иразне читання поезії «Балада про соняшник» (з елементами інсценізації).

епродуктивна бесіда.

- Які ви знаєте типи аналізу поетичного твору?

- У чому особливість кожного з них?

- Який тип аналізу поетичного твору, на вашу думку, найефектив­ніший і чому?

Робота з текстом твору «Балада про соняшник».

Схема

Аналіз ліричного твору

1. Жанрова своєрідність твору.

2. Мотив, своєрідність його розгортання.

3. Образ ліричного героя.

4. Композиційна структура.

5. Художні засоби (тропи), мова твору.

Ритм, рима, спосіб римування, строфа.

— Доведіть, що цей твір с баладою.

І. Драч назвав свій твір баладою, але він не вкладається в рамки цього жанру. Цей твір незвичний. Новаторство І. Драча в жанрі балади спостерігається в ритмічно-інтонаційній організації твору й у неорди­нарному розкритті теми. Проте твору притаманні традиційні баладні елементи: фантастика (зокрема, олюднення образів соняшника й сон­ця, їх «одивнення» за рахунок навмисного заземлення, спрощення), особливий драматизм (справжнє потрясіння переживає химерний пер­сонаж із зеленими руками й ногами від дивовижного видива — сонця на велосипеді).

 

— У чому полягає своєрідність розгортання сюжету, який його провідний мотив?

Сюжет твору доволі кумедний: живе соняшник, своєю поведінкою він нагадує звичайного хлопчика, який бігає наввипередки, рве на гру­ші гнилиці, купається коло млина, стріляє горобців із рогатки тощо. Автор відзначає єдину відмінність: у соняшника було шорстке зелене тіло. Й одного разу після купання, стрибаючи на одній ніжці, щоб ви­лити з вуха воду, він побачив сонце «у червоній сорочці навипуск, що їхало на велосипеді, обминаючи хмари у небі».

І соняшник, застигнувши в німому захопленні, просить, щоб сон­це або дало покататися на велосипеді, або посадило його на раму. На перший погляд, цей вірш — просто весела забавка. Але своєрідний висновок твору примушує визнати, що це не потішна оповідка про дивні події, а притча про красу й силу поезії:

Поезіє, сонце моє оранжеве!

Щомиті якийсь хлопчисько

Відкриває тебе для себе,

Щоб стати навіки соняшником.

 

ІІ. Тичина відмічав, що в «Баладі про соняшник» тема таланту й обдарованості осмислена по-новому: тільки той творець зможе до­сягти «сонячних» вершин у поезії, який, поглянувши на це сонце, на­віки ним захопиться.

 

— Розкрийте образи соняшника та сонця, поясніть, у чому їх символічність.

Досить цікавим є вибір образів на роль поезії та поета. Якщо сон­це — символ світла, тепла, чистоти, життя — цілком підходить на роль поезії, то соняшник як образ поета вибраний, напевне, через його національну символіку (символ сонця, життя та праці).

Отже, соняшник, заглиблений коріннями в землю, досить точно передає думку автора: поет має прагнути вершин у поезії, але при цьому «закорінюючись» у рідний грунт, у національну творчість. Цей символ такий всемогутній, що може перетворити людину в рослину й навпаки. Поет стверджує думку, що сонце — символ краси мисте­цтва, народного духу й віри в нев’янучу народну творчість. І відтоді світ стає радіснішим, дорожчим, ріднішим і відчутнішим.

 

— Яка композиційна структура твору?

Балада позбавлена традиційних ліро-епічних ознак. Натомість її простір наповнює драматично напружений сюжет, у якому висвітлю­ється динаміка зовні буденних, але насправді незвичайних явищ.

V.Закріплення.

ефлексія.

— Чи хотілося б вам після закінчення уроку продовжити або змінити речення: «Я думаю, що поезія І. Драча цікава. Тому що…». Якщо в когось зявилося таке бажання, зробіть це.

етод «Мікрофон».

Продовжити речення:

«На сьогоднішньому уроці я зрозумів… А тепер я хочу пучути думку…»

VI. Домашнє завдання.

1. Знати матеріал про життя й творчість І. Драча, виразно читати «Баладу про соняшник».

2. Написати твір-мініатюру на тему «Чим поет І. Драч не схожий на інших митців-шістдесятників?».

3. Індивідуальне випереджувальне завдання — створити усний журнал або кіноповість про життя й творчість М. Вінграновського.