Хвора К., 52 років, була доставлена до ФАПу зі скаргами на задишку, відчуття нестачі повітря, на сухий кашель, різку слабість. Хвора на протязі 5 років хворіє бронхіальною астмою.

Задача

Хворий К. скаржиться на кашель з відходженням “іржавого” харкотиння, біль в правій половині грудної клітки, задишку, підвищення температури тіла до 39⁰С, загальну слабість. Своє захворювання зв’язує з переохолодженням.

При об'єктивному обстеженні встановлено: шкіра суха, гаряча. ЧД – 28 в хв; Т – 38,5°С, над легенями справа притуплений перкуторний звук, аускультативно – в нижніх відділах невелика кількість вологих хрипів. Межі серця не розширені. Пульс – 94 уд./хв., ритмічний.

1. Ваш попередній діагноз.

2. Складіть план додаткового обстеження хворого.

3. Приготуйте все необхідне і правила збирання харкотиння для загального клінічного аналізу, для виявлення мікобактерій туберкульозу, на антибіотикограму.

Еталон

1.Діагноз: Негоспітальна правобічна пневмонія

2.Додаткові методи обстеження:

- ЗАК, ЗАС;

- біохімічне дослідження крові;

- загальний аналіз мокротиння;

- аналіз мокротиння на чутливість до антибіотиків;

- рентгенографія ОГК.

3. Приготуйте все необхідне для забору харкотиння для загального клінічного аналізу, для виявлення мікобактерій туберкульозу, на антибіотикограму.

Збирання харкотиння для загального клінічного аналізу

I. Мета:

Діагностична.

Показання: Призначення лікаря.

Протипоказання: Визначає лікар.

II. Місце виконання: Стаціонар. Домашні умови.

III. Підготувати необхідне:

Чиста суха банка ємністю 250 мл з кришкою.

Супроводжуюча етикетка.

Розчини: фурациліну 1:5000, 0.01% перманганату калію, 2% натрію гідрокарбонату.

Ящик для транспортування матеріалу.

3% розчин хлораміну в промаркірованій ємності.

Попередня підготовка: Порекомендувати пацієнту збирати харкотиння вранці натще, коли його найбільше скупчується в бронхах і воно найбільш багате мікрофлорою.

Перед збиранням харкотиння почистити зуби і прополоскати рот спочатку теплою водою, а потім розчином фурациліну або р-ном перманганату калію.

IV. Алгоритм виконання:

1.Зняти кришку з чистої сухої банки ємністю 250 мл.

2.Відкашляти харкотиння (3-5 мл) у банку.

3.Закрити банку кришкою.

4.Свіжовиділене харкотиння направити до клінічної лабораторії в спеціально призначеному ящику протяном 2 годин з моменту його збирання, тому що при тривалому стоянні в ньому розмножується мікрофлора і відбувається лізис клітин.

5.Ящик після використання продезінфікувати дворазовим протиранням полотниною, змоченою у 3% р-ні хлораміну.

6.Написати направлення, в якому вказати дані пацієнта.

Збирання харкотиння для виявлення мікобактерій туберкульозу

І. Місце проведення:

стаціонар, домашні умови.

ІІ. Оснащення робочого місця:

1. Стерильна кишенькова плювальниця з кришкою або стерильна банка ємністю 250 мл з кришкою.

2. Супроводжуюча етикетка.

3. Ящик для транспортування матеріалу.

4. 5% розчин хлораміну в промаркірованій ємності.
ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:

- заздалегідь взяти з бактеріологічної лабораторії стерильну кишенькову плювальницю з кришкою або стерильну банку ємністю 250 мл з кришкою;

- написати направлення, в якому вказати дані
а) для стаціонарного пацієнта:

б) для амбулаторного пацієнта:

- прикріпити супроводжуючу етикетку до кишенькової плювальниці або до банки.

IV. Основні етапи виконання навику:

Мікобактерії туберкульозу виявляються тільки в тому випадку, коли їх кількість в 1 мл харкотиння становить не менше 100 тис., а тому збирати харкотиння для виявлення мікобактерій туберкульозу можна декількома методами:

1. При значному виділенні харкотиння вранці, після туалету ротової порожнини та відкашлювання зібрати харкотиння в стерильну кишенькову плювальницю або стерильну банку, не торкаючися ротом і руками її країв.

2. При виділенні малої кількості харкотиння після відкашлювання зібрати його в кишенькову плювальницю або банку, не торкаючися ротом і руками її країв протягом 1-3 днів. Після кожного спльовування негайно щільно закрити плювальницю або банку кришкою.

3. Зберігати харкотиння на протязі 1-3 днів у прохолодному місці (краще всього у холодильнику).

4. Матеріал після збирання відправити до бактеріологічної лабораторії в спеціально призначеному ящику, який після використання продезінфікувати дворазовим протиранням полотниною, змоченою у 5% розчині хлораміну.

Збирання харкотиння на антибіотикограму

Дане дослідження допоможе виявити збудника захворювання та чутливість його до різних антибіотиків. Від цього залежить ефективність лікування. Збирати харкотиння на антибіотикограму найбільш доцільно до початку лікування пацієнта антибіотиками.

І. Місце проведення:

стаціонар, домашні умови.

ІІ. Оснащення робочого місця:

1. Стерильна кишенькова плювальниця з кришкою, стерильна банка ємністю 250 мл з кришкою або стерильна чашка Петрі.

2. Супроводжуюча етикетка.

3. Розчини: фурациліну 1:5000, 0,01% перманганату калію, 2% натрію гідрокарбонату.

4. Ящик для транспортування матеріалу.

5. 3% розчин хлораміну в промаркірованій ємності.
ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:

- заздалегідь взяти з бактеріологічної лабораторії стерильну кишенькову плювальницю з кришкою, стерильну банку ємністю 250 мл з кришкою або стерильну чашку Петрі;

- написати направлення, в якому вказати дані,
а) для стаціонарного пацієнта:

В лабораторію Аналіз харкотиння на антибіотикограму Прізвище, ім'я, по батькові пацієнта Відділення стаціонару № палати Дата Підпис лікаря

б) для амбулаторного пацієнта:

В лабораторію Аналіз харкотиння на антибіотикограму Прізвище, ім'я, по батькові пацієнта Домашня адреса Дата Підпис лікаря

- прикріпити супроводжуючу етикетку до кишенькової плювальниці або до банки;

- провести інструктаж пацієнта про правила збирання харкотиння (навик "А").

IV. Основні етапи виконання навику:

1. Зняти кришку з стерильної кишенькової плювальниці або стерильної банки ємністю 250 мл.

2. Відкашляти і швидко сплюнути в стерильний посуд харкотиння, не торкаючися ротом і руками його країв.

3. Закрити плювальницю або банку кришкою.

4. Після збирання матеріал доставити до бактеріологічної лабораторії лабораторії в спеціально призначеному ящику, який після використання продезінфікувати дворазовим протиранням полотниною, змоченою у 3% розчині хлораміну.

Задача

Пацієнт звернувся до акушерки зі скаргами на набряк губ, обличчя, повік, які виникли після укусу оси. Об’єктивно обличчя набрякле, очні щілини вузькі. АТ 110/70 мм.рт.ст. Пульс 74 удари за хвилину. У легенях везикулярне дихання, хрипів немає. З анамнезу відомо, що 2 роки тому на введення новокаїну – виникла кропив’янка.

1. Ваш попередній діагноз.

2. Тактика акушерки при наданні невідкладної допомоги на догоспітальному етапі.

3. Техніка виконання скарифікаційної проби на чутливість організму до лікарського препарату.

Еталон

1.Діагноз: Набряк Квінке.

2 Невідкладна медична допомога при Набряку Квінке

-термінове припинення контакту з алергеном,

-Антигістамінні 10-14 діб:

• 2-4мл.2,5% розчину дипразину,5мл 1% димедролу в/м,в/в з переходом на пролонговані препарати(еріус,кларитин,цетрин)

-Глюкокортикостероїди

• 125 гідрокортизону гемісукцинат або преднізолон 60-90 мг кожні 4-6 год в/в;

• Дегідратаційна терапія(4-6 мл.1% розчину фуросеміду,лазиксу в/в)

3. Техніка виконання скарифікаційної проби на чутливість організму до лікарського препарату.

Мета:

Діагностична – перевірити чутливість організму до дії антибіотика.

Показання: Призначення лікаря.

Протипоказання: Визначає лікар.

Місце виконання: Лікувальний заклад.

Підготувати необхідне:

Стерильні: шприци, голки,скарифікатор, ватні тампони, серветки, лоток, гумові рукавички, маска, пінцет в дез.розчині.

Спирт етиловий 70%, лікарські препарати в ампулах, флаконах, пилочка, лоток для використаного матеріалу, прозора лінійка,тонометр, фонендоскоп, протишоковий набір, аптечка “АНТИСНІД”, бікси зі стерильним матеріалом і інструментарієм, ємкості з дезрозчинами.

Алгоритм виконання:

1.Психологічно підготуйте пацієнта до маніпуляції.

2.Отримайте згоду на її проведення.

3.Помийте руки під проточною водою двічі з милом, висушіть рушником і обробіть спиртом.

4.Одягніть маску, рукавички.

5.Заповнити стерильний шприц ємністю 1 мл розчином антибіотика, який містить 10000 ОД препарату в 1 мл розчинника.

6.Внутрішню поверхню передпліччя однієї руки протерти стерильною ватною кулькою, змоченою у 70%-му розчині етилового спирту, двічі.

7.Коли шкіра передпліччя підсохне, нанести на неї декілька крапель розчину антибіотика через голку з наповненого шприца.

8.Стерильним скарифікатором або тупим кінцем стерильної голки, здійснити паралельно дві скарифікації епідермісу довжиною 1 см, і на відстані одна від другої 2-3 см. Скарифікації повинні бути не глибокими, при їх виконанні не повинна зявитися кров.

9.Результат проби перевірити через 20 хв.

Оцінка проб:

- гіперемія без набряку = сумнівна (+ -) проба;

- чітка нитка при натягуванні шкіри = слабо (+) проба;

- набряк у місці скарифікації, що помітний без натягування, = позитивна середнього ступеня (++) проба;

- пухир до 10 мм = різко позитивна (+++) проба;

проба вважається негативною, коли повністю відсутні гіперемія і набряк, а залишився тільки слід від скарифікатора

Задача

На приймальний покій поступила пацієнтка М., 25р., зі скаргами на біль в поперековій ділянці тупого характеру, почащений сечопуск, спрагу, підвищення температури тіла. Дані симптоми виникли після переохолодження. Об’єктивно: стан хворої задовільний, температура тіла 37,3 °С. Шкірні покриви і видимі слизові оболонки бліді. Повіки пастозні. Периферичних набряків немає. В легенях везикулярне дихання, межі серця в нормі. ЧСС – 86 за 1 хв., артеріальний тиск – 130/80 мм.рт.ст. Живіт при пальпації м’який, помірна болючість справа. Симптом Пастернацького позитивний справа. Аналіз сечі: питома вага – 1010, білок – 0,066%, лейкоцити – 50-100 в п/з, циліндри – гіалінові., бактерії +++

1. Ваш попередній діагноз.

2. Складіть план додаткового обстеження хворого.

3. Продемонструйте підготовку пацієнта до взяття сечі на загальний аналіз, дослідження сечі за Нечипоренком (вкажіть норми перелічених аналізів сечі)

Еталон

1. Діагноз: Гострий правобічний первинний пієлонефрит.

2. Додаткові методи обстеження:

• - ЗАК, ЗАС;

• - біохімічне дослідження крові;

• - аналіз сечі за Нечипоренком або Аддіс-Каковським;

• - аналіз сечі за Зимницьким;

• - рентгенографія нирок;

• - екскреторна урографія;

• - УЗД нирок.

• Загальний аналіз сечі

Підготовка пацієнта до взяття сечі на загальний аналіз

Мета: Діагностична

Показання: Призначення лікаря

Протипоказання: Немає

Місце виконання: Лікувальний заклад.

Підготувати необхідне: Чиста суха скляна банка ємкістю 250-400 мл з кришкою, етикетки,кухоль з теплою перекип»яченою водою,туалетне мило,рушник,корнцанг,великі марлеві серветки,стерильний лоток,стерильні пінцети-2,стерильна вазелінова олія у флаконі,стерильні рукавички,розчин фурациліну(1:5000),підкладне судно,клейонка

Алгоритм виконання: 1.Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції, отримайте згоду на проведення дослідження. 2.Банку не можна мити милом або пральними порошком, тому що ці речовини можуть зробити сечу не придатною для дослідження. 3.Вранці перед збиранням сечі на аналіз жінка повинна здійснити туалет зовнішніх статевих органів теплою перекип»яченою водою з милом або слабким розчином калію перманганату, а чоловік – промити голівку статевого члена також теплою перекипяченою водою з милом або антисептичним розчином. 4.Важкохворому пацієнту перед збиранням сечі провести туалет зовнішніх статевих органів у ліжку. 5.Проіформувати пацієнта, що після гігієнічної процедури випустити трохи сечі в унітаз і затримати сечовипускання, підставити банку і зібрати в неї 100-200 мл., сечі (при необхідності – закінчити сечовипускання в унітаз) закрити банку кришкою. «Середню» порцію сечі необхідно брати для того, щоб запобігти потрапленню в банку сторонніх домішок (з піхви, сечівника). 6.Лежачому пацієнту дати сечоприймач або підкладне судно, куди він помочиться, після чого відлити необхідну кількість сечі в банку. Банку закрити кришкою. 7.Сечу на досліднення не беруть у жінок під час менструації. У разі потреби необхідно взяти сечу уретральним катетером. Цю маніпуляцію виконують тільки за призначенням лякаря! Відправити сечу в клінічну лабораторію протягом однієї години після її збирання, тому що інфікування сечі з оточуючого середовища може привести до лужного бродіння. Якщо не має можливості швидко відправити сечу в лабораторію, її слід зберігати у прохолодному місці. 8.Зняти рукавички, якщо ними користувались; занурити їх у 3% розчин хлораміну на 60 хв. 9.Вимити руки з милом, витерити їх індивідуальним рушниом. 10.Оформіть направлення. Зробіть відмітку про виконання процедури.

Загальний аналіз сечі:

• Колір-світло-жовтий

• Прозорість-прозора

• Питома вага-1.003-1.030

• Реакція-5.0-7.0

• Мікроскопічне дослідження

• Еритроцити – поодинокі в полі зору

• Лейкоцити- 6-8 в полі зору

Дослідження сечі за Нечипоренком

Мета:діагностична Визначення кількості форменних елементів в одному мл., осаду сечі.

Показання: призначення лікаря

Місце виконання: Лікувальний заклад.

Підготувати необхідне: Перекипячена вода, туалетне мило, кухоль, рушник, чиста суха банка ємністю 250 мл з кришкою, направлення

Алгоритм виконання: 1.Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції, отримайте згоду на проведення дослідження. 2.Зібрати сечу краще вранці, але можна зробити це в будь-який час доби. 3.Перед збиранням сечі на аналіз жінка повинна здійснити туалет зовнішніх статевих органів теплою перекипяченою водою з милом або слабким розчином калію перманганату, чоловік – промити голівку статевого члена також теплою перекипяченою водою з милом або антисептичним розчином. 4.Проінформувати пацієнта, що після гігієнічної процедури випустити трохи сечі в унітаз і затримати сечовипускання, підставити банку і зібрати в неї 100-200 мл сечі (при необхідності – закінчити сечовипускання в унітаз). 5.Закрити банку кришкою. 6.«Середню» порцію сечі необхідно брати для того, щоб запобігти потрапленню в банку сторонніх домішок (з піхви, сечівника). 7.Відправити матеріал для дослідження у клінічну лабораторію 8.Оформіть направлення. 9.Зробіть відмітку про виконання процедури.

Задача

Пацієнт К., 43 р., протягом 10 років хворіє виразковою хворобою шлунка. В даний час знаходиться на лікуванні в гастроентерологічному відділенні з приводу загострення хвороби. На 4-й день лікування пацієнт зауважив, що випорожнення мають чорний дьогтеподібний вигляд. Після обіду раптом з'явилось блювання у вигляді «кавової гущі», головокружіння, загальна слабкість. При об'єктивному обстеженні встановлено: блідість шкірних покривів, пульс 120 уд. за хв., слабкого наповнення, артеріальний тиск 80/50 мм.рт.ст.

1. Ваш попередній діагноз.

2. Надайте долікарську допомогу та виконайте призначення лікаря.

3.Продемонструйте на фантомі в/в введення 100 мл 5% розчину амінокапронової кислоти.

Еталон

1. Діагноз: Виразкова хвороба шлунка, ускладнена шлунковою кровотечею.

2. Невідкладна медична допомога при шлунковій кровотечі:

- холод на живіт;

- місцева гемостатична терапія з нижче наведених розчинів натрію хлориду 0,9% - 200мл. + амінокапронова кислота 5% - 10 мл. Збовтати суміш і пити ковтками до стійкого гемостазу.

- норадреналіну гідротартрат 0,2% - 1 мл;

- загальна гемостатична терапія (етамзилат натрію, дицінон);

- пригнічення шлункової секреції (омез, ланзопразол);

транспортування в хірургічне відділення

3.Продемонструйте на фантомі в/в введення 100 мл 5% розчину амінокапронової кислоти.

Мета: Лікування.

Показання: Призначення лікаря.

Протипоказання: Визначає лікар.

Місце виконання: Лікувальний заклад.

Підготувати необхідне: Стерильні: систему одноразового використання для внутрішньовенного крапельного введення рідини (заповнена), лоток, пінцет, ножниці, корнцанг в дезрозчині, серветки та ватні кульки, гумові рукавички, маску.Бікси зі стерильним матеріалом та інструментарієм, спирт 70°, йод, гумову подушечку, джгут, лейкопластир, рушник, лоток та ємкості для використаного матеріалу, який не був у контакті з пацієнтом (відро з педаллю), штатив, тонометр, фонендоскоп, протишоковий набір з одноразовими шприцами, аптечку “АНТИСНІД”, ємкості з дезрозчинами.

Алгоритм виконання: Психологічно підготуйте пацієнта до маніпуляції. Заспокойте пацієнта, отримайте згоду на проведення процедури. Двічі помийте руки з милом під проточною водою, висушіть, обробіть руки спиртом. 1.Приготуйте весь стерильний матеріал. 2.Відкрийте гвинтовий затискач, повільно заповніть довгу трубку системи до повного витіснення бульбашок повітря і появи краплин розчину з канюлі для насадки голки. 3.Гвинтовий затискач закрийте. 4.Перевірте відсутність бульбашок повітря в системі. 5.Приєднайте голку. 6.Покладіть у стерильний лоток три ватні кульки, змочені спиртом, три стерильні серветки. 7.Приготуйте рушник, джгут, 2-3 стрічки вузького (1 см) липкого пластиру довжиною 4-5 см. 8.Система готова для призначенного крапельного введення лікарських засобів. 9.Перед маніпуляцією уточніть, чи правильно підготовлен пацієнт. 10.Поправте постіль і допоможіть пацієнту лягти на протилежний край ліжка в зручне положення так, щоб його рука лежала без напруження, не звисала. 11.Вимийте руки, обробіть їх спиртом. 12.Одягніть стерильні маску та гумові рукавички. 13.Під лікоть пацієнта підкладіть тверду гумову подушечку для забезпечення максимального розгинання руки в ліктьовому суглобі, визначте пульс. 14.На середину плеча (не на голе тіло) накладіть гумовий джгут так, щоб вільні кінці були спрямовані вгору, знову перевірте пульс на променевій артерії (його властивості не повинні змінитись). 15.Запропонуйте пацієнту декілька разів стиснути і розтиснути кулак (посилення штучного венозного стазу): виберіть найбільш наповнену вену, попросіть пацієнта стиснути кулак. 16.Обробіть ін’єкційне поле почергово двома стерильними ватними кульками, змоченими в спирті. 17.Зафіксуйте вену. 18.Ще раз перевірити відсутність повітря в системі. 19.Тримаючи голку зрізом доверху, паралельно до шкіри, проведіть венепункцію (кулак пацієнта при цьому стиснутий), підкладіть серветку. 20.При появі крові в муфті голки попросіть пацієнта розтиснути кулак, зніміть джгут. 21.Пропальпуйте місце навколо пункції, щоб визначити чи не попав розчин під шкіру (навколо вени з’являється припухлість). 22.Відрегулюйте швидкість інфузії, призначену лікарем (найчастіше вона складає 40-60 крапель за 1 хв.). 23.Зафіксуйте голку (по муфті) і частину трубки до шкіри лейкопластирем, накрийте місце пункції стерильною серветкою. 24.Медсестра повинна слідкувати, щоб голка від довгої трубки системи завжди була в розчині. 25.Зміну флакона проведіть при заповненій розчином крапельниці не виймаючи голки з вени. 26.Закрийте гвинтовий затискач. 27.Закріпіть на штативі новий флакон з продезінфікованим гумовим корком. 28.Голку від довгої трубки системи швидко вийміть з порожнього флакона і проколіть гумовий корок нового флакона, потім введіть голку повітровода. 29.Відкрийте затискач, відрегулюйте швидкість інфузії в крапельниці. 30.Під час маніпуляції м/с повинна постійно стежити за станом пацієнта та роботою системи. При появі скарг або погіршення стану здоров’я пацієнта вона зобов’язана викликати лікаря. Після закінчення маніпуляції: 31.Закрийте гвинтовий затискач, зніміть серветку, лейкопластир, покладіть в лоток. 32.Прикладіть стерильну ватну кульку, змочену спиртом, до місця ін’єкції і швидким рухом вийміть голку на серветку. 33.Попросіть пацієнта зігнути руку у ліктьовому суглобі до зупинки кровотечі в місці венепункції. 34.Спитайте у пацієнта про його самопочуття, заберіть ватну кульку. 35.Продезінфікуйте використане оснащення. 36.Зробіть запис про виконання процедури.

Задача

Пацієнтка, 48 років, поступила у стаціонар зі скаргами на інтенсивний біль в животі оперізуючого характеру, багаторазове блювання, що не приносить полегшення, пронос. В анамнезі - хронічний панкреатит. При об'єктивному обстеженні встановлено: стан хворої важкий, виражена блідість шкірних покривів. Язик сухий, обкладений білим налетом, різка болючість при пальпації в лівому підребер'ї. Живіт здутий, болючий при пальпації в зоні Шоффара. Симптоми подразнення очеревини слабо позитивні, при копрологічному дослідженні калу виявлена креаторея, стеаторея, амілорея.

1. Ваш попередній діагноз.

2. Які необхідно провести додаткові методи обстеження.

3. Продемонструйте взяття калу для лабораторного дослідження: копро логічного, на приховану кров.

Еталон

1.Діагноз: Загострення хронічного панкреатиту.

2. Додаткові методи обстеження:

- ЗАК, ЗАС;

- біохімічне дослідження крові;

- дуоденальне зондування;

- копрологічне дослідження калу;

- УЗД;

- комп’ютерна томографія;

3. Продемонструйте взяття калу для лабораторного дослідження: копро логічного, на приховану кров.

Збирання калу для копрологічного дослідження

Мета:

Діагностична.

Показання: Призначення лікаря.

Протипоказання: Визначає лікар.

Місце виконання: Лікувальний заклад.

Підготувати необхідне: Підкладне судно, або нічний горщик, чиста суха склянна банка ємністб 250 мл з кришкою, деревяна паличка, або деревяний шпатель, направлення, гумові рукавички.

Алгоритм виконання:

1.Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції, отримайте згоду на проведення дослідження, і провести інструктаж про правила взяття калу на дане дослідження.

2.Попередити пацієнта, що за 3-4 дні до дослідження він не повинен приймати ліків які підсилюють перестальтику кишок та ліків які змінюють колір калу (препарати заліза, барію, вісмута).

3.Попередити пацієнта, що в період підготовки до збирання калу не можна застосовувати ректальні свічки, зроблені на жировій основі, клізми, теплові процедури на живіт.

4.Вранці вдень дослідження випорожнитись у чисте сухе судно або нічний горщик. У калі не повинно бути домішків сечі, води.

5.За допомогою деревяної палички або деревяного шпателя взяти з кількох місць 15-20 г свіжовиділеного калу (у теплому вигляді) і перенести у чисту суху банку.

6.Банку закрити кришкою.

7.Пацієнт, який перебуває на ліжковому режимі, повинен випорожнитися у чисте сухе судно у ліжку, безпосередньо перед актом дефекації дати пацієнту сечоприймач.

8.За допомогою деревяної палички або деревяного шпателя взяти з кількох місць 15-20 г свіжовиділеного калу (у теплому вигляді) і перенести у чисту суху банку.

9.Банку закрити кришкою.

10.Якщо пацієнт страждає закрепом, то можна зібрати кал надослідження після випорожнення в будь-який час (про це слід його повідомити).

11.Бажано кал доставити для дослідження в лабораторію одразу після дефекації.

12.Оформіть направлення.

13.Зробіть відмітку про виконання процедури.

Збирання калу на приховану кров

Мета: Діагностична, для виявлення виразок і новоутворень в органах травлення

Показання: Призначення лікаря.

Протипоказання: Визначає лікар.

Місце виконання: Лікувальний заклад.

Підготувати необхідне: Підкладне судно, або нічний горщик, чиста суха склянна банка ємністю 250 мл з кришкою, деревяна паличка, або деревяний шпатель, направлення, гумові рукавички.

Алгоритм виконання:

2.Протягом 3-х днів до дослідження пацієнт повинен знаходитися на безгемоглобіновій дієті: з раціону виключити мясо, рибу, печінку, буряк, помідори, яблука, гранати.

3.Протягом 3-х днів не можна приймати медикаменти що містять залізо, йод, бром, вісмут.

4.В дні підготовки до дослідження не проводити пацієнту промивання шлунка, зондування, не ставити клізму.

5.При кровоточивості ясен протягом 3-х днів не чистити зуби щіткою.

6.Необхідно виключити потрапляння крові з інших джерел.

7.Для дослідження за допомогою деревяної палички або деревяного шпателя взяти 10-20 г ранкового свіжовиділеного калу із різних місць.

8.Зібрати в банку кал з трьох місць у кількості 30-50 г.

9.При закрепах кал збирається у будь-який час після випорожнення.

10.У пацієнтів які перебувають на ліжковому режимі,кал спочатку збирають в чисте сухе підкладне судно.

11.З судна шпателем відібрати кал в банку.

12.Забезпечити своєчасне відправлення матеріалу до лабораторії.

13.Оформіть направлення. Зробіть відмітку про виконання процедури.

Задача

Пацієнтка К., 40 років, звернулась до лікаря зі скаргами на слабкість,

підвищену втомлюваність, нічну пітливість, схуднення, тривалу субфебрильну температуру, кашель з виділенням харкотиння в невеликій кількості з прожилками крові. Вважає себе хворою більше місяця. За цей час схудла на 5 кг. В анамнезі – контакт з хворим на туберкульоз. При об'єктивному обстеженні встановлено: Шкіра бліда, волога, температура тіла 37,7°С, периферичні лімфатичні вузли збільшені.В легенях везикулярне дихання, перкуторний звук над легеннями не змінений. ЧДР – 26 за 1хв.На рентгенограмі з обох боків на всьому протязі легень багато дрібних (2-3 мм) вогнищевих тіней малої інтенсивності, які розташовані ланцюжком вздовж судин.

1. Ваш попередній діагноз.

2. Складіть план додаткового обстеження хворого.

3. Продемонструйте на фантомі постановку проби Манту, оцінка результатів.

Еталон

1. Діагноз: Дисемінований туберкульоз легень

2. Додаткові методи обстеження:

- ЗАК, ЗАС; біохімічне дослідження крові; загальний аналіз мокротиння; аналіз мокротиння на МБТ; аналіз харкотиння на чутливість до антибіотиків; Rtg ОГК; спірографія; проба Манту.

3. Продемонструйте на фантомі постановку проби Манту, оцінка результатів.

Мета:

Діагностична.

Показання: Виявлення інфікування туберкульозною інфекцією.

Протипоказання: Визначає лікар.

Місце виконання: Процедурний кабінет протитуберкульозного диспансеру.

Підготувати необхідне:

Маніпуляційний стіл, стерильні: гумові рукавички, лоток, пінцет, ватні кульки.

Одноразовий туберкуліновий шприц з голкою в упаковці, флакон ємністю 5 мл (50 доз) або ампула ємністю 3 мл (30 доз) з розчином туберкуліну, флакон з 70^о розчином етилового спирту, пилочка, міліметрова прозора лінійка із пластмаси довжиною 100 мм, лоток для використаних інструментів та матеріалів, ємність промаркірована “Для використаних ватних кульок”, з 5% розчином хлораміну, ємність промаркірована “Для промивання одноразових шприців, голок”, з 5% розчином хлораміну, ємність промаркірована “Для замочування одноразових шприців, голок”, з 5% розчином хлораміну.

Алгоритм виконання:

1.Намітити місце ін’єкції у середній третині внутрішньої поверхні передпліччя, де відсутні судини та сухожилля. Праве та ліве передпліччя чергуються. Один раз на рік використовують тільки одне передпліччя (в парні роки обстеження – праве, в непарні – ліве). Рекомендується проведення туберкулінової проби здійснювати в одну й ту саму пору року (краще восени).

2.Двічі протерти місце ін'єкції стерильними ватними кульками, змоченими у 70° розчині етилового спирту.

3.Відпрацьовані ватні кульки занурити у 5 % розчин хлораміну в ємкості, промаркірованій "Для використаних ватних кульок", на 1 годину.

4. Взяти шприц з туберкуліном у праву руку так, щоб II палець утримував муфту голки, І, III та IV пальці — невимушено кінчиками пальців підтриму- вали циліндр, а V палець — поршень.

5.Після висихання шкіри лівою рукою обхопити передпліччя пацієнта знизу (один палець — з однієї сторони, другий-п'ятий — з іншої) і злегка розтягнути шкіру.

6.Голку відносно шкіри поставити зрізом догори, майже паралельно до поверхні шкіри.

7. Голку під гострим кутом вколоти в товщу шкіри так, щоб занурився її зріз.

8.Обережно відпустити ліву руку.

9.Великим пальцем лівої руки натиснути на поршень і ввести 0,1 мл туберкуліну. Біологічна активність 0,1 мл препарату відповідає 2 міжнародним туберкуліновим одиницям (2 ТО), що і становить одну дозу.

10.Після утворення білуватого кольору інфільтрату, вийняти голку.

11.Сухою стерильною ватною кулькою, злегка (щоб не витиснути розчин туберкуліну, що знаходиться близько до поверхні) зняти залишки туберкуліну біля місця ін'єкції.

12. Відпрацьовану ватну кульку занурити у 5% розчин хлораміну в ємності, промаркірованій "Для використаних ватних кульок", на 1 годину.

13. Провести дезінфекцію шприца і голки після використання (блок “Санітарнопротиепідемічний режим маніпуляційного кабінету", навик “Е”).

14.Порекомендувати пацієнту на протязі 20 хвилин після маніпуляції одягати одяг на місце ін'єкції, місце ін'єкції не мити під проточною водою, не забруднювати, не розчісувати.

15.Порекомендувати пацієнту з'явитися в кабінет для оцінки результату проби через 72 години після введення розчину туберкуліну.

16.Оцінює пробу медична сестра, яка її виконувала, або лікар фтизіатр, який дав направлення на обстеження. За допомогою прозорої міліметрової лінійки слід виміряти і зареєструвати поперечний (відносно до поздовжньої осі руки) розмір інфільтрату. Гіперемію вимірюють лише в тих випадках, коли немає інфільтрату.

17. Реакція вважається негативною, коли повністю відсутні інфільтрат і гіперемія, а залишився тільки слід від голки; сумнівною — при інфільтраті діаметром 2-4 мм або тільки гіперемії будь-якого розміру без інфільтрату; позитивною — при наявності вираженого інфільтрату діаметром 5 мм і більше. Розмір інфільтрату у дітей 17 мм і у дорослих 21 мм і більше, а також везікуло-некротичні реакції, незалежно від розміру інфільтрату, слід оцінювати, як гіперергічну реакцію.

18.Результат проби занести в форму №63 по обліку профілактичних щеплень, форму 112-у і в робочий журнал.

Задача

У хворого Х., 37 років, в 2 годині ночі розвинувся дуже сильний приступ болю у ділянці серця і за грудиною, біль досягав такої інтенсивності, що хворий плакав, фельдшер “швидкої допомоги” змірявши тиск (105/75 мм. рт. ст.), ввів у вену 2 мл 50% розчину анальгіну і 1 мл 1% розчину димедролу. Хворий продовжував стогнати, був блідий. Шкірні покриви холодні і вологі. Тони серця приглушені, діяльність серця ритмічна. Пульс - 98 за 1 хв. АТ – 80/60 мм. рт. ст. Число дихальних рухів - 18 за 1 хв. В легенях - везикулярне дихання.

1. Ваш попередній діагноз.

2. Складіть план надання невідкладної медичної допомоги.

3. Продемонструйте техніку в/м введення 2 мл 50% анальгіну.

Еталон

1. Діагноз:ІХС. Гострий інфаркт міокарда. Кардіогенний шок.

2. Невідкладна допомога:

Ацетилсаліцилова кислота 175-325 мг розжувати або ацелізин від 0,5 г в/в,
альтернатива: плавікс 150 мг per os.

- Нітрогліцерин (спрей - нітромінт) або 1-2 таблетки (дози) з інтервалом в 5 хвилин, альтернатива: внутрішньовенне краплинне введення розчину нітрогліцерину 1%-1,0 або ізосорбіту динітрату на 200,0 мл фізіологічного розчину.

- Дати per os або ввести внутрішньовенно (при відсутності протипоказань) бета-адреноблокатор (20-40 мг анаприліну per os, або 25-50 мг метапрололу per os або 3-5 мг обзідану в/в).

- Одночасно зареєструвати ЕКГ!

- Налагодити стійкий зв’язок з периферійною веною альтернатива: з центральною веною.

- Інгаляція кисню через носовий катетер альтернатива: можлива інгаляція кисню через кисневу маску.

- При недостатній аналгезії додатково аналгетик (трамадол, фентаніл, морфін в/в) Вибір препарату та дози залежить від вираженості больового синдрому, віку хворого, призначення сильнодіючих препаратів в минулому.

- Госпіталізація на ношах бригадою, яка має можливість провести дефібриляцію в салоні санітарного автомобіля.

3. Продемонструйте на фантомі внутрім’язове введення 2 мл 50% анальгіну.

Мета: Лікування.

Показання: Призначення лікаря.

Протипоказання: Індивідуальна непереносимість лікарських засобів.

Місце виконання: Лікувальний заклад, домашні умови.

Підготувати необхідне: Стерильні: лоток, шприц (5 або 10 мл), голки для внутрішньом’язових ін’єкцій, ватні кульки, серветки, пінцет, гумові рукавички, маску. Бікси зі стерильним матеріалом і інструментарієм, спирт етиловий 70°, ампули, флакони з ліками, ємкість для використаного матеріалу, який не був в контакті з пацієнтом (відро з педаллю); лоток для використаного матеріалу, ємкості з дезрозчинами, Аптечка “АНТИСНІД”, тонометр, фонендоскоп, протишоковий набір.

Алгоритм виконання: 1.Психологічно підготуйте пацієнта до маніпуляції, отримайте згоду на її проведення. 2.Уточніть індивідуальну чутливість до препарату. 3.Помийте руки 2 рази під проточною водою з милом, висушіть, обробіть руки спиртом, одягніть маску, рукавички. 4.Підготуйте весь стерильний матеріал та шприц до виконання ін’єкції. 5.Спитайте пацієнта, як він себе почуває. Запропонуйте пацієнту лягти на живіт або бік. 6.Визначте місце ін’єкції: - верхньо-зовнішній квадрант сідниць - передньо-зовнішня поверхня верхньої третини стегна 7.Огляньте можливе місце ін’єкції. Обстежте його пальпаторно. 8.Протріть місце ін’єкції почергово двома ватними кульками, змоченими спиртом. Протріть спиртом гумові рукавички. 9.Видаліть зі шприця пухирці повітря. 10.Тримайте приготовлений шприц з голкою, розтягніть шкіру на місці ін’єкції. Різким рухом введіть голку перпендикулярно до поверхні шкіри на 2/3 її довжини. 11.Відтягніть поршень до себе і переконайтесь, що голка не потрапила в просвіт судини (у циліндрі шприца не повинно бути крові). 12.Повільно введіть ліки, натиснувши на поршень. 13.Прикладіть стерильну ватну кульку до місця ін’єкції, швидким рухом витягніть голку. 14.Спитайте у пацієнта про його самопочуття. 15.Продезінфікуйте використане обладнання. 16.Зробіть запис про проведення процедури.

Задача

До Вас звернувся хворий Д., 45р., бурильник. Скаржиться на біль в кистях, який турбує вночі, відчуття повзання мурашок, мерзлякуватість, поганий сон. З анамнезу відомо, що хворіє 3 роки. За медичною допомогою звернувся вперше. Об’єктивно: пальці кистей рук бліді, тремор рук, гіпергідроз долонь. В легенях везикулярне дихання, розширення лівої межі серця на 2 см вліво, АТ – 140/90 мм.рт.ст. Пульс – 90 за 1 хв. Живіт м’який, безболісний. Температура шкіри рук - 22°С.

1. Ваш попередній діагноз.

2. Складіть план додаткового обстеження хворого.

3. Методика проведення опитування хворого.

Еталон

1.Діагноз: Вібраційна хвороба зумовлена впливом локальної вібрації, І ступінь тяжкості.

2.Додаткові методи обстеження:

– холодова проба;

- капіляроскопія;

- термометрія;

- дослідження вібраційної та больової чутливості; рентгенографія кистей.

3. Методика проведення опитування хворого.

1. Паспортна частина:

- прізвище, ім’я, по-батькові;

- рік народження;

- адреса;

- місце праці.

2. Скарги та їх деталізація:

- основні;

- додаткові.

3. Опитування по системах: основна система, органи дихання, серцево-судинна система, травна система, сечо-видільна система, опорно-руховий апарат, нервова система, статева система.

4. Анамнез (історія) хвороби:

- початок захворювання;

- причини захворювання;

- перші симптоми хвороби;

- проведені методи обстеження та їх результати;

- методи лікування та їх ефективність.

5. Анамнез життя:

- біографічні дані;

- перенесені захворювання.

- трудовий анамнез;

- побутовий анамнез;

- характер харчування;

- генетичний анамнез;

- «алергологічний»;

- сімейний анамнез;

- шкідливі звички;

Задача

Хворий М, 54 р., скаржиться на болі в грудній клітці, кашель з виділенням гнійного мокротиння до 150 мл за добу, особливо зранку, підвищення температури тіла до 37,6 ˚С, слабість, в’ялість. Хворіє на протязі 10 років. За останній рік схуд, посилилась задишка, з’явились набряки на нижніх кінцівках. Палить на протязі 30 років.Об’єктивно: ціаноз губ, пальці у вигляді “барабанних паличок”, нігті у вигляді “годинникових скелець”. При перкусії над легенями коробковий звук. Аускультативно – везикулярне дихання послаблене, в нижньо-задніх відділах вологі та розсіяні сухі хрипи, більше на видосі. ЧДР – 30 за 1хв.

1. Ваш попередній діагноз.

2. Складіть план обстеження хворого.

3. Продемонструйте на фантомі техніку внутрішньом'язового введення олійного розчину.

Еталон

1.Діагноз: Бронхоектатична хвороба.

2.Додаткові методи обстеження:

- ЗАК, ЗАС;

- загальний аналіз харкотиння;

- аналіз харкотиння на чутливість до антибіотиків;

- біохімічне дослідження крові;

- рентгенографія ОГК;

- спірографія;

- бронхоскопія;

- бронхографія.

3.Продемонструйте на фантомі техніку внутрішньом'язового введення олійного розчину.

Мета: Лікувальна.

Показання: Призначення лікаря

Протипоказання: Визначає лікар.

Місце виконання: Лікувальний заклад.

Підготувати необхідне: Стерильні: шприци, ватні тампони, серветки, лоток, гумові рукавички, маска, пінцет в дез.розчині. Спирт етиловий 70%, лікарські препарати в ампулах, пилочка, лоток для використаного матеріалу, тонометр, фонендоскоп, протишоковий набір, аптечка “АНТИСНІД”, бікси зі стерильним матеріалом і інструментарієм, ємкості з дезрозчинами.

Алгоритм виконання: 1.Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції, отримайте згоду на її проведення. 2.Вимийте руки, одягніть маску, гумові рукавички. 3.Підігрійте ампулу з олійним розчином на водяній бані до температури +36° - 37°С. 4.Візьміть шприц 2-5 мм та голки діаметром 0,8-1 мм. 5.Наберіть теплий олійний розчин із ампули в шприц, змініть голку. 6.Згідно з правилами підшкірної або внутрішньом'язової ін'єкції після введення голки лівою рукою відтягніть поршень шприца на себе і перевірте, чи не потрапила голка в просвіт кровоносної судини (з метою уникнення олійної емболії). Якщо кров у шприці відсутня, то повільно введіть олійний розчин. Якщо кров з'явилася у шприці, слід ввести голку трохи глибше або відтягнути шприц з голкою трохи на себе, не виймаючи її. Знову перевірити, чи не потрапила голка в просвіт судини. 7.Повільно введіть олійний розчин. 8.Після введення розчину місце ін'єкції добре промасажуйте стерильною ватною кулькою, змоченою у 70° розчині етилового спирту. На місце ін'єкції прикладіть зігріваючий компрес або грілку. 9.Продезінфікуйте використане обладнання. 10.Зробіть запис про проведення процедури. 11.Проведіть знежирення інструментів у миючому розчині або ополосніть ефіром.

Задача

Хвора К., 52 років, була доставлена до ФАПу зі скаргами на задишку, відчуття нестачі повітря, на сухий кашель, різку слабість. Хвора на протязі 5 років хворіє бронхіальною астмою.

Об’єктивно: стан середньої важкості, хвора сидить, спираючись руками на край ліжка, намагаючись полегшити свій стан. Шкірні покриви вкриті липким потом. Грудна клітка в стані глибокого вдиху. При перкусії над легенями коробковий звук, при аускультації – на фоні різко ослабленого дихання з подовженим видихом прослуховуються маса сухих свистячих хрипів. Тони серця глухі, ритмічні. Пульс – 120 за 1 хв. АТ – 140/80 мм.рт.ст.

1. Ваш попередній діагноз.

2. Яка невідкладна допомога необхідна на догоспітальному етапі?

3. Продемонструвати техніку застосування кишенькового інгалятора.

Еталон

1.Діагноз:Персистуюча бронхіальна астма, тяжкий ступінь загострення.

2.Невідкладна медична допомога при нападі бронхіальної астми:

- початкова терапія – інгаляційні β₂-агоністи 2-4 вдохи кожні 20хв.

При повній відповіді:

- продовжити інгаляції β₂-агоніста кожні 3-4 години

- При неповній відповіді

- продовжити прийом інгаляційних β₂-агоністів 6-10 вдихів кожні 1-2 години

- додати оральні ГКС протягом 24 годин

- додати інгаляційні холінолітики

- застосування комбінованих форм: інгаляційні холінолітики + інгаляційні β₂-агоністи

- консультація лікаря

При поганій відповіді:

- продовжити прийом інгаляційних β₂-агоністів до 10 вдихів (краще через спейсер) з інтервалами менше години

- додати інгаляційні холінолітики

- комбіновані форми

- пероральні ГКС

- негайно звернутись до лікаря, викликати «швидку допомогу

3. Продемонструйте техніку застосування кишенькового інгалятора.

Мета: Ліквідація приступу бронхіальної астми (“Беротек”, “Сальбутамол”), лікування бронхіальної астми глюкокортикостероїдними гормонами (“Бекломет”, “Інгакорт”), профілактика виникнення приступу бронхіальної астми (“Інтал”, “Тайлед”).

Показання: Гострі та хронічні захворювання слизової оболонки носа, глотки, зіва, гортані, трахеї, бронхів, які супроводжуються утворенням густого харкотиння, що важко відкашлюється, а також бронхіальна астма, хронічна пневмонія, пневмосклероз

Протипоказання: Кровохаркання, активні форми туберкульозу дихальних шляхів, новоутворення в бронхах і легенях, підвищена чутливість до препарату.

Місце виконання: Палата стаціонару, домашні умови, вулиця.

Підготувати необхідне: Індивідуальний аерозольний інгалятор промислового виробництва.

Алгоритм виконання: 1.Зробити глибокий спокійний видих через зімкнуті губи (щоб бронхи підготувалися до прийняття ліків). 2.Щільно затиснути мундштук інгалятора губами (щоб ліки не виходили в атмосферу). 3. Трохи відхилити голову назад (щоб верхні дихальні шляхи розправилися і ліки легше проникли в бронхи). 4.Розпочати вдих і одночасно натиснути на дно балончика. 5.Продовжувати робити глибокий вдих стільки, на скільки це можливо зробити. В цей момент вдихається перша доза аерозолю. 6.На висоті вдиху затримати дихання на декілька секунд (щоб ліки осіли на бронхіальну стінку). 7. Витягнути мундштук із рота і зробити повільно видих в атмосферу через ніс. 8.Якщо глибокий вдих у зв'язку з тяжким станом пацієнта не можна здійснити, то перша доза аерозолю розпилюється в порожнині рота. 9.Другу інгаляцію (тобто другу дозу) повторити через хвилину-дві. 10.Фахівці вважають, якщо бронхіальна астма знаходиться під контролем — пацієнту достатньо зробити 3-4 рази інгаляцію беротеку або сальбутамолу (при умові, що ця процедура виконується вірно). Якщо пацієнт робить більшу кількість інгаляцій — лікування можна вважати неефактивним, тобто пацієнту слід звернутися до лікаря, який перегляне тактику терапії. 11. Після інгаляції надіти захисний ковпачок на балончик.

Задача

Хвора С., 48 років, скаржиться на біль в дрібних суглобах рук і ніг, який посилюється зранку, “ранкову скутість”. Хворіє протягом 7 років. При огляді: припухлість суглобів, почервоніння шкіри, деформація у вигляді “ластів моржа”.

1. Ваш попередній діагноз.

2. Які необхідно провести додаткові обстеження? Складіть план лікування.

3. Продемонструйте на фантомі техніку накладання зігрівального компресу.

Еталон

Діагноз:Ревматоїдний артрит.

Обстеження:

- загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі,

- біохімічне дослідження крові

- аналіз крові на виявлення: ревматоїдного фактора

- рентгенографія суглобів

- ЕКГ

Принципи лікування:

- нестероїдні протизапальні (діклофенак, наклофен);

- препарати золота (кризанол, міокризин);

- цитостатичні імуносупресанти (метотрексат, азатіоприн, циклофосфан);

- амінохолінові препарати (делагіл, плаквеніл);

- глюкокортикостероїди;

- фіз. процедури, ЛФК, санаторно-курортне лікування

3. Продемонструйте на фантомі постановку зігрівального компресу

Мета: Лікувальна.

Показання: Визначає лікар (запальні процеси гортані, суглобів, плеври, середнього вуха, інфільтрати після ін'єкції, забиті місця /через добу після травми/, тромбофлебіт).

Протипоказання: Визначає лікар (гнійні захворювання шкіри, алергічні висипання, гіпертермія).

Місце виконання: Лікувальний заклад, домашні умови.

Підготувати необхідне: Лоток, марля, вата, бинт, компресний папір, ножиці, спирт етиловий 40°.

Алгоритм виконання: 1.Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції, отримайте згоду на її проведення. 2.Звільніть від одягу місце накладання компресу, огляньте його. 3.Вимийте руки, одягніть рукавички. 4.Візьміть марлю необхідного розміру, складіть в 6-8 шарів так, щоб розміри першого шару компресу були на 3 см більше місця захворювання. 5.Змочіть серветку в водно-спиртовому розчині, відіжміть, покладіть її на потрібну ділянку тіла. (Приготування водно-спиртового розчину:2 частини води та 1 частина 96° етилового спирту.) 6.Зробіть другий, герметизуючий шар: компресний папір, щоб він на 2 см перекрив попередній шар з усіх боків. 7.Зробіть третій, утеплюючий шар: сіра вата на 2 см більше попереднього шару. 8.Зробіть четвертий, закріплюючий шар: бинтом щільно прибинтуйте усі попередні шари, але щоб пов'язка не обмежувала рухів і не здавлювала кровоносних судин. 9.Через 2 години перевірте правильність накладання компресу: просуньте вказівний палець під нижній шар компресу. Якщо серветка волога та тепла, це означає, що компрес накладений правильно. 10.Залишіть компрес на 6-8 годин. 11.Після зняття компресу шкіру протріть серветкою, змоченою теплою водою, висушіть, накладіть суху теплу пов'язку. 12.Продезінфікуйте використане обладнання. 13.Зробіть відмітку про виконання процедури у листку призначень.

Задача

До Вас звернувся хворий С., 38 років, який скаржиться на періодичні сезонні болі у епігастральній ділянці, які виникають через 15-20 хв. після вживання їжі, періодичне блювання, особливо на висоті болю, що приносить полегшення, печію, схильність до закрепів. Об’єктивно: відмічається блідість шкіри, живіт м’який при пальпації, біль помірна в епігастральній ділянці, Р – 86уд/хв., АТ – 120/60 мм рт.ст.

1. Ваш попередній діагноз.

2. Складіть план обстеження хворого.

2. Продемонструйте на фантомі постановку очисної клізми.

Еталон

1.Діагноз: Виразкова хвороба шлунка.

2.Додаткові методи обстеження:

- ЗАК, ЗАС;

- рН метрія;

- рентгенографія шлунка;

- фіброгастродуоденоскопія з біопсією;

3.Продемонструйте на фантомі постановку очисної клізми.

Мета: Очисна.

Показання: Закрепи, перед операціями, пологами, ендоскопічними та рентгенологічними обстеженнями, перед проведенням лікувальної клізми.

Протипоказання: Гостре запалення прямої та товстої кишки, кровотечі з гемороїдальних вузлів та травного каналу, випадання прямої кишки, тріщини заднього проходу, онкологічні захворювання прямої кишки, перші дні після операції на органах шлунково-кишкового тракту.

Місце виконання: Лікувальний заклад. Домашні умови.

Підготувати необхідне: Стерильні: Гумові рукавички, маска, серветки, лоток, вазелін, шпатель, накінечник. Кухоль Есмарха ємкістю 1-2 л з гумовою трубкою і краном, вода кімнатної температури, 1-1,5 л, штатив-стойка, судно, відро або таз, фартух із пластикату, клейонка, пелюшка, маркіровані ємкості для чистих і використаних наконечників, ємкості з дезрозчином.

Алгоритм виконання: 1.Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції. 2.Отримайте згоду на проведення процедури. 3.Вимийте руки. 4.Одягніть маску, гумові рукавички, фартух. 5.Налийте в кухоль Есмарха 1,5 л води кімнатної температури і підвісьте його на штативі на висоті 1,5 м, приєднайте наконечник. 6.У разі схильності до спазмів кишечника температура води - 37-38°С, при атонії кишечника - 18-20°С. 7.Відкрийте кран на гумовій трубці і заповніть систему водою. 8.Закрийте кран. 9.Положіть пацієнта на край кушетки на лівій бік та попросіть зігнути ноги в колінах і підтягнути до живота. 10.Підкладіть клейонку та пелюшку під сідниці так, щоб вони звисали в таз, який знаходиться біля кушетки. 11.Обробіть руки спиртом. 12.Змастіть наконечник вазеліном. 13.Розведіть двома пальцями лівої руки сідниці та обережно введіть наконечник у анальний отвір легкими обертальними рухами. 14.Введіть спочатку наконечник у напрямку до пупка на глибину 4 см, а потім паралельно до куприка на глибину 10-12 см. 15.Відкрийте кран і повільно вводьте до 1,5 л води. 16.При зупинці рідини трохи змініть положення трубки або підтягніть її. 17.Якщо турбує біль, зменшіть тиск води, опустивши нижче кухоль Есмарха або зовсім припиніть введення води. 18.На дні кухля залишіть трохи води, щоб у кишківник не потрапило повітря, закрийте кран. 19.Обережно через серветку виведіть наконечник з прямої кишки. 20.Спитайте пацієнта про його самопочуття. 21.Попросіть пацієнта затримати дефекацію на 10 хв. 22.Продезінфікуйте оснащення. 23.Зробіть запис про виконання очисної клізми в листку призначень.

Задача

У пацієнтки Г., 40 р., після тряскої їзди раптом з'явився різкий біль в поперековій ділянці справа, який віддає вниз живота по ходу сечовода, в статеві органи, в стегно. Турбує нудота, було одноразове блювання. Сеча рожевого забарвлення. З анамнезу відомо, що хворіє протягом 4 років. Подібний напад був рік тому. При об'єктивному обстеженні встановлено: хвора неспокійна, часто змінює положення тіла. Симптом Пастернацького різко позитивний справа.

1. Ваш попередній діагноз.

2. Яка невідкладна допомога на догоспітальному етапі?

3. Підготовка пацієнта та взяття сечі для дослідження за методом Аддіса-Каковського, Амбурже.

Еталон

1.Діагноз: Нирково-кам’яна хвороба. Ниркова колька.

2. Невідкладна медична допомога при нирковій кольці:

- теплові процедури;

- спазмолітики (2% папаверин 2-4 мл в/в або в/м,2% но-шпа 2-4 мл в/в або в/м, 0,2% платифилін 2 мл в/м);

- знеболюючі (ненаркотичні – 50% анальгін 2 мл в/м +1% димедрол 1 мл в/м, баралгін 5 мл в/в або в/м);

- наркотичні анальгетики (морфін гідрохлорид 1% р-н 1 мл п/ш, в/в, омнопон 1% р-н 1мл п/ш, в/м, в/в, промедол 1% р-н 1 мл п/ш, в/м, в/в);

- закис азоту;

- госпіталізація. 3

3.Підготовка пацієнта та взяття сечі для дослідження за методом Аддіса-Каковського, Амбурже.

Збирання сечі за методом Аддіса-Каковського

Мета:діагностична

Визначення кількості форменних елементів, що виділяються з сечею за добу.

Показання: призначення лікаря

Місце виконання: Лікувальний заклад.

Підготувати необхідне: Перекипячена вода, туалетне мило, кухоль, рушник, чиста суха банка ємністю 500 мл з кришкою, направлення

Алгоритм виконання:

1.Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції, отримайте згоду на проведення дослідження.

2.О 22-й годині вечора пацієнт повинен звільнити сечовий міхур і протягом ночі не ходити в туалет.

3.Якщо пацієнт не може на тривалий час затримати сечовипускання, та виділяю сечу протягом 10-ти нічних годин декількома порціями, то для запобігання розпаду форменних елементів (еритроцитів, лейкоцитів) в сечу, яка довго стоїть, додають декілька капель формальдегіду.

4.О 8-й годині ранку (після гігієнічної процедури) пацієнт збирає сечу у банку ємністю 250 мл або 500 мл.

5.Відправити матеріал для дослідження у клінічну лабораторію

6.Оформіть направлення.

7.Зробіть відмітку про виконання процедури.

Збирання сечі за методом Амбурже

І. Місце проведення:

стаціонар, домашні умови.

ІІ. Оснащення робочого місця:

1. Перекип'ячена вода.

2. Туалетне мило.

3. Кухоль.

4.Рушник.

5. Чиста суха банка ємністю 250 мл з кришкою.

6. Направлення.

ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:

- провести психологічну підготовку пацієнта;

- пояснити мету дослідження,"

- отримати згоду на проведення дослідження;

- підготувати чисту, суху банку ємністю 250 мл або 500 мл з кришкою;

- написати направлення, в якому вказати дані:

а) для стаціонарного пацієнта:

В лабораторію Дослідження сечі за методом Амбурже Прізвище, ім'я, по батькові пацієнта Відділення стаціонару № палати Дата Підпис лікаря

б) для амбулаторного пацієнта:

В лабораторію Дослідження сечі за методом Амбурже Прізвище, ім'я, по батькові пацієнта Домашня адреса Дата Підпис лікаря

- проінформувати пацієнта про правила збирання сечі.

IV. Основні етапи виконання навику:

1. Вранці о 6 годині пацієнт спорожняє сечовий міхур (цю сечу не збирають).

2. Перед збиранням сечі на аналіз жінка повинна здійснити туалет зовнішніх статевих органів теплою перекип'яченою водою з милом або слабким розчином калію перманганату, а чоловік — промити голівку статевого члена також теплою перекип'яченою водою з милом або антисептичним розчином.

3. Протягом наступних трьох годин, з 6 до 9 години ранку, пацієнт збирає сечу в банку (250 мл або 500 мл).

4. Банку закрити кришкою.

5. Відправити сечу в клінічну лабораторію на дослідження.

Задача

У хворого, який страждає на виразкову хворобу шлунка, з'явилися кинджальний біль у верхній половині живота, різка слабкість. Стан хворого середньої тяжкості, ноги притягнуті до живота. Шкіра і видимі слизові бліді, вологі. Язик сухий, обкладений білим нальотом. Живіт напружений, не бере участі у диханні, різко болючий у верхній половині.

1. Ваш попередній діагноз.

2. Ваша тактика.

3. Продемонструйте на фантомі постановку лікувальної клізми.

Еталон

1.Діагноз:Виразкова хвороба, ускладнена перфорацією.

2.Негайна госпіталізація в хірургічне відділення

3.Техніка постановки лікувальної клізми

Мета: лікувальна

Показання: Визначає лікар (запальні процеси у товстій кишці).

Протипоказання: Визначає лікар (шлунково-кишкова кровотеча, злоякісні пухлини прямої кишки, гострий живіт).

Місце виконання: лікувальний заклад,домашні умови

Підготувати необхідне: Стерильні: лоток, газовідвідна трубка, шприц Жане або гумовий грушеподібний балон, маска, гумові рукавички, серветки, вазелін, шпатель. Лікарський розчин, підігрітий до температури 38-42°С, кухоль Есмарха з гумовою трубкою, краном, штатив-стойка, фартух із пластикату, затискувач, клейонка, пелюшка, ємкості з дезрозчином, водяна баня, термометр

Алгоритм виконання: 1.Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції, отримайте згоду на її проведення. 2.Вимийте руки, одягніть маску, гумові рукаці, фартух. 3.Зробіть пацієнту очисну клізму за 30-40 хв. до введення лікарських препаратів. 4.Лікувальний розчин у кількості 100-150 мл підігрійте до t 40-42°С. 5.Наберіть лікувальний розчин у шприц Жане, видаліть з нього повітря. 6.Після випорожнення кишківника, запропонуйте пацієнту лягти на край кушетки, накритою клейонкою та пелюшкою, на лівий бік із зігнутими і підтягнутими до живота ногами. 7.Протріть руки спиртом. 8.Змастіть газовивідну трубку вазеліном. 9.Розведіть сідниці. 10.Повільно обертальними рухами введіть у пряму кишку газовідвідну трубку на глибину 20 – 30 см. 11.Під”єднайте до трубки шприц Жане (або грушевидний балон) з теплим лікувальним розчином і повільно, малими порціями, під невеликим тиском введіть розчин у пряму кишку. 12.Затисніть зовнішній кінець трубки. 13.Від”єднайте шприц (грушевидний балон) і наберіть у нього повітря. 14.З”єднайте шприц з газовідвідною трубкою та введіть в неї трохи повітря, щоб проштовхнути рідину. 15.Витягніть газовідвідну трубку, обгорнувши її серветкою. 16.Поцікавтесь у пацієнта самопочуттям, запропонуйте полежати не меньше 1 години. 17.Продезінфікуйте використане оснащення. 18.Зробіть запис про проведення процедури

Задача

Хворий А., 30 років, звернувся зі скаргами на болі в епігастральній ділянці через 1,5-2 години після їди, нічний та голодний біль, печію, відрижку кислим. Із анамнезу відомо, що хворіє протягом 2 років, палить, в сім’ї часті конфліктні ситуації, харчується нерегулярно, дієти не дотримується.

Об’єктивно: язик вологий, обкладений білим нальотом, живіт при пальпації болючий в епігастральній ділянці.

1. Ваш попередній діагноз.

2. Складіть план лікування.

3. Техніка постановки сифонної клізми

Еталон

1. Діагноз:Виразкова хвороба 12-палої кишки.

2. Лікування: - Антимікробні препарати (метронідазол, тинідазол)

- М-холінолітики (метацин, платифілін, гастроцепін)

- антациди (вікалін, вікаір, альмагель, фосмалюгель, де-нол)

- антибіотики(амоксицилін, кларитроміцин)

- інгібітор протонної помпи (омепразол, ланзопразол)

- репаранти (солкосерил)

- цитопротектори (де-нол, вентер)

- мінеральні води (Лужанська, Поляна Квасова)

3. Техніка постановки сифонної клізми

Мета: лікувальна

Показання: Визначає лікар (відсутність ефекту від очисної клізми, непрохідність товстої кишки, тяжкі отруєння та інтоксикації, підготовка до операції на кишківнику).

Протипоказання: Визначає лікар.

Місце виконання: лікувальний заклад,домашні умови

Підготувати необхідне: Стерильна система: товстий гумовий зонд, скляний перехідник, трубка гумова довжиною до 1 м і діаметром 1 см, лоток, гумові рукавички, маску, серветки, вазелін, шпатель, лійка Ємкістю 1 л. 10-12 л теплої перевареної води, або блідо-рожевого розчину калію перманганату t 25°-35°С; таз або відро для промивних вод; кухоль, клейонка, пелюшка, фартух із пластикату, шпатель, ємкості з дезрозчинами

Алгоритм виконання: 1.Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції, отримайте згоду на її проведення. 2.Вимийте руки, одягніть гумові рукавиці, маску, фартух. 3.Покладіть пацієнта на край кушетки на лівий бік з підведеними до живота ногами. 4.Покладіть під таз хворого клейонку та пелюшку, так щоб край звисав в таз для промивних вод. 5.Поставте біля ліжка таз або відро для промивних вод та відро з чистою водою і глечик. 6.Обробіть руки спиртом. 7.Введіть обертальними рухами гумовий зонд, змащений вазеліном, через анальний отвір на глибину 20-40 см. 8.Під”єднайте лійку до гумової трубки. 9.Тримайте лійку на рівні тіла пацієнта в нахиленому положенні і поступово наповнюйте водою /воду лийте по стінці лійки/. 10.Підніміть лійку над хворим до висоти 1-1,5 м. 11.При наближенні рівня води до вічка, лійку, не перевертаючи, опустіть над мискою для промивних вод і утримуйте на цьому рівні, доки промивні води не заповнять її. 12.Спорожніть лійку. 13.Процедуру повторіть до появи чистих промивних вод. 14.Після закінчення маніпуляції лійку від”єднайте. 15.Опустіть гумову трубку в миску на 10-15 хв. 16.Обережноно витягніть зонд, обгорнувши його серветкою. 17.Після закінчення процедури здійсніть туалет промежини, ануса 18.Спитайте пацієнта про його самопочуття. 19.Продезінфікуйте оснащення. 20.Зробіть запис про проведення процедури.

Задача

Пацієнта доставлено в приймальне відділення без свідомості. Зі слів родичів впродовж 8 років хворіє на цукровий діабет, отримує інсулін. Об’єктивно: шкір