Перебіг цукрового діабету є дуже лабільним і характеризується схильністю до розвитку таких небезпечних станів, як гіпоглікемія і кетоацидоз.
Гіпоглікемія розвивається внаслідок різкого зниження цукру в крові, викликаного стресом, надмірним фізичним навантаженням, передозуванням інсуліну, недотриманням режиму харчування. Гіпоглікемічній комі зазвичай передує млявість, слабкість, пітливість, головний біль, відчуття сильного голоду, тремтіння в кінцівках. Якщо не вжити заходів до підвищення цукру в крові, в дитини розвиваються судоми, збудження, що змінюються пригніченням свідомості. При гіпоглікемічній комі температура тіла та артеріальний тиск в нормі, відсутній запах ацетону з рота, шкірні покриви вологі, вміст глюкози в крові < 3 ммоль/л.
Діабетичний кетоацидоз є передвісником грізного ускладнення цукрового діабету у дітей, яке називається кетоацидотичною комою. Виникнення її обумовлено посиленням ліполізу та кетогенезу з утворенням надмірної кількості кетонових тіл. В дитини наростає слабкість та сонливість. При цьому знижується апетит, починається нудота, задишка та блювота, а з рота відчувається запах ацетону. При відсутності адекватних лікувальних процедур кетоацидоз протягом декількох днів може перерости в кетоацидотичну кому. Цей стан характеризується повною втратою свідомості, артеріальною гіпотонією, частим та слабким пульсом, нерівномірним диханням, анурією. Лабораторними критеріями кетоацидотичної коми при цукровому діабеті в дитини є гіперглікемія > 20 ммоль/л, ацидоз, глюкозурія та ацетонурія.
Рідше, при запущеному або неконтрольованому перебігу цукрового діабету, може розвиватися гіперосмолярна або лактатоцидемічна (молочнокисла) кома.
Розвиток цукрового діабету в дитячому віці є серйозним ризик-фактором виникнення ряду віддалених ускладнень: діабетичної мікроангіопатії, нефропатії, нейропатії, кардіоміопатії, ретинопатії, катаракти, раннього атеросклерозу та інших серйозних захворювань.
Діагностика цукрового діабету
У виявленні цукрового діабету важлива роль належить дільничному педіатру, який регулярно оглядає дитину. На першому етапі слід враховувати наявність класичних симптомів захворювання (поліурії, полідипсії, поліфагії, схуднення) та об’єктивних ознак. При огляді дитини увагу привертає наявність діабетичного рум’янцю на щоках, лобі та підборідді, малиновий язик, зниження тургору шкіри. Діти з характерними проявами діабету повинні бути передані для подальшого обстеження ендокринологу.
Під час остаточного встановлення діагнозу необхідним є ретельне лабораторне обстеження дитини. Основні дослідження при цукровому діабеті в дітей включають в себе визначення в крові рівня цукру (методом добового моніторингу), інсуліну, С-пептиду, проінсуліну, глікозильованого гемоглобіну, толерантності до глюкози, КОС крові, а при аналізі сечі – глюкози та кетонових тіл. Найважливішими діагностичними критеріями цукрового діабету служать: гіперглікемія > 5,5 ммоль/л, глюкозурія, кетонурія, ацетонурія. З метою доклінічного виявлення цукрового діабету 1-го типу в групах з високим генетичним ризиком або для дифдіагностики діабету 1-го та 2-го типу необхідним є визначення Ат до β-клітин підшлункової залози та Ат до глутаматдекарбоксилази (GAD). Для оцінки структурного стану підшлункової залози виконується ультразвукове дослідження.
Диференціальна діагностика цукрового діабету в дитини проводиться з ацетонемічним синдромом, нецукровим діабетом, нефрогенним діабетом. Кетоацидоз та кому також необхідно відрізняти від апендициту, перитоніту, кишкової непрохідності, менінгіту, енцефаліту, пухлини мозку.
