Мета: поглиблення знань студентів, формування навичок роботи з літературою, розширення кругозору.
Форма виконання: вивчення літератури, опрацьовування лекційного матеріалу, складання конспекту, підбір літератури для доповідей та написання рефератів.
Рекомендації.
У процесі опрацьовування теми доцільно звернути увагу на таке:
- сутність та призначення загальнодержавних цільових фондів;
- склад загальнодержавних фондів цільового призначення в Україні;
- збори до загальнодержавних цільових фондів в Україні та їх законодавче забезпечення.
Контрольні запитання:
1. Які цільові фонди створюються в Україні та на які групи вони поділяються?
2. Які джерела формування і напрями використання фінансових ресурсів Пенсійного фонду?
3. Які джерела формування і напрями використання фінансових ресурсів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань?
4. Які джерела формування і напрями використання фінансових ресурсів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності?
5. Які джерела формування і напрями використання фінансових ресурсів Фонду соціального страхування на випадок безробіття?
Форми й методи контролю:
- усні відповіді на запитання семінарського заняття;
- перевірка викладачем складеного студентами конспекту;
- обговорення матеріалів, підготовлених до виступу з доповідями або рефератами.
Література: 5; 6; 7; 8; 9; 10; 13; 15; 22, с. 168-171.
Тема 10. Страхування та страховий ринок
Мета: поглиблення знань студентів, формування навичок роботи з літературою, розширення кругозору.
Форма виконання: вивчення літератури, опрацьовування лекційного матеріалу, складання конспекту, підбір літератури для доповідей та написання рефератів.
Рекомендації.
У процесі опрацьовування теми доцільно звернути увагу на:
- економічну сутність страхування;
- функції страхування в Україні;
- форми й методи утворення і використання страхового фонду;
- класифікацію страхування як галузі;
- організацію страхової справи в Україні;
- сутність та значення страхового ринку.
Контрольні запитання:
1. У чому полягає економічна сутність страхування?
2. Назвіть функції страхування.
3. Назвіть основні класифікаційні ознаки страхування.
4. Яке призначення державного страхування?
5. Назвіть види державного страхування.
6. Хто здійснює контроль за діяльністю страхових органів?
7. Охарактеризуйте сутність страхового ринку.
8. Яке значення страхового ринку в Україні?
Форми й методи контролю:
- усні відповіді на запитання семінарського заняття;
- перевірка викладачем складеного студентами конспекту;
- обговорення матеріалів, підготовлених до виступу з доповідями або рефератами.
Базові терміни теми
Добровільне страхування передбачає складання договору між страхувальником і страховиком у порядку та за умовами, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог законодавства.
Застрахований – юридична чи фізична особа, якій належить страхове відшкодування при настанні страхового випадку.
Медичне страхування – форма спеціального захисту інтересів населення щодо охорони здоров’я, пов’язана з компенсацією витрат громадян із медичного обслуговування.
Обов’язкове страхування передбачає обов’язковість внесення відповідним колом страхувальників фіксованих страхових платежів, коли необхідність відшкодування матеріального збитку зачіпає інтереси не лише страхувальника, а й державні інтереси.
Перестрахування – це передача договору страхування від одного страховика до іншого.
Самострахування – комплекс заходів, спрямованих на попередження ризиків, створення резервних фондів матеріальних і фінансових ресурсів, призначених покривати збитки, пов’язані зі страховими випадками.
Соціальне страхування – система економічних відносин, за допомогою яких формується і використовуються фонди грошових заходів, передбачені для матеріального забезпечення непрацездатних.
Співстрахування – це участь у страхуванні відразу кількох страховиків.
Страхова подія – це подія, що фактично настала і має бути офіційно зареєстрована.
Страхувальник – юридична або фізична особа, котра на підставі відповідної угоди зі страховиком сплачує страхові внески до страхового фонду.
Страхування – це сукупність особливих перерозподільних відносин між його учасниками з приводу формування за рахунок грошових внесків цільового страхового фонду, призначеного для відшкодування можливої шкоди, нанесеної суб’єктам господарювання, або, вирівнювання втрат у сімейних прибутках у зв’язку з наслідками страхових випадків.
Страховик – юридична особа, яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе обов’язки щодо створення колективного страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування.
Страховий випадок – це можлива подія, настання якої може спричинити збитки.
Страховий портфель – сукупність укладених певною компанією угод як з того чи іншого виду страхування, так і з усіх видів.
Страховий ринок – це особлива сфера грошових відносин, де об’єктом купівлі-продажу виступає специфічна послуга – страховий захист і де формується попит і пропозиція на неї; це складна інтегрована система страхових і перестрахових організацій, що здійснюють страхову діяльність.
Страхове поле – це наявність потенційних страхувальників з певного виду страхування.
Література: 7; 9; 10; 15; 18, с. 552-560; 22, с. 102-111.
Тема 11. Фінансовий ринок
Мета: поглиблення знань студентів, формування навичок роботи з літературою, розширення кругозору.
Форма виконання: вивчення літератури, опрацьовування лекційного матеріалу, складання конспекту, підбір літератури для доповідей та написання рефератів.
Рекомендації.
У процесі опрацьовування теми доцільно звернути увагу на:
- сутність фінансового ринку;
- структуру фінансового ринку;
- особливості функціонування ринку грошей;
- особливості функціонування ринку цінних паперів;
- особливості функціонування ринку капіталів;
- особливості функціонування фондового ринку;
- грошово-кредитну систему України;
- умови створення і перспективи розвитку фінансового ринку в Україні.
Контрольні запитання:
1. Охарактеризуйте сутність фінансового ринку?
2. Назвіть структурні елементи фінансового ринку.
3. Що являє собою ринок грошей?
4. Назвіть структурні елементи ринку капіталів.
5. Охарактеризуйте функціонування ринку цінних паперів.
6. Назвіть ознаки фондового ринку.
7. Які характерні риси грошово-кредитної системи України?
8. Які існують умови створення фінансового ринку в Україні?
9. Які перспективи розвитку фінансового ринку в Україні?
Форми й методи контролю:
- усні відповіді на запитання семінарського заняття;
- перевірка викладачем складеного студентами конспекту;
- обговорення матеріалів, підготовлених до виступу з доповідями або рефератами.
Базові терміни теми
Акція – цінний папір без встановленого терміну обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує право на участь в управлінні ним, дає прав на отримання прибутку у вигляді дивідендів.
Брокер – учасник ринку цінних паперів, що займається купівлею-продажем цінних паперів за рахунок і за дорученням клієнта на підставі договору комісії.
Валютний ринок – система економічний та правових відносин пов’язаних з купівлею-продажем іноземної валюти, банківських металів, цінних паперів в іноземній валюті, а також проведення кредитно-депозитних операцій з валютою.
Вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання терміну визначену суму грошей власнику векселя.
Дилер – учасник ринку цінних паперів, що торгує цінними паперами за свій рахунок і за дорученнями.
Інвестор – фізичні особи та інститути, котрі мають вільні грошові ресурси, необхідні для інвестування з метою збільшення ринкової вартості цінних паперів
Емітент – юридичні особи, які від свого імені випускають цінні папери з метою залучення фінансових ресурсів.
Кредитний ринок – система економічний та правових відносин, пов’язаних з наданням вільних грошових коштів кредиторів у позику позичальникам, які можуть вчасно виконати зобов’язання за кредитами.
Фінансовий ринок – це сукупність економічних та правових відносин, пов’язаних з розподілом фінансових ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грошових коштів і цінних паперів.
Ринок грошей – система економічний та правових відносин, пов’язаних з здійсненням короткострокового інвестування коштів за допомогою фінансових активів, термін обігу яких не перевищує одного року.
Ринок капіталів – система економічний та правових відносин, пов’язаних з наданням середньо та довгострокових кредитів, середньо та довгострокових боргових цінних паперів, а також інструментів власності – акцій, для яких термін обігу не встановлюється.
Облігація – цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений термін з виплатою фіксованого процента.
Ощадний сертифікат – письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право власника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів за ним.
Фінансові активи – це неречові активи, які є носіями законних вимог власників цих активів на отримання грошового доходу в майбутньому (акції, облігації, депозити тощо).
Фінансовий посередник – фінансові організації, які надають в процесі взаємодії з цінними паперами посередницькі послуги
Фондова біржа – це організований, постійно діючий ринок, на якому створюються сприятливі умови для вільної купівлі-продажу цінних паперів.
Фондовий ринок – система економічний та правових відносин, пов’язаних з купівлею-продажем або випуском фінансових активів
Література: 13; 15; 18, с. 561-569; 22, с. 207-233.
