План вивчення теми
1. Визначення стану здоров’я.
2. Методи самоконтролю. Суб’єктивні методи.
3. Об’єктивні методи.
4. Завдання, зміст, організація, форми і методи лікарського контролю.
Рекомендована література:
1. Апанасенко Г. Л. Эволюция биоэнергетики и здоровья человека / Г. Л. Апанасенко. — СПб.: МГП «Петрополис», 1992. – 124 с.
2. Булич Э. Г. Здоровье человека / Э. Г. Булич, И. Муравов. – К.: Олимп, л-ра, 2003. – 424 с.
3. Иващенко Л. Я. Программирование занятий оздоровительным фитнесом / Л. Я. Иващенко, А. Л. Благий, Ю. А. Усачев. – К.: Науковий світ, 2008. – 198 с.
4. Круцевич Т. Ю. Основи теорії адаптації та закономірності її використання у фізичному вихованні / Т. Ю. Круцевич, В. М. Платонов // Теорія і методика фізичного виховання; за ред. Т. Ю. Круцевич. – К.: Олімп, л-ра, 2008. – Т. 1. – С. 127 – 150.
5. Фомин H. А. Физиологические основы двигательной активности / Н. А. Фомин, Ю. Н. Вавилов. – М.: Физкультура и спорт, 1991. – 224 с.
6. Паффенбаргер Р. С. Здоровый образ жизни / Р. С. Паффенбаргер, Э. Ольсен. – К.: Олимп, л-ра, 1999. – 320 с.
7. Яковлев Н. Н. Биохимия спорта / H. Н. Яковлев. – М.: Физкультура и спорт, 1974. – 228 с.
1. Визначення стану здоров’я
Здоров’я – це цінність, і притому єдина, заряди якої дійсно варто не тільки не шкодувати часу, сил, праці й всяких благ, але й пожертвувати заради нього частинкою самого життя, оскільки життя без нього стає нестерпним і принизливим. М. Монтень.
Забезпечення високих темпів розвитку нашого суспільства потребує від кожної людини максимальних i творчих зусиль. Щоб це було можливе, людина приймає кардинальні заходи, спрямовані на поліпшення умов праці та побуту. Ведеться активна робота із закріплення здорового способу життя й організації змістовного дозвілля людей. У фізичній культурі велике значення приділяється формуванню всебічно i гармонійно розвинутої особистості як способу зміцнення здоров’я, підвищення працездатності.
За останці роки істотно зросла матеріальна база для занять фізичною культурою i спортом, постійно збільшується число тих, хто займається фізичною культурою самостійно. Раціонально побудовані заняття дозволяють людині підвищувати свої функціональні можливості, зміцнювати здоров’я, керувати своїм самопочуттям i настроєм. У результаті в людини не тільки підвищується продуктивність праці, розумова працездатність, але i помітно поліпшуються його взаємини з оточуючими.
У цій лекції іде мова про те, як зберегти i зміцнити здоров’я. Обговорюються питання самоконтролю фізкультурника. Його призначення – допомогти вести спостереження за станом свого здоров’я, працездатністю, навчитися контролювати відповідну реакцію організму на pyxoвi навантаження, використовуючи для цього прості й доступні тести i показники (з деякими з них читачі вже знайомі). Реєстрація їх не складна, а отримана інформація, виявиться дуже корисною для оцінки впливу занять фізкультурою на організм i для своєчасної корекції навантаження.
Систематичні самоспостереження привчать вас вдумливо відноситись до тренувань, свого способу життя, найбільш раціонально, з більшим ефектом використовувати фізичну культуру для збереження і зміцнення здоров’я, підвищення працездатності.
Фізичний стан, тобто готовність до виконання м’язової діяльності, характеризується станом здоров’я людини, його статурою, функціональними можливостями організму, фізичною підготовленістю. Усі ці показники починають серйозно цікавити кожного з вас уже на тому етапі фізичної підготовки, коли переборені труднощі початкового періоду занять i ви втяглися в тренування. Тепер хочеться побачити успіхи, оцінити невдачі, уточнити методику занять.
Якщо ви прийдете в групу, то інструктор фізкультури в першу чергу попросить від вас довідку – дозвіл займатися даним видом фізичної активності, а от тi, хто приступає до самостійного заняття, часто візит до лікаря відкладають «на потім». Однак відвідування лікаря дуже бажане для усіх. Нехай це буде терапевт поліклініки i його висновок виявиться самим загальним (не в кожного є можливість проконсультуватися в лікарська - фізкультурному диспансері), але він значною мipою захистить вас від грубих помилок, i зв’язаних з ними неприємних наслідків для здоров’я. Бесіда із самим собою
З чого починається вивчення себе? З анамнезу. За спеціальною термінологію «анамнез» (від греч. anamnesis – спогад) – це медична біографія пацієнта. З розповіді про стан здоров’я людини та звертання до лікаря i з’ясування скарг починається прийом як у терапевта, так i в будь-якого фахівця. Правильно зібраний і зафіксований анамнез поряд з даними зовнішнього огляду допоможе орієнтовно оцінити свій фізичний стан. У майбутньому ви неодноразово будете звертатися до щоденника самоконтролю, доповнювати записаний анамнез і результати зовнішнього огляду новими даними.
