіаційної безпеки є обов'язковим при здійс­ненні будь-якого виду діяльності у сфері використання ядерної енергії.

Із врахуванням зазначених норм, правил і стандар­тів визначаються заходи щодо забезпечення: а) захис­ту населення, середовища їх перебування, персоналу ядерних установок, джерел іонізуючого випроміню­вання від радіаційного впливу; б) радіаційної безпеки при поводженні з ядерними матеріалами й експлуата­ції ядерних установок; в) безпеки при поводженні з радіоактивними відходами.

Безпосередньо ці заходи на законодавчому рівні ви­значаються в Законах України "Про використання ядер­ної енергії та радіаційну безпеку" (від 08.02.1995 р.), "Про поводження з радіоактивними відходами (від 30.06.1995 р.), "Про захист людини від впливу іонізуючо­го випромінювання" від 14.01.1998 р.), "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" (від 11.01.2000 р.), "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших дже­рел іонізуючого випромінювання" (від 19.10.2000 р.), "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фі­нансове забезпечення" (від 13.12.2001 р.), "Про впоряд­кування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки" (від 24.06.2004 р.)

 

Основними завданнями ядерного законодавства є:

правове регулювання суспільних відносин під час здійснення всіх видів діяльності у сфері використання ядерної енергії;

створення правових засад системи управління у сфері використання ядерної енергії і системи регулювання безпеки під час використання ядерної енергії;

встановлення прав, обов'язків і відповідальності органів державної влади, підприємств, установ і організацій, посадових осіб і персоналу, а також громадян стосовно їх діяльності, пов'язаної з використанням ядерної енергії;

визначення основних принципів радіаційного захисту людей та навколишнього природного середовища;

забезпечення участі громадян та їх об'єднань у формуванні державної політики у сфері використання ядерної енергії;

сприяння подальшому зміцненню міжнародного режиму безпечного
використання ядерної енергії.

 

адіаційний захист під час використання ядерної енергії базується на таких основних принципах: не може бути дозволена жодна діяльність, пов'язана з іонізуючим випромінюванням, якщо кінцева вигода від такої діяльності не перевищує заподіяної нею шкоди; величина індивідуальних доз, кількість осіб, які опромінюються, та ймовірність опромінення від будь-якого з видів іонізуючого випромінювання повинні бути найнижчими з тих, що їх
можна практично досягти, враховуючи економічні і соціальні фактори; опромінення окремих осіб від усіх джерел та видів діяльності у підсумку не повинно перевищувати встановлених дозових меж.

 

Основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту є: пріоритет захисту людини та навколишнього природного середовища від впливу іонізуючого випромінювання; забезпечення при використанні ядерної енергії мінімального рівня утворення радіоактивних відходів; (Статтю 5 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 1673-III (1673-14) від 20.04.2000) заборона будь-якої діяльності у сфері використання ядерної енергії, результатом якої є обґрунтовано передбачений більший негативний вплив на майбутні покоління, ніж той, що допускається для нинішнього покоління; (Статтю 5 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 1673-III (1673-14) від 20.04.2000) забезпечення безпеки під час використання ядерної енергії; відкритість і доступність інформації, пов'язаної з використанням ядерної енергії; забезпечення відшкодування шкоди, зумовленої радіаційним впливом; { Абзац сьомий статті 5 в редакції Закону N 232-V (232-16) від 05.10.2006 } створення правового і фінансового механізму щодо соціально-економічної компенсації ризику для населення, яке проживає в зонах спостереження; { Статтю 5 доповнено абзацом згідно із Законом N 232-V (232-16) від 05.10.2006 } створення спеціальної соціальної інфраструктури в зонах спостереження; { Статтю 5 доповнено абзацом згідно із Законом N 232-V (232-16) від 05.10.2006 } забезпечення заходів щодо соціально-економічної заінтересованості місцевих органів державної влади та самоврядування, на території яких розташовані ядерні установки та об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами; встановлення відповідальності за порушення правового режиму безпеки у сфері використання ядерної енергії; розмежування функцій державного управління у сфері використання ядерної енергії і державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки; розмежування функцій державного управління у сфері використання ядерної енергії і безпосередньої господарчої діяльності щодо використання ядерної енергії; розподіл обов'язків, прав та відповідальності між усіма суб'єктами правовідносин у сфері використання ядерної енергії; нормування, ліцензування та нагляд у сфері використання ядерної енергії; створення правового та фінансового механізму відповідальності експлуатуючої організації перед громадянами та суб'єктами господарювання за заподіяну ядерну шкоду; створення правового та фінансового механізму відповідальності ліцензіата перед громадянами та суб'єктами господарювання за заподіяну шкоду в разі радіаційної аварії; захоронення та довгострокове зберігання радіоактивних відходів за рахунок виробників відходів; участь громадян та їх об'єднань у формуванні державної політики у сфері використання ядерної енергії; заборона будь-якої діяльності, пов'язаної з іонізуючим випромінюванням, якщо перевага від такої діяльності менша, ніж можлива заподіяна нею шкода; дотримання дозових меж впливу на персонал і населення, встановлених нормами, правилами та стандартами з ядерної та радіаційної безпеки; встановлення найнижчих показників величини індивідуальних доз, кількості осіб, що опромінюються, ймовірності опромінення від будь-якого конкретного джерела іонізуючого випромінювання за нормами, правилами і стандартами з радіаційної безпеки з урахуванням економічних і соціальних умов держави; виконання міжнародних договорів, розвиток міжнародного співробітництва у сфері використання ядерної енергії в мирних цілях та зміцнення міжнародного режиму безпеки та радіаційного захисту населення; розмежування державного управління у сфері використання ядерної енергії та захоронення радіоактивних відходів.