Обзор програм для створення публікацій

ЗМІСТ

 

ВСТУП 1

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ

І. ОСНОВНА ЧАСТИНА 7

1. программи для створеня публикаций............................................ 7

1.1. Adobe InDesign........................................................................... 7

1.2.інтерфейс программи Adobe InDesign........................................ 7

1.3 Microsoft Publisher ………………………………………………..…8

1.4. інтерфейс программи Microsoft Publisher……………..…………. 7

2. Вёрстка

3. Особенности оформления и верстки газет

4. Кегль и начертание шрифта

5. Композиция газетной полосы

Создание макета

Спусковые и концевые полосы

Ошибки верстки текста

9. Верстка с иллюстрациями

Заключение

 

ВСТУП

Верстка - монтаж смуг оригінал-макету із складових елементів: набраного тексту, заголовків, таблиць, ілюстрацій, прикрас та ін.. Також результат цього процесу, тобто готові смуги. Розрізняють книжкову, газетно-журнальну, акцидентні верстку у видавничій справі і верстку веб-сторінок в веб-дизайні.

Комп'ютерна верстка (англ. Desktop publishing скорочено DTP) - використання персонального комп'ютера та спеціального програмного забезпечення для створення макету з метою подальшого друку в друкарні або на принтері.

Користувач створює власний макет сторінки, який може містити текст, малюнки, фотографії та інші ілюстративні елементи. Залежно від необхідної кількості і якості матеріалів друк може виконуватися на принтері, різографі або в спеціалізованих друкарнях. Прикладами програмного забезпечення, що спеціалізується на комп'ютерній верстці, є програми QuarkXPress, Adobe InDesign (і більш рання програма Adobe PageMaker), Scribus, Microsoft Publisher, Apple Pages. Під терміном комп'ютерна верстка розуміють не тільки створення макета сторінки (page layout) для книг і журналів. Цей термін також використовується для створення макетів рекламних оголошень, упаковки, дизайну виставкових стендів і т. п.

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ

Початок комп'ютерної верстки було покладено в 1985 році, коли вийшла створена корпорацією Aldus програма PageMaker [1] і персональний лазерний принтер LaserWriter компанії Apple Computer. Можливість створення WYSIWYG макетів сторінки на екрані монітора з наступною роздруківкою на принтері була новою як для комп'ютерної індустрії, так і для типографського справи. Термін «desktop publishing» був запропонований Полом Брейнерда, засновником Aldus Corporation.

 

Ранні системи комп'ютерної верстки на сьогоднішній день виглядають досить примітивними. Зв'язка PageMaker-LaserWriter-Macintosh 512K була не зовсім стабільної, часто зависала, використовувався чорно-білий екран, неможливо було контролювати кернінг, трекінг та інші важливі для верстки параметри. Але в той час відгуки про систему були схвальними.

Технології, розроблені Adobe Systems, заклали фундамент для подальшого розвитку комп'ютерної верстки. Принтери LaserWriter і LaserWriter Plus містили у вбудованій ROM-пам'яті масштабовані шрифти від Adobe.

У 1986 році вийшла програма Ventura Publisher для комп'ютерів під ОС MS-DOS. У той час як PageMaker імітувала процес створення макета сторінки вручну, Ventura Publisher автоматизувала цей процес шляхом використання тегів (tags) і таблиць стилів (style sheet), що дозволило автоматизувати процес створення індексів і елементів макета сторінки. Таким чином Ventura Publisher була зручніше PageMaker при створенні макетів книг та багатосторінкових документів.

У цей час комп'ютерна верстка сприймалася як непридатна для широкого використання, багато в чому завдяки користувачам, які використовували погано організовані оригінал-макети. Проте, професійне використання технологій комп'ютерної верстки дозволяло вже тоді отримати хороші результати. Наприклад, журнал Info magazine наприкінці 1986 року став першим повнокольоровим виданням, підготовленим методами комп'ютерної верстки.

Поліпшення і розширення інструментів для роботи з текстом і графікою для комп'ютерів привернуло увагу професійного друкарського спільноти до систем комп'ютерної верстки. Переломним моментом стала поява в 1990-х роках програми QuarkXPress, а також розширення бази комп'ютерних шрифтів. QuarkXPress стала домінуючою системою на ринку. На початку 2000-х набрала популярність програма Adobe InDesign. Це сталося завдяки її великим можливостям, а також інтеграції з іншими програмами від Adobe, які були домінуючими в сфері комп'ютерного дизайну, обробки зображень і фотографій, аудіо-та відеоредагування.

 

Обзор програм для створення публікацій

1.1 Adobe InDesign

Adobe InDesign-програмне забезпечення класу настільна видавнича система, розроблене і поширюване фірмою Adobe Systems.

Adobe представляє InDesign як кращого спадкоємця Adobe PageMaker. InDesign - серце десятків видавничих систем для газет, журналів та іншої видавничої середовища, його використовують художники і верстальники періодики та книг.

InDesign CS і InDesign CS2 пов'язані з Photoshop, Illustrator і Acrobat в пакеті Adobe Creative Suite. Підтримуються передові функції прозорості, верстка стилів, оптичне вирівнювання, мікротіпографіка, а також Кросплатформені скрипти з використанням JavaScript (для створення скриптів також підтримуються мови Visual Basic і AppleScript). Використовуючи реляційну базу даних, Adobe InCopy використовує той же самий движок форматування, що і InDesign.

InDesign - перший великий пакет DTP c підтримкою Unicode для обробки текстів і шрифтів OpenType. Документи InDesign можна експортувати в стандартний формат PDF з багатомовної підтримкою.

Adobe розвиває InDesign CS3 (і Creative Suite 3) як універсальний, сумісний з платформами як Intel, так і PowerPC Mac, подвійне програмне забезпечення. Версія CS2 Mac має код, спеціально адаптований для архітектури PowerPC, і не сумісна з процесорами Intel в нових машинах Apple. Перенесення продуктів на іншу платформу був спробою Adobe розвивати CS3 разом з продуктами Macromedia, замість того, щоб повторно зібрати CS2 і одночасно просувати CS3. Головний адміністратор Adobe Брюс Чизен оголосив, що «Adobe стане першим виробником ПЗ з повною лінійкою універсальних програм». У 2002 році InDesign став першою настільною видавничої програмою для Mac OS X.

Починаючи з версії CS3 за CS6 інтерфейс InDesign піддавався кардинальним змінам, тому що основні функції програми не змінювалися.

Adobe InDesign має особливості, пов'язані із сумісністю файлів різних версій. Наприклад, макет, зверстаний у пізній версії, що не відкриється в ранній.

Сполучення клавіш, в основному, відповідають прийнятим в програмах Adobe. Однак версії CS3 і CS4, при установці з обраної за замовчуванням в операційній системі російською розкладкою клавіатури, встановлювали в InDesign російські клавіатурні поєднання клавіш, функціональність яких була значно менше англійських швидких сполучень клавіш. При цьому в пунктах меню показувалися поєднання клавіш на кирилиці. Виправити це можна було тільки зробивши англомовну розкладку клавіатури в операційній системі за замовчуванням і змінивши налаштування клавіатурних сполучень в самому InDesign.

 

 

1.1.1.інтерфейс программи Adobe InDesign

Загальний вид вікна програми Adobe InDesign:

· 1 - рядок меню;

· 2 - Control Palette (Панель управління);

· 3 - Toolbox (Панель інструментів);

· 4 - лінійки вікна документа;

· 5 - палітри;

· 6 - значки палітр;

· 7 - смуги прокрутки вікна документа;

· 8 - монтажне поле документа;

· 9 - сторінка документа

Рис.1. Загальний вид вікна програми Adobe InDesign

 

Microsoft Publisher

Microsoft Office Publisher — настільна видавнича система, розроблена корпорацією «Microsoft». Ця програма початкового рівня, що відрізняється від «Microsoft Office Word» тим, що акцент у ньому робиться на проектування розмітки сторінки, а не на оформлення та перевірку тексту. Microsoft Publisher — пропрієтарне програмне забезпечення, що входить до складу пакету Microsoft Office.

Перша версія пакета була розроблена 1991 року.

Office Publisher 2007 містить нові та вдосконалені засоби, що допомагають ефективно створювати, настроювати і багато разів використовувати різноманітні маркетингові матеріали, адаптовані під конкретні потреби компанії.

Швидкий початок роботи при використанні бібліотеки з сотень шаблонів оформлення і пустих публікацій, включаючи інформаційні бюлетені, брошури, рекламні листівки, листівки, веб-вузли, формати поштових повідомлень і багато іншого.

Створення для всіх ділових і особистих потреб елементи фірмової символіки, які містять назву компанії, контактну інформацію і емблему.

Перед вибором шаблону можна скористатися функцією динамічного перегляду шаблонів Office Publisher 2007 із застосуванням елементів фірмової символіки, включаючи кольори, шрифти, емблему і відомості про бізнес.

Нова функція пошуку дозволяє швидко знаходити і проглядати в каталозі Publisher високоякісні шаблони Office Publisher 2007 з веб-сайту Microsoft Office Online. Для прискорення пошуку шаблонів можна скористатися ефективними засобами розподілу по категоріях, перегляду, відкриття і збереження в теці «Мої шаблони». Завдяки зберіганню часто використовуваного тексту, елементів оформлення і графічних об'єктів в новому сховищі вмісту для подальшого використання в інших публікаціях досягається значна економія часу і сил.

Повторне використання створеного вмісту для інших методів публікації і розповсюдження. Наприклад, можна легко помістити вміст з багатосторінкового інформаційного бюлетеня в шаблон електронної пошти або веб-шаблон для розповсюдження в Інтернеті.

Можна вибрати одну з понад 70 створених професіоналами колірних схем або створити свою власну. Якщо потрібно використовувати кольори Pantone, їх можна вибрати безпосередньо в Office Publisher 2007. У панелі завдань Publisher доступна допомога по стандартних процедур Office Publisher 2007, таким як вставка зображення, злиття стандартних листів або багатократне використання вмісту. Розширена можливість злиття каталогів дозволяє створювати часто оновлювані матеріали, такі як специфікації, каталоги і прейскуранти, об'єднуючи текст і зображення з бази даних. Доступна настроювання публікацій з використанням колекції інтуїтивно зрозумілих макетів, розміток, друкарських ефектів і засобів роботи з графікою. Вдосконалений засіб перевірки макета дозволяє завчасно виявити і виправити поширені помилки макету в матеріалах, призначених для друку, розміщення в мережі і розповсюдження по електронній пошті.

Простий перегляд елементів фірмової символіки — кольору, шрифту, емблеми та відомостей про бізнес — і їх застосування до всього вмісту Office Publisher 2007 дозволяє швидше приступити до роботи.

Office Publisher 2007 містить нові засоби злиття електронної пошти, а також вдосконалені можливості злиття пошти і каталогів, завдяки яким стало простіше створювати і поширювати в друкованому вигляді або електронною поштою маркетингові матеріали, настроєні під індивідуальних одержувачів.

 

 

1.3. інтерфейс программи Microsoft Publisher

1. Буклеты
2.Быстрые публикации
3.Бюллетени
4.Визитные карточки
5.Деловые бланки
6.Информационные таблички
7.Календари
8.Каталоги
9.Конверты
10.Наклейка
11.Объявления
12.Открытки
13.Плакаты
14.Почетные грамоты
15.Почтовые карточки
16.Приглашения
17.Резюме

Рис. 2 Вікно програми Microsoft Publisher

2. Верстка

 

Верстка у видавничій справі і поліграфії - процес формування сторінок (смуг / макетів) видання шляхом компонування текстових і графічних елементів, а також результат цього процесу, тобто, власне, смуги. Верстка смуг повинна бути однакової по відбитті заголовків і додаткових текстів, з розміщення таблиць, формул, виносок, ілюстрацій і підписів до них. У газетних, журнальних, інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії виконання цієї вимоги не обов'язково.

Порядок проходження і розташування окремих частин видання при верстці визначається оригіналом, макетом (якщо він є) і видавничою специфікацією.

У книжкових виданнях титульний лист, авантитул, шмуцтитули, початок першого з передмов і основного тексту рекомендується заверстуються на непарних смугах, контртитул або фронтиспис - на парній (звичайно другий) смузі.

Формат смуг набору у виданні визначає видавнича специфікація, причому висота смуг повинна бути розрахована (і зазначена в специфікації) в цілому числі рядків основного тексту (без колонцифри, але з колонтитулом).

Висота всіх смуг видання незалежно від застосовуваних кеглів шрифту і видів набору повинна бути строго однакова.

У газетних, інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії з метою доведення смуги до заданої висоти дозволяється розбивати абзаци або окремі рядки тексту шпонами.

Верстка тексту повинна бути приводний, тобто рядки тексту повинні точно збігатися з відповідними рядками на звороті. Всі частини тексту, набрані іншим кеглем або за іншими правилами (заголовки, додаткові тексти, виноски, формули, таблиці), а також ілюстрації з підписами повинні бути приведені за допомогою отбівок до висоти, кратній кеглю основного тексту (при наборі основного тексту на шпони - до висоти, кратній сумарній величині кегля тексту й шпони). У газетних, інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії виконання цього правила не обов'язково.

Чи не дозволяється на початку смуги або колонки залишати неповну концевую рядок абзацу. Це правило не відноситься до коротким рядкам математичних міркувань між формулами. У журнальних, газетних, інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії кінцеві рядки на початку смуги припустимі при довжині рядка не менше 2/3 вихідного формату.

Не слід в кінці смуги або колонки залишати рядок з абзацним відступом. У журнальних, газетних, інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії допускається залишати абзацний рядок, якщо кінцева рядок над абзацом буде не менш 2/3 вихідного формату.

Не слід закінчувати останній рядок друкованої смуги знаком переносу. Правило може бути порушено, якщо його виконання значно погіршить якість форматування рядків.

За будь-яких перенабор тексту за умовами верстки (вгонка і вигонка рядків, оборка ілюстрацій і таблиць, ліквідація переносів з непарної смуги на парну та ін) повинні дотримуватися всі правила набору.

Розміри спусків у початкових смугах повинні відповідати вказівкам у видавничій специфікації і бути однаковими у всьому виданні. Допускається відхилення від заданої величини спуску на один рядок.

Заголовки, підзаголовки, заставки, ініціали, що виступають над текстом і розміщуються в межах спуску, повинні бути зверстані в рахунок спуску (розмір спуску вважають від верхнього краю смуги до першого рядка тексту).

Концевая смуга повинна займати не менше 1/4 смуги і бути коротше повної не менше ніж на 4 кегельних основного шрифту.

Оформлення колонцифр (кегль і гарнітура шрифту, розміщення вгорі або внизу смуги, виключка в зовнішній край або по центру і пр.) визначає видавнича специфікація.

Колонцифри (без колонтитулів) у рахунок заданої висоти смуги не входять і відбиваються від тексту з розрахунком, щоб загальна висота смуги з колонцифра була кратною цицеро.

Якщо колонцифри оформляються зі знаками тире або з набірними прикрасами, то відбиття колонцифр від цих знаків роблять на напівкегельну.

Колонцифри не повинні бути на титульних аркушах, шмуцтитулах, смугах з вихідними відомостями і на смугах, повністю зайнятих ілюстраціями (у науково-технічних виданнях ілюстраційні смуги зазвичай мають колонцифри), а також на кінцевих смугах і вгорі смуги - на початкових (спускових) смугах. В рахунок колонцифр всі ці смуги входять.

Частини видання на вклейках, накидках, Приклейка в рахунок колонцифр не входять і колонцифри на вклейках не ставляться.

Оформлення колонтитулів (кегль і гарнітура шрифту, наявність лінійок, розміщення на смузі, набір разом з колонтитулом колонцифр і пр.) задається у видавничій специфікації.

Колонтитули вгорі смуги входять в рахунок заданої висоти смуги і відбиваються від тексту приблизно на кегельную основного шрифту (при многоколонной верстці - на ширину середників між колонками).

Колонтитул на кожній смузі повинен відповідати даному розділу, глави, параграфу (за оригіналом).

Колонтитули не ставлять на титульних аркушах, смугах з вихідними відомостями, початкових смугах (крім колонтитулів, розташовуваних у зовнішньому полі в нижній частині смуги) і на смугах, повністю зайнятих ілюстраціями (крім видань науково-технічної літератури).

Колонтитули відбивають від нижньої лінійки на 2 п. Якщо текст колонтитула розміщається між двома лінійками, то повинна бути забезпечена зорова рівномірність верхньої та нижньої отбівок його від лінійок.

3. Особливості оформлення та верстки газет

 

Основною відмінною рисою верстки газет є необхідність виконання її в стислі строки, пов'язана з періодичністю виходу видань. Це обумовлює відміну газетної верстки від книжково-журнальної в бік пом'якшення деяких вимог.

Верстку виконують строго по макету, так як сприйняття змісту газети багато в чому визначається оформленням газетної шпальти.

На першій стадії необхідно вибрати формат газети, формат шпальти, формат колонок. Всі шпальти газети повинні мати однаковий формат незалежно від числа колонок на смузі. Всі колонки в смузі повинні бути однакової довжини

Формат - загальноприйнятий термін для визначення размералістов друкарського паперу, книг, журналів, газет; а також для визначення розміру рядків, колонок, смуг.

Якого формату повинен бути газетний лист? Він не може бути довільним. Насамперед, вибір можна зробити лише з трьох використовуваних у вітчизняній газетної практиці форматів. А саме:

• великий - А2

• малий - А3

• надмалих - А4.

Основне завдання при оформленні газет полягає в умілому розміщенні матеріалу на смузі, виділенні головного. Засоби втілення оформлювального задуму, що робить матеріал більш помітним:

• вміле використання гарнітур

При використанні двох гарнітур слід чітко визначити, для якого саме тексту призначений даний шрифт.

Прогалини між словами і рядками

Прогалини між словами і рядками повинні бути однаковими. Неприпустимі ні дуже вузькі прогалини, при яких слова зливаються, ні дуже широкі, при яких текст здається розірваним. Абсолютно неприпустимі "коридори", тобто співпадаючі по вертикалі або діагоналі прогалини в декількох рядках підряд.

 

 

4. Кегль і накреслення шрифту

 

Кегль шрифту визначається багатьма факторами:

• значенням газетного матеріалу, до якого належить заголовок;

• місцем його на смузі;

• обсягом матеріалу;

• кількістю колонок, на які він разверстаем.

Число переносів

При численних поспіль йдуть переносах утруднюється зоровий перехід на наступний рядок. Не повинно бути переносів, що ускладнюють розуміння тексту або неблагозвучних.

Не слід розділяти перенесенням:

• скорочення, набираються прописними буквами, прописними з окремими малими або з цифрами;

• цифри, що утворюють одне число;

• скорочені вирази;

• прізвища від ініціалів та ініціали від прізвища;

• скорочені слова від імен власних.

Імідж газети та її номер

Найсильніший вплив на процес підготовки та випуску номера надає імідж видання - стійке уявлення про газеті чи журналі, яке формується у читача. Імідж складається протягом тривалого часу під впливом постійних особливостей змісту видання, тематики і характеру його публікацій, його позиції і поглядів. На імідж видання впливають також особливості його форми - дизайну, верстки та ілюстрування, те, що називають зовнішнім "обличчям" газети.

Майбутній імідж видання закладають вже в його модель, визначаючи систему його публікацій, тематичні рубрики і жанрові особливості - залежно від особливостей та іміджу його потенційної читацької аудиторії. Певне значення в цій моделі має і співвідношення новин, і аналітичний, проблемних матеріалів.

Кожен номер газети чи журналу повинен підтримувати і закріплювати їх імідж. Але кожен номер є лише ланкою в ланцюзі номерів, складових комплект видання.

5. Композиція газетної шпальти

 

Окремі частини газетного набору мають характерні назви, пов'язані з розташуванням статей або ілюстрацій на смузі.

Газета починається з заголовної частини, яка може займати всю ширину смуги або її частину. Основні її елементи: назва газети; постійний заклик; назва організації (органу), що поміщається під назвою газети; календарні відомості та номер випуску. Назва газети постійно і розташовується у верхньому лівому куті першої смуги або у верхньому рядку першої смуги. Назва відокремлено від тексту найчастіше жирної лінійкою. Календарні відомості та номер випуску розміщують під назвою газети або в рамці праворуч.

Передову статтю поміщають в лівій верхній частині першої смуги. Її набирають на найбільший формат і заверстуються на одну або кілька колонок. Передову статтю відбивають лінійкою від іншого матеріалу або укладають в рамку.

Вікно - стаття або зображення, прямоугольно заверстані у верхньому правому куті смуги. Вікно відбивають від тексту знизу і збоку жирними лінійками.

Ліхтар - стаття (або зображення), заверстані в центрі або внизу смуги на дві-три колонки. Висота такої статті повинна бути більше її ширини; статтю відокремлюють від іншого матеріалу жирними або фігурними лінійками.

Куточок - стаття або ілюстрація, заверстані в одному з кутів смуги, за винятком правого верхнього. Куточок відокремлюють від іншого матеріалу лінійками.

Горище - великий матеріал, але розміщений вгорі смуги і заверстаний на всю ширину смуги або на кілька колонок. Його відбивають від наступного тексту жирними лінійками або укладають в рамку.

Підверстку - матеріал, яким заповнюють порожнє місце під статтею, тематично з ним не пов'язаної.

Оголошення заверстуються зазвичай на останній шпальті.

6. Створення макета

При макетуванні будь-якого видання потрібно враховувати формат обраного видання, особливо частку аркуша, так як від цього залежить кількість сторінок у виданні і всі основні параметри тексту. Перед початком роботи треба розрахувати приблизну кількість сторінок у виданні, щоб при спуску смуг вийшло число сторінок, кратне 16 або 32 (для офсетного друку). Помилкою верстки вважається велика кількість порожніх сторінок з написом «Для заміток».

Необхідно враховувати, що в будь-якій книзі дві перші і дві останні сторінки завжди зайняті. Перша сторінка - це титульний лист, друга - його оборот. Передостання - кінець тексту або реклама, остання сторінка, як правило, відводиться під випускні дані.

У журналах і газетах існують інші обмеження, обумовлені їх специфікою.

Основний текст

Кегль основного тексту вибирається залежно від формату видання і типу книги (дитяча література, науково-популярна, технічна і т.д.). Якщо у форматі задана 32 частка, то кегль основного тексту в середньому вибирається від 8 до 10 pt, якщо 16 частка - від 9 до 12 pt. Частка листа - частина надрукованого листа видання, утворена при його згинанні (фальцюванню) в кілька разів і визначає розмір сторінки - формат видання. Якщо лист зігнутий три рази (кожен наступний згин зазвичай перпендикулярний попередньому), то частка аркуша буде 1/8, чотири рази - 1/16, п'ять - 1/32. У першому випадку на кожній стороні листа утворюється 8 сторінок, у другому - 16, у третьому - 32. В ГОСТ 5773-90 формати видання умовно позначені розміром паперового листа в сантиметрах і його часток (60 * 90 1/8).

Всьому тексту задається абзацний відступ (в середньому 3 - 5 - 7 мм). Але в абзаці з буквицей і в заголовках він повинен бути відсутній. Всі абзацні відступи в основному тексті повинні бути однаковими, крім того такі ж відступи присутні і в додатковому тексті (в епіграфі, у виносок і інш.).

Замість абзацного відступу можна використовувати виділення абзаців за допомогою невеликої відбиття, але в книжковій верстці такий прийом використовують рідко, зазвичай можна зустріти в оформленні веб-сайтів.

Вирівнювання основного тексту в книгах робиться за форматом (по ширині смуги набору).

Вирівнювання - вирівнювання рядків набраного тексту щодо одного або двох бічних країв смуги або колонки набору (полів).

• Обов'язково повинні бути присутніми переноси.

• Значення інтерліньяжу вираховується шляхом збільшення кегля основного тексту на 0.5 - 2 pt. Наприклад, при кеглі основного текса 10 pt значення інтерліньяжу встановлюється в межах від 10.5 до 12 pt.

Інтерліньяж - відстань між базовими лініями сусідніх рядків тексту.

Шрифт (гарнітура) для основного тексту повинен бути зручним для читання, тобто декоративні та «неполіграфіческіе» шрифти використовувати небажано.

В одній книзі не допускається використання більше трьох видів гарнітур.

Висота смуг видання повинна бути строго однакова.

Смугою називають запечатану частину сторінки.

Верстка тексту повинна бути приводний, тобто рядки тексту на сторінці по розташуванню повинні збігатися з відповідними рядками на звороті аркуша.

Небажано закінчувати останній рядок сторінки знаком переносу.

7. Списків і кінцеві смуги

Спусковий називається смуга, що має відступ тексту від верхньої лінії смуги набору, починаюча розділи або глави видань.

Величина спуску не повинна перевищувати 1/4 - 1/3 висоти смуги. Розмір спуску по всьому виданню має бути однаковий.

На спуску може знаходиться заставка (лінійкові, ілюстрація, орнамент і інш.) І заголовок-«шапка». Якщо у виданні присутній кінцівка, то обов'язково має бути і заставка; наявність заставки не говорить про обов'язкову присутність кінцівки. Причому на вибір заставки і кінцівки впливає характер тексту і стиль оформлення видання.

Текст на кінцевий смузі повинен займати не менше 1/4 висоти смуги набору. Повна кінцева смуга повинна бути коротше на 3 - 4 рядки, ніж повні сторінки тексту, так як має бути помітно закінчення розділу видання.

На спусковий смузі не оформляється верхній колонтитул і верхня колонцифра. На кінцевий - нижній колонтитул, нижня колонцифра.

На спусковий і кінцевий смугах небажано заверстуються ілюстрації та таблиці. А також сам текст не повинен закінчуватися ілюстрацією або таблиці, тобто після даних об'єктів повинен бути як мінімум ще один абзац тексту.

Елементом оформлення спусковий смуги є також буквица (ініціал). Якщо буквиця - прийменник, то перший рядок абзацу починається з пробілу. При наявності буквиці абзацний відступ повинен бути відсутній. Буквиця по висоті може займати будь-яку кількість рядків. Вона може бути і піднесеною над текстом, і опущеною в текст. Гарнітуру буквиці краще вибирати в одному стилі з заголовком.

 

8. Помилки верстки тексту

Висяча рядок. Висячої рядком називається неповна рядок, яка залишається на сторінці одна, коли весь абзац тексту - на інший. Також «висячими рядками» в типографської практиці називають і кінцеві рядки, розташовані на початку смуги. Технічні правила верстки категорично забороняють наявність таких рядків у зверстаному виданні, бо вони погіршують легкість для читання тексту, а також спотворюють зовнішній вигляд смуги набору, позбавляючи її традиційної прямокутної форми. Сучасні правила лише допускають розміщувати в кінці або на початку смуги абзац з одного рядка (наприклад, в прямій мові, коли рядок є одночасно і кінцевий і абзацний). Крім того, допускається починати смугу короткими рядками в математичних міркуваннях (наприклад, між формулами часто зустрічаються рядки типу «і», «або», «тут» і т. п.).

Висячої рядком також буде та, яка не перекриває (або мало перекриває) абзацний відступ. Небажано залишати рядок, яка не доходить по довжині до 1/4 повного рядка тексту. Занадто довгі кінцеві рядки - повні або коротше менш ніж на 3 знаки теж будуть вважатися помилкою верстки.

Висячі рядки в процесі верстки обов'язково знищують, використовуючи прийоми вгонки і вигонки рядків.

Рідкі рядка. Так звані рідкі рядки утворюються через нетехнологічних межсловних прогалин, у зв'язку з відсутністю переносів або за наявності слів з іншої мови, які програма автоматично не може розбити на склади. У тексті не розриваються на різні рядки деякі слова і словосполучення, наприклад, ініціали від прізвища, цифри та математичні одиниці (5 мм), дати, абревіатур.

 

 

9. Верстка з ілюстраціями

верстка газета кегль текст

Верстка ілюстрацій у виданні повинна бути однакової з розміщення. При відкритій верстці всі ілюстрації повинні стояти у верхній або нижній частині смуг, примикаючи до тексту однією стороною (ілюстрації в оборку - двома сторонами). При закритій верстці всі ілюстрації повинні бути зверху і знизу закриті не менш ніж трьома рядками тексту (ілюстрації в оборку повинні примикати до тексту з трьох сторін).

Ілюстрації мають бути відбиті від тексту зверху в межах 11/2 кегельних, знизу - 3 кегельних (знизу завжди більше, ніж зверху). Якщо підпис до ілюстрації розташовується під нею, то її відбиття від малюнка повинна бути менше, ніж від наступного тексту. В рахунок отбівок входять фацети (у високого друку), тобто відбиття вважають від видимих ​​контурів ілюстрації. Загальна висота ілюстрації з підписом і відбиття повинна бути кратна кеглю основного шрифту, а для ілюстрацій в оборку - кеглю шрифту, яким робиться оборка.

При верстці прямокутних ілюстрацій в кутку або в край смуги зовнішні контури повинні розміщуватися строго по лініях тексту смуги (зокрема, наприклад, фацет кліше повинні бути випущені в поле).

У виданнях, в яких ілюстрації тісно пов'язані з текстом (наприклад, науково-технічна література), їх, як правило, розташовують після заслання і якомога ближче до неї. Бажано, щоб ілюстрація містилася на тій же смузі або розвороті, що і посилання на неї. В особливих випадках допустимо перенос ілюстрації на наступний розворот (наприклад, при об'єднанні кількох ілюстрацій в одну смугу), при цьому слід доповнити посилання на малюнок словами.

Не слід заверстуються ілюстрацію на початку або кінці розділу, тобто відразу після заголовка або безпосередньо перед ним.

Не слід заверстуються ілюстрацію (крім кінцівки) на кінцевий смузі видання. У виданнях науково-технічної літератури, як виняток, це можливо, якщо посилання на малюнок знаходиться на тій же смузі, причому він повинен бути закритий знизу не менше ніж трьома рядками.

При заверстке ілюстрації поперек смуги (лежачи) вона повинна бути на парній смузі верхньою стороною до зовнішнього, а на непарній - верхньої стороною до корінцевому полю.

При верстці видання для високого друку кліше повинні бути зверстані так, щоб на звороті з ними не збігалися штрихові малюнки, таблиці та крупнокегельних заголовки.

Розміщення ілюстрацій на розвороті слід узгоджувати по розташуванню, вирівнюючи їх по нижньої чи верхньої лінії.

Якщо ілюстрація, заверстуються на окремій смузі, за своїм форматом менше смуги набору, то вона повинна розміщуватися на оптичній середині смуги.

Якщо з ілюстрацією великого формату на смузі може бути розміщено при відкритій верстці не більше трьох, а при закритій не більше шести рядків тексту, така ілюстрація повинна бути заверстані на окремій смузі.

Кілька ілюстрацій можуть бути заверстані на одній смузі без тексту. У цих випадках ілюстрації розташовують у порядку їх номерів і розміщують в кутах і до країв смуги, прагнучи дотримати її прямоугольность. Якщо смуги з ілюстраціями полягають в рамки, розмір рамок повинен бути точно дорівнює формату текстових смуг.

Одна ілюстрація на смузі поміщається при відкритій верстці вгорі чи внизу смуги, при закритій - на оптичній середині смуги (3/8 тексту над і 5/8 - під ілюстрацією).

Дві ілюстрації на смузі повинні бути розміщені при відкритій верстці вгорі чи внизу смуги, при закритій - їх розділяють не менш ніж трьома рядками тексту і разом з ним вимикають на оптичну середину смуги.

Якщо ілюстрація розміщується на тій же смузі, що і заголовок відповідного розділу або параграфа, правило оптичної середини при закритій верстці може бути порушено.

Ілюстрації, рівні по ширині або близькі до формату рядка набору, заверстуються врозріз, ілюстрації, малі за форматом, (менше формату рядка набору на 2-3 кв.) За вказівкою у видавничій оригіналі заверстуються в оборку. Не допускається в одному виданні заверстуються ілюстрації однакового формату в одному випадку в оборку, а в іншому - врозріз.

При верстці врозріз двох ілюстрацій поруч, якщо вони не займають всієї ширини смуги, пробіл між малюнками повинен бути менше бічних полів. Такі ілюстрації вирівнюють по нижній лінії. При різній висоті ілюстрацій для однієї з них повинна бути зроблена волан, що містить не менше чотирьох рядків. Замість основного тексту дозволяється помістити в оборці під рисунком підпис.

Ілюстрації, що поміщаються в оборку, встановлюють в зовнішнє поле (на парних смугах ліворуч, на непарних - справа). Якщо на смузі дві ілюстрації в оборку, другий встановлюють у корінцеве поле.

Не слід розміщувати ілюстрацію врозріз безпосередньо за рядком з абзацним відступом або перед кінцевий рядком.

Не слід починати оборку кінцевий рядком і закінчувати рядком з абзацним відступом.

Абзацні відступи в оборках повинні бути такими ж, як в основному тексті.

При так званої «глухий» верстці ілюстрацій оборка текстом робиться з двох сторін (при многоколонной верстці можливе розміщення ілюстрацій у внутрішніх колонках і без оборки), крім того, в цьому випадку ілюстрації не можуть розміщуватися біля верхнього або нижнього краю смуги.

При верстці ілюстрацій з виходом в поле краю малюнків повинні виступати за край смуги не менш ніж на 1/2 кв. При верстці ілюстрацій «під обріз» вихід малюнків в поле повинен бути трохи більше, ніж розмір полів, який повинен бути зазначений у видавничій специфікації (з урахуванням обрізки).

При верстці ілюстрацій на полях видання малюнки повинні бути розміщені з відбиттям від тексту, приблизно одно залишається після обрізки видання полю, тобто посередині ширини поля; розміри полів і в цьому випадку вказуються в специфікації. Якщо на полях однієї смуги заверстуються кілька дрібних малюнків, їх вирівнюють по зовнішньому краю.

Підпис під малюнком повинна бути вимкнена на видимий формат ілюстрації посередині цього формату (перший рядок - без абзацного відступу, остання по центру). Для ілюстрацій, заверстуються врозріз, але не на повний формат, допускається великі підпису (більше трьох рядків) вимикати на повний формат рядка набору.

Для ілюстрацій непрямокутної форми з великими прогалинами в одному з кутів бажано «врізати» підпис в площу пробілу. При цьому підпис не повинна виходити за видимий формат інших частин малюнка і повинна бути відбиття від деталей малюнка не менш ніж на 6 п.

Підписи під малюнками, що розміщуються в оборках, повинні бути набрані на повний формат оборки і відокремлені від тексту тонкої лінійкою, відбитої від тексту підпису на 2 п.

Горизонтальні лінії ілюстрацій завжди повинні бути строго паралельні рядкам набору, вертикальні лінії - краях смуги.

 

 

Висновок

При двох-, трьох-і многоколонной верстці для кожної колонки слід дотримуватися основні технічні правила верстки текстової смуги.

Всі рядки основного тексту в суміжних колонках повинні бути вирівняні по горизонталі. У газетних, інформаційних виданнях приводнився верстки по всіх рядках не обов'язкова, по горизонталі повинні бути вирівняні перші й останні рядки в кожній смузі і під кожним многоколонной заголовком (в останній колонці статті під заголовком допустимо заверстуються на один рядок менше, ніж в інших).

Колонки на смузі повинні бути розділені пробілами, розміри яких задаються видавничою специфікацією або макетом. Якщо в посередників розміщують лінійки або прикраси, відбиття від них повинна бути не менше 2 п.

Колонтитули повинні бути набрані на загальний формат смуги і відокремлені від тексту пробілом, приблизно рівним ширині середників між колонками.

Заголовки, які стосуються усіх колонкам, повинні бути вимкнені на повний формат шпальти, заголовки до текстів кількох суміжних колонок - на загальний формат цих колонок. При цьому текст перед заголовком рівномірно разверстивалі над ним, а наступний (до якого відноситься заголовок) - під ним.

Заголовки в окремих колонках повинні бути зверстані як в одноколонной верстці. Слід уникати розміщення таких заголовків в суміжних колонках по одній горизонталі.

Таблиці та висновки, заверстуються у всіх або кількох суміжних колонках, не повинні розривати тексту - текст кожної колонки переходить через таблицю.

Формули не слід заверстуються на дві або більше колонок. Кожна формула розміщується в тексті однієї колонки навіть у тих випадках, коли необхідні кілька переносів формули. У науково-технічних і виробничих журналах допускається верстка формул врозріз смуги.

При заверстке ілюстрацій на формат двох або декількох колонок текст кожної колонки повинен переходити через ілюстрацію.

Найсильніший вплив на процес підготовки та випуску номера надає імідж видання - стійке уявлення про газеті чи журналі, яке формується у читача. Імідж складається протягом тривалого часу під впливом постійних особливостей змісту видання, тематики і характеру його публікацій, його позиції і поглядів. На імідж видання впливають також особливості його форми - дизайну, верстки та ілюстрування, те, що називають зовнішнім "обличчям" газети.

Майбутній імідж видання закладають вже в його модель, визначаючи систему його публікацій, тематичні рубрики і жанрові особливості - залежно від особливостей та іміджу його потенційної читацької аудиторії. Певне значення в цій моделі має і співвідношення новин, і аналітичний, проблемних матеріалів.