та вчене звання підпис ініціали і прізвище

Зав. кафедри повна назва кафедри підпис ініціали і прізвище

МОВА НАУКОВОЇ СТАТТІ

МОВНІ ОГРІХИ В НАУКОВІЙ СТАТТІ

У підготовці наукових статей автори допускають мовні огріхи. Охарактеризуємо окремі з них.

Трапляються помилки на складні випадки керування, наприклад, слово «властивий» вимагає іменника в давальному відмінку (кому), «характерний» має бути (для кого), «сповнений» (чого).

Тавтологічні помилки виникають у зв'язку з незнанням значень запозичених слів. Варто поміркувати, яке ж слово доречніше залишити в науковому тексті:

окремі епізодичні явища (слово епізодичні означає окремі);

дивний парадокс (парадокс означає дивина, незвичайна думка);

головний лейтмотив (лейтмотив означає провідний мотив) тощо.

При вживані іншомовних слів слід звернути увагу, чи немає відповідника в українській мові. Наприклад:

апелювати —звертатися,

домінувати - переважати,

лімітувати - обмежувати,

локальний — місцевий,

превалювати — переважати,

прерогатива - перевага,

симптом - ознака,

фіксувати —записувати, запам'ятовувати.

Нерідко наукові роботи містять помилки, пов'язані з неправильним перекладом мовних формул з російської мови. Слід пам'ятати: дослівний переклад формул неприпустимий!

главнмм образом (головним чином) — переважно,

естественнмм образом (природнім чином) — природно, звичайно,

каким образом -як,

наилучшим образом (найкращим чином) -якнайкраще,

некотормм образом —якось,

подобнмм образом — так само,

равньїм образом - а також:,

надлежащим образом -як слід,

в отношении чего — в силу того, стосовно,

в силу обстоятельств — через обставини,

правильная мисль - слушна, правильна думка,

совпадать - співпадати, збігатися,

тезис требует разьяснения — теза потребує роз'яснення,

питущий зти строки автор — автор цих рядків,

подавляющее большинство - переважна більшість,

по образцу - за зразком.

Слід уникати русизмів, кальок.

Наприклад, слово «слідуючий» - це калька з російського «следующий». У науковому стилі бажано використовувати слово «наступний», що вживається зі словами типу наступний день, тиждень, зупинка; слова «подальший» і «наступний» вживаються тільки зі словами на позначення абстрактних понять - життя, доля, робота.

Слово «відношення» - теж русизм. В українській мові вживаються слова: «відносини» - виробничі, економічні, ринкові; «стосунки» - приятельські, офіційні, «ставлення» - до життя, до праці, до людей. Слово «відношення» використовують у словосполученнях «граматичні, арифметичні відношення», або у значенні «діловий лист».

У наукових роботах є помилки, пов'язані із змішуванням семантики слів. Наприклад, слова «зміст» - «смисл» - «значення» означають «внутрішня основа, особливість, сутність чого-небудь». Але є відмінності у сполучуваності цих слів з іншими. Найчастіше вживається слово «зміст» - це те, про що йде мова, те, що описується, зображується (зміст твору).

Слово «значення» часто виступає частиною терміна: значення слова, лексичне значення, граматичне значення. Слово «смисл» - належить до розмовного стилю або є калькою до російського вислову «здравый смысл», що перекладається українською як здоровий глузд.

ВИБІР СЛОВА

При написанні наукової статті доречно урізноманітнювати палітру мовних засобів (слів, словосполучень, виразів), вибір яких повинен залежати від смислових відношень між частинами сформульованої думки.

У викладі думок слід розмежовувати власне бачення проблеми й бачення інших авторів, тобто що запозичене з наукових праць. Тому варто користуватись такими виразами, як: «як свідчить аналіз», «на нашу думку», «погоджуючись з міркуванням...». Не слід подавати виклад роботи від першої особи однини чи множини «я вважаю», «мені здається», «ми виявили», доцільніше використати звороти типу «встановлюємо», «маємо на увазі».

Наукова робота вимагає оперувати вміннями добирати епітети до термінів типу аналіз, вивчення, завдання, мета, інформація тощо. Зокрема, пропонуються такі «наукові» епітети до вище зазначених термінів.

Аналіз теми, проблеми є науковий, об'єктивний, конкретний, проведений, усесторонній, вичерпний, детальний, порівняльний, ретельний, глибокий.

Вивчення проблеми може бути об'єктивне, експериментальне, теоретичне, практичне, порівняльне, дослідне, безпосереднє, спеціальне, постійне, систематичне, подальше, поглиблене, інтенсивне, глибоке, усестороннє, ретельне.

Завдання - першочергові, найближчі, кінцеві, поставлені, вузлові, особливі, конкретні, визначені.

Дані експерименту — дослідні, другорядні, конкретні, цифрові, сучасні, останні, попередні, перевірені, вичерпні, повні, додаткові, вихідні, цінні, надійні.

Дослідження - наукове, об'єктивне, теоретичне, експериментальне, дослідне, загальне, конкретне, фундаментальне, систематичне, поглиблене, глибоке, актуальне, серйозне, цінне.

Експеримент — аналогічний, подібний, важливий, цікавий, блискучий, унікальний, успішний, проведений.

Інформація - точна, вичерпна, повна, важлива, цінна, необхідна, отримана, оперативна, достатня, нова.

Матеріал — науковий, експериментальний, довідковий, статистичний, фактичний, зібраний, систематизований, отриманий, використаний, великий, багатий, різноманітний, достатній, достовірний.

Мета — важлива, головна, наукова, практична, конкретна, реальна, поставлена, вказана.

Питання - актуальне, принципове, теоретичне, практичне, загальне, конкретне, важливе, складне, спірне, правомірне.

Проблема — наукова, фундаментальна, актуальна, важлива, ключова, провідна, гостра, часткова, глобальна.

Спостереження - наукові, об'єктивні, спеціальні, візуальні, ретельні, численні, систематичні, важливі, подальші, проведені.

Оцінний опис авторського тексту в науковій літературі пропонується здійснювати з допомогою провідних конструкцій. Зокрема, для з'ясування авторської думки (ствердження, заперечення, переконаності, припущення тощо) можна використовувати один із можливих варіантів:

автор розглядає, розкриває, висвітлює, порушує, розв'язує, торкається проблеми, занурюється у проблему, зупиняється на проблемі;

автор стверджує, аналізує, характеризує, доводить, порівнює, зіставляє, з'ясовує, підкреслює, посилається на, розглядає зміст, наголошує на важливості, формулює, виходить з того, що;

автор переконаний, вважає обґрунтовує, схвалює, поділяє погляд, автор переконливо доводить, що; погоджується, визнає, дотримується тієї ж думки, враховує, звертає увагу, накреслює перспективу;

автор припускає, висловлює припущення, пропонує;

автор заперечує, стверджує, відзначає недоліки, вагається, міркує, ігнорує, дорікає, критикує, не підтверджує висновок словами, спростовує, критично ставиться, ставить завдання, підтверджує висновок фактами, пояснює це тим, що; причину цього вбачає у тому, що; вважає, що;

у статті викладений погляд на..., викладені дискусійні положення, загальновідомі істини, наявні цінні відомості, експериментальні дані, важливі неопубліковані дані, дискусійним є висновок про те;

зроблено спробу довести..., відзначається важливість, наявні переконливі докази, враховано, взято до уваги, звернуто увагу, сутність цього зводиться до того, що; необхідно підкреслити, що;

незважаючи на аналіз окремих фактів, студіювання окремих питань..., проблеми стану залишаються недостатньо вивченими; хоч науковий доробок учених, висвітлюється..., усе ж відсутні фундаментальні...;

праці синтезовано відображають, актуальність теми визначається тим, що; має першорядне значення; систематизувати й узагальнити погляди українських учених; у переважній більшості досліджень; питання, що належить до найменш розроблених...; більшість мовознавців уникає розгляду...,маніфестовані в наукових дослідженнях; цілком природно.

Просторово-часові ознаки відображають такі слова і словосполучення: тепер, зараз, тут, там, навколо, тоді, в той час, поряд, щойно, щойно, потім, перед тим, завжди.

Для висвітлення причинно-наслідкових та умовно-наслідкових відношень між частинами інформації: але, проте, однак, зате, тому, тим самим, значить, внаслідок цього, в такому разі, таким чином, тому, завдяки цьому, крім того.

Для вираження послідовності розвитку думки можна скористатися такими умовними одиницями: спочатку, насамперед, потім, по-перше, по-друге, отже, таким чином.

Зв'язок з попередніми часинами інформації відображають такі мовні формули: як уже зазначалось, як показав аналіз, як було показано вище, разом з тим, доречно, до речі, враховано, взято до уваги; попередній, останній, наступний розділ; проаналізований, досліджений, описаний матеріал; згаданий, зазначений, викладений, знайдений, помічений, наведений вираз; у процесі опрацювання належних питань; як згадувалось вище, не зупиняючись на інших прикладах, нагадаємо, припустімо, включно для прикладу візьмемо, виклад результатів дослідження, нових відомостей, застосування їх на практиці, подати цілком конкретні вказівки; це, безперечно, негативно позначається; отже, в більшості випадків має місце.

Пояснення, уточнення, виділення окремого: наприклад, так, зокрема, а саме, тільки лише, навіть, адже, іншими словами, точніше кажучи, причому, притому.

Введення узагальнюючої інформації: розглянемо випадки, наведемо приклад, продовжимо аналіз, з'ясуємо відношення.

Заключна частина, висновки: отже, таким чином, одним словом, із цього видно, з цього випливає, точніше кажучи, іншими словами, аналіз підтверджує, з опису видно, з одного боку, з іншого боку, і все ж, на завершення, можна підсумувати, слід підкреслити, отже є підстави твердити, що; в результаті можна прийти до висновку, на основі цього ми переконуємось в тому, що; узагальнюючи сказане, ці дані свідчать про те.

короткийтермінологічнийсловник

Абстрагування — метод наукового дослідження, який полягає у мисленому виокремленні суттєвих, істотних ознак, аспектів, відношень предмета, процесу, явища.

Автореферат — наукове видання у вигляді брошури, що вміщує авторський варіант реферативного викладу проведеного ним наукового дослідження.

Аксіоматичний (грец. ах/ота — загальноприйняте) метод (грец. теіНосіоз — спосіб пізнання) — спосіб побудови наукової теорії у вигляді систем постулатів (аксіом) і правил висновку (аксіоматики), що дозволяють шляхом логічної дедукції отримати підтвердження певної теорії.

Аналіз (грец. апаіуш — розкладання) — мислене або практичне розчленування цілого на частини.

Аналогія (грец. апаіо§іа — відповідність, подібність, схожість) — метод пізнання, заснований на перенесенні однієї або кількох характеристик із відомого явища на невідоме.

Аспект — точка зору, з якої розглядається об'єкт дослідження.

Верифікація (лат. уєгш — істинний і/асіо — роблю) — перевірка, емпіричне підтвердження теоретичних положень науки шляхом зіставлення їх із досліджуваними об'єктами.

Вимірювання — представлення властивостей реальних об'єктів у вигляді числової величини.

Висловлювання — думка, виражена розповідним реченням, яка може бути істинною чи помилковою.

Відкрита система — система, доступна для проникнення в неї потоків речовин, енергії, інформації.

Гіпотеза (грец. НуроіНеаіз — основа, припущення) — наукове припущення щодо пояснення явища дійсності, яке потрібно довести на практиці та обґрунтувати теоретично.

Дедукція (лат. ЛеЛисйо — відводжу, виводжу) — метод пізнання, заснований на висновках від загального до часткового (особливого).

Детермінізм (лат. йеіегтіпе — визначаю) — вчення про всезагальний об'єктивний закономірний взаємозв'язок і причинну зумовленість явищ соціоприродного середовища.

Дисипація (лат. діззірайо, від лат. сішіро — розсіюю) — розсіювання атмосфери планет внаслідок переходу молекул газів з атмосфери планети до космічного простору; у фізичних системах — перехід частин енергії впорядкованого процесу в енергію невпорядкованого процесу.

Дискурс (франц. сИзсоит — промова, виступ) — організація мовної діяльності (писемної, усної), яка пов'язана з певною проблематикою.

Догматизм (грец. Ло§та (йо&таіоз) — думка, філософське вчення) — спосіб мислення, за яким певне вчення або положення вважають істиною, не враховуючи конкретних умов життя.

Економікс (англ. есопотісз) — галузь економічної науки, що характеризує на макро- і мікрорівнях закони бізнесу, методи господарювання, економічної політики тощо.

Експеримент (лаг. ехрегітепіит — проба, дослід) — метод пізнання об'єктивної дійсності завдяки науково організованому досліду, ініціюванню процесів, явищ.

Епістемологія (грец. еріиіетоіо§іа) — теорія пізнання. Розділ філософії, в якому вивчаються закономірності й можливості пізнання, відношення знання до відчуттів, уявлень, понять об'єктивної реальності, досліджуються ступені й форми процесу пізнання, умови і критерії його достовірності й істинності.

Закон — необхідне, суттєве, стале співвідношення, що повторюється між окремими явищами.

Ідея (грец. Шеа — начало, основа, першообраз) — форма відображення зовнішнього світу, що охоплює цілі й перспективи його пізнання і практичного перетворення.

Індетермінізм (лат. іп — префікс на позначення заперечення і йеіегтіпаге — обмежити) — вчення й методологічна позиція, які заперечують загальну закономірність і причинно-наслідковий зв'язок явищ у природі й суспільстві.

Індукція (лат. іпсіисґіо — наведення) — метод пізнання, згідно з яким на основі висновків про часткове роблять висновки про загальне.

Категорія — форма логічного мислення в якій розкриваються внутрішні, суттєві сторони та відношення між предметами, що досліджуються.

Кейнсіанство — один з провідних напрямів сучасної економічної теорії, який стверджує, що без активного втручання держави у розвиток соціально-економічних процесів, без істотного розширення її функцій капіталізм нежиттєздатний. Теорія дістала назву за іменем англійського економіста Джона-Мейнарда Кейнса (1883— 1946).

Ключове слово — слово або вислів, яке найбільш точно та специфічно характеризує зміст наукового документа.

Композиція (лат. сотроаШо — складання, створення) наукової роботи — послідовність розташування її частин: основного тексту (глав і параграфів), довідково-супроводжувального апарату.

Конспект (лат. сопзресіиз — огляд) — короткий письмовий виклад змісту книги, статті, лекції тощо.

Концепція — система поглядів, основна думка при визначенні мети й завдань дослідженя, що вказує на шлях його опанування.

Кореляція (лат. со — префікс на позначення спільності і геіаііо — відношення) — співвідношення, відповідність, взаємозв'язок предметів або понять; у математичній статистиці — залежність між явищами або величинами, що не має чіткого функціонального характеру.

Курсова робота — робота студента, виконана як підсумок навчання на певному курсі. Сприяє розвитку ініціативи і самостійності, передбачає систематизацію, закріплення та розширення теоретичних знань студента, оволодіння навичками самостійної, теоретичної, експериментальної роботи, роботи з комп'ютерною технікою, користування літературними джерелами тощо.

Людина економічна — людина, поведінка якої зумовлена прагненням отримати максимальний прибуток.

Магістерська дипломна робота — самостійне дослідження, виконане студентом на завершальному етапі навчання в університеті. Є кваліфікаційним документом, на підставі якого Державна екзаменаційна комісія визначає рівень теоретичної підготовки випускника, його готовність до самостійної роботи за фахом, приймає рішення про присвоєння кваліфікації.

Макроекономіка (грец. такгоз — великий і оікопотіке — мистецтво ведення домашнього господарства) — економічна наука, що досліджує особливості розвитку народного господарства як цілісності, а також його окремих галузей.

Маржиналізм (франц. Маг§іпаі — граничний) — напрям західної економічної науки та її методологічний принцип, основою якого є теорія граничної корисності (ринкова ціна товару визначається не суспільне необхідними витратами праці, а ступенем насичення потреби у ньому, корисністю останньої одиниці запасу певного виду товару). Втілений у теорії витрат виробництва, ціни розподілу тощо. Виник у середині XIX ст., започаткований К. Менгером, У. Дже-вонсом, Л. Вальрасом.

Мезоекономіка — сукупність господарських зв'язків галузевого рівня.

Меркантилізм (італ. тегсапіе — торговець, купець) — економічна теорія, прибічники якої відводили торгівлі провідну роль в економіці, створенні прибутку, а гроші вважали основним багатством нації.

Метод (грец. теікосіоз — спосіб пізнання) — спосіб досягнення мети, сукупність прийомів і операцій теоретичного, практичного освоєння дійсності; спосіб певним чином організованої людської діяльності.

Методологія (грец. теікосіоз — спосіб пізнання і Іо§оз — вчення) — вчення про способи організації і побудови теоретичної й практичної діяльності людини.

Методологія науки — вчення про принципи побудови, форми і способи наукового пізнання.

Мікроскопоміка (грец. пгікгоа — малий і оікопотіке — мистецтво ведення домашнього господарства) — економічна наука, яка вивчає взаємозв'язки у межах окремих підприємств, фірм тощо.

Мінімізація (лат. тіпітш — найменше) теорії — добір мінімальної кількості понять, що утворюють основу нової теорії.

Модальність (лаг. тоЛиз — спосіб) — категорія, що позначає різні види відношень висловлювань до дійсності, а також відношення того, хто говорить, до висловлювань.

Моделювання (франц. тойеіег — ліпити, формувати) — метод пізнання явищ і процесів, який грунтується на заміні, теоретичній або експериментальній, об'єкта досліджень (оригінала) подібним на нього (моделлю).

Модерн (франц. тоЛегпе — новий, сучасний) — стильовий напрям у європейському й американському мистецтві кінця XIX — початку ХХст., для якого характерне використання нових техніко-конструктивних засобів, надзвичайних декоративних ефектів.

Монізм (грец. топоз — один) — тип організації філософського знання, який визначається наявністю одного основного принципу (на противагу дуалізму та плюралізму), якому підпорядковане змістовне наповнення філософської системи; визнання в рамках цього принципу єдиного початку, загального закону, устрою, світогляду, що визначає всю різноманітність сущого, зокрема людського буття.

Наука — сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення і систематизація об'єктивних знань про дійсність; одна з форм суспільної свідомості.

Наукова доповідь — документ, що містить виклад результатів опублікованої науково-дослідницької роботи.

Наукова проблема — конкретне питання, яке виникає, коли наявних знань не достатньо для вирішення конкретного завдання, і спосіб, за допомогою якого можна здобути відсутні знання, невідомий.

Наукова тема — завдання наукового характеру, що підлягає науковому дослідженню та є основним показником науково-дослідної роботи.

Наукова теорія — система абстрагованих понять та тверджень, що являє собою ідеальне відображення дійсності.

Науковий напрям — сфера наукових досліджень наукового колективу, спрямованих на вирішення значних завдань у певній галузі науки.

Наукове дослідження — цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають у вигляді системи понять, законів та теорій.

Наукове пізнання — методи отримання та перевірки нових знань.

Науковий факт (лат. /асіит — зроблене) — складова наукового знання, що відображає об'єктивні властивості речей та процесів, на основі яких визначають закономірності явищ, вибудовують теорії, формулюють закони.

Нелінійна система (грец. зузіета — утворення) — система, реакція якої на зовнішній подразник не адекватна силі впливу.

Парадигма (грец. рагайещта — приклад, зразок) — сфера вільних ідей як першообраз, зразок, відповідно до якого богдеміург створив світ сущого, в античній та середньовічній філософії; у сучасному трактуванні — система творчих методологічних й аксіологічних (ціннісних) установок, взятих усіма членами наукового співтовариства за зразок вирішення наукових завдань.

План (лат. ріапит — площина) — система взаємопов'язаних завдань, що визначають строки, порядок і послідовність виконання програм, окремих робіт, операцій; порядок, послідовність ви­кладу матеріалу.

Поняття — форма мислення, що відображає істотні властивості, зв'язки і відношення предметів і явищ та забезпечує пізнання їх сутності.

Порівняння — метод пізнання дійсності, покликаний встановити спільні й відмінні параметри між процесами, явищами, об'єктами.

Пояснення — з'ясування особливостей ситуації, розкриття мотивів, причин певних процесів, явищ, подій.

Принцип (лат. ргіпсіріит — начало, основа) — вихідний пункт теорії; те, що становить основу певної сукупності знань.

Прогнозування — сукупність засобів і прийомів мислення, що дають змогу на основі аналізу ретроспективних, екзогенних (зовнішніх) та ендогенних (внутрішніх) даних, а також їх змін у певному періоді часу вивести судження певної достовірності стосовно майбутнього розвитку об'єкта.

Регресія (лат. ге&гейіог — повертаюсь) — ймовірнісна залежність середнього значення певної величини від інших величини.

Реферат (лат. ге/егге — доповідати, повідомляти) — доповідь на певну тему, що передбачає огляд відповідних літературних та інших джерел; виклад змісту наукової роботи, книжки, статті.

Риторика (грец. гНеіогіке — ораторське мистецтво) — наука красномовства.

Самостійна робота — навчальна діяльність студента, спрямована на вивчення і оволодіння матеріалом навчального предмета без безпосередньої участі викладача.

Синергетика (грец. аіпег§еіа — спільна дія) — один з провідних напрямів сучасної науки, природничо-науковий аспект розвитку теорії нелінійних динамік у сучасній культурі.

Синтез (грец. пупіНеш — складання) — об'єднання раніше виокремлених частин у ціле, в якому протиріччя і протилежність послаблюються або знімаються.

Спостереження — метод пізнання дійсності, який грунтується на безпосередньому сприйнятті процесів, явищ, об'єктів за допомогою органів чуття, без втручання в їх буття дослідника.

Судження — розумовий акт, що реалізує ставлення мовця до змісту висловлюваного.

Сутність — головне, основне, визначальне у предметі.

Сцієнтизм (лат. асіепііа — наука) — абсолютизація ролі науки, зокрема домінування природничих наук у культурі, духовному житті суспільства.

Теза (грец. іНеш — положення, твердження) — коротко сформульовані основні положення доповіді, лекції, повідомлення тощо.

Тема — наукове завдання, що належить до конкретної галузі наукового дослідження.

Теорія (грец. іНеогіа — розгляд, міркування, вчення) — система достовірних знань про дійсність, яка описує, пояснює, передбачає явища конкретної предметної галузі.

Тсхпопарк — форма територіальної інтеграції науки, освіти і виробництва з метою оперативного впровадження науково-технічних розробок.

Універсум (лат. ипіуегзит) — поняття на позначення світу як цілісності.

Фізіократія (грец. ркіш — природа і кгаіоз — сила, влада) — економічне вчення, представники якого піддавали критиці вчення меркантилістів і відстоювали необхідність пріоритетного розвитку сільського господарства, вважаючи землю і землеробство єдиним джерелом багатства, а землеробську працю — єдиною продуктивною працею, яка створює додаткову вартість.

Фундаментальний (лат. /ипЛатепіит — основа) закон — закон, що виражає зв'язки між вихідними, основними поняттями.

Цитата (н/м. 2/Ш, від лат. сІ\о — наводжу, проголошую) — буквально відтворені фрагменти чужої промови чи статті для підтвердження власного погляду, полеміки з цитованим автором.

ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ

БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ У СПИСКУ

ДЖЕРЕЛ, ЯКИЙ НАВОДЯТЬ У ДИСЕРТАЦІЇ, І СПИСКУ

ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ, ЯКИЙ НАВОДЯТЬ В АВТОРЕФЕРАТІ

 

Характеристика джерела	Приклад оформлення
Книги: Один автор	1. Василій Великий. Гомілії / Василій Великий; [пер. з давньогрец. Л. Звонська]. — Львів: Свічадо, 2006. — 307 с. — (Джерела християнського Сходу. Золотий вік патристики IV—V ст.; № 14). 2. Коренівський Д. Г. Дестабілізуючий ефект параметричного білого шуму в неперервних та дискретних динамічних системах / Коренівський Д. Г. — К.: Ін-т математики, 2006. — 111с. — (Математика та її застосування) (Праці / Ін-т математики НАН України; т. 59). 3. Матюх Н. Д. Що дорожче срібла-золота / Наталія Дмитрівна Матюх. — К.: Асамблея діл. кіл: Ін-т соц. іміджмейкінгу, 2006. — 311 с — (Ювеліри України; т. 1). 4. Шкляр В. Елементал: [роман] / Василь Шкляр. — Львів: Кальварія, 2005. — 196, [1] с — (Першотвір).
Два автори	1. Матяш І. Б. Діяльність Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Угорщині: історія, спогади, арх. док. / І. Матяш, Ю. Мушка. — К.: Києво-Могилян. акад., 2005. — 397, [1] с — (Бібліотека наукового щорічника "Україна дипломатична"; вип. 1). 2. Ромовська 3. В. Сімейне законодавство України / 3. В. Ромовська, Ю. В. Черняк. — К.: Прецедент, 2006. — 93 с. — (Юридична бібліотека. Бібліотека адвоката) (Матеріали до складання кваліфікаційних іспитів для отримання Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; вип. 11). 3. Суберляк О. В. Технологія переробки полімерних та композиційних матеріалів: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. В. Суберляк, П. І. Баштанник. — Львів: Растр-7, 2007. — 375 с.

Три автори	1. Акофф Р. Л. Идеализированное проектирование: как предотвратить завтрашний кризис сегодня. Создание будущего организации / Акофф Р. Л., Магидсон Д., Зддисон Г. Д.; пер. с англ. Ф. П. Тарасенко. — Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2007.— ХІЛІІ, 265 с.
Чотири автори	1. Методика нормування ресурсів для виробництва продукції рослинництва / [ Вітвіцький В. В., Кисляченко М. Ф., Лобастов І. В., Нечипорук А. А.]. — К.: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2006. — 106 с. — (Бібліотека спеціаліста АПК. Економічні нормативи). 2. Механізація переробної галузі агропромислового комплексу: [підруч. для учнів проф.-техн. навч. закл.] / О. В. Гвоздєв, Ф. Ю. Ялпачик, Ю. П. Рогач, М. М. Сердюк. — К.: Вища освіта, 2006. — 478, [1] с. — (ПТО: Професійно-технічна освіта).
П'ять і більше авторів	1. Психология менеджмента / [ Власов П. К., Липницкий А. В., Лущихина И. М. и др.]; под ред. Г. С. Никифорова. — [3-є изд.]. — X.: Гуманитар. центр, 2007. — 510 с. 2. Формування здорового способу життя молоді: навч.-метод, посіб. для працівників соц. служб для сім'ї, дітей та молоді / [Т. В. Бондар, О. Г. Карпенко, Д. М. Дикова-Фаворська та ін.]. — К.: Укр. ін-т соц. дослідж., 2005. — 115 с. — (Серія "Формування здорового способу життя молоді": у 14 кн., кн. 13).
Без автора	1. Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря / [авт. тексту В. Клос]. — К.: Грані-Т, 2007. — 119с — (Грані світу). 2. Воскресіння мертвих: українська барокова драма: антологія / [упорядкує., ст., пер. і прим. В. О. Шевчук]. — К.: Грамота, 2007. —638, [1]с. 3. Тіло чи особистість? Жіноча тілесність у вибраній малій українській прозі та графіці кінця XIX — початку XX століття: [антологія / упоряд.: Л. Таран, О. Лагутенко]. — К.: Грані-Т, 2007. — 190, [1] с. 4. Проблеми типологічної та квантитативної лексикології: [зб.наук.праць / наук. ред. Каліущенко В. та ін.]. — Чернівці: Рута, 2007.—310с.
Багатотомний документ	1. Історія Національної академії наук України, 1941—1945 / [упоряд. Л. М. Яременко та ін.]. — К.: Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2007—.— (Джерела з історії науки в Україні). Ч. 2: Додатки — 2007. — 573, [1] с. 2. Межгосударственньїе стандартьі: каталог в 6 т. / [сост. Ковалева И. В., Рубцова Е. Ю.; ред. Иванов В. Л.]. — Львов: НТЦ "Леонорм-Стандарт", 2005—.— (Серия "Нормативная база предприятия"). Т. 1. — 2005. — 277 с. 3. Дарова А. Т. Неисповедимьі пути Господни...: (Дочь врага народа): трилогия / А. Дарова. — Одесса: Астропринт, 2006—.— (Сочинения: в 8 кн. / А. Дарова; кн. 4). 4. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права: Особенная часть: в 6 т. / Н. П. Кучерявенко. — X. Право, 2002—.— Т. 4: Косвенньїе налоги. — 2007. — 534 с. 5. Реабілітовані історією. Житомирська область: [у 7 т.]. —

	Житомир: Полісся, 2006—.— (Науково-документальна серія книг "Реабілітовані історією": у 27 т. / голов. редкол.: Тронько П. Т. (голова) [та ін.]). Кн. 1 / [обл. редкол.: Синявська І. М. (голова) та ін.]. — 2006. — 721, [2] с 6. Бондаренко В. Г. Теорія ймовірностей і математична статистика. 4.1 / В. Г. Бондаренко, І. Ю. Канівська, С. М. Парамонова. — К.: НТУУ "КПІ", 2006. — 125 с.
Матеріали конференцій, з'їздів	1. Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу: матеріали Всеукр. конф. молодих учених-аграрників ["Молодь України і аграрна реформа"], (Харків, 11—13 жовт. 2000 р.) / М-во аграр. політики, Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. — X.: Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва, 2000. — 167 с. 2. Кібернетика в сучасних економічних процесах: зб. текстів виступів на республік, міжвуз. наук.-практ. конф. / Держкомстат України, Ін-т статистики, обліку та аудиту. — К.: ІСОА, 2002. — 147 с. 3. Матеріали IX з'їзду Асоціації українських банків, 30 червня 2000 р. інформ. бюл. — К.: Асоц. укр. банків, 2000. — 117 с. — (Спецвип.: 10 років АУБ). 4. Оцінка й обгрунтування продовження ресурсу елементів конструкцій: праці конф., 6—9 черв. 2000 р., Київ. Т. 2 / відп. Ред. В. Т. Трощенко. — К.: НАН України, Ін-т пробл. міцності, 2000. — С. 559—956, XIII, [2] с. — (Ресурс 2000). 5. Проблеми обчислювальної механіки і міцності конструкцій: зб. наук, праць / наук. ред. В. І. Моссаковський. — Дніпропетровськ:Навч. кн., 1999.—215 с. 6. Ризикологія в економіці та підприємництві: зб. наук, праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф., 27-28 берез. 2001 р. / М-во освіти і науки України, Держ податк. адмін. України [та ін.]. — К.: КНЕУ: Акад. ДПС України, 2001. —452 с.
Препринти	1. Шиляев Б. А. Расчетьі параметров радиационного повреждения материалов нейтронами источника ННЦ ХФТИ/АІЧЬ И8А с подкритической сборкой, управляемой ускорителем злектронов / Шиляев Б. А., Воєводин В. Н. — X. ННЦ ХФТИ, 2006. — 19 с. — (Препринт / НАН Украиньї, Нац. науч. центр "Харьк. физ.-техн. ин-т"; ХФТИ 2006-4). 2. Панасюк М. І. Про точність визначення активності твердих радіоактивних відходів гамма-методами / Панасюк М. І., Скорбун А. Д., Сплошной Б. М. — Чорнобиль: Ін-т пробл. безпеки АЕС НАН України, 2006. — 7, [1] с — (Препринт / НАН України, Ін-т пробл. безпеки АЕС; 06-1).
Депоновані наукові праці	1. Социологическое исследование мальїх групп населення / В. И. Иванов [и др.]; М-во образования Рос. Федерации, Финансовая академия. - М., 2002. - ПО с. - Деп. в ВИНИТИ 13.06.02, №

	145432. 2. Разумовский, В. А. Управление маркетинговьіми исследованиями в регионе / В. А. Разумовский, Д. А. Андреев. -М., 2002. - 210 с. - Ден. в ИНИОН Рос. акад. наук 15.02.02, № 139876.
Словники	1. Географія: словник-довідник / [авт.-уклад. Ципін В. Л.]. — X.: Халімон, 2006. — 175, [1] с. 2. Тимошенко 3. І. Болонський процес в дії: словник-довідник основ, термінів і понять з орг. навч. процесу у вищ. навч. закл. / 3.1. Тимошенко, О. І. Тимошенко. — К.: Європ. ун-т, 2007. — 57 с. 3. Українсько-німецький тематичний словник [уклад. Н. Яцко та ін.]. — К.: Карпенко, 2007. — 219 с. 4. Європейський Союз: словник-довідник / [ред.-упоряд. М. Марченко]. — 2-ге вид., оновл. — К.: К.І.С., 2006. — 138 с
Атласи	1. Україна: екол.-геогр. атлас: присвяч. всесвіт, дню науки в ім'я миру та розвитку згідно з рішенням 31 сесії ген. конф. ЮНЕСКО / [наук, редкол.: С. С. Куруленко та ін.]; Рада по вивч. продукт, сил України НАН України [та ін.]. — / [наук, редкол.: С. С. Куруленко та ін.]. — К.: Варта, 2006. — 217, [1] с. 2. Анатомія пам'яті: атлас схем і рисунків провідних шляхів і структур нервової системи, що беруть участь у процесах пам'яті: посіб. для студ. та лікарів / О. Л. Дроздов, Л. А. Дзяк, В. О. Козлов, В. Д. Маковецький. — 2-ге вид., розшир, та доповн. — Дніпропетровськ: Пороги, 2005. — 218 с. 3. Куерда X. Атлас ботаніки / Хосе Куерда; [пер. з ісп. В. Й. Шовкун]. — X.: Ранок, 2005. — 96 с
Законодавчі та нормативні документи	1. Кримінально-процесуальний кодекс України: за станом на 1 груд. 2005 р. / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К.: Парлам. вид-во, 2006. — 207 с. — (Бібліотека офіційних видань). 2. Медична статистика статистика: зб. нормат. док. / упоряд. та голов. ред. В. М. Заболотько. — К.: МНІАЦ мед. статистики: Медінформ, 2006. — 459 с. — (Нормативні директивні правові документи). 3. Експлуатація, порядок і терміни перевірки запобіжних пристроїв посудин, апаратів і трубопроводів теплових електростанцій: СОУ-Н ЕЕ 39.501:2007. — Офіц. вид. — К.: ГРІФРЕ: М-во палива та енергетики України, 2007. — VI, 74 с — (Нормативний документ Мінпаливенерго України. Інструкція).

Стандарти	1. Графічні символи, що їх використовують на устаткуванні. Покажчик та огляд (І8О 7000:2004, ГОТ): ДСТУ І8О 7000:2004. — [Чинний від 2006-01-01]. — К.: Держспоживстандарт України 2006. — IV, 231 с. — (Національний стандарт України). 2. Якість води. Словник термінів: ДСТУ І8О 6107-1:2004 — ДСТУ І8О 6107-9:2004. — [Чинний від 2005-04-01]. — К.: Держспоживстандарт України, 2006. — 181 с — (Національні стандарти України). 3. Вимоги щодо безпечності контрольно-вимірювального та лабораторного електричного устаткування. Частина 2-020. Додаткові вимоги до лабораторних центрифуг (ЕИ 61010-2-020:1994, ГОТ): ДСТУ ЕИ 61010-2-020:2005. — [Чинний від 2007-01-01]. — К.: Держспоживстандарт України, 2007. — IV, 18 с. — (Національний стандарт України).
Каталоги	1. Межгосударственньїе стандартьі: каталог: в 6 т. / [сост. Ковалева И. В., Павлюкова В. А.; ред. Иванов В. Л.]. — Львов: НТЦ "Леонорм-стандарт, 2006—. — (Серия "Нормативная база предприятия"). Т. 5.—2007. —264с. Т. 6. —2007. —277 с 2. Пам'ятки історії та мистецтва Львівської області: каталог-довідник / [авт.-упоряд. М. Зобків та ін.]. — Львів: Новий час, 2003. —160 с 3. Університетська книга: осінь, 2003: [каталог]. — [Суми: Унів. кн., 2003]. —11с. 4. Горницкая И. П. Каталог растений для работ по фитодизайну / Горницкая И. П., Ткачук Л. П. — Донецк: Лебедь, 2005. — 228 с.
Бібліографічні показники	1. Куц О. С. Бібліографічний покажчик та анотації кандидатських дисертацій, захищених у спеціалізованій вченій раді Львівського державного університету фізичної культури у 2006 році / О. Куц, О. Вацеба. — Львів: Укр. технології, 2007. — 74 с 2. Систематизований покажчик матеріалів з кримінального права, опублікованих у Віснику Конституційного Суду України за 1997—2005 роки / [уклад. Кирись Б. О., Потлань О. С]. — Львів: Львів, держ. ун-т внутр. справ, 2006. — 11 с. — (Серія: Бібліографічні довідники; вип. 2).
Дисертації	1. Петров П.П. Активність молодих зірок сонячної маси: дис.... доктора фіз.-мат. наук: 01.03.02 / Петров Петро Петрович. - К., 2005.-276 с.

Автореферати дисертацій

 

1. Новосад І.Я. Технологічне забезпечення виготовлення секцій
робочих органів гнучких гвинтових конвеєрів: автореф. дис. на
здобуття наук, ступеня канд. техн. наук: спец. 05.02.08
„Технологія машинобудування" / І. Я. Новосад. — Тернопіль,
2007.— 20, [1]с.

2. Нгуен Ші Данг. Моделювання і прогнозування
макроекономічних показників в системі підтримки прийняття
рішень управління державними фінансами: автореф. дис. на
здобуття наук, ступеня канд. техн. наук: спец. 05.13.06
„Автоматиз. системи упр. та прогрес, інформ. технології" / Нгуен
Ші Данг. — К, 2007. — 20 с.

 

Авторські свідоцтва

Патенти

Частина книги, періодичного, продовжуваного видання

1. А. с. 1007970 СССР, МКИ" В 25 1 15/00. Устройство для захвата неориентированньїх деталей типа валов / В. С. Ваулин, В. Г. Кемайкин (СССР). - № 3360585/25-08; заявл. 23.11.81; опубл. 30.03.83, Бюл. № 12.

1. Пат. 2187888 Российская Федерация, МПК⁷ Н 04 В 1/38, Н 04 1
13/00. Приемопередающее устройство /Чугаева В.И.; заявитель и
патентообладатель Воронеж, науч.-иселед. ин-т связи. - №
2000131736/09; заявл. 18.12.00; опубл. 20.08.02, Бюл. № 23 (II
ч.).______________________________________________________

1. Козіна Ж. Л. Теоретичні основи і результати практичного
застосування системного аналізу в наукових дослідженнях в
області спортивних ігор / Ж. Л. Козіна // Теорія та методика
фізичного виховання. — 2007. —№6. — С. 15—18, 35—38.

2. Гранчак Т. Інформаційно-аналітичні структури бібліотек в
умовах демократичних перетворень / Тетяна Гранчак, Валерій
Горовий // Бібліотечний вісник. — 2006. — № 6. — С. 14—17.

3. Валькман Ю. Р. Моделирование НЕ-факторов — основа
интеллектуализации компьютерньїх технологий / Ю. Р.
Валькман, В. С. Бьїков, А. Ю. Рьіхальский // Системні
дослідження та інформаційні технології. — 2007. — № 1. — С.
39—61.

4. Ма Шуін Проблеми психологічної підготовки в системі
фізкультурної освіти / Ма Шуін // Теорія та методика фізичного
виховання. — 2007. — № 5. — С. 12—14.

5. Регіональні особливості смертності населення України / Л. А.
Чепелевська, Р. О. Моісеєнко, Г. І. Баторшина [та ін.] // Вісник
соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. —
2007. — № 1. — С. 25—29.

6. Валова І. Нові принципи угоди Базель II / І. Валова; пер. з англ.
Н. М. Середи // Банки та банківські системи. — 2007. — Т. 2, №
2.—С. 13—20.

7. Зеров М. Поетична діяльність Куліша // Українське письменство
XIX ст. Від Куліша до Винниченка: (нариси з новітнього укр.,
письменства): статті / Микола Зеров. — Дрогобич, 2007. — С.
245—291.

8. Третьяк В. В. Возможности использования баз знаний для
проектирования технологий взрьівной штамповки / В. В. Третьяк,
С. А. Стадник, Н. В. Калайтан // Современное состояние
использования импульсньїх источников знергии в
промьішленности: междунар. науч.-техн. конф., 3-5 окт. 2007 г.:

20

 

	тезисьі докл. — X., 2007. — С. 33. 9. Чорний Д. Міське самоврядування: тягарі проблем, принади цивілізації / Д. М. Чорний // По лівий бік Дніпра: проблеми модернізації міст України: (кінець XIX—початок XX ст. / Д. М. Чорний. —X., 2007. — Розд. 3. — С. 137—202.
Електронні ресурси	1. Богомольний Б. Р. Медицина екстремальних ситуацій [Електронний ресурс] ]: навч. посіб. для студ. мед. вузів III—IV рівнів акредитації / Б. Р. Богомольний, В. В. Кононенко, П. М. Чуєв. — 80 Міп / 700 МВ. — Одеса: Одес. мед. ун-т, 2003. — (Бібліотека студента-медика) — 1 електрон, опт. диск (СБ-ЯОМ); 12 см. — Систем, вимоги: Репгішп; 32 МЬ КАМ; \¥іпсіо\У8 95,98, 2000, ХР; М8 \¥опі 97-2000.— Назва з контейнера. 2. Розподіл населення найбільш численних національностей за статтю та віком, шлюбним станом, мовними ознаками та рівнем освіти [Електронний ресурс]: за даними Всеукр. перепису населення 2001 р. / Держ. ком. статистики України; ред. О. Г. Осауленко. — К.: СБ-вид-во "Інфодиск", 2004. — 1 електрон, опт. диск (СО-ЯОМ): кольор.; 12 см. — (Всеукр. перепис населення, 2001). — Систем, вимоги: Решішп-266; 32 МЬ КАМ; СБ-ЯОМ \¥ішіо\У8 98/2000/ШУХР. — Назва з титул, екрану. 3. Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси в науці, культурі та освіті: (підсумки 10-ї Міжнар. конф. „Крим-2003") [Електронний ресурс] / Л. Й. Костенко, А. О. Чекмарьов, А. Г. Бровкін, І. А. Павлуша // Бібліотечний вісник — 2003. — № 4. — С. 43. — Режим доступу до журн.: Ьпр://\у\у^.пЬиу.еоу.иа/агііс1Є8/2003/03к1іпко.Ьпп.

Примітки:

1. Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Система
стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис.
Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання".

2. Опис складається з елементів, які поділяються на обов'язкові та факультативні.
У бібліографічному описі можуть бути тільки обов'язкові чи обов'язкові та факультативні
елементи. Обов'язкові елементи містять бібліографічні відомості, які забезпечують
ідентифікацію документа. їх наводять у будь-якому описі.

Проміжки між знаками та елементами опису є обов'язковими і використовуються для розрізнення знаків граматичної і приписаної пунктуації.

3. У списку опублікованих праць здобувача, який наводять в авторефераті,
необхідно вказати прізвища та ініціали всіх його співавторів незалежно від виду
публікації.