яких європейських країнах найбільш вигідно здобути кращу вищу освіту.

3) Основні проблеми реалізації Болонського процесу в Італії та інших європейських країнах.

4) Кращі європейські навчальні заклади для українських студентів

 

1) Останні кілька років кількість українських студентів, які віддали перевагу європейській освіті, стрімко зростає. За даними Міністерства освіти України, щорічно в Європу їдуть навчатися до 20 тис. чоловік. Оскільки не всі можуть дозволити собі навчання в престижних университетах Велико Британії, Франції чи Німеччини, вибір української молоді в більшій половин випадків припадає на країни Східної Європи та Прибалтики - там таку ж якісну освіту можна отримати за прийнятними цінами. Крім того, вартість освіти в цих країнах в деяких випадках меже обійтися навіть дешевше, нож в Україні.

Зорієнтуватися в цінах та інших перевагах освіти у Європі нам допомогла директор київської освітньої агенції «Старт Плюс» Анна Уразова. «Якщо порівнювати ціни на освіту в Європі, то, безумовно, найбільш бюджетним варіантом будуть країни Східної Європи та Прибалтики, а саме Польща, Чехія, Болгарія, Угорщина, Латвія, Литва та Естонія. Саме доступні ціни в першу чергу приваблюють студентів з України. Причому заощадити в цих країнах можна не тільки на навчанні, поточні витрати на проживання, харчування, розваги тощо тут також обходяться значно дешевше», - каже Анна.

В цілому, якщо порівняти пропозиції ВНЗ в європейських країнах, то можна отримати приблизно таку картину:

• Університети Західної Європи: 15 -20 тис. євро на рік.
• Університети Східної Європи та Прибалтики: 1-5 тис. євро на рік.

Цифри говорять самі за себе. При цьому така велика різниця присутня тільки у вартості навчальних програм. Якщо говорити про якість освітніх послуг, то тут європейські університети знаходяться приблизно на одному рівні. Всі університетські програми розробляються з урахуванням європейських стандартів освіти та гарантують студентам високоякісну і ґрунтовну професійну підготовку. Диплом будь-якого європейського університету, будь то університет Франції чи Польщі, визнається і цінується у всіх країнах світу.

Особливо цінною буде отримана вища освіта, якщо студент проходив навчання англійською мовою. І це, до речі, є ще однією важливою перевагою східноєвропейських і прибалтійських університетів. У багатьох ВНЗ Польщі, Чехії, Болгарії, Латвії та Литви студентам пропонують навчання за програмами вищої освіти англійською мовою. «Такий тип навчання обходиться трохи дорожче (у середньому на 500-1000 євро на рік), проте з такою освітою вам відкриються двері в усі країни Європейського Союзу», - запевняє Анна.

По суті, навіть під час навчання ви вже можете «намацувати» свій шлях до подальшої кар'єри. Програми вищої освіти передбачають проходження стажування, починаючи з другого курсу університету, при цьому ви можете самі вибрати собі підходяще місце в будь-якій з країн ЄС. У цьому полягає чергова перевага навчання в східноєвропейських і прибалтійських країнах - можливість вільно пересуватися країнами Європи і будувати свою кар'єру вже зі студентської лави.

«При вступі на програми вищої освіти в країнах Європи, студентам, як правило, відкривають довгострокову студентську візу, завдяки якій можна відправитися на стажування в ту ж Францію чи Німеччину. Тут, звичайно ж, все залежить від амбіцій кожного студента, а також його навичок, знань та вподобань», - каже експерт.

До слова про кар'єру та роботу. Законодавство країн Східної Європи та Прибалтики не забороняє іноземним студентам підробляти під час навчання, що додає ще один «плюсик» на користь отримання освіти в цих країнах. Студенти можуть працювати як після занять, так і на вихідних, головне щоб в цілому сума відпрацьованих годин не перевищувала 20 годин на тиждень. На канікулах студентам дозволяється працювати повний робочий день.

Якщо говорити про реальне працевлаштування, а не про підробіток, то тут також є хороші перспективи. У тому випадку, якщо ви все таки вирішите будувати кар'єру в тій країні, в якій проходите навчання, знайти хорошу роботу не складе особливих труднощів. Найсприятливішим варіантом для українських студентів у плані працевлаштування є Польща. Справа в тому, що самі поляки «тягнуться» в пошуках роботи на Захід, звільняючи при цьому вакантні місця для іноземців.

«Польща дійсно займає лідируючі позиції серед українських студентів. У нас кожен третій студент, який їде на навчання за кордон, оформляється в один з польських вишів. Окрім невисокої вартості навчання, їх приваблює саме хороша перспектива щодо працевлаштування. Це дуже важливий момент, тому як, наприклад, знайти роботу в Англії чи Німеччині дуже складно - в першу чергу через неймовірно велику конкуренцію, та й міграційне законодавство цих країн суворіше, так що не всім вдається «закріпитися» там надовго», - пояснює Анна.

Окрім усього перерахованого вище, варто відзначити ще одну важливу перевагу отримання освіти в країнах Східної Європи та Прибалтики - це територіальна і ментальна близькість. Українцям набагато легше адаптуватися до життя в цих країнах, адже багато в чому наші культури, традиції і спосіб життя дуже схожі. Місцеві жителі ставляться до українців як до «своїх», а це гарантує комфортне перебування в країні. Крім того, на канікулах можна з мінімальними часовими та фінансовими витратами з'їздити в Україну, відвідати рідних та друзів.

Отже, проаналізувавши ситуацію, можна сказати, що східноєвропейські та прибалтійські країни дійсно є оптимальним варіантом для отримання європейської освіти, тому що:

• 1. Вартість навчання в кілька разів дешевше, а якість – висока.
• 2. Можна проходити навчання англійською мовою.
• 3. Можна вільно подорожувати Європою та стажуватися в будь-якій країні.
• 4. Є можливість підробітку під час навчання.
• · 5.Хороші перспективи щодо подальшого працевлаштування.

· · 6. Територіальна і ментальна близькість.

Дуже вигідні вищі навчальні заклади східної Європи та Прибалтики,ще й тому,що Україну і ці країну повязують дуже міцні стосунки на між державному та міжстуденстському зв’язку між університетами. Українські та європейські виші обмінюються студентами,а також студенти мають право на стажування в Європі.

2 Українським студентам вигідно ікати у країни Східної Європи та Прибалтики, а також Іспанії, Італії, Німеччини і Скандинавії. Східна Європа приваблює близькістю кордону з Україною і легше пребувати на території ЄС. саме к раще у Польщі тому,що поляки їдуть на Захід і звільняється багато робочих місць для іноземних працівників.

3). В умовах всесвітньої глобалізації, стрімкого розширення інформаційного простору і нагальною потреби у розвитку інноваційних технологій в сучасному світі особливу актуальності набувають питання посилення наукового потенціалу та підготовки висококваліфікованих фахівців. У цьому зв'язку одним з найважливіших завдань сучасного розвитку суспільства стає підтримка освіти і науки, від яких залежить економічна, політична і культурна стабільність будь-якої розвиненої країни, її авторитет на світовій арені. p> У XXI столітті вища освіта виступає як основоположного компонента сталого розвитку людського співтовариства, в якому найважливіше місце відводиться університетської освіти, головним завданням якого є формування універсальної освітньої моделі, заснованої на пріоритетах гуманітаризації знання. p> Проект В«Діалог організаційних культур у створенні загальноєвропейського простору Вищої освіти: реалізація принципів Болонського процесу у міжнародних освітніх програмах з урахуванням Росії В»присвячений основним проблемам сучасного вищої освіти та європейської освітньої інтеграції, подальшому розвитку університетської освіти, питань Болонського процесу і включенню в нього Росії. p> Освіта та наука на справжньому етапі є не тільки культурним, а й одним із вирішальних чинників політичного та економічного розвитку, а також ефективним способом міжнародного спілкування. Особливо важливо враховувати це на даному етапі, коли обмін інформацією, висококваліфікованими фахівцями, перспективними науковими дослідженнями стають обов'язковою умовою економічного успіху багатьох країн світу. Особливий інтерес до питань освіти останнім часом обумовлений ще й тим, що зараз багато освітні системи переживають період серйозних реформ, від яких безпосередньо залежить майбутнє сучасного гуманітарного прогресу. p> Метою даного дослідження є формування максимально повного уявлення про сучасні тенденції в галузі вищої освіти, а також знайомство з основними освітніми моделями і дидактичними методиками сучасної системи вищої школи. Тому основними завданнями даної роботи будуть наступні:

1. Формування певного рівня компетентності в питаннях історії формування сучасного В«університетського просторуВ»; вивчення наступності сучасних університетських традицій;

2. Дослідження різноманітних моделей с... часної вищої школи; вироблення уявлень про актуальний стан найбільших університетів Європи і Америки; специфіці їх науково-освітньої діяльності;

3. Формування необхідного рівня компетентності в питаннях теорії і практики вищої освіти; вивчення змістовної (документальної) сторони Болонського процесу та особливостей його практичної реалізації у різних країнах Європи, Росії та США;

4. Вивчення процедури університетського обміну як основоположного елемента міжнародного освіти; аналіз головних програм університетського студентського обміну, діють в рамках міжнародної академічної мобільності; вироблення системи уявлень про можливості міжнародної освіти;

5. Аналіз основних шляхів розвитку та напрями реформ сучасної освіти, в тому числі, і в Росії. p> Побудова Європейського простору вищої освіти (European Higher Education Area) до 2010 р. є одним з найбільш важливих планів європейської освіти, спрямованих на підвищення рівня співпраці вищих навчальних закладів у межах Європи. Щоб створити один і універсального Європейського простору вищої освіти повинні бути вирішені проблеми мобільності студентів і викладачів; визнання рівнів та якості навчальних програм; чітко визначена і встановлена ​​структура, що базується на двох головних циклах (Бакалаврат-магістратура); затверджено систему кредитів типу ECTS [1]. p> На сьогоднішній день в освіті відзначається перевага двох основних тенденцій: унітарна система, де вища освіта здійснюється в університетах або інститутах університетського типу, і бінарна система - з традиційним університетським сектором і окремим неуніверситетські сектором вищої освіти. p> Нова освітня модель, що включає в себе принципи інтеграції та мобільності, тісно пов'язана з ідей В«освіти через все життяВ». Освіта через усе життя (Lifelong Learning - протягом усього життя) охоплює всі фази навчання, в її основі лежить надання можливості кожному індивіду вибирати з числа навчальних середовищ, видів діяльності, регіонів і країн, необхідне для того, щоб удосконалити свої знання та вміння (компетенцію) і використовувати їх оптимально. Важлива умова для виконання LL - розвиток сумісної (ступінчастою) системи кредитів, яка допускає впізнання дипломів і посвідчень, отриманих в школі, в університеті і в сфері професійного навчання. Безперервна освіта і придбання відповідних часу необхідних навичок розглядаються в якості відповідей зростаючої конкуренції та використання нових технологій. Ідея В«Освіти через все життяВ» відповідає стратегічній меті Європи стати найбільш конкурентоспроможним суспільством у світі, що базується на знаннях.

Одна з центральних цілей Болонського процесу - інтегрувати всі європейські стандарти якості у вищій освіті. Попередня умова - вироблення порівнянних методів і критеріїв для оцінки якості наукових досліджень і викладання. У 1998 р. Рада Європи рекомендувала провести співробітництво у цій сфері. У ході так званих Болонських семінарів нові пропозиції щодо підвищенню якості європейських стандартів (програми рівня бакалавра і магістра) були представлені в Амстердамі (В«Європейський вимір підтвердження якості В»). У першому варіанті проекту В«Порівнянні освітні структури в Європі В»взяли участь 70 європейських університетів. Були вироблені критерії для порівняння підсумкових структур з 7 предметів (бізнес, освіта, геологія, історія, математика, хімія та фізика) [3]. br/>

Принципи створення універсального освітнього простору і національні особливості їх реалізації

 

18 вересня 1988 року в Болоньї на з'їзді європейських ректорів, скликаного з нагоди 900-річчя Болонського університету була підписана В«Загальна хартія університетів В»(Magna Charta Unifersitatum). У Хартії підкреслена особлива роль університетів в сучасному світі як центрів культури, знання і досліджень. Університет декларується незалежним від політичної та економічної влади. Навчальний процес у ньому покликаний відповідати вимогам суспільства і невіддільний від дослідницької діяльності. Т. е. університети повинні володіти автономністю, а викладачі та студенти - свободою у виборі місця навчання і викладання, застосування своїх знань, умінь і навичок. p> 11 квітня 1997 в Лісабоні Рада Європи підписав Конвенцію про визнання кваліфікацій, належать до вищої освіти. У ній були прийняті основні принципи, пов'язані з оцінкою і визнанням кваліфікацій, отриманих в університетах. p> 25 травня 1998 в Сорбонні, з ініціативи Франції, Німеччини, Великобританії та Італії міністрами освіти цих країн була підписана спільна декларація. Вона визначила наступні ключові моменти:

В· мобільність;

В· визнання;

В· доступ до ринків праці. p> Кваліфікації розглядаються в ній як набуті знання та навички, застосовувані на ринку праці. p> Зазначені документи вважаються передумовами Болонського процесу. p> На основі Сорбонській декларації, 19 червня 1999 була підписана Болонська декларація, яку підписав 31 представник, відповідальний за утворення в 29 країнах Європи. p> У обох Деклараціях вказується на провідну роль університетів у зміцненні інтелектуального, культурного, соціального, науково-технічного потенціалу, а також створення спільної бази В«європейських знаньВ». У декларації був позначений ряд важливих цілей:

В· прийняття системи академічних ступенів, легко читаються і розуміються;

В· прийняття системи, яка грунтувалася б на навчальних програмах двох рівнів - ведуть до отримання ступеня бакалавра і ведуть до отримання ступеня магістра;

В· сприяння усунення перешкод для вільного пересування студентів, викладачів, а також дослідників і працівників сфери вищої освіти;

Вища освіта Німеччини

Програма освіти у вузах Німеччини охоплює п’ять років (10 семестрів). Після перших трьох років (6 сня студенти захищають попередній диплом, а після п’яти років (10 семестрів) студенти захищають диплом або здають магістерський екзамен. Для вступу до вузів Німеччини не потрібно складати вступних іспитів (крім іспиту з німецької мови для іноземців), а також неВенгрия – одна из красивейших европейских стран, с потрясающим архитектурным ансамблем городов, расположена в Центральной Европе. Венгрия является членом Европейского Союза. Эта маленькая страна имеет статус европейской здравницы, так как территория Венгрии очень богата на минеральные термальные источники: целительная сила озер Балатон и Хевиз известна во всем мире.

Перечень учебных заведений Венгрии. Посмотреть каталог>>

Очень примечательно, что именно подготовке специалистов в области медицины здесь отдают самое пристальное внимание. Медицинские дипломы, полученные в Венгрии, признаются повсеместно, в том числе и в таком требовательном к врачебной квалификации государстве, как США. Не менее успешно ведется подготовка экономистов, менеджеров, биологов, инженеров, юристов, музыкантов и художников.

Необходимо подчеркнуть, что венгерские дипломы и ученые степени признаются не только в Европейском Союзе, но также в США и Канаде, и при этом образование в Венгрии значительно дешевле.

Система высшего образования в Венгрии

Система образования за последние несколько лет была полностью приведена к европейским стандартам. Здесть студенты могут получить степень бакалавра, магистра, а также доктора философии. Бакалавриат длится 3-4 года, магистратура - 1 или 2 года, а чтобы получить степень доктора нужно будет проучиться еще 1-2 года.

Обучение в Венгрии ведется на венгерском, английском, немецком и французском языках. В некоторых университетах практикуется изучение нескольких иностранных языков, так что, закончив бакалавриат, студент может похвастаться знанием трех, а то и четырех иностранных языков.

Каждые восемь лет все высшие учебные заведения обязаны проходить лицензирование и аккредитацию, в процессе которых оценивается качество преподавания, содержание учебных программ и результаты научно-технических исследований. Такой строгий подход создает дополнительные гарантии, что знания, полученные в Венгрии станут прочной основой для дальнейшей карьеры.

 

Инди

Венгрия – одна из красивейших европейских стран, с потрясающим архитектурным ансамблем городов, расположена в Центральной Европе. Венгрия является членом Европейского Союза. Эта маленькая страна имеет статус европейской здравницы, так как территория Венгрии очень богата на минеральные термальные источники: целительная сила озер Балатон и Хевиз известна во всем мире.

Перечень учебных заведений Венгрии. Посмотреть каталог>>

Очень примечательно, что именно подготовке специалистов в области медицины здесь отдают самое пристальное внимание. Медицинские дипломы, полученные в Венгрии, признаются повсеместно, в том числе и в таком требовательном к врачебной квалификации государстве, как США. Не менее успешно ведется подготовка экономистов, менеджеров, биологов, инженеров, юристов, музыкантов и художников.

Необходимо подчеркнуть, что венгерские дипломы и ученые степени признаются не только в Европейском Союзе, но также в США и Канаде, и при этом образование в Венгрии значительно дешевле.

Система высшего образования в Венгрии

Система образования за последние несколько лет была полностью приведена к европейским стандартам. Здесть студенты могут получить степень бакалавра, магистра, а также доктора философии. Бакалавриат длится 3-4 года, магистратура - 1 или 2 года, а чтобы получить степень доктора нужно будет проучиться еще 1-2 года.

Обучение в Венгрии ведется на венгерском, английском, немецком и французском языках. В некоторых университетах практикуется изучение нескольких иностранных языков, так что, закончив бакалавриат, студент может похвастаться знанием трех, а то и четырех иностранных языков.

Каждые восемь лет все высшие учебные заведения обязаны проходить лицензирование и аккредитацию, в процессе которых оценивается качество преподавания, содержание учебных программ и результаты научно-технических исследований. Такой строгий подход создает дополнительные гарантии, что знания, полученные в Венгрии станут прочной основой для дальнейшей карьеры.

Обращайтесь в агентство "Старт Плюс" - мы расскажем обо всех нюансах обучения в Венгрии и поможем подобрать оптимальный вариант программы обучения для Вас!

Индивидуальная консультация по тел.: +38 044 580 31 26, моб./Viber: +38 097 954 80 19 Отправить запрос

Внимание! Ниже предоставлен каталог самых популярных учебных заведений Венгрии. Для поиска оптимальной программы используйте фильтр в блоке слева! О других возможных вариантах поступления Вы можете узнать у менеджеров "Старт Плюс".

4. Кращі навчальні заклади це ті де все відповідає європейським стандартам і Болонському процесу.

Найбіл вигідні країни для українців: Польща, Чехія, Угорщина, Хорватія, Болгаріяя.

В цих країнах краще ніж в Україні і у них є європейські освітні стандарти.

Висновки: Європейська освіта для цураїнців –це важливе питання в готуванні кадрів для майбутніх українських та світових роботодавців.

Це добре,що є вибір вищів не дуже далеко і по стандартам Болонського процесу.

Я думаю,що європейська освіта краще ніж українська і я хочу їй навчитись,якщо вдасться і знайти себе гарній компаніі.

 

 

Список використаної літератури

Інтернет сайти

http://ru.osvita.ua/vnz/reports/pedagog/13774

http://ukrbukva.net/36464-Reforma-vysshego-obrazovani..

http://tvoemisto.tv/news/sered_ukraintsiv_staie_popul..