Александрова Анжела 31-о
Валютні операції на міжнародному валютному ринку. Поняття та класифікація валютних операцій.
Валюта - в широкому розумінні означає грошову одиницю будь – якої країни (долар, фунт стерлінгів, гривня).
Валютна операція:
· це операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, використанням валютних цінностей як засобу платежу в міжнародному обігу; ввезенням, вивезенням, переказом та пересиланням на територію країни та за її межі валютних цінностей;
· це контракти агентів валютного ринку щодо купівлі-продажу, розрахунків і надання в позику іноземної валюти на конкретних умовах (сума, обмінний курс, процентна ставка, період) з виконанням на певну дату;
· це угоди, що укладаються суб’єктами валютного ринку по купівлі-продажу, розрахунках і наданню в кредит іноземної валюти на конкретних умовах;
· у вузькому розумінні валютні операції розглядаються як вид банківської діяльності з купівлею –продажем іноземної валюти.
Валютними засобами, цінностями країни, згідно, наприклад, із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», є: по-перше, готівкова іноземна валюта; по-друге, платіжні документи (чеки, векселі, тратти, депозитні сертифікати, акредитиви та ін. в іноземній валюті); по-третє, цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі та ін.) в іноземній валюті; по-четверте, золото та інші дорогоцінні метали у вигляді злитків, пластин і монет, а також сертифікати, облігації, гарантії та інші цінні папери, номінал, яких виражений у золоті, коштовному камінні.
Серед валютних операцій розрізняють обмінні, розрахункові, кредитно-депозитні операції, інвестування коштів у цінні папери, що номіновані в іноземній валюті. Операції здійснюються між контрагентами – учасниками валютного ринку за ринковим курсом або процентною ставкою.
Виділяють, як правило, такі валютні операції:
· поточні валютні операції (перекази іноземної валюти, отримання і надання фінансових кредитів на строк не більше 180 днів, переказування процентів, дивідендів та інших доходів за вкладами, інвестиціями тощо);
· валютні операції, пов’язані з рухом капіталу (прямі інвестиції, портфельні інвестиції, придбання цінних паперів, надання і отримання
фінансових кредитів на строк понад 180 днів тощо).
Залежно від шляхів використання валютного ринку розрізняють такі валютні операції: комерційні угоди, операції створення ринку, арбітраж, оцінка і зниження ризику (операції хеджування).
Комерційні угоди – операції, що включають придбання і продаж
іноземної валюти для полегшення торгівлі товарами та послугами.
Операції створення ринку - це відноситься до угод між брокерами і торговцями у банках чи напряму між торгівцями різних банків. Ці угоди здійснюються для підтримання в банках достатнього балансу іноземної валюти для проведення звичайних комерційних операцій, а також для підтримання рівноваги валютних позицій банків.
Арбітраж – це звичайний процес купівлі та продажу валюти з отриманням прибутку за рахунок різниці цін на ринках.
Оцінка і зниження ризику (операції хеджування) – це компенсаційні дії
(спеціальні валютні операції з метою захисту від ризику, тобто страхування від потенційних збитків), що застосовуються покупцем чи продавцем на валютному ринку для забезпечення захисту свого доходу у майбутньому від зміни валютного курсу.
Взагалі всі валютні операції тісно пов’язані між собою і дуже важко чітко відкласифікувати всі операції з іноземною валютою, бо одна і таж сама операція може бути віднесена до кількох основних видів.
Класифікація валютних операцій комерційних банків.
1. Відкриття і ведення валютних рахунків клієнтів.
2. Встановлення кореспондентських відносин з іноземними банками.
3. Неторговельні операції (операції з перерахування валютних цінностей, не пов’язаних із здійсненням розрахунків за експортом та імпортом товарів чи послуг).
4. Операції за міжнародними торговельними розрахунками (операції за міжнародними розрахунками, що пов’язані з експортом і імпортом товарів і послуг).
5. Операції з торгівлі іноземною валютою на внутрішньому валютному ринку (купівля і продаж валюти на міжбанківському та біржових ринках).
6. Операції щодо залучення та розміщення валютних коштів на внутрішньому ринку, що здійснюються з резидентами України, та зовнішньому ринку, що здійснюються з нерезидентами України (пасивні, тобто створення валютних резервів в іноземній валюті, і активні, тобто використання створених резервів).
7. Валютні операції на міжнародних грошових ринках (депозитні і конверсійні операції з нерезидентами України).
8. Операції з монетарними металами (операції здійснюються на території України з резидентами України, тобто на внутрішньому ринку, та з нерезидентами - на зовнішньому ринку).
Валютні операції здійснюються з метою:
¨ продати іноземну валюту чи, навпаки, придбати необхідну іноземну валюту для оплати імпорту, погашення валютного кредиту і процентів по ньому і т.п.;
¨ запобігти можливих збитків, пов’язаних з несприятливими змінами курсів валют (операції хеджування)
¨ отримати спекулятивні прибутки на різниці курсів валют.
Оскільки валютні операції забезпечують проведення валютної політики, міжнародні розрахунки, страхування валютних і кредитних ризиків, отримання прибутку учасниками, а також використовуються для валютних спекуляцій, вони є об’єктом державного і банківського нагляду і контролю.
Уряди різних країн періодично втручаються у валютні операції з метою контролю над валютними потоками, заставляючи свої центральні банки продавати чи купувати валюту на відкритому ринку, що функціонує на основі стихійної дії закону вартості. Разом з тим основна діяльність на валютному ринку обертається навколо комерційних банків у головних грошових центрах світу.
Активні процеси фінансової глобалізації обумовлюють постійне зростання обсягів торгівлі іноземною валютою. Щорічний приріст обсягів міжнародної торгівлі валютами становить 5-7%.
За оцінками експертів Н’ю -Йоркського федерального резервного банку (NewYork Federal Bank) більше 80% валютних угод припадає на міжбанківські операції, які є складовою частиною створення і підтримання ринку, тобто підтримання у банках оптимального балансу іноземної валюти для проведення ними звичайних комерційних операцій, а також для рівноваги валютних позицій банків з тим, щоб вони не опинилися у ситуації коли недостатньо, чи навпаки перебільшення відповідної валюти. Інші 20% валютних угод розподіляються між ф’ючерсними і опціонними ринками, фінансовими і нефінансовими клієнтами. Ці данні свідчать про те, що валютні біржі на Заході відіграють незначну роль. У міжбанківських операціях значна частина угод реалізується торговцями у штаб-квартирах основних банків глобальних грошових центрів.
