Коли одного зі стародавніх філософів запитали: «Що цінніше – багатство чи слава?», – він відповів: «Ні багатство, ні слава не роблять людину по-справжньому щасливою. Здоровий жебрак щасливіший хворого короля». Ці слова стверджують, що найголовніше багатство людського життя – здоров’я.
Науковими дослідженнями встановлено взаємозв’язок між рівнем рухової активності та захворюваністю і смертністю. Автоматизація і механізація виробництва, розвиток різноманітних засобів зв’язку, транспорту, побуту, спричинили значне обмеження рухової активності.
Поступове зниження зацікавленості спортом, тривале перебування на робочому місці у тій самій позі, відпочинок за книгою чи перед телевізором дуже обмежують рухову активність дорослої людини. Наслідком цього є значні порушення в діяльності життєво важливих систем, передчасне старіння і рання смерть.
Цікавими є результати досліджень, проведених професором І.В. Муравовим. Він вивчав дві групи пацюків одного віку. Одну групу тварин не обмежували в русі, а іншу помістили в невеликі клітки, щоб вони не мали змоги рухатися. Результат експерименту виявився дивовижним: тривалість життя пацюків, що вели малорухливий спосіб життя, була у 6 разів коротшою, ніж у пацюків, що вели активний спосіб життя. Після розтину тварин виявилось, що у малорухливих пацюків були різко виражені процеси старіння серця і легень, печінки, нирок. Крім цього,мали місце інші патологічні зміни.
Ще Аристотель писав: «Ніщо так не виснажує і не руйнує людину, як тривала фізична бездіяльність». Науковими дослідженнями встановлено, що в осіб, що ведуть «сидячий» спосіб життя, смертність від хвороб серця і судин спостерігається в 2–3 рази частіше, ніж у фізично активних осіб. Американськими науковцями запропоновано називати патологічний стан малорухливих людей «гіпокінетична хвороба», мотивуючи назву поняттям «гіпокінезія» – «малорухливість». Інші вчені називають цей стан «серце бездіяльного діяча». Діяльного відносно своєї роботи і бездіяльного – відносно руху.
За умови недостатньої рухової активності практично здорові люди скаржаться на: порушення дихання під час невеликих фізичних навантажень, зниження працездатності, перевтому, біль у серці, біль у спині, що є наслідком слабкості м’язів, корті підтримують хребет, порушення сну, послаблення концентрації уваги, пасивність, підвищення нервово-емоційної збудженості.
Тривале зниження рухової активності призводить до подальших більш виражених і стійких порушень, які поступово стають незворотними. Наслідком цього є поява поширених так званих хвороб цивілізації – гіпертонічної хвороби, атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, захворювання судин ніг, порушення постави тощо.
Водночас фізичні вправи, регулярні заняття фізкультурою і спортом дають позитивний ефект, який має різносторонній характер. Насамперед його проявом є економізація та стимуляція функцій організму. Ефект економізації полягає у зменшенні величини показників діяльності організму в стані спокою. Так, якщо у нетренованих осіб ЧСС більше 80 уд·хв-¹, то у тренованих – 60 уд·хв-¹. Частота дихання у нетренованих більше 16, у тренованих – менше 12 разів·хв-¹.
Проявом стимуляційного впливу рухової активності є підвищення функціонального резерву, працездатності, сили, витривалості. Покращується самопочуття, з’являється бадьорість, нормалізується сон та апетит.
Тренування сприяють підвищенню адаптації організму до негативних факторів зовнішнього середовища – спеки, холоду, радіації. Під час адаптації до фізичних навантажень покращується скорочувальна здатність міокарда, зменшується потреба в кисні, підвищується вміст глікогену, білка, активність ферментів, необхідних для інтенсивної та тривалої роботи серця. Результатом цього є економізація роботи та збільшення енергоресурсів. Основні фізіологічні показники у стані спокою тренованих осіб перебувають на більш «економному» рівні, а максимальні можливості при роботі м’язів значно вищі, ніж у нетренованих.
За умови систематичних занять фізичними вправами суттєво покращуються морфофункціональні характеристики дихальної системи. Фізичні тренування позитивно впливають на обмін речовин, сприяють зменшенню холестерину, що має велике значення для профілактики серцево-судинних захворювань, а також всіх органів і систем організму.
