2012-2013
ПЕРЕДМОВА
Виконання індивідуальних завдань навчально-дослідного характеру з дисципліни «Криміналістика» є невід’ємною складовою самостійної роботи осіб, які навчаються. Самостійні завдання сприяють більш поглибленому вивченню теоретичного матеріалу, закріпленню й узагальненню отриманих знань, формуванню вмінь щодо використання знань у комплексному вирішенні відповідних професійних питань. Індивідуальні завдання особи, які навчаються, виконують самостійно, звертаючись, за потреби в консультаціях, до викладача. Пропонуються такі види індивідуальних завдань:
1. Підготування реферативних робіт і доповідей. З окремих теоретичних питань за матеріалами прокурорської практики рекомендується написання реферативних робіт, доповідей, інших індивідуальних досліджень, які заслуховуються на заняттях.
Реферат (від лат. refero – повідомляю) – це короткий письмовий виклад змісту наукової роботи (робіт), літератури за тією чи іншою темою. Доповідь означає публічне повідомлення, що являє собою розгорнутий виклад науково-теоретичного матеріалу за певною темою.
Реферат і доповідь є самостійними роботами курсантів(студентів), які мають виявити їх здатність до розуміння правових питань, систематизування теоретичного матеріалу, творчого аналізу наукової проблематики.
У зазначених роботах аналізуються положення того чи іншого закону, наказу, іншого правового акту висвітлюються окремі питання теорії кримінального права або судова практика з з участі прокурора у кримінальних, цивільних чи господарчих справах. При цьому треба приділяти увагу спірним у теорії і судовій практиці проблемам, виробляти власне ставлення до них, вносити пропозиції щодо вдосконалення законодавства. Думки інших авторів та цитати повинні мати посилання на джерела у встановленому порядку.
Текст роботи має бути виконаний в друкованому вигляді. Якщо робота написана на окремих аркушах, вони підшиваються та нумеруються. На першому (титульному) аркуші зазначається назва навчального закладу, найменування роботи, прізвище та ініціали виконавця, факультет, номер навчального взводу. Використану літературу дають у підрядкових посиланнях, указуючи автора (авторів), повне найменування джерела, видавництво, рік видання, сторінки, з яких наводяться цитати або інший матеріал. Оптимальний обсяг роботи – 15 сторінок тексту, набраного на комп’ютері, формату А-4. Поля: верхнє, нижнє – 20 мм, ліве – 30 мм, праве – 15 мм. Рекомендований шрифт – Times New Roman, кегль – 14 пт, інтервал між рядками – 1,5.
Наприкінці роботи дається список використаної літератури. При цьому джерела наводяться в такій послідовності:
1)нормативно-правові акти за їх юридичною силою;
2)навчально-методична, наукова, спеціальна література в алфавітному порядку.
Курсанти (студенти) повинні виявляти самостійність і творче ставлення до виконання реферативних робіт. Не допускається дослівне переписування тексту з того чи іншого джерела. Механічне запозичення не сприяє глибокому вивченню і засвоєнню програмного матеріалу.
Кожний доповідач має викласти зміст своєї роботи усно за 7-10 хвилин. В обговоренні доповіді беруть участь усі курсанти (студенти), присутні на занятті. Курсанти та викладач ставлять запитання, а доповідач на них відповідає. Викладач може призначити одного чи двох опонентів, котрі виступають по суті повідомлення, яке заслуховується й аналізується на занятті як викладачем, так і однокурсниками. Попередньо опоненти повинні ознайомитися з текстом роботи.
Курсанти, котрі підготували найбільш глибокі і змістовні індивідуальні дослідження, можуть згодом доробити їх до рівня курсової роботи чи наукової доповіді, стати учасниками наукового гуртка з кримінального права.
2. Рецензування наукових статей, препринтів, окремих розділів монографій. Складовою частиною індивідуальних навчально-дослідних завдань є рецензування наукових робіт із Загальної частини кримінального права. Під рецензуванням розуміється критичний відзив на наукову роботу з викладом позитивних і негативних її сторін. Як зразок курсанти можуть використовувати рецензійні статті, що публікуються в розділі «Наукове життя» «Вісника Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка». Рецензування здійснюється обов’язково в письмовому вигляді в обсязі, узгодженому з викладачем. Інші вимоги до оформлення рецензії аналогічні оформленню реферативної роботи.
3. Складання аналітичних довідок. Аналітична довідка складається за темами курсу, які мають безпосередню практичну спрямованість. Зміст таких довідок передбачає аналіз певних даних судово-прокурорської практики і виклад фактичного матеріалу таких справ. Довідка повинна відображати сучасний стан прокурорської практики й застосування діючого законодавства. Підготовка до складання аналітичної довідки здійснюється на основі вивчення й аналізу різного роду публікацій про практику правозастосовної діяльності (навчальних посібників, монографій, наукових статей, відомчих інформаційно-аналітичних збірників тощо), аналітичних звітів міжнародних і національних науково-дослідних організацій, даних правової статистики, звітної документації прокуратури, слідчих і судових органів, результатів соціологічних досліджень. Аналітична довідка може мати додатки, до яких рекомендується включити копії найбільш важливих джерел інформації (наприклад таблиці зі статистичними даними). Особливого значення набуває прагнення курсантів, складаючи довідку, формулювати свої думки, робити певні висновки з питань, що досліджуються.
4. Складання бібліографії за темою заняття. Складання бібліографії – це індивідуальна робота науково-практичного характеру з підготовки та збирання інформації про нормативно-правові акти та літературні джерела, що стосуються курсу «Прокурорський нагляд в Україні». Підготовка бібліографічного переліку з тієї чи іншої теми заняття передбачає пошук нормативних актів і різноманітних літературних джерел у бібліотеці, їх відбір за певними ознаками, опис, систематизацію, складання списку.
Складаючи список літературних джерел, слід указувати:
а) для журналів – прізвище, ініціали автора статті, її назву, найменування журналу, рік видання, номер, сторінку;
б) для книг – прізвище, ініціали автора, назву книги, місто, де книгу видано, найменування видавництва, рік видання, сторінку.
Усі бібліографічні елементи іноземних джерел слід давати мовою оригіналу, супроводжуючи короткою анотацією наведеного джерела.
ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ
1. Історія виникнення і розвитку криміналістики. Вчені, що внесли значний внесок у появу та становлення криміналістики як науки.
2. Поняття предмету криміналістики.
3. Закономірності, що вивчаються криміналістикою, та їх зміст.
4. Механізм злочину та його елементи. Значення кожного з елементів для розкриття та розслідування злочину.
5. Взаємозв’язок криміналістики з іншими науками.
6. Основні етапи формування криміналістичних знань.
7. Закони розвитку науки криміналістики.
8. Окремі криміналістичні теорії і вчення.
9. Завдання криміналістики на сучасному етапі розвитку суспільства і формування правової держави.
10. Поняття та наукові засади криміналістичної ідентифікації.
11. Види та форми криміналістичної ідентифікації.
12. Процес криміналістичної ідентифікації: поняття, сутність, етапи.
13. Поняття, сутність та значення криміналістичної діагностики.
14. Критерії допустимості застосування техніко-криміналістичних засобів.
15. Технічні засоби та прийоми виявлення, фіксації, вилучення, дослідження слідів злочинів та речових доказів.
16. Доказове значення результатів застосування криміналістичної техніки.
17. Тенденції (напрями) розвитку криміналістичної техніки.
18. Криміналістичнадослідницька (експертна) фотографія.
19. Застосування криміналістичної фотографії при проведенні слідчих дій.
20. Особливості фотографування окремих криміналістичних об’єктів.
21. Застосування відео- та звукозапису при проведенні слідчих дій: види, способи та засоби їх здійснення.
22. Види та характеристика слідів людини (рук, ніг, тіла, зубів, взуття, рукавичок). Особливості виявлення, фіксації і вилучення вказаних слідів.
23. Види та характеристика слідів транспортних засобів, знарядь зламу, механізмів та інструментів.
24. Загальні положення роботи зі слідами.
25. Методи та засоби виявлення та вилучення мікрооб’єктів.
26. Криміналістична експертиза матеріалів, речовин та виробів.
27. Методика роботи зі слідами запаху.
28. Процесуальне оформлення виявлення, фіксації та вилучення слідів.
29. Поняття і класифікація холодної зброї.
30. Криміналістичне дослідження холодної зброї.
31. Вибухові пристрої, вибухові речовини та сліди вибуху як об’єкти криміналістичного дослідження.
32. Поняття, наукові засади та сутність ідентифікації людини за ознаками зовнішності.
33. Класифікація елементів і ознак зовнішності людини.
34. Джерела інформації про ознаки зовнішності людини.
35. Правила опису зовнішніх ознак людини за методом "словесного портрету".
36. Використання ознак зовнішності для ідентифікації особи у правоохоронній діяльності.
37. Експертне дослідження ознак зовнішності.
38. Техніко-криміналістичне дослідження документів, його об’єкти та задачі.
39. Підготовка та проведення почеркознавчої експертизи.
40. Підготовка та проведення авторознавчої експертизи.
41. Наукові і правові засади, джерела криміналістичної тактики.
42. Основні категорії (поняття) криміналістичної тактики.
43. Роль криміналістичної тактики в розслідуванні і попередженні злочинів.
44. Поняття, сутність і види тактичних операцій (комбінацій), їх значення і використання у розкритті та розслідуванні злочинів.
45. Співвідношення тактики слідчих дій з процесуальним порядком їх проведення.
46. Проблеми та можливості програмування, алгоритмізації та автоматизації слідчої діяльності.
47. Підготовка до огляду місця події та порядок його проведення.
48. Тактичні прийоми огляду місця події.
49. Негативні обставини, їх значення для виявлення та викриття інсценувань злочинів.
50. Використання науково-технічних засобів при огляді місця події.
51. Підготовка до обшуку та проведення обшуку.
52. Тактичні прийоми обшуку та науково-технічні засоби пошуку.
53. Особливості тактики проведення окремих видів обшуку.
54. Поняття і межі допустимості психологічного впливу на допитуємого.
55. Рефлексивне управління при допиті.
56. Тактичні прийоми допиту в суді.
57. Особливості проведення окремих видів пред'явлення для впізнання: людей, тварин, їх трупів, предметів, приміщень і ділянок місцевості.
58. Проведення впізнанняза фотознімками, кіно- і відеострічками.
59. Особливості пред'явлення для впізнання за функціональними ознаками.
60. Загальні положення та наукові засади криміналістичної методики.
61. Напрями і шляхи удосконалення окремих методик розслідування злочинів.
62. Тактичні операції при розслідуванні злочинів.
63. Протидія розслідуванню кримінальної справи: її поняття, зміст і форми.
64. Заходи попередження та подолання протидії розслідуванню.
65. Перспективи та проблеми алгоритмізації процесу розслідування.
66. Використання оперативно-розшукових можливостей у розкритті та розслідуванні крадіжок, грабежів і розбійних нападів.
67. Дослідча перевірка відомостей і особливості порушення кримінальних справ про злочини в сфері економіки.
68. Окремі методики розслідування злочинів в сфері економіки.
69. Використання оперативно-розшукових можливостей у розкритті та розслідуванні злочинів в сфері економіки.
70. Взаємодія з контрольно-ревізійними органами для виявлення і викриття злочинних дій.
71. Використання допомоги спеціалістів при розслідуванні злочинів злочинів в сфері економіки.
72. Поняття організованої злочинності, організованих груп і злочинних угруповань.
73. Основні ознаки вчинення злочинів організованими злочинними угрупованнями.
74. Особливості порушення кримінальних справ про злочини, вчинені організованими злочинними угрупованнями.
75. Обставини, що підлягають доказуванню у справах даної категорії.
76. Тактика виявлення складу групи, ролі кожного з учасників і характеру злочинної діяльності.
77. Протидія розслідуванню злочинів, вчинених організованими злочинними угрупованнями, та заходи її попередження і подолання.
78. Тактичні операції при розслідуванні злочинів, вчинених організованими злочинними угрупованнями.
79. Криміналістична характеристика хабарництва та корупційних злочинів.
80. Типові слідчі ситуації та обумовлені ними першочергові слідчі дії і оперативно-розшукові заходи у справах про хабарництво.
Модульна контрольна робота №1 (5-й семестр)
Варіант 1.
1. Дайте визначення поняття науки криміналістики. Вкажіть, що становить предмет вивчення останньої.
2. Завдання криміналістики: загальні та спеціальні.
3. Розтлумачте, у чому полягає сутність процесів збирання, дослідження, оцінки та використання джерел криміналістичної інформації (доказів).
Варіант 2.
1. Назвіть групи закономірностей, що складають предмет науки криміналістики. Розтлумачте їх.
2. Методи криміналістики.
3. Генезис формування предмету науки криміналістики. Її зв'язок з іншими юридичними науками.
