Інноваційний потенціал — сукупні можливості підприємства щодо генерації, сприйняття та впровадження нових (радикальних і модифікованих) ідей для його системного технічного, організаційного та управлінського оновлення.
Виробничий потенціал — наявні та приховані можливості підприємства щодо залучення та використання факторів виробництва для випуску максимально можливого обсягу продукції (послуг). Його слід також трактувати як сукупність функціонуючих ресурсів, які здатні виробляти певний обсяг продукції. Тому виробничий потенціал є поліструктурною системою. До його складу входять: потенціал землі та природно-кліматичні умови; потенціал основних фондів; потенціал оборотних фондів; потенціал нематеріальних активів; потенціал технологічного персоналу.
Потенціал землі та природно-кліматичні умови — можливості підприємства щодо використання сукупних природних багатств у господарській діяльності.
Фондовий потенціал — наявні та приховані можливості основних фондів, які формують техніко-технологічний базис виробничої потужності підприємства.
Потенціал оборотних фондів — це частина виробничого капіталу підприємства у вигляді певної сукупності предметів праці (сировини, конструкційних матеріалів, палива, енергії та різних допоміжних матеріалів), які перебувають у виробничих запасах, незавершеному виробництві, напівфабрикатах власного виготовлення й витратах майбутніх періодів.
Потенціал нематеріальних активів —сукупність можливостей підприємства використовувати права на нові чи існуючі продукти інтелектуальної праці у господарському процесі з метою реалізації корпоративних інтересів на основі задоволення суспільних потреб.
Потенціал технологічного персоналу — здатність працівників виробляти різні продукти, надавати послуги чи виконувати роботи.
Фінансовий потенціал —це обсяг власних, позикових та залучених фінансових ресурсів підприємства, який знаходиться в його розпорядженні для здійснення поточних і перспективних витрат.
Головною складовою фінансового потенціалу є інвестиційний потенціал, який являє собою наявні та приховані можливості підприємства
щодо простого й розширеного відтворення.
Під потенціалом відтворення слід розуміти сукупність матеріально-технічних, нематеріальних, фінансових та інших ресурсів капіталу, які знаходяться у розпорядженні підприємства, можуть бути додатково залучені та використані для простого й розширеного відтворення факторів виробництва та інших складових потенціалу підприємства.
Суб’єктні складові пов’язані із суспільною формою їх прояву. Вони не споживаються, а виступають як передумова, як загальноеконо-
мічний, загальногосподарський соціальний чинник раціонального використання об’єктних складових.
До суб’єктних складових потенціалу підприємства відносяться: науково-технічний потенціал, управлінський, потенціал організаційної структури управління, маркетинговий потенціал.
Науково-технічний потенціал — узагальнююча характеристика рівня наукового забезпечення виробництва: науки, техніки, технології, інженерної справи, виробничого досвіду, можливостей та ресурсів (у тому числі науково-технічних кадрів), які є у розпорядженні підприємства для вирішення науково-технічних проблем.
Управлінський потенціал —це навички та здібності керівників усіх рівнів менеджменту щодо формування, організації, створення належних умов для функціонування та розвитку соціально-економічної системи підприємства. У найбільш загальному вигляді він є інтеграцією функціонально-структурних та нематеріальних елементів.
Потенціал організаційної структури управління —являє собою загальнокорпоративний управлінський (формальний та неформальний) механізм функціонування підприємства, який втілює у собі рівень організації функціональних елементів системи та характер взаємозв’язків між ними.
Маркетинговий потенціал —це максимальна можливість підприємства щодо систематизованого та планомірного спрямування всіх його функцій (визначення потреб і попиту, організації виробництва, продажу та післяпродажного обслуговування) на задоволення потреб споживачів і використання потенційних ринків збуту. У структурі маркетингового потенціалу окремо виділяють логістичний потенціал.
Логістичний потенціал підприємства можна визначити як максимальну продуктивність (функціональну спроможність) системно інтегрованих підрозділів, які охоплюють усі види діяльності щодо переміщення в просторі та руху в часі: персоналу — перевезення співробітників, розміщення їх по службових приміщеннях, переміщення згідно з часовим графіком роботи; матеріалів і готових виробів — транспортування, складування, збереження, сортування і перерозподіл; енергетичних та інформаційних потоків — передача, обробка, збереження і трансформація.
Особливої уваги в структурі потенціалу підприємства заслуговують: трудовий, інфраструктурний та інформаційний потенціали. Усі вони не підпадають під зазначену класифікацію складових потенціалу підприємства, їх не можна однозначно віднести ані до суб’єктних, ані до об’єктних складових.
Трудовий потенціал — це персоніфікована робоча сила, яка розглядається в сукупності своїх якісних характеристик. Дане поняття дозволяє, по-перше, оцінити ступінь використання потенційних можли-
востей як окремо узятого працівника, так і їхньої сукупності, що необхідно для активізації людського фактора, по-друге, забезпечити якісну (структурну) збалансованість у розвитку особистого і уречевленого факторів виробництва.
Інфраструктурний потенціал — збалансовані звимогами виробництва можливості цехів, господарств і служб, які забезпечують необхідні умови для діяльності основних підрозділів підприємства та задоволення соціальних потреб його персоналу.
Інформаційний потенціал — це єдність організаційно-технічних та інформаційних можливостей, які забезпечують підготовку та прийняття управлінських рішень і впливають на характер (специфіку) виробництва через збір, зберігання (накопичення), обробку та розповсюдження інформаційних ресурсів. У складі інформаційного потенціалу можна окремо виділити інформаційно-обчислювальний потенціал, до якого належить комплекс технічних, програмно-математичних, організаційно-економічних засобів і наявність спеціальних кадрів, призначений для автоматизації процесу вирішення задач управління підприємством у різних галузях людської діяльності.
У ширшому змісті графічна модель потенціалу підприємства, котра призначена для проведення діагностики можливостей підприємства, має форму сфери. Така форма представляє всі напрямки діяльності підприємства, тим самим розкриває діалектику його потенціалу.
Рис. 1.2. Графоаналітична модель потенціалу підприємства
Метод дозволяє системно встановити кількісні та якісні зв’язки між окремими елементами потенціалу, рівень його розвитку та конкурентоспроможності і на основі цього своєчасно обґрунтувати та реалізувати управлінські рішення щодо підвищення ефективності функціонування підприємства. Він має декілька теоретичних аспектів, які необхідно враховувати при обґрунтуванні управлінських рішень.
Алгоритм графоаналітичного методу оцінки потенціалу
підприємства «Квадрат потенціалу»:
1. Вихідні дані подаються у вигляді матриці (аij), тобто таблиці, де в рядках записані номери показників (i = 1,2,3,..., n), а у стовпцях — назви підприємств, що розглядаються (j = 1,2,3,..., m).
2. По кожному показнику визначається оптимальне значення при урахуванні коефіцієнта чутливості k ч і здійснюється ранжування підприємств, з визначенням зайнятого місця.
3. Для кожного підприємства знаходимо суму місць (Рj), отриманих у ході ранжування, за формулою:
4. Трансформуємо отриману в ході ранжування суму місць (Рj) у довжину вектора, що створює квадрат потенціалу підприємства (рис. 1).
Квадрат потенціалу підприємства має чотири зони відповідно до розділів (k), які застосовані в розглянутій системі показників, та чотири вектори (В), що створюють його.
Рис. 1.3. Квадрат потенціалу підприємства
Отже, довжину вектора, що створює квадрат потенціалу підприємства (Вk, де k = 1,2,3,4), знаходимо за допомогою формули:
5. Визначивши довжину всіх векторів, створюємо квадрат потенціалу підприємства і робимо відповідні висновки:
1. Форма квадрата потенціалу може бути двох типів. Перший тип має правильну форму квадрата — і якщо в результаті аналізу ми будемо мати фігуру, візуально близьку до квадрата, то розглянуте підприємство має збалансований потенціал, що є основою успіху його діяльності. Другий тип має викривлену форму квадрата, причина цього може бути двояка: один вектор розвинутий більше за другий («проблемний» вектор) або всі вектори розвинуті по-різному (дисгармонія векторів). Якщо підприємство має другий тип форми квадрата, то його потенціал потребує негайних перетворень, що дозволить покращити збалансованість елементів потенціалу.
2. Потенціали підприємств можуть бути прокласифіковані за розміром як великі, середні та малі. Великий потенціал мають підприємства, коли довжина векторів, що створюють квадрат потенціалу підприємства, знаходиться в межах 70—100 у. о.; середній — у межах 30—70 у. о.; малий — до 30 у. о.
3. Зовнішній контур квадрата окреслює можливості підприємства для розвитку потенціалу до оптимальних параметрів.
5. Другий та третій вектори квадрата потенціалу («Організаційна структура та менеджмент» і «Маркетинг») виступають передумовою подальшого розвитку потенціалу підприємства.
6. Четвертий вектор — «Фінанси» — є результативним і характеризує успішність функціонування підприємства.
Рис. 1.4. Зв’язок форми та розміру квадрата потенціалу
з його життєвим циклом
1.2. План семінарського заняття
1. Загальнонаукова сутність терміна «потенціал» та еволюція його використання в економічних дослідженнях.
2. Поняття, характерні риси та модель потенціалу підприємства.
3. Структура потенціалу підприємства.
4. Графоаналітичний метод оцінки потенціалу підприємства «Квадрат потенціалу»: алгоритм та сфери застосування.
Питання для поглибленого вивчення теми
1. Природа категорії «потенціал» та історія її виникнення.
2. Методичні підходи до визначення сутності потенціалу підприємства.
3. Різновиди структуризації елементів, що формують потенціал підприємства.
1.3. Література
1. Авдеенко В. Н., Котлов В. А. Производственный потенциал промышленного предприятия. — М.: Экономика, 1989. — 240 с.
2. Адимбаев Т. А. Экономический потенциал и эффективность его использования. — Алма-Ата: Наука, 1990. — 369 с.
3. Иванов, Левина, Михальская и др. Производственный потенциал: обновление и использование. — К.: «Наукова думка», 1989. — 254 с.
4. Одегов Ю. Г. и др. Трудовой потенциал предприятия: пути эффективного использования / Ю. Г. Одегов, В. Б. Бычин, К. Л. Андреев; под ред. Н. А. Иванова. — Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1991. — 172 с.
5. Олексюк О. І. Управління потенціалом акціонерних товариств // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. — К., 2001.
6. Рєпіна І. М. Підприємницький потенціал: методологія оцінки та управління // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. — 1998. — № 2. — С. 262—271.
7. Синица В. Г. Производственный потенциал предприятия и эффективность его использования // Экономика промышленного производства, Республиканский межведомственный сборник научных трудов. — Минск. — 1992. — Вып. 21. — С. 73—78.
8. Экономическая стратегия фирмы: Учеб. пособие / Под ред.
А. П. Градова. — 3-е изд., испр. — СПб.: Спец-Лит. — 2000. — 589 с.
1.4. Навчальні завдання
Ø Орієнтовні теми реферативних доповідей
1. Еволюція визначення терміна «потенціал» в економічних дослідженнях.
2. Характерні ознаки та структурні елементи підприємницького потенціалу.
3. Сучасні тенденції розвитку виробничого потенціалу підприємства та його складових.
4. Інфраструктурний потенціал і його місце в сучасному розвитку підприємства.
5. Значення управлінського потенціалу для успішного ведення бізнесу.
6. Діалектика розвитку потенціалу підприємства та підходи до управління ним.
7. Графоаналітичні підходи до опису потенціалу підприємства.
Ø Питання для дискусій
1. Чим відрізняються поняття підприємства і його потенціалу?
2. Чому відсутнє однозначне трактування сутності терміна «потенціал підприємства»?
3. Чи існує необхідність розподіляти елементи, що входять до складу потенціалу підприємства, на об’єктні та суб’єктні складові?
4. Чому інформаційний, інфраструктурний та трудовий потенціали не знайшли свого місця серед об’єктних чи суб’єктних складових у структурі потенціалу підприємства?
5. Які переваги мають графоаналітичні методи оцінки потенціалу підприємства?
6. Чи є необхідність проводити моніторинг підприємницьких можливостей підприємства? Якщо так, то чому?
Ø Тестові завдання для самоперевірки знань
1. Переклад терміна «потенціал» з латинської мови означає:
a) резерви
b) наявні можливості
c) приховані можливості
d) запаси
2. Термін «економічний потенціал» уперше було запропоновано?
a) Вейцом В.
b) Абалкіним Л. І.
c) Струміліним С. Г.
d) Архангельським В. М.
3. Найбільш поширена наукова думка щодо трактування суті потенціалу:
a) сукупність ресурсів
b) потужність виробництва
c) загальна ресурсна, економічна, природна можливість регіону
d) можливість досягти ефекту
4. Потенціал людства — природний, економічний, соціокультурний, психофізіологічний — відносять до класифікації потенціалу:
a) за елементним складом
b) за функціональною сферою виникнення
c) за рівнем абстрагованості
d) за галузевою ознакою
5. Залежно від міри реалізації потенціалу розрізняють:
a) внутрішньосистемний та зовнішній потенціал
b) фактичний та перспективний вектори розвитку
c) промисловий, науковий, будівельний, сільськогосподарський
d) експортний та імпортний
6. До якої класифікації потенціалу належить потенціал підприємства?
a) залежно від рівня агрегованості оцінки
b) за галузевою ознакою
c) за функціональною сферою виникнення
d) з огляду на спрямованість діяльності підприємства
7. Скільки існує характерних рис потенціалу підприємства?
a) 2
b) 4
c) 6
d) 8
8. Рівень і результати реалізації потенціалу підприємства визначаються:
a) реальними виробничими можливостями підприємства
b) наявними ресурсами і резервами
c) навичками різних категорій персоналу
d) формою підприємництва і адекватною до неї організаційною структурою підприємства
9. До об’єктних складових потенціалу підприємства належать:
a) інноваційний потенціал
b) управлінський потенціал
c) інвестиційний потенціал
d) трудовий потенціал
e) виробничий потенціал
f) потенціал технологічного персоналу
g) науково-технічний потенціал
h) логістичний потенціал
i) маркетинговий потенціал
j) інформаційний потенціал
k) інфраструктурний потенціал
l) потенціал ОСУ
m) потенціал відтворення
n) фінансовий потенціал
10. До суб’єктних складових потенціалу підприємства належать:
a) інноваційний потенціал
b) управлінський потенціал
c) інвестиційний потенціал
d) трудовий потенціал
e) виробничий потенціал
f) потенціал технологічного персоналу
g) науково-технічний потенціал
h) логістичний потенціал
i) маркетинговий потенціал
j) інформаційний потенціал
k) інфраструктурний потенціал
l) потенціал ОСУ
m) потенціал відтворення
n) фінансовий потенціал
11. Які складові потенціалу підприємства не можна однозначно віднести до суб’єктних чи об’єктних складових?
a) інноваційний потенціал
b) управлінський потенціал
c) інвестиційний потенціал
d) трудовий потенціал
e) виробничий потенціал
f) потенціал технологічного персоналу
g) науково-технічний потенціал
h) логістичний потенціал
i) маркетинговий потенціал
j) інформаційний потенціал
k) інфраструктурний потенціал
l) потенціал ОСУ
m) потенціал відтворення
n) фінансовий потенціал
12. Які структурні компоненти має трудовий потенціал?
a) інноваційний потенціал
b) управлінський потенціал
c) інвестиційний потенціал
d) трудовий потенціал
e) виробничий потенціал
f) потенціал технологічного персоналу
g) маркетинговий потенціал
h) інформаційний потенціал
i) інфраструктурний потенціал
j) потенціал ОСУ
13. Які структурні компоненти має потенціал відтворення?
a) інноваційний потенціал
b) управлінський потенціал
c) інвестиційний потенціал
d) трудовий потенціал
e) виробничий потенціал
f) потенціал технологічного персоналу
g) маркетинговий потенціал
h) інформаційний потенціал
i) інфраструктурний потенціал
j) потенціал ОСУ
14. Наявні та приховані можливості підприємства щодо залучення та використання факторів виробництва для випуску максимально можливого обсягу продукції (послуг) — це...
a) інноваційний потенціал
b) управлінський потенціал
c) інвестиційний потенціал
d) трудовий потенціал
e) виробничий потенціал
f) потенціал технологічного персоналу
15. Персоніфікована робоча сила, яка розглядається в сукупності своїх якісних характеристик, — це...
a) трудовий потенціал
b) управлінський потенціал
c) логістичний потенціал
d) потенціал технологічного персоналу
16. Логістичний потенціал є структурним елементом...
a) трудового потенціалу
b) маркетингового потенціалу
c) виробничого потенціалу
d) потенціалу ОСУ
17. Які з перелічених методів є графоаналітичними?
a) Індексний метод
b) Метод зваженого показника
c) «Квадрат потенціалу»
d) SWOT — аналіз
18. Ідеалістична графічна модель потенціалу підприємства має форму...
a) квадрата
b) сфери
c) ромба
d) кола
19. Які вектори, що створюють квадрат потенціалу за однойменним графоаналітичним методом, виступають передумовою його подальшого розвитку?
a) Виробництво, розподіл та збут продукції
b) Маркетинг
c) Організаційна структура та менеджмент
d) Фінанси
20. Середній потенціал мають підприємства, коли довжина векторів, що створює його квадрат, знаходиться в межах —...
a) 20—80 одиниць
b) 40—60 одиниць
c) 30—70 одиниць
d) 40—70 одиниць
Ø Практичні завдання
Задача-приклад
За допомогою існуючого алгоритму графоаналітичного методу оцінки потенціалу підприємства «Квадрат потенціалу» і наданої нижче
економічної інформації (таблиці 1—4) дати оцінку потенціалу підприємства «Сет», працюючого в галузі переробки гірської породи.
Таблиця 1.1
Виробництво, розподіл і збут продукції
| № п/п | Показник | Коеф. чутлив. k ч | «Квант» | «Осіріус» | «Баст» | «Нега» | «Сет» |
| Потужність підприємства, тис. т | 1,2 | 14 000 | 12 000 | 10 000 | 10 190 | ||
| Якість продукції, % Fe | 1,25 | 65,8 | 61,7 | 65,5 | |||
| Фондовіддача, грн | 1,1 | 1,9 | 2.07 | 1.83 | 1.69 | 2,15 | |
| Витрати на 1 грн товарної продукції | 1,1 | 0,8 | 0.81 | 0.94 | 0.89 | 0,79 | |
| Екологія виробництва (штрафи, тис. грн) | 1,05 | ||||||
| Прибуток, тис. грн | 1,15 | 13 120 | 18 975 | 21 036 | |||
| Рентабельність виробництва, % | 1,15 | 5,7 | 4,1 | 2,7 | 6,18 |
Таблиця 1.2
